ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з однорідними членами, звертанням, вставними конструкціями, відокремленими членами речення.

Рядок А ускладнено відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом (киваючи рясною головою).

Рядок Б ускладнено відокремленою прикладкою (зажура моя чорнобрива), яка стоїть у кінці речення.

Рядок В ускладнено відокремленим додатком (замість верб і чагарників).

Рядок Г ускладнено вставною конструкцією як кажуть, яка вказує на джерело повідомлення.

Рядок Д ускладнено відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом (умитий сонцем).

Відповідь – 1Д, 2Б, 3А, 4В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Якщо до фрагмента речення Ластівки літали понад самою землею приєднати варіант навіть хлопчаки їх не лякали, то утвориться складне безсполучникове речення. Адже це речення матиме дві частини, поєднані лише інтонацією та змістом.

Якщо до цього фрагмента додати варіант сповіщали про наближення дощу, то утвориться просте речення, ускладнене однорідними членами (присудками). Граматична основа – ластівки літали, сповіщали.

Якщо додати варіант дарма що шуліка висів у небі, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним допусту.

А в останньому реченні утвориться складносурядне речення Ластівки літали понад самою землею, і байдуже їм було до всього. У цьому реченні дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності.

Відповідь – 1Д, 2Б, 3В, 4Г.

ТЕМА: Лексика. Фразеологізми. Антоніми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів та утворювати з них антонімічні пари.

Антоніми – це слова, словосполучення з протилежним значенням.

Спочатку з’ясуємо значення кожного фразеологізму:

Співати дифірамби – вихваляти когось.

Задирати голову – гордитися.

Купатися в золоті – бути багатим.

Вискочити на сухе – уникнути небезпеки.

Тримати хвіст бубликом – бути оптимістом.

Сухий хліб їсти – бідувати.

Вичитувати мораль – сварити когось, виговорювати.

Гнути коліна – принижуватися .

Потрапити в тенета – опинитися в складній ситуації.

А тепер потрібно утворити антонімічні пари.

Відповідь – 1В, 2Г, 3Б, 4Д.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Виявляючи – це особлива форма дієслова дієприслівник, відповідає на питання що роблячи?, утворює дієприслівниковий зворот.

До – це прийменник, адже в реченні це слово разом із відмінковими закінченнями служить для вираження підрядних зв’язків між словами в реченні.

Найглибше – це прислівник, тому що відповідає на питання як? і вказує на ознаку дії.

Цей – це займенник. Це слово вказує на ознаку предмета, але не називає його.

Відповідь – 1А, 2Г, 3Д, 4В.

Зразок написання власного висловлення

Свобода. Незалежність… Бажаний стан для багатьох. З одного боку, людина може бути вільною в суспільному житті, з іншого боку, існують певні обмеження.

По-перше, кожна людина вільна, бо має свободу вибору, свободу думки чи слова. По-друге, у деяких ситуаціях особа відчуває тиск із боку суспільства, яке має певні закони й норми моралі.

Прикладом людини, яка вільно відстоює свої переконання, є  Ґрета Тунберґ. Ця шведська політична активістка виступає за протидію глобальному потеплінню та зміні клімату. Дівчинка навіть стала «Людиною року» за версією одного з журналів. Погляди Ґрети впливають на політику й економіку багатьох країн. Вона, мабуть, досягла найбільшої свободи, бо чинить відповідно до власних бажань, інтересів, цілей, є відповідальною за своє життя і за те, що відбувається у світі.

У художній літературі є багато прикладів того, як суспільна думка впливає на життя людини. Згадаймо хоча б головну героїню поеми Тараса Шевченка «Катерина». Трагедія дівчини в тому, що вона покохала офіцера й народила позашлюбну дитину. Батьки виганяють Катерину з дому, бо в умовах кріпосного суспільства норми моралі були надто жорстокими. Дівчина не змогла вільно виховувати свого сина лише через те, що оступилася на життєвій дорозі.

Таким чином, особистісна свобода – це можливість вибору. Людина є вільною, коли може чинити згідно зі своїми бажаннями й поглядами, водночас суспільні закони й норми моралі в певних ситуаціях обмежують особистість у її діях.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Перехід інших частин мови в іменник.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Проаналізуймо речення.

До слова чарівні ми поставимо питання від слова долини: долини які? чарівні. Отже, це прикметник. Аналогічно можна поставити питання до слова рицарські:  замки які? рицарські. Це теж прикметник.

Слово оповиті  є частиною складеного дієслівного присудка, означає ознаку, одержану від дії. Отже, оповиті – це особлива форма дієслова дієприкметник.

А от до слова подорожні логічно поставити питання хто? Це слово в реченні вказує на діяча, а не на ознаку. Отже, подорожні – це іменник.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Освітлювальний – той, який освітлює що-небудь, є джерелом світла.

Освітній – той, який стосується освіти.

Освітянський – той, який стосується освітян, тобто тих, хто працює в освіті.

Освічений – той, який  має освіту, засвоїв різнобічні знання, культурний, письменний.

Отже, лексичну помилку допущено в рядку освічене перехрестя.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Найпоширеніші чергування голосних звуків.

Це завдання перевіряє знання основних правил чергування голосних.

Звуки [o],[e] у відкритих складах чергуються з [і] в закритих складах: слово – слівце, пір’я – перо, лід – льоду.

Звук [і] вживається у відкритому складі перед наступними суфіксами  -ок, -ець: мішок – мішечок.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс пре- вживається переважно на позначення найвищої якості. Саме тому у словах преславний, преподобний необхідно писати префікс пре- .

Префікс прі-  пишемо у слові прізвище.

Префікс при- вживається на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому при- потрібно вживати у словах прибічник, прилеглий, приховати, пригріти, прибуток, прикрашений, присвоїти, прибій, привабити тощо.

Відповідь – А.