ТЕМА: Морфологія. Творення дієприкметників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати дієприкметники.

Активні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфіксів -уч-, -юч-, -ач-, -яч-, а минулого – за допомогою суфікса -л-. Пасивні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфікса -н-, а минулого – -т-, -н-, -ен-, -єн-.

Суфікси -ш- та -вш- в українській мові для творення дієприкметників не використовують.

Активні дієприкметники в українській мові творяться не від усіх дієслів і вживаються досить рідко (особливо це зауваження стосується дієприкметників недоконаного виду),

Отже, неправильними є такі форми дієприкметників: помолодівший, потемнівший, роблячий, посміхаючийся.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (уживання великої літери у власних назвах) й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

Усі слова, крім службових, потрібно писати з великої літери в астрономічних назвах, географічних, назвах вулиць, площ, бульварів тощо. Отже, власні назви бульвар Академіка Вернадського, сузір’я Великий Віз, гора Ай-Петрі написано правильно.

У назвах документів і свят з великої літери треба писати лише перше слово (Декларація прав людини, День соборності).

У назвах державних установ з великої літери теж пишемо лише перше слово (Національна опера України).

Назви книг, кінофільмів, вистав беремо в лапки (кінофільм «Поводир»).

Прикметники з суфіксами -ов-, -ев-, -ів-, -ін-, -ин- треба писати з великої літери (Петрове подвір’я, Франкові вірші). Але фразеологізми та терміни з такими суфіксами пишемо з малої (езопова мова). А прикметники з суфіксом -ськ- потрібно писати з малої літери (шекспірівський стиль), окрім сполучень на позначення імені чогось, пам’яті чогось (Нобелівська премія).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Завдання перевіряє ваше вміння добирати правильні відмінкові форми числівників, правильно використовувати числівники на позначення часу.

В українській мові конструкції з прийменником без на позначення часу не вживають. Правильна форма – за чверть десята, п’ятнадцять хвилин до десятої, за п’ятнадцять десята.

Решта словосполучень правильні.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Творення прикметників

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти групи прикметників – тверду та м’яку.

До м’якої групи належать прикметники на -жній, -шній. Отже, дорожній, зовнішній, завтрашній. Також до цієї групи належать відносні прикметники з основою на м’який приголосний [н′] із закінченням -ій у називному відмінку чоловічого роду: вечірній.

А до твердої групи належать якісні та відносні прикметники з основою на твердий приголосний: природа – природний.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Буквосполучення йо та ьо

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (буквосполучення йо та ьо) та пояснювати їх за допомогою правил.

ЙО пишемо:

• на початку слова та після літери на позначення голосного: бойовий, знайомство, крайовий. Також так пишемо є =[й+е]. Отже, феєрверк, феєрія;
• після літери на позначення приголосного, переважно на початку складу: серйозний, курйозний.

Сполуку ЙО пишемо в іншомовних словах після м’якого знака: батальйон, бульйон, лосьйон, шампіньйон, каньйон, сеньйор.

Сполука ЬО передає звук О та позначає м’якість попереднього приголосного, її пишемо в середині чи наприкінці складу: сьомга, гостьовий.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте весь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно дібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Упізнала – виявляти в кому-небудь або чому-небудь знайомого.

Визнати – уважати дійсним, законним.

Вигадати – говорити, описувати те, чого немає.

Уподобати – виявляти схильність до когось або до чогось, зацікавлення, симпатію.

У тексті йдеться про те, що Леся Українка побачила красу в Грузії, виявляла до цієї країни щире зацікавлення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваші вміння розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

До сполуки слів не/звичайної можна дібрати синонім особливої. Отже, потрібно писати разом.

Сполуки слів не/оборотної та не/повторної без не не вживають. Тому їх теж треба писати разом.

А от у реченні Життєвий шлях Лесі Українки нагадує не/суцільне тло, а різнокольорові шматочки є протиставлення. Тому сполуку слів не/суцільне треба писати окремо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення. Означення

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про головні й другорядні члени речення та вміння визначати їх у реченні.

Проаналізуймо запропоновані приклади.

Слова краси, любові, шматочки – це додатки, адже відповідають на питання непрямих відмінків і означають предмети, на які переходить дія.

Слово душі – це неузгоджене означення, адже відповідає на питання чийого? Також його можна замінити на узгоджене означення прагнула душевного спокою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

У другому реченні слова до речі оформлюють думку, пов’язують її з іншими реченнями, від них не можна поставити питання до інших слів. Отже, ці слова є вставним, тому повинні виділятися комою, якої в тексті немає. Інші розділові знаки правильні.

Відповідь – Б.