ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначаємо спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-,  -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають.

Отже, спрощення відбуватиметься в словах пристрасний, щасливий, об’їзний,захисник, корисно, обласний, водоочисний, свиснути, персні,корисливий, злісний, особистісний, перехресний, капосний, доблесний, тижневик.

Є винятки, де спрощення не відбувається: шістнадцять.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах: студентський, агентство, контрастний.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові м’який знак треба писати після приголосних д, т, з, с, ц, л, н (багрянець). Між двома м’якими приголосними м’який знак не пишемо. М’якими приголосні стають тоді, коли після них стоять я, ю, є, і або ь. Вони пом’якшують і попередні приголосні. Отже, таке пом’якшення відбувається у словах чіткість, радістю, ланцюг.

М’який знак після р пишемо, якщо далі о: трьох, чотирьох, але харків’янин (у кінці складу).

М’який знак у прикінцевих буквосполученнях похідних слів (іменниках та присвійних прикметниках) зберігається, якщо він був у прикінцевих буквосполученнях у називному відмінку однини: ненька – неньчин, скриньці – скринька, але хустинка – хустинці, русалка – русалчин, тітка – тітчин.

Не пишемо м’який знак після і перед шиплячими (вагаєшся, ослінчик, спитаєш).

Не пишемо також м’який знак усередині числівників (п’ятдесят).

Не пишемо м'який знак і перед губними, але різьбяр – виняток.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичне значення слів.

Проаналізуймо запропоновані пари слів.

Профі – професіонал, спеціаліст високого рівня.

Профан – некомпетентна людина, невіглас, неук.

Екскурс – відхилення від основної теми викладу для висвітлення, пояснення побічних питань.

Екскурсія – колективне відвідування визначних місць з освітньою, науковою чи іншою метою.

Компанія – підприємницьке об’єднання чи група осіб, які об’єднанні спільною справою або спільністю поглядів.

Кампанія – робота, організована в певний період для виконання чогось.

Абонент – особа чи установа, яка користується абонементом.

Абонемент – форма обслуговування клієнтів протягом певного часу, документ, що посвідчує таке право; відділ бібліотеки, де можна взяти літературу додому.

Слова століття та сторіччя мають однакове лексичне значення. Отже, обидва ці слова можливі за змістом у запропонованому реченні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі.

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки.

У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е]. Отже, у словах прощаЄ, обов’Язковість, Ящик, Їдальня букви я, ю, є, ї позначатимуть два звуки.

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Арфрикати ДЖ та ДЗ також передають один звук (пробуДЖення).

Буква Щ завжди передає два звуки – [шч] (віЩунка, проЩає, яЩик, тріЩить).

Подвоєні приголосні завжди передають один звук (творіННя, беЗЗоряний, пробуджеННя).

А тепер застосуймо цей матеріал до нашого завдання.

У рядку А у слові творіННя на один звук менше.

У рядку Б у слові віЩунка на один звук більше, а у слові беззоряний – на один звук менше.

У рядку В у слові проЩаЄ на два звуки більше.

У рядку Г у слові пробуДЖеННя на два звуки менше, а у слові яЩик – на один звук більше.

А в рядку Д – однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: господиня, кузня ЇдалЬня.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені члени речення. Відокремлене означення, відокремлена прикладка

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості речення з різноманітними відокремленими членами та складні речення, правильно розставляти розділові знаки.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У другому реченні кома стоїть на межі частин складного речення. У третьому реченні кома відокремлює дві однорідні обставини, виражені дієприслівниковими зворотами, що поєднані сполучником і. У четвертому реченні комами виділено вставне слово.

У п’ятому реченні є поширена прикладка перші провидці весни. Перед нею необхідно поставити тире, адже вона стоїть після означуваного слова в безпосередньому кінці речення (головної частини складного речення): Це підсніжники – перші провидці весни, що не побоялися холоду.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник як службова частина мови. Правопис сполучників

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати сполучники, правильно їх писати.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Сполучники, що пишуть одним словом, відрізняються від однозвучних поєднань інших частин мови, які пишуть двома словами, тим, що сполучники членами речення не бувають і не відповідають на питання.

Сполучник також можна замінити синонімічним сполучником, а з однозвучними поєднаннями інших частин мови цього зробити не можна. Сполуку слів про/те в другому реченні можна замінити словом але. Разом потрібно писати і сполуку слів до/долу, адже це прислівник, який вказує на напрям. Сполуку слів не/має також потрібно писати разом, тому що це теж прислівник.

Окремо треба написати сполуку слів як/би, адже її не можна замінити синонімічним сполучником коли б.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Запропоновані фразеологізми мають такий зміст:

мороз пробирає по спині – дуже холодно;

не за горами – у найближчому майбутньому, незабаром, скоро;

мов на світ народився – відчувати душевний спокій чи мати добре самопочуття після страждань.

Фразеологізм опустити голову має значення засумувати, відчувати біль, розпач. Але в запропонованому тексті ці слова вжито в прямому значенні. Герой тексту іде лісом, роздивляючись, що в нього під ногами.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

У четвертому реченні слово схоже передає невпевненість, від нього не можна поставити питання до інших слів. Отже, це слово є вставним, тому його виділено комами.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник як службова частина мови

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник завдяки вживають для позначення причини, що викликає бажаний результат. Неправильно вживати цей прийменник для того, щоб указати негативну причину.

Отже, у реченні Завдяки бурі зруйновано багато автомобільних доріг цей прийменник вжито неправильно.

Відповідь – В.