Чергування приголосних за дієвідмінювання відбувається в усіх дієсловах у рядку
ТЕМА: Орфографія. Чергування приголосних.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати форми дієслів, ураховуючи чергування приголосних звуків.
В українській мові при зміні дієслів відбуваються чергування приголосних:
г – ж: береГти – береЖу, біГти – біЖу;
к – ч: пеКти – пеЧу;
т – ч: леТіти – леЧу,
с – ш: пиСати – пиШу; проСити – проШу;
ст – щ: проСТити – проЩу;
зд – ждж: їЗДити – їЖДЖу;
д – дж: воДити – воДЖу:
б – бл: люБити – люБЛю
в – вл: лоВити – лоВЛю
Чергування не відбувається у словах вірити, грати, читати, шити.
Відповідь – А.
Граматично правильно утворено словосполучення
ТЕМА: Морфологія. Числівник.
Завдання перевіряє ваше вміння добирати правильні відмінкові форми числівників, правильно використовувати числівники на позначення часу.
У рядку А в словосполученні на позначення часу використано прийменник в. Уживання цього прийменника в таких конструкціях є ненормативним. Правильною буде форма розпочнеться о четвертій годині.
У рядку В правильною буде форма тренувалися до пів на сьому годину. В українській мові, коли йдеться про час, після слова пів традиційно використовують прийменник на.
В українській мові прийменник без на позначення часу не вживається. Правильна форма – прибігти за десять хвилин третя (рядок Г).
Словосполучення зателефонуйте після дев’яти теж помилкове, оскільки в українській мові на позначення часу вживаються тільки порядкові числівники. Отже, зателефонуйте після дев’ятої (рядок Д).
У рядку Б помилок немає.
Відповідь – Б.
НЕПРАВИЛЬНО вжито форму займенника в реченні
ТЕМА: Морфологія. Займенник. Відмінювання займенників.
Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати займенники, розрізняти правильні та неправильні відмінкові форми займенників.
У рядках А, Б, В, Д займенник вони вжито у формі давального відмінка: кому? – їм.
У рядку Г займенник вони потрібно вжити у формі орудного відмінка. Отже, пишалися ким? ними. Форма їми є помилковою.
Відповідь – Г.
Прочитайте уривок.
І не знало міщанське кодло, коли я захлиналась лихом, що душа між люди виходила, (1) забинтована(н/нн)а білим сміхом. І в житті, як на полі (2) мі(н/нн)ому, я просила в цьому (3) сторі(ч/чч)і хоч би той (4) магази(н/нн)ий мінімум: - Люди, будьте взаємно (5) (в/вв)ічливі!
Подвоєні літери потрібно писати в усіх словах, ОКРІМ позначеного цифрою
ТЕМА: Орфографія. Подвоєння приголосних.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.
У словах мінному, магазинний, ввічливі подвоєння відбувається на межі різних частин слова. У слові сторіччя подовження відбувається, тому що пом'якшений звук [ч'] подовжується в іменниках середнього роду ІІ відміни, якщо вони мають закінчення -а.
Слово забинтований – це особлива форма дієслова (дієприкметник). У дієприкметниках ніколи не відбувається подвоєння.
Однакове закінчення в орудному відмінку однини матимуть усі слова в рядку
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінювання іменників.
Це завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні відмінкові форми від помилкових.
Іменники І відміни після літер ж, ч, ш, щ (мішана група) в орудному відмінку однини мають закінчення -ею. Отже, потрібно писати: душею, мишею, кручею, прощею, пущею.
Іменники І відміни твердої групи мають закінчення -ою. Отже, посухою, повагою, книжкою, м’ятою, Оленою, новиною.
Іменники І відміни м’якої групи мають в орудному відмінку закінчення -ею. Отже, неділею, сотнею, вишнею, оселею, тополею, легенею, статтею.
Іменники І відміни з основою на -й в орудному відмінку однини мають закінчення -єю. Отже, мрією, Францією.
Відповідь – Д.
Літеру е треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в коренях та суфіксах слів.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (позначення написьмі ненаголошеного [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.
Е пишемо в таких випадках:
И чергується з Е в деяких дієслівних коренях перед суфіксами -а-, -ува- (стЕлити – застИлати, дЕрти – здИрати).
Також И пишемо в іменниковому суфіксі -ин- (мілина).
Літеру с треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (префікси) та пояснювати їх за допомогою правил.
В українській мові в префіксах роз-, без-, воз-, через- завжди пишеться з: безперечно, розчулення, черезсідельник, розповідати.
Префікс с- пишеться перед глухими к, п, т, ф, х.
Отже, у решті слів завдання потрібно писати саме префікс с- (досхочу, нестримно, сфокусувати тощо).
Однакове значення мають обидва фразеологізми в рядку
ТЕМА: Фразеологія.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно пояснювати значення фразеологізмів.
Запропоновані фразеологізми мають такі значення:
грати на нервах – дратувати,
вітер у голові грає – легковажний,
пасти задніх – відставати,
грати першу скрипку – бути лідером,
ні пари з вуст – змовчати, не видати ніяких звуків,
як у рот води набрав – мовчати, не видати ніяких звуків,
грати очима – кокетувати,
хоч оком світи – дуже темно,
вислизнути з рук – втекти, не дати себе спіймати,
брати у свої руки – захопити ініціативу.
Відповідь – В.
Звук [й] є в кожному слові рядка
ТЕМА: Фонетика. Звукове позначення букв Я, Ю, Є, Ї.
Завдання перевіряє ваше вміння визначати звукове значення букв у слові.
Букви Я, Ю, Є передають два звуки [йа], [йу], [йе] в таких випадках: на початку слова, на початку складу, після апострофа та після м’якого знака. Буква Ї завжди передає два звуки – [йі].
Отже, звук [й] є в словах ємність, браконьєр, круїз, віньєтка, привілеї, яблуко. А в словах бюро, бязь, цвях, гравюра звука [й] немає.
Прочитайте текст і виконайте завдання
(1) Чогось непокоїться хлопець, чомусь безпричинно тягне його в глибінь вечорів, де місяць і зорі ворожать угорі. (2) Ідеш шляхом, і здається тобі, наче от-от зі щастям зустрінешся. (З) І, як загадкові лісові [...], кличуть далекі дівочі пісні. (4) Він часто поривається до них, але близько не наважується підійти. (5) І не тому, що несміливий, а тому, що потаємна, ще нерозпізнана ним дівоча душа була святою для Романа. (6) Ще не знайшов тої, для якої зміг би небо прихилити.
Складений іменний присудок ужито в реченні
ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Присудок. Види присудків.
Завдання перевіряє ваше вміння визначати структуру простого двоскладного речення, способи вираження присудка (простого й складеного).
У першому реченні (рядок А) присудки непокоїться, тягне, ворожать означають одну дію та виражені дієсловами дійсного способу. Отже, це прості дієслівні присудки.
У четвертому реченні (рядок Б) перший присудок поривається означає одну дію та виражений дієсловом дійсного способу, отже, це простий дієслівний присудок. А другий присудок не наважується підійти утворений із допоміжного дієслова не наважується та неозначеної форми підійти, яка передає основне значення. Отже, це складений дієслівний присудок.
У п’ятому реченні (рядок В) присудки відповідають на питання який є підмет?, основну інформацію передає не дієслово, а іменна частина, що виражена прикметниками (несміливий, потаємна, святою). Дієсловом-зв’язкою виступає дієслово бути, яке в теперішньому часі, як правило, не вживається. Отже, у цьому реченні використано складені іменні присудки.
У реченні шостому (рядок Г) перший присудок не знайшов означає одну дію та виражений дієсловом дійсного способу (простий дієслівний), а другий виражений допоміжним дієсловом та інфінітивом - не зміг прихилити (складений дієслівний).
