ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень

Перше речення ускладнене відокремленою обставиною наділяючи їх цілющими і магічними властивостями, вираженою дієприслівниковим зворотом. Тому в цьому реченні необхідно поставити кому: За багато століть люди звикли охороняти та прикрашати джерела, наділяючи їх цілющими і магічними властивостями. У тексті коми немає.

У четвертому реченні помилок немає, коми стоять на межі частин складного речення.

У п’ятому реченні помилок немає, коми стоять на межі частин складного речення.

У шостому реченні перша кома виділяє вставне слово наприклад, а друга стоїть між частинами складносурядного речення. Помилок немає.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Число іменників.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати число іменників.

Іменник джерела стоїть у формі знахідного відмінка множини: прикрашали кого? що? джерела. Займенник їх у відокремленій обставині, вираженій дієприслівниковим зворотом, також указує на множину.

Граматична основа в шостому реченні криниці були споруджені, а в сьомому – покоління виплекали, отже, ці слова вживаються в множині.

Слово стилі узгоджується з прикметником готичному (у готичному стилі), отже, уживається в однині.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом та окремо.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

Слова чимало, взагалі, наприклад – прислівники, які пишемо разом.

У словосполученні за багато століть маємо поєднання прийменника з неозначено-кількісним числівником, а не прислівник забагато, який потрібно писати разом.

Відповідь – А.

ТЕМА:Синтаксис.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати правильність узгодження підмета з присудком.

У реченні Я звертаюся до всіх, хто виявили бажання піти в похід на Говерлу підмет хто, тому присудок повинен бути у формі однини: Я звертаюся до всіх, хто виявив бажання піти в похід на Говерлу.

Відповідь – Б.  

ТЕМА: Синтаксис. Зв’язок слів у словосполученні.

Це завдання вимагає від вас правильного добору форм слів і поєднання їх у словосполучення.

Дієслово вибачити (прощати провину). Тут маємо дієслівне керування: додатокт має відповідати на питання кому? – вибачити синові; вибачте мені.

Завдати горя – помилок немає.

Навчатися малювання – помилок немає.

Відповідно до закону – помилок немає.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Здавати іспит. Слово здавати потрібно вживати в значенні «передавати тому, хто цим має відати; віддавати для подальшого користування; віддавати щось із певною метою»: здавати зброю, здавати зміну. У наведеному словосполученні потрібно вживати слово складати: складати іспит.

Брати участь – лексичних помилок немає.

Додати води – лексичних помилок немає.

Здобути освіту – лексичних помилок немає.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Горянка – «жителька гір». Отже, це і є спільнокореневе слово до слова «гора».

Горлечко – зменшувально-пестливе до слова «горло». Отже, спільнокореневими до нього будуть слова «горлатий», «горлати»,  «горлань» тощо.

Горючий – «здатний горіти». Отже, спільнокореневими до нього будуть слова «горіти», «горіння», «горючість» тощо.

Гороскоп – «таблиця розміщення небесних світил, яку складають астрологи для пророкування долі людини і майбутніх подій». Слово походить від грецького horoskopos – «той, який спостерігає час».

Відповідь – А.

ТЕМА: Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок.

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить  від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також урахувати групу.

Іменники Настя, Олеся – це іменники І відміни. Отже, у кличному відмінку іменник Настя (м’яка група) матиме закінчення -е  – Насте, а іменник Олеся (ласкава форма) – закінчення     -ю  – Олесю.

Іменники учитель, боєць, хлопець, лікар, Сергій, кобзар,  мудрець, край знавець –  іменники другої відміни. Отже, іменники м’якої групи учитель, лікар, Сергій, кобзар, край матимуть у кличному відмінку закінчення –ю: лікарю, Сергію, кобзарю, краю.

Іменник мішаної групи каменяр – закінчення -е: каменяре.

Іменники м’якої групи з суфіксом -ець традиційно мають у кличному відмінку закінчення -е. Перед закінченням часто також відбувається чергування приголосних : хлопець – хлопче.

Іменники боєць, знавець, мудрець традиційно мають у кличному відмінку  закінчення -ю: знавцю, мудрецю, бійцю.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: жалюзІ ( а не жАлюзі), чіткИй ( а не чІткий), перЕпис ( а не пЕрепис), вИпадок ( а не випАдок).

Відповідь – Г.