ТЕМА. Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Якщо до головної частини, запропонованої в умові завдання, додамо частину бо самі теж, буває, чинимо нерозважливо, то утворимо складнопідрядне речення з підрядним обставинним причини (можна поставити питання з якої причини?).

Від головної частини, запропонованої в умові, до частини хоч образа іноді розхитує підвалини хороших стосунків можна поставити питання незважаючи на що? усупереч чого? Отже, тут утворимо складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

Від головної частини, запропонованої в умові, до частини якщо справді хочемо збудувати довірливі взаємини можна поставити питання за якої умови? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови.

Від головної частини, запропонованої в умові, до частини щоби зберегти найцінніше – щирі й теплі почуття можна поставити питання з якою метою? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

А коли до головної частини додамо варіант як колись рідні прощали нам дитячі витівки, то утворимо складнопідрядне речення з підрядним обставинним способу дії.

Відповідь – БАДГ.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані слова.

До слова зозулі від слова голос ставимо питання чий? Отже, це неузгоджене означення (можна замінити на зозулин голос).

До сполуки в лісі ставимо питання від присудка де?. Це обставина місця.

До слова гніздечко від присудка звили ставимо питання кого?, що?. Це додаток.

А до слова соловей ставимо питання хто?, що? Це підмет.

Відповідь – ВДГБ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа.

Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні А тепер осінні вже карнавали граматична основа виражена підметом карнавали, але також тут є обставина. Це завжди група присудка. Отже, це двоскладне неповне речення.

У реченні Марнували літечко, марнували… граматична основа виражена дієсловом минулого часу марнували у формі множини Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Хай буде все небачене побачено граматична основа виражена присудком хай буде побачено. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. У складі присудка є безособове дієслово. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні І над тобою сто разів дощем заплачу граматична основа виражена присудком у формі І особи однини – заплачу. Це односкладне означено-особове речення.

У реченні Чорна ніч, інкрустована ніжністю граматична основа виражена підметом ніч. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях названо предмет, але нічого не сказано про дію.

Відповідь – ВДАГ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово у не має лексичного значення, служить для зв’язку слів у реченні. Отже, це прийменник.

Змінюваному – називає ознаку, одержану після дії, відповідає на питання якому? Це особлива форма дієслова – дієприкметник.

Слово пропонуючи означає додаткову дію, відповідає на питання що роблячи? Отже, це дієприслівник (особлива форма дієслова).

Слово та не має лексичного значення, служить для зв’язку однорідних членів речення. Отже, це сполучник.

Відповідь – ВАБГ.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення. Цьогоріч у завданні запропоновано речення, в окремих словах яких підкреслено певні звуки.

Розглянемо рядок з такими слова: заспівала, сопілка, осьдечки.

Підкреслені букви в цих словах позначають різні звуки: у слові сопілка це [с], а в словах заспівала (далі в слові після [с′] пом’якшений губний [п’]) та осьдечки (після [с′] далі м’який знак) – [с′].

У рядку зі словами відповідаючи, забудьте, подякувати підкреслені літери теж позначають різні звуки: у слові відповідаючи це звук [д]; у словах забудьте та подякувати це звук [д′], адже далі відповідно бачимо м’який знак та букву я.

У словах квитки та касі вимовляємо звук [к], а в слові вокзалу це звук [ґ], адже глухий звук [к] перед дзвінким вимовляємо як [ґ].

У словах можливості, живокосту, безмежні всі підкреслені літери позначають звук [ж]

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок. У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Учасникам ЗНО рекомендовано перелік слів з наголосами.

У демонстраційному тесті це завдання дещо іншої форми, як було в минулих сертифікаційних роботах: слова, у яких потрібно перевірити правильність наголосу, утворюють речення.

У запропонованому реченні неправильно підкреслено літери на позначення наголошених голосних у таких словах: листопада, випадок, центнер, виразний (правильні наголоси такі: листопада, випадок, центнер, виразний).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначають спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення є у словах цілісність, проїзний, жалісний, свиснути, блиснути, тижневик, капусняк, ненависний, вісник.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах (баластний, контрастний, форпостний).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс пре- вживають переважно на позначення найвищої якості (преславний). Окремі слова з таким префіксом потрібно запам’ятати (превелебний).

У словах прірва, прізвище, прізвисько пишемо префікс прі-.

Префікс при- вживаємо на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому його потрібно вживати в словах прибуток, приварений, присвоєння, прибічник, прилеглий, прихований, пригріти, прибій, привабливий.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Подвоєні літери треба писати в таких словах:

Звання, громаддя, забуття, зілля. Це іменники середнього роду ІІ відміни, що мають закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Велич (величчю) – це іменник жіночого роду ІІІ відміни. Подовження відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними. Саме тому в словах жовчю, заздрістю не потрібно писати подвоєні приголосні.

Суддею – орудний відмінок від іменника чоловічого роду І відміни суддя.

Іменник старанність утворено від прикметника старанний, тому потрібно писати подвоєні літери.

Нездоланний– прикметник, наголос падає на суфікс, слово має значення перебільшення. У таких прикметниках потрібно писати подвоєні приголосні.

Спотворений – дієприкметник. У цій особливій формі дієслова ніколи не пишемо подвоєних літер.

Немає подвоєних літер і в слові довгожданий.

Відповідь – В.