ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [Е], [И], [О] в коренях слів

Завдання перевіряє правильну передачу на письмі ненаголошених голосних звуків.

Пам'ятайте, що після літер на позначення шиплячих звуків пишемо е:

- перед м'якими приголосними (увечері);

- перед складом з е (черн​етка);

- перед складом з голосним и, що походить з давнього і (щетина) – тут нам може допомогти російська мова (щетина, звук [т'] м'який);

- перед шиплячими (діжечка).

Пишемо о:

- перед твердими приголосними (щока);

- перед складом з голосним и, що походить з давнього и (чорний) – у російській мові натомість маємо ы (черный);

- у деяких словах за традицією (свіжості, пекучості, меншості – за аналогією до молодості).

Правильне написання цих слів:

«чернетка», «щетина», «чотири»,

«чорнило», «вечорові», «пшоно»,

«щока», «меншості», «пшениця»,

«пекучості», «увечері», «чорний»,

«свіжості», «шести», «жонатий».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Графіка. Основні випадки чергування У-В, І-Й

Завдання на дотримання норм чергування прийменників та префіксів у-в.

Правильний варіант уживання прийменника або префікса у-в такий: «було в Києві», «лежала в шухляді», «плавала у воді»; «знімки у фотографа», «ліси у хвої», «читати вголос»; «перерва в навчанні», «їхати у вагоні», «десь у річці»; «бути у формі», «осінь у Каневі», «допоможе увійти»; «гуляв у лісі», «улюблений учитель», «блиск в очах».

Пам’ятаймо, що чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в-, а також початкові звуки кореня.

У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови. Зокрема, незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв і подібних.

В уживається для уникнення збігу голосних.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків

Правильне написання цих слів у формі орудного відмінка однини: «міццю», «статтю», «продажем» (це іменник чоловічого роду);  «сталлю», «дробом» (це іменник чоловічого роду), «сумішшю»; «поміччю», «сіллю», «доповіддю»; «віссю», «миттю», «ступенем» (це іменник чоловічого роду); «путтю», «річчю», «шампунем» (це іменник чоловічого роду);

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних

Запишімо ці слова правильно: «рідкісний», «ненависний», «захисний» (відбулося спрощення в групі приголосних: захист – захисний); «форпостний», «пісний», «кількісний»; «шістсот», «кістлявий», «студентський» (спрощення не відбулося, оскільки це слово іншомовного походження: студент – студентський); «улесливий», «цілісний» (відбулося спрощення в групі приголосних: цілість – цілісний), «шелеснути»; «тріснути», «тижневик» (відбулося спрощення в групі приголосних: тиждень – тижневий), «контрастний»;

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Числівник

З’ясовуючи закінчення в поданих іменниках, зважайте на те, що їхні форми залежать від попередніх числівників. Також пам’ятайте про тверду та м’яку групи іменників першої та другої відмін.

Отже, говоримо й пишемо:, «обидві дівчини», «півтора тижня», «три лікарі», «два муляри», «чотири секунди».

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий

Запишімо початкові форми й форми ступенів порівняння поданих прикметників.

Близький – ближчий (більш близький, менш близький) – найближчий (найбільш близький, найменш близький, щонайближчий, якнайближчий); гарячий – гарячіший (більш гарячий, менш гарячий) – найгарячіший (найбільш гарячий, найменш гарячий, щонайгарячіший, якнайгарячіший);

добрий (не злий) – добріший (більш добрий, менш добрий) – найдобріший (найбільш добрий, найменш добрий, щонайдобріший, якнайдобріший); удалий – удаліший (більш удалий, менш удалий) – найвдаліший (найбільш удалий, найменш удалий, щонайудаліший, якнайудаліший);

цікавий – цікавіший (більш цікавий, менш цікавий) – найцікавіший (найбільш цікавий, найменш цікавий, щонайцікавіший, якнайцікавіший); дорогий – дорожчий (більш дорогий, менш дорогий) – найдорожчий (найбільш дорогий, найменш дорогий, щонайдорожчий, якнайдорожчий);

вузький – вужчий (більш вузький, менш вузький) – найвужчий (найбільш вузький, найменш вузький, щонайвужчий, якнайвужчий); потрібний – потрібніший (більш потрібний, менш потрібний) – найпотрібніший (найбільш потрібний, найменш потрібний, щонайпотрібніший, якнайпотрібніший;

короткий – коротший (більш короткий. менш короткий) – найкоротший (найбільш короткий найменш короткий, щонайкоротший, якнайкоротший); добрий (хороший, гарний) – кращий (більш добрий, менш добрий) – найкращий (найбільш добрий, найменш добрий, щонайкращий, якнайкращий).

Варто пам’ятати, що не можна утворювати форми на кшталт «більш удаліший, більш цікавіший», тобто плутати вищій і найвищий ступені порівняння прикметників. 

Отже, помилка є у формі «більш гарячіший» (має бути «гарячіший» або «більш гарячий»).

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою

У завданні подано речення з різними випадками пунктуації при прямій мові та словах автора.

У реченні «Митець не може відвернутися від своєї сучасності, – говорив Альбер Камю і далі пояснював: «Якби він відвернувся від неї, то промовляв би в порожнечу» розділові знаки вжито неправильно. Розставмо ці розділові знаки правильно:  «Митець не може відвернутися від своєї сучасності, – говорив Альбер Камю і далі пояснював: - Якби він відвернувся від неї, то промовляв би в порожнечу». Це поєднання двох конструкцій «пряма мова й слова автора; слова автора й пряма мова». Після другої частини слів автора лапки не потрібні, натомість треба поставити тире.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Словозміна дієслів І та II дієвідміни

Пам’ятайте про особові закінчення дієслів першої та другої дієвідміни. Правильно ці форми виглядають так: «мріяти – мріють»; «молоти – мелють» (це і є потрібний нам варіант); «солити – солять»; «бігти – біжать»; «ловити – ловлять».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Складнопідрядне речення, його будова. Основні види підрядних речень

Треба поміркувати, який з варіантів відповіді є складним реченням з підрядним мети. Таким є складнопідрядне речення «У сучасному світі вивчення мов міжнародного спілкування вкрай потрібне, щоб особистість могла досягти успіху». Як бачимо, його підрядна частина відповідає на питання про мету повідомлюваного в головній частині, а саме на питання навіщо? для чого?. Засіб приєднання підрядної частини до головної – сполучник мети щоб.

Відповідь – А.