Прочитайте текст і виконайте завдання
(1) У моїй батьківщині на/світанні колишуться польовими доріжками навантажені хлібом вози. (2) Удосвіта часом кукурікають півні, вечорами линуть до/гори сині димочки. (3) У моїй батьківщині осінь по/тихеньку ступає в червоних чобітках заквітчана в соняшники й китиці винограду. (4) Вечірні тумани заступають хороводи русалок, і зорі, на диво, сяють близько над землею, що/б можна було говорити до них. (5) У моїй батьківщині сонце ходить босоніж, підперезане бабиним літом, з червоною калиною в русявому волоссі.
Фразеологізмом є вислів
ТЕМА: Фразеологія
Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень.
Фразеологізмом є вислів з тексту «бабине літо», він має значення «теплі, сонячні дні на початку осені. Павутиння, що літає в повітрі в теплі осінні дні».
Відповідь – Г.
У переносному значенні вжито в тексті виділене слово
ТЕМА: Лексикологія. Пряме та переносне значення слова
Завдання перевіряє вміння добирати слова в переносному значенні й доречно їх уживати в тексті.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Зауважмо, слово в переносному значенні – назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші.
У переносному значенні вжито в тексті виділене слово в реченні «У моїй батьківщині осінь по/тихеньку ступає в червоних чобітках заквітчана в соняшники й китиці винограду».
Відповідь – В.
Власне висловлення
Підтримайте або спростуйте думку:
Характер людини творить її долю.
Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, які найкраще підтвердять Ваші міркування. Проілюструйте Ваші думки прикладами з художньої літератури (зазначте назву твору, укажіть проблему, порушену письменником, художній образ, за допомогою якого проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.
З’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
Ще (1)недавно дихало в мої думки (2)студеним пахом (3)зів’ялого листя, (4)а вже сьогодні лагідне шовковисте повітря весни купає мої очі.
ТЕМА: Морфологія. Частини мови
Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.
Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.
Недавно – вказує на час дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.
Студеним – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання яким? Отже, це прикметник.
Зів’ялого – це особлива форма дієслова дієприкметник, відповідає на питання якого?
А – службова частина мови – сурядний сполучник, з’єднує частини складносурядного речення.
Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–В, 4–Д.
Доберіть антоніми до поданих слів.
ТЕМА: Лексикологія. Антоніми
Завдання перевіряє вміння добирати до слів антоніми та використовувати їх у мовленні.
Антонімічні пари утворять такі слова:
Лебедіти – грубіянити, компенсувати – шкодити, знаходити – губити, деградувати – відроджуватися.
Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Б, 4–Д.
З’ясуйте вид поданих односкладних речень.
ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення
Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.
Односкладними називають речення з одним головним членом.
Проаналізуймо запропоновані речення.
Означено-особовим є речення «Візьми свій келих сонця у життя!», граматична основа якого – присудок у формі 2-ї особи однини.
Неозначено-особовим є речення «Вино мудрості п’ють із келиха розчарувань», головний член тут – присудок у формі 3-ї особи множини.
Узагальнено-особовим є речення «Вір своїм очам, а не чужим речам». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.
Безособовим є речення «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема», присудок у цьому реченні виражений словом нема.
Речення «Я прожив, моя мила, ці літа у найвищому щасті» є двоскладним.
Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–Д.
Доберіть приклад до кожного випадку вживання тире.
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях
Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.
Тире перед узагальнювальним словом все вживаємо в реченні «І сльози, і прокльони – все мине».
Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «А мова – то пісня душі, покладена на слова».
Тире при відокремленій прикладці день легкий ставимо в рядку В.
Безсполучниковим є речення в рядку Г. Тире ставимо, якщо зміст частини складного речення протиставляється або зіставляється, порівнюється (можна підставити а, але, мов...): «Мало життя прожити – треба життя зрозуміти».
Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.
З’ясуйте, який вид підрядного речення можна приєднати до поданого головного.
ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень
Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.
Від головної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання коли? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним часу.
Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання незважаючи на що? усупереч чому? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.
Від головної частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання яка? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.
Від головної частини, запропонованої в рядку 4, можна поставити питання про що? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.
Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Б.
Виділена буква позначає той самий звук в усіх словах рядка
ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків
Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.
Розглянемо рядок А: у словах німий, кінь, петунія виділена буква передає звук [н′], а у слові увінчати – звук [н].
У рядку Б в усіх словах виділена буква позначає звук [ж].
У рядку В у словах слово, успіх виділена буква позначає звук [с], у слові кількість – звук [с′], бо далі – м’який приголосний [т′], у слові розписаний виділена буква позначає звук [з].
У рядку Г у словах торкнути, гуркіт виділена буква позначає звук [т]; у слові помітніший – звук [т′], бо далі – м’який приголосний [н′]; а у слові шістнадцять відбувається спрощення, тому звук [т] відсутній.
У рядку Д у словах розкіш, штучний, поширити виділена буква позначає звук [ш], а в слові подушці відбувається уподібнення за місцем і способом творення, тому буква ш передає звук [с′].
Відповідь – Б.
Поширеним є речення
ТЕМА: Синтаксис. Просте речення
Завдання перевіряє вміння розпізнавати поширені й непоширені речення.
За наявністю другорядних членів речення бувають поширені й непоширені.
У рядку А речення непоширене: підмет виражений неподільним словосполученням двоє музик, присудок продовжували грати є складеним дієслівним.
Речення в рядку Б має тільки підмет комплімент і складений іменний присудок повинен бути щирим.
У рядку В речення теж непоширене: підметом є іменник Максим, а присудком – фразеологізм вийшов сухим із води (зверніть увагу, що фразеологізм завжди виступає одним членом речення).
Речення в рядку Г є односкладним, оскільки граматична основа складається лише з присудка закортіло скупатися (складений дієслівний), і поширеним, бо має додаток (кому?) Григорію.
У рядку Д речення є непоширеним, бо має підмет холод і складений іменний присудок стає помітнішим і помітнішим.
