ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Здобути волю – то мій рай».

Тире перед узагальнювальним словом усе вживаємо в реченні «Тонкі брови, русяві дрібні кучері, рум’яні губи – усе це дихало молодою парубоцькою красою».

Тире при відокремленій прикладці нужденна купка солом’яних стріх ставимо в рядку В.

Безсполучниковим є речення «Прийде осінь – у засіках буде хліб золотий». Друга частина виражає наслідок того, про що йдеться в першій, тому ставимо тире.

Відповідь: 1-Б, 2-А, 3-В, 4-Д.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень. Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення «Шкода даремно згаяного часу» є безособовим з головним членом – присудком, вираженим прислівником.

У реченні «Гостей зустрічали щиро, з хлібом-сіллю» головний член – присудок у формі множини минулого часу, це неозначено-особове речення.

«Кришталевий промінь сміливого сонця» – називне речення, граматична основа якого складається з підмета, вираженого іменником.

Речення «Допоки горіти буде долоні твоєї дотик» є двоскладним.

Речення «Поверни золоті її очі, сині хвилі і вітер весни» є означено-особовим, оскільки граматична основа цього речення – присудок у формі 2-ї особи однини.

Відповідь: 1-В, 2-Д, 3-Б, 4-А.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоноване речення.

До слова поетичність можна поставити питання хто? що?. Отже, це підмет, виражений іменником.

До слова властива можна поставити питання яка вона є?. Отже, це частина складеного іменного присудка, який виражений дієсловом-зв’язкою та прикметником.

До слова завжди можна поставити питання коли?. Отже, це обставина часу, виражена прислівником.

До слова прозі можна поставити питання кому? чому?. Отже, це додаток, виражений іменником.

Відповідь: 1-Г, 2-Д, 3-Б, 4-А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

до сьомого поту – дуже виснажливо, понад силу, тяжко;

на всю губу – сильно, дуже, занадто;

з притиском – твердо, категорично, суворо;

на чистоту – прямолінійно, щиро, відверто.

Відповідь: 1-В, 2-А, 3-Г, 4-Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати їх види.

Складнопідрядне речення з підрядним наслідку утвориться, якщо до головної частини «Уся дорога була занесена снігом…» додати підрядну частину «так що не можна було доїхати до міста», яка відповідає на питання який з цього наслідок? З головною частиною підрядні наслідкові поєднуються сполучником так що.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення. Відокремлена обставина

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Відокремлена обставина частіше виражена дієприслівниковим зворотом.

Виконуючи це завдання, спробуйте замінити підрядну частину в кожному реченні дієприслівниковим зворотом. Зверніть увагу, що дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком. Така умова буде дотримана в рядку А: Сергій був дуже задоволений, поборовши своє хвилювання.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні.

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення та існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей.

Слово здавалося є вставним у рядку В, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник по в українській літературній мові вживають досить рідко. Із місцевим відмінком переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії: вишивати по шовку. В інших випадках правильними є такі форми: виконувати за зразком, лекція з історії, проживати за адресою, їхати на виклик.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення форм наказового способу

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. Наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо. Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями: 2 ос. однини – -и, нульове закінчення; 1 ос. множини – -імо (-ім), -мо; 2 ос. множини – -іть, -те.

Для 1 особи однини і 3 особи однини й множини окремої форми наказового способу немає, вони створюються описово: хай (нехай) + дієслово.

Утворімо форми наказового способу дієслова писати:

1 особа – пишімо; 2 особа – пиши, пишіть; 3 особа – хай (нехай) пише, хай (нехай) пишуть.

Отже, форма наказового способу дієслова пишемо є неправильною.

Відповідь: А.