Зразок написання власного висловлення

Здавалося б, наше життя таке швидкоплинне, що люди постійно відчувають дефіцит часу. Тому, коли видається хвилинка, ми задумуємося, чим зайнятися. Я вважаю, що треба використовувати свій вільний час так, щоб витягти з нього певну користь.

Я так думаю, тому що переконаний: навіть в інтернеті людина може почерпнути для себе нові навички та вміння, які можуть перерости в цікаве хобі.

Наприклад, моя сестра Олена постійно переглядає різноманітні відеокурси й майстер-класи в інтернеті. Це допомогло їй навчитися виготовляти текстильні ляльки. Зараз Олена вже має власну оригінальну колекцію. Дівчина не тільки займається улюбленою справою у вільний від роботи час, але й отримує певні доходи від продажу своїх творінь.

Можу навести ще один аргумент на користь висловленої думки. У звичайному житті нам дуже часто бракує часу на творчі заняття. Тож вільні хвилини – це добра нагода, щоб зайнятись саморозвитком.

Так, героїні новели Ольги Кобилянської «Valse mélancolique» –творчо обдаровані особистості, які прагнуть розвиватися й удосконалювати свої вміння кожну вільну хвилину. Ганна належить до витончених натур, вона працює над картиною, цілком віддається мистецтву. Софія – талановита, лірична й емоційна дівчина. Музика стає для неї засобом саморозкриття, віддушиною для духовних сил героїні. Марта планує стати педагогом, але прагне розвиватися, тому не марнує свого вільного часу, а вчиться «музики, язиків і різних робіт ручних». Жінки різні за характером, але їх об’єднує прагнення до гармонії й любов до прекрасного.

Отже, вільний час – це джерело нових можливостей, тому варто його проводити з користю для свого розвитку.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово навіть не має самостійного значення, а лише підкреслює, виділяє слово, з яким вживається. Це частка.

Слово закінчивши вказує на додаткову дію, є незмінним. Це особлива форма дієслова дієприслівник.

Слово вчора відповідає на питання коли?, є незмінним. Це прислівник.

Слово коло служить для зв’язку слів у реченні, разом із іменником вказує на предмет, до нього можна також підібрати синонім біля. Це прийменник.

Відповідь: ДВГА.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми мають такі значення:

ні світ ні зоря – рано,

ні кілка ні дрючка - нічого;

ні вдень ні вночі – ніколи;

ні гаряче ні зимно – байдуже.

Відповідь: БГАВ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Якщо до фрагмента речення Продукти в холодильнику треба зберігати за певним правилами приєднати варіант тільки так у ньому не з’являтимуться сторонні запахи, то утвориться складне безсполучникове речення. Адже це речення матиме дві частини, поєднані лише інтонацією та змістом.

Якщо до цього фрагмента додати варіант зважаючи на небезпеку розмноження шкідливих бактерій, то утвориться просте речення, ускладнене відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.

Якщо додати варіант щоб запобігти швидкому псуванню харчів, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

А в останньому варіанті утвориться складносурядне речення Продукти в холодильнику треба зберігати за певними правилами - і тоді сімейні витрати будуть суттєво меншими. У цьому реченні дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності.

Відповідь: ВАДГ.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена підметом весна, але також у цьому реченні є обставина за вікном. Обставина – це завжди група присудка. Отже, це двоскладне неповне речення.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена присудком хочеться жити. Уявний підмет у цьому реченні поставити не можна. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні в рядку В граматична основа виражена присудками обійми, не пускай. У цьому реченні можна поставити уявний підмет ти (ІІ особа однини). Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена присудками не плачуть, не кличуть. У цьому реченні можна поставити уявний підмет вони (ІІІ особа множини). Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена підметом зорі. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях називається предмет, але нічого не говориться про дію.

Відповідь: ВГДБ.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова мета в реченні Жити на повну, без обмежень і страху – ось мета успішної особистості можна поставити питання що є? Отже, це частина складеного іменного присудка, виражена іменником. Також перед словом мета стоїть частка ось, яка зазвичай стоїть перед присудком.

У реченні У європейських школах елементом форми для дівчат є спідниця в клітинку до виділених слів можна поставити питання яка?, а також підібрати синонім картата. Отже, це неузгоджене означення.

У реченні Скасовано всілякі заборони – і волі дух зривається в простір до виділеного слова можна поставити питання кого? що?. Отже, це додаток.

У реченні Крізь високий густий очерет біліла широкою срібною стрічкою Рось до виділеного слова можна поставити питання як? Отже, це обставина.

У реченні Циферблат наріжного годинника хуртовина снігом замела до виділеного слова можна поставити питання хто? що? Отже, це підмет.

Відповідь: ГАВБ.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

На місці цифри (1) потрібно поставити тире, адже це тире між підметом і присудком (мотоцикл – це тема), на місці цифри (2) необхідно поставити двокрапку, тому що тут поєднано безсполучниковим зв’язком дві частини складного речення, де друга частина пояснює першу (чому мотоцикл – це окрема тема).

Цифра (3) вказує на початок підрядного речення (ремонтую з якою метою? аби проїхати). Саме тут потрібно поставити кому на межі частин складного речення, які пов’язані підрядним зв’язком.

На місці цифр (4) та (5) не потрібно ставити нічого, адже слово навіть ніколи не буває вставним.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Складносурядне речення

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Підкреслимо граматичні основи в тих частинах, які поєднані сполучниками сурядності.

У реченні Двори були прикрашені розмаїтими клумбами і химерно розмальованими лавками граматична основа одна (двори були прикрашені). Це просте речення з однорідними членами.

А от у реченні Двори були прикрашені розмаїтими клумбами, а під’їзди – дзеркалами та квітами у вазонах граматичних основ дві (двори були прикрашені, а в другій частині підмет під’їзди, а присудок пропущений, на його місці стоїть тире), ці частини поєднані протиставним сполучником сурядності а. Це складносурядне речення.

Інші варіанти не розглядаємо, бо в них немає сполучників сурядності.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

У складному безсполучниковому реченні двокрапку потрібно ставити тоді, коли друга частина пояснює, уточнює, конкретизує першу чи вказує на причину дії в ній.

Друга частина речення Мені снилось: мельник я у старому млині пояснює першу, конкретизує, що саме снилось авторові. Саме тому між частинами цього речення потрібно поставити двокрапку.

Відповідь – Д.