ТЕМА: Фонетика

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е]. Отже, у словах прислів’я, Київщина, балтієць, м’якенький, сум’яття, дев’ять букви я, ю, є, ї позначатимуть два звуки.

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Арфрикати ДЖ та ДЗ також передають один звук (дзижчати).

Буква Щ завжди передає два звуки – ШЧ (Київщина, щипати, щиглик, тріщить).

Подвоєні приголосні завжди передають один звук (сум’яття).

А тепер застосуємо цей матеріал до нашого завдання.

У рядку А у слові прислів’я на один звук більше, у слові Київщина на два звуки більше.

У рядку Б у словах сьогодні, дзижчати на один звук менше.

У рядку В у слові щипати на один звук більше.

У рядку Г у слові щиглик на один звук більше.

А в рядку Д однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: тріЩитЬ, сум’ЯТТя, дев’ЯтЬ.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому речення

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види другорядних членів речення, правильно розставляти розділові знаки, зокрема виділяти порівняльний зворот.

Порівняльний зворот, порівнюючи одні предмети з іншими, образно характеризує їх. Порівняльні звороти вводяться в речення за допомогою слів як, мов, немов, наче, неначе, неначебто, ніби тощо. На письмі порівняльні звороти виділяють комами. Отже, у тексті порівняльний зворот наче мильні бульбашки необхідно виділити комами

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про головні члени речення та вміння визначати їх у реченні.

Проаналізуймо запропоновані приклади.

Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Молдавські вітри. Прилинули хто?, що? вітри – підмет.

Кожний видавався. Хто?,що? кожний що робив? видавався. Слово кожний відповідає на питання називного відмінка. Отже, це теж підмет.

Хвиля тривання була чудом. Хто?, що?хвиля. Отже, це теж підмет.

А слово пір’я відповідає на питання кого?, що? (струсити кого?, що? пір’я). Отже, це не підмет, а додаток.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис частки НЕ з різними частинами мови. Правопис частки НЕ з дієприкметниками

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Прикметник незліченні без не не вживається. До сполук не/помітно та не/потрібне можна підібрати синоніми без частки не (приховано та зайве). Отже, їх потрібно писати разом.

Окремо дієприкметник з часткою не потрібно писати тоді, коли при дієприкметнику є залежне слово (від дієприкметника можна поставити питання): не звіданим (як?) ще.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення з однорідними членами

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно, комунікативно доцільно використовувати речення з однорідними членами в мовленні.

Проаналізуймо речення Письменник розповідає про внутрішній світ Івана Дідуха й чому він емігрує. З речення ми не можемо зрозуміти, хто ж емігрує – Іван Дідух чи його внутрішній світ. Потрібно було б побудувати речення так: Письменник розповідає про внутрішній світ Івана Дідуха та про те, чому він емігрує.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста й складена форми)

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою слів найбільш, найменш, які додають до звичайної форми прикметника: найбільш новий.

Словосполучення, запропоновані в рядках А, Б, В, не мають граматичних помилок.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми об’єднує слово вода. Утворені фразеологізми матимуть таке значення:

у вогонь і воду – куди завгодно, на все;

і кінці у воду – не залишати ніяких слідів злочину, негідного вчинку;

як у воду дивитися – безпідставно передбачати щось, пророкувати.

Відповідь – В.

ТЕМА: Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні прикметники, ураховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) при словотворенні відбуваються такі зміни:

к, ч, ц + -ськ(ий), -ств(о)= -цьк(ий), цтв(о): викладач – викладацький, козак – козацький;

х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о)= ськ(ий), ств(о): товариш – товариський;

Чергування не відбуватиметься у словах, основа яких закінчується на т,д: депутат – депутатський.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

В українській мові в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним приголосний, крім Й, пишемо И. Отже, титан.

І пишемо після літер «дев’ятки» перед наступним голосним та й. Отже, потрібно писати тріумф, цезій, грація, пріоритет.

І також пишемо після літер, що не входять до «дев’ятки»: фініш.

Ї пишемо після голосних (індуїзм, еліпсоїд).

Отже, букву і пишемо на місці пропуску у словах грація та пріоритет.

Відповідь – Г.