ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні А не потрібно ставити кому перед й, адже цей одиничний сполучник поєднує два підрядні речення (однорідна супідрядність).

У реченні В необхідно виділити відокремлене означення такі казково білі й легкі вночі. Для цього необхідно поставити кому після у цвіту.

У реченні Г немає коми між однорідними присудками розлігся, розширився.

У реченні Д дієприслівниковий зворот укриваючи холодком зелену землю виділений лише з одного боку. Отже, необхідно поставити кому після слова землю.

У реченні Б всі знаки правильні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно одної пряма мова та слова автора.

У варіанті А потрібно прибрати двокрапку та поставити кому й тире після прямої мови перед словами автора.

У варіанті Б після слів автора, що стоять усередині речення, необхідно поставити кому.

У варіанті Г після прямої мови потрібно поставити тире.

У варіанті Д пряму мову необхідно взяти в лапки, а також написати в ній перше слово з великої літери. Мама сказала: «Як же мені сумно, хочу побачити рідненьку сестру».

А от у варіанті В розділові знаки розставлено правильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник як службова частина мови. Правопис сполучників

Сполучники, що пишуть одним словом, відрізняються від однозвучних поєднань інших частин мови, які пишуть двома словами, тим, що сполучники членами речення не бувають і не відповідають на питання.

Сполучник також можна замінити синонімічним сполучником, а з однозвучними поєднаннями інших частин мови цього зробити не можна. У даному випадку можлива така синонімічна заміна сполучника: якби – коли б.

Коли б (якби) знав я чари, що спиняють хмари.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені обставини

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. Ця умова виконана та є логічною в усіх реченнях, окрім речення Проходячи повз вежу, годинник пробив шосту годину. Виходить, що годинник іде повз вежу. Потрібно побудувати речення так: Коли ми проходили повз вежу, годинник пробив шосту годину.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Завдання перевіряє ваше вміння правильно добирати форми слів і поєднувати їх у словосполученні.

Коректними є такі словосполучення: обрати нелегкий шлях, захворіти на бронхіт, ігнорувати зауваження, відправити листа.

А от дієслово запобігати вимагає від залежного слова форму орудного відмінка: запобігати руйнуванням.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Поєднання іменника з числівником

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Числівники два, три, чотири, а також ті, які закінчуються на два, три і чотири поєднуються з іменниками в називному відмінку множини. Отже, потрібно так поєднати іменник з числівником: чотири поверхи, два випускники, сто два клени. Збірний числівник обидва теж вимагає називного відмінка – обидва хлопці. А дробові числівники поєднуються з іменником у родовому відмінку однини – три десятих метра.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Подовжуються і відповідно їх позначають подвоєними буквами такі приголосні: д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш – за умови, якщо вони стоять між двома голосними. Тому подвоєння не відбуватиметься в таких словах: верф, лазур, буденність, кров.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (префікси) та пояснювати їх за допомогою правил.

В українській мові в префіксах роз-, без-, воз-, через- завжди пишемо з: зчепитися, зцідити, зшити, зцілити.

Префікс с- пишемо перед глухими к. п, т, ф, х. Отже, у решті слів завдання потрібно писати саме префікс с- (стерти, скинути, створити, скласти, схибити тощо).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема велику літеру у власних назвах.

З великої літери потрібно писати назви населених пунктів, територій, вулиць, будівель (Вічне місто, Рим, Колізей).

З великої літери пишемо перше слово в назвах художніх творів, такі назви також беремо в лапки («Мертві душі»).

Прикметники з суфіксом -ськ- на позначення великої кількості однотипних предметів пишемо з малої літери (римські палаци).

Відповідь – Г.