ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінювання іменників

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні відмінкові форми від помилкових.

В українській мові чоловічі прізвища на -ко відмінюються. Отже, Степана Радченка. Варіанти з формою Степана Радченко далі не розглядаємо.

Іншомовні імена в українській мові теж переважно відмінюються. Отже, правильними будуть форми Жоржем Дюруа, Гі де Мопассана.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Через два дефіси пишемо прислівники віч-на-віч, усього-на-всього.

Через дефіс потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому, -єму, -е, -є, -и: по-рідному. А також прислівник неждано-негадано, без кінця-краю, рано-вранці (схожі слова).

Частки казна-, хтозна-, -будь-, -небудь пишемо з прислівниками через дефіс: хтозна-звідки.

Прислівники, утворені від одного слова в різних відмінках, потрібно писати окремо: раз у раз, сам на сам, кінець кінцем.

Окремо потрібно писати прислівники на позначення почуттів: на щастя.

Разом пишемо прислівники на позначення часу: наприкінці, допізна.

Прислівники навприсядки потрібно писати разом, бо це стягнена форма.

Окремо пишемо прислівники на позначення етикетних форм: до побачення, на добраніч.

Відповідь – В.

ТЕМА:Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також урахувати групу.

Олексій – це іменник другої відміни. Іменники на -й належать до м’якої групи і мають у кличному відмінку закінчення -ю: Олексію, Тимофію, Сергію. У діалозі використана неправильна форма Олексіє.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: пошана, молишся, наш. Підкреслена літера у словах пошана, наш передає звук [ш], а у слові дивишся ця буква передає [c′:]

У рядку хоробрий, кігті, поріг підкреслена літера позначає різні звуки. У словах хоробрий і кігті підкреслена буква – це звук [х]. А у слові поріг – це звук [г].

У словах вираз, записник літера з передає звук [з], у слові зять – [з′].

У рядку жук, важко, подружці підкреслена буква передає різні звуки: у словах жук, важко – це звук [ж], а в слові подружці – це звук [з′],

У словах сім, веснянка, невістці підкреслена буква передає звук [с′].

Відповідь –Д.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно та комунікативно доцільно вживати прийменники в мовленні.

Прийменник по в літературній мові вживають рідко. Найчастіше він із знахідним відмінком вказує на мету чи межу дії: піти по воду, пальто по коліна.

Із місцевим відмінком прийменник по переважно виражає місце або час дії (пливти по Дніпру, ходити по лікарях); стосунок до іншого предмета (різьба по дереву, черговий по школі); спосіб дії (чинити по правді, обслуговувати по черзі).

Часто прийменник по вживають недоречно, наприклад: по останній моді – за останньою модою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Творення дієприкметників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати дієприкметники.

Активні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфіксів -уч-, -юч-, -ач-, -яч-, а минулого – за допомогою суфікса -л-. Пасивні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфікса -н-, а минулого – -т-, -н-, -ен-, -єн-.

Суфікси -ш- та -вш- в українській мові для творення дієприкметників не використовують.

Активні дієприкметники в українській мові творяться не від усіх дієслів і вживаються досить рідко (особливо це зауваження стосується дієприкметників недоконаного виду),

Отже, неправильними є такі форми дієприкметників: помолодівший, потемнівший, роблячий, посміхаючийся.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (уживання великої літери у власних назвах) й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

Усі слова, крім службових, потрібно писати з великої літери в астрономічних назвах, географічних, назвах вулиць, площ, бульварів тощо. Отже, власні назви бульвар Академіка Вернадського, сузір’я Великий Віз, гора Ай-Петрі написано правильно.

У назвах документів і свят з великої літери треба писати лише перше слово (Декларація прав людини, День соборності).

У назвах державних установ з великої літери теж пишемо лише перше слово (Національна опера України).

Назви книг, кінофільмів, вистав беремо в лапки (кінофільм «Поводир»).

Прикметники з суфіксами -ов-, -ев-, -ів-, -ін-, -ин- треба писати з великої літери (Петрове подвір’я, Франкові вірші). Але фразеологізми та терміни з такими суфіксами пишемо з малої (езопова мова). А прикметники з суфіксом -ськ- потрібно писати з малої літери (шекспірівський стиль), окрім сполучень на позначення імені чогось, пам’яті чогось (Нобелівська премія).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Завдання перевіряє ваше вміння добирати правильні відмінкові форми числівників, правильно використовувати числівники на позначення часу.

В українській мові конструкції з прийменником без на позначення часу не вживають. Правильна форма – за чверть десята, п’ятнадцять хвилин до десятої, за п’ятнадцять десята.

Решта словосполучень правильні.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Творення прикметників

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти групи прикметників – тверду та м’яку.

До м’якої групи належать прикметники на -жній, -шній. Отже, дорожній, зовнішній, завтрашній. Також до цієї групи належать відносні прикметники з основою на м’який приголосний [н′] із закінченням -ій у називному відмінку чоловічого роду: вечірній.

А до твердої групи належать якісні та відносні прикметники з основою на твердий приголосний: природа – природний.

Відповідь – А.