ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот також передає дію підмета та пов’язаний з присудком.

У реченні Добираючи збалансовану дієту, правильне харчування буде корисним для вашого здоров’я дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення та складне речення.

Складне речення – це синтаксична одиниця, що утворена з двох або кількох простих речень, має щонайменше дві граматичні основи чи їхні частини.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні Суворість учителя, як кажуть, корисніша за поблажливість батьків одна граматична основа – суворість корисніша. Отже, це просте речення, ускладнене вставною конструкцією.

У реченні У житті кожен може робити добрі справи, не чекаючи на похвалу граматична основа одна (кожен може робити добрі справи).Отже, це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

У реченні Навіть поважні люди, освічені й досвідчені, не завжди перші мудреці теж одна граматична основа. Це просте речення, ускладнене відокремленими означеннями.

У реченні Від усього на цьому світі є ліки, немає їх лише від людської глупоти граматичних основ дві: ліки є та немає. Отже, це речення складне.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені і ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: понЯття, вантажІвка, горошИна, листопАд.

У програмі ЗНО учасникам рекомендовано перелік слів з наголосами.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Другорядні члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про члени речення та вміння визначати їх у реченні.

Проаналізуймо запропоновані приклади.

Як відомо, прикладка – це різновид означення, що, указуючи на ознаку предмета, дає йому іншу назву, виражене іменником і відповідає на питання який? яка? яке? які?

Бачимо, що такі ознаки має другорядний член у реченні Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок (слово пустка є іменником, указує на ознаку, відповідає на питання який? – будинок (який?) пустка).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Порівняльний зворот.

Щоб виконати це тестове завдання, треба обов’язково ще раз переглянути пропонований мікротекст.

Прочитайте речення, про які йдеться у варіантах відповіді. Поміркуйте, чи правильно вжиті в них розділові знаки.

Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто (двокрапка між частинами безсполучникового складного речення – помилок немає).

Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані (кома перед порівняльним зворотом; бракує коми після порівняльного звороту; крапка з комою між частинами безсполучникового складного речення, кожна з яких має розділові знаки; ще одна кома перед порівняльним зворотом). Отже, правильна пунктуація цього речення має бути такою: Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті, голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані.

Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе (кома між однорідними членами речення, кома перед відокремленою обставиною – помилок немає).

Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок (кома між однорідними членами речення – помилок немає).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання складних слів разом і через дефіс.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

Церкви підняли … в/гору свої … голови(вгору – прислівник, який указує напрямок, пишемо його разом).

Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок (недалеко – прислівник, який можна замінити синонімом без не (близько), пишемо його разом).

У/далині […] степ, тонув у своїй зеленій траві (удалині – прислівник, пишемо його разом).

На/багато років уперед (на багато – прийменник з числівником: на скільки років – на багато років, пишемо цю сполуку окремо).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Перегляньте ще раз увесь мікротекст, оскільки розуміння змісту попередніх речень дозволить вам дібрати відповідне за змістом слово.

Отже, йдеться про степ.

Степ – це великий безлісий, укритий трав'янистою рослинністю простір. Тож дієслова розташувався, спускався, вився не будуть тут доречними.

Дієслово розстилатися має значення «простягатися, пролягати у просторі, займати велике місце», і саме воно може стосуватися степу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У рядку сьомий, шість, сюди підкреслена літера позначає однакові звуки. У слові шість літера с передає звук [с′], адже цей приголосний стає м’яким перед наступним м’яким. У словах сьомий, сюди це теж [с′], адже далі після нього відповідно йдуть ь та ю.

У словах лук і ковдра підкреслена літера к передає звук [к], а в слові анекдот це [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляємо дзвінко. Отже, теж різні звуки.

У рядку здогад, зяблик, низка підкреслена літера означає різні звуки: у словах здогад, низка літера з передає звук [з]; у слові зяблик це [з′], бо далі буква я, що в цьому випадку передає звук [а] та вказує на м’якість попереднього приголосного.

У словах межа, дужка літера ж передає звук [ж], у слові ложці – [з′].

Розглянемо рядок з такими слова: літак, квітчати, нитка. Підкреслена літера в цих словах теж позначає різні звуки. У словах літак і нитка літера т передає звук [т]. Буквосполучення тч у слові квітчати передає звук [ч:].

Відповідь- А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в коренях і суфіксах слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

И пишемо в небагатьох дієслівних коренях, якщо далі з’являється суфікс -а, тобто -ер- переходить в –ир-: завмирала.

И пишемо в кореневих сполуках ри-, ли- (тривога).

У деяких дієсловах при зміні відбувається чергування е з и (стеле – вистилати).

И також пишемо, коли при зміні слова ненаголошений И стає наголошеним: дзеркальний – дзеркало, смиренний – мир, дрижати – дригати.

Правопис певних українських та іншомовних слів треба запам’ятати: меридіан, теоретичний, диригент, абрикос, дистанція, метушливий, метелик, химерний, християнин  тощо.

Відповідь – Г.