ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб.

Завдання перевіряє ваше вміння  розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Дієслова наказового способу в І особі множини (ми) мають закінчення -імо  (якщо основа закінчується на голосний) або -мо (якщо основа закінчується на приголосний).

Отже, правильними будуть такі форми наказового способу: ходімо, дозвольмо, не мовчімо, подякуймо.

Форма пішли  передає дію, яка вже відбулася. Отже, це минулий час.  Дієслова наказового способу не мають форм часу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Частка – це службова частина мови, яка надає окремим словам або цілим реченням певного смислового чи емоційного відтінку.

Так у рядку А частка  тільки має обмежувально-видільний відтінок; у рядку В частка як підсилює оклик; у рядку Г частка хай є спонукальною, а ще формотворчою, бо  утворює наказовий спосіб дієслова; у рядку Д  частка наче  належить до групи порівняльних .

А от у рядку Б слово чи не надає наступному слову жодного відтінку, а приєднує підрядну частину речення до головної. Отже, це сполучник.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати порядкові числівники.

Порядкові числівники змінюються за відмінками, як  прикметники.

У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово. Тому в рядку А необхідно вживати форму п’ятсот, у рядку Б – форму тисяча, у рядку В – форму чотириста, а в рядку Д – форми  тисяча сімсот.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Чергування та злиття приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні прикметники, ураховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) при словотворенні відбуваються такі зміни:

к,ч,ц+ -ськ(ий), -ств(о)= -цьк(ий), цтв(о): Овруч – овруцький, козак – козацький, узбек – узбецький, турок – турецький.

г, ж, з +  -ськ(ий), -ств(о)= -зьк(ий), -зтв(о): Запоріжжя – запорізький, Прага – празький, Рига – ризький, Париж – паризький, Кавказ – кавказький.

х, ш, с +  -ськ(ий), -ств(о)= -ськ(ий), -ств(о): чех – чеський, латиш – латиський, Черкаси – черкаський.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

У рядку А разом пишемо слово стереозвук, адже частинки біо-, зоо-, фото-, фіто-, астро-, вело- та інші пишуться разом.

У рядку В разом пишемо слово жовтогарячий, тому що це не поєднання двох кольорів чи кольору та відтінка.

У рядку Г разом пишемо слово макроекономіка, тому що частинки макро-, мікро-, мега- пишуться разом.

У рядку Б через дефіс пишемо всі слова: аграрно-промисловий, бізнес-план (два рівноправних слова), сніжно-білий (колір + відтінок).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми, знаходити та виправляти помилки на вивчені правила.

У рядку А  неправильно написане слово дівчиньці. М’який знак у прикінцевих буквосполученнях похідних слів (іменниках і присвійних прикметниках) зберігається, якщо він був у прикінцевих буквосполученнях у називному відмінку однини: яблунька – яблуньці, лялька – ляльці, ненька – неньці. Але дівчинка – дівчинці, стеблинка – стеблинці.

У рядку В неправильно написано слово різбяр. В українській мові м’який знак не пишемо перед губними, але слова різьбяр і тьмяний – винятки.

У рядку Г неправильно написано слово тоньший. В українській мові м’який знак не пишемо після та перед шиплячими: ремінчик, кінчик, тонший. Але няньчити, бриньчати, женьшень.

У рядку Д неправильно написано слово віньєтка. У словах іншомовного походження після д, т, з, с, ц, л, н перед  я, ю, є, ї роздільну вимову передаємо м’яким знаком: досьє, віньєтка, браконьєр, портьєра.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс пре- вживається переважно на позначення найвищої якості. Саме тому в словах прегарний (А), предобрий (В), пресмачний (Г), пречисто (Д) необхідно писати префікс пре- .

Префікс при- вживається на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому його потрібно вживати в словах прибувати, прибалтійський, прикручений, привітання, принести тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання

Слово відкрити має таке значення: «забрати те, що закриває кого-небудь чи що-небудь;робити доступним зорові; помічати  щось нове; започатковувати щось». Відкрити невідомі землі. Відкрити душу. Відкрити очі.

А от слово відчиняти має значення «робити вільним вхід, доступ до чогось або вихід назовні». Відчиняти двері, відчиняти кватирку.

Отже, у невластивому йому значенні вжито слово в четвертому реченні. Правильно буде так: Олена намагалася відчинити вікно, бо відчула задуху.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фонетика. Звуки і букви.

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках:

• на початку слова,
• після голосного,
• після апострофа та м’якого знака.

У решті випадків вони передають м’якість попередніх приголосних і звуки [а], [у], [е].

Отже, у словах святковий, повітря, весілля, люстерко букви я, ю, є, не позначатимуть два звуки.

У решті слів ці букви вживаються на позначення двох звуків.

Відповідь – В.