ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому реченні.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати вживання їх.

Пунктуаційну помилку знаходимо в реченні, позначеному ромбом: тут треба відокремити конструкцію Попри випадкові новини про розробки в цій галузі, бо це відокремлена обставина допусту, що виражає умову, всупереч якій відбувається дія. Такі обставини завжди відокремлюють комою.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова.

Завдання перевіряє вміння знаходити вставні слова в реченні та визначати їхню роль у висловлюванні – зокрема, встановлювати, що вони передають зв’язок між думками, оцінку мовця чи джерело повідомлення.

Вставне слово – це слово (або словосполучення), що входить до складу речення, але не є членом речення. Зазвичай виражає ставлення мовця до висловлювання, його оцінку, дає відомості про джерело повідомлення або зв'язок із контекстом і невпевненість.

У реченні, позначеному квадратом, є вставне слово наприклад, яке передає зв’язок між думками. 

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Завдання передбачає роботу з деформованим текстом і перевіряє вміння виявляти зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Треба з'ясувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-трикутником – початкове в запропонованому деформованому тексті. Тут зазначено, що термін штучний інтелект став широко використовуваним у багатьох технологічних дискусіях.

У наступному реченні із символом-трапецією наведено приклади, які натякають на роль штучного інтелекту.

Речення, позначене ромбом, продовжує розповідь про те, що ШІ вже міцно вкоренився в нашому повсякденні. 

Наступне речення – із символом-квадратом. На це вказує і вставне слово наприклад. Тут зазначено, навіщо постачальники навігаційних послуг застосовують штучний інтелект.

І останнім має бути речення, позначене колом, воно розповідає про ще одну сферу, де штучний інтелект стає все більш значущим у нашому побуті.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки вживання та невживання апострофа в українській мові відповідно до орфографічних правил і винятків.

В українській мові апостроф ставимо:

• Перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня: запам’ятати.
• Після префіксів, що закінчуються твердим приголосним, перед наступними я, ю, є, ї: роз’ятрити, об’їзд.
• Після першої частини складних слів, яка закінчується твердим приголосним: дит’ясла.
• Після букви р, що позначає твердий приголосний [р]: передгір’я.

Апостроф НЕ пишемо перед буквами я, ю, є, ї після букв, що позначають губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними є інша буква на позначення приголосного, крім р: свято, морквяний, духмяний, але торф’яний.

Зауважмо, в іншомовних словах апостроф пишемо перед я, ю, є, ї, які позначають сполучення звука [й] з наступним голосним після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: кар’єра, миш’як, комп’ютер.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире ставимо між частинами складносурядного речення Торкнеться кобзар струн – і минуле ніби оживає, наповнюючи сучасний світ голосами предків.

Тире ставимо на місці пропущеного присудка в реченні У руках кобзаря завжди була бандура, кобза чи ліра, а в його піснях – доля цілої нації.

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні Кобзарство – це унікальне явище світової культури, у якому поєдналися музика, поезія та незламний дух народу.

Тире після однорідних членів перед узагальнювальним словом ставимо в реченні Думи про козацьку славу, псалми, історичні пісні – увесь цей репертуар мандрівні співці зберігали в пам’яті десятиліттями.

Зверніть увагу, що тире відокремлюємо поширену прикладку, яка стоїть у кінці речення Народ часто називав кобзарів «Гомерами України» – живими носіями нашої історії та моральних цінностей.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.

Речення Газель схожа на оленя, але вона граційніша та має характерні роги, вигнуті у формі ліри складносурядне. Воно складається з двох частин, з’єднаних протиставним сурядним сполучником але.

Речення Хоча носороги мають слабкий зір, проте цю їхню ваду компенсують добре розвинуті інші зовнішні чуття (слух та нюх) складнопідрядне допустове, оскільки від головної частини до підрядної можна поставити запитання попри що?.

Речення Жирафа – найвища тварина на планеті: її зріст сягає п’яти метрів заввишки складне безсполучникове, частини якого з’єднано в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Речення Людиноподібні мавпи мають високий рівень інтелекту, у них розвинені певні мовні навички, а шимпанзе – один із найрозумніших приматів складне із сурядним і безсполучниковим зв’язком.

Речення Деякі мешканці савани, а саме: антилопи, зебри – утворюють табуни та своєю чисельністю відлякують хижаків просте, ускладнене однорідними членами.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння поєднувати виділені фрагменти простих і складних речень за подібністю синтаксичного значення.

Виконуючи це завдання, поставмо запитання до виділених фрагментів.

У реченні Посткросинг – проєкт, створений для обміну листівками між представниками різних країн до виділеного фрагмента поставмо запитання для чого? з якою метою?. Йому відповідає складнопідрядне речення мети Листівки надсилають людям із різних континентів, щоб розповісти про себе, рідні місця, своє захоплення, від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?

У реченні Незнайомці навмання надсилають одне одному поштівки з різними зображеннями до виділеного фрагмента ставимо запитання як?. Йому відповідає складнопідрядне речення способу дії Часто відправники намагаються зробити так, щоб їхня листівка була особливою, наприклад, виготовляють її власноруч, від головної частини якого до залежної ставимо запитання як?.

У реченні «Завдяки популярності посткросингу на ринку України зʼявилися надзвичайно цікаві витвори сучасних ілюстраторів» до виділеного фрагмента ставимо запитання чому?. Йому відповідає складнопідрядне речення причини «Найціннішими є тексти на звороті поштівок, адже написані вони від руки й передають частинку душі адресанта», від головної частини якого до залежної ставимо запитання чому?

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Д, 4 – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоноване речення.

До слова освічений можна поставити питання хто? що?. Отже, це підмет.

До виділеного слова німий можна поставити питання який?. Отже, це узгоджене означення, виражене прикметником.

До виділеного слова цінніший можна поставити питання який він є? Отже, це частина складеного іменного присудка.

До виділеного слова невігласа можна поставити питання кого? чого?. Отже, це додаток.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМА: Фразеологія.

Завдання перевіряє вміння тлумачити фразеологізми.

Хоч у вухо бгай – дуже сумирний, поступливий, тихий. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні 2.

Хоч у рамку вправ – дуже гарний, вродливий, привабливий. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні 4.

Хоч греблю гати – дуже багато, сила-силенна, аж кишить. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні 1.

Хоч голки збирай – дуже ясно, видно, як вдень, добра видимість. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні 3.

Хоч вовком вий – стан крайнього розпачу, глибокої туги, безсилля або безвихідного, дуже скрутного становища, коли людина не знає, як змінити ситуацію

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно змінювати форми дієслів із чергуванням приголосних, узгоджувати числівники з іменниками та утворювати ступені порівняння прикметників у простих і складених формах.

Унаслідок зміни дієслова пересадити відбувається чергування в корені приголосних д – дж: пересадити – пересаджу.

Числівники два, три, чотири узгоджуються з іменниками в називному відмінку множини: чотири кущі.

Згадаймо, як утворюються ступені порівняння прикметників.

Вищий ступінь

Проста форма: додавання суфіксів -ш- або -іш- до основи: світліша.

Складена форма: додавання слова більш або менш до початкової форми прикметника: більш / менш світла.

Найвищий ступінь 

Проста форма: додавання префікса най- до вищого ступеня: найсвітліша.

Складена форма: додавання слова найбільш або найменш до початкової форми прикметника: найбільш / найменш світла.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відмінювати чоловічі прізвища та правильно утворювати ступені порівняння прикметників, розрізняючи нормативні та ненормативні форми. 

Чоловічі прізвища на приголосний, -ко, -енко, -о відмінюємо як іменники II відміни відповідної групи: Франка.

Згадаймо, як утворюються ступені порівняння прикметників.

Вищий ступінь

Проста форма: додавання суфіксів -ш- або -іш- до основи: старіший.

Складена форма: додавання слова більш або менш до початкової форми прикметника: більш / менш старий.

Найвищий ступінь 

Проста форма: додавання префікса най- до вищого ступеня: найстаріший.

Складена форма: додавання слова найбільш або найменш до початкової форми прикметника: найбільш / найменш старий.

Для творення найвищого ступеня порівняння прикметників займенник самий не вживаємо. 

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У складних порядкових числівниках відмінюємо лише останнє слово: тисяча дев’ятсот двадцятого року.

У числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюємо лише другу частину: п’ятдесяти; правильні форми числівників два, дев’ятнадцять у родовому відмінку – двох, дев’ятнадцяти / дев’ятнадцятьох відповідно.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати закінчення іменників у родовому відмінку однини та множини залежно від їхнього роду, відміни, значення й формальних ознак.

Іменники чоловічого роду II відміни, які в називному відмінку мають нульове закінчення, у формі родового відмінка можуть мати закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від лексичного значення та деяких формальних особливостей.

Закінчення -у (-ю ) мають іменники чоловічого роду на приголосний, коли вони означають назви:

• річок (Дунаю);
• процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять (проєкту).

Більшість іменників І відміни жіночого роду в родовому відмінку множини мають нульове закінчення (водойм).

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми.

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми.

Синоніми – це слова, що належать до однієї частини мови, звучать і пишуться по-різному, але мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.

З’ясуймо значення слів.

Потенціал – сукупність можливостей, ресурсів або здібностей, які можна використати для досягнення мети чи виконання справи.

Можливість – наявність умов або внутрішніх сил, що дають змогу чомусь статися чи здійснитися.

Резерв – ще не використані можливості або засоби.

Запас – певна кількість продуктів чи матеріалів, підготовлених наперед на випадок потреби.

Умова – домовленість, вимога або обставина, від якої залежить інша дія чи подія.

Здібність – індивідуальні особливості людини, що впливають на успішність навчальної, творчої чи професійної діяльності.

Отже, синонімом до слова потенціал є всі слова, ОКРІМ слова умова.

Правильна відповідь: Г.