ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення іменників

Граматичну помилку допущено в словосполученні рядка А.

Бандероль – іменник жіночого роду (III відміна, м'яка група), в орудному відмінку множини має закінчення -ей. Отже, правильна форма – важих бандеролей.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення іменників

Зверніть увагу, що іменники чоловічого роду ІІ відміни, які в називному відмінку мають нульове закінчення, у формі родового відмінка можуть мати закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від лексичного значення та деяких формальних особливостей.

Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини мають закінчення -а(-я), коли вони означають:

• назви осіб, власні імена та прізвища: Куліша;
• назви чітко окреслених предметів: автомобіля, бюлетеня;
• назви населених пунктів: Ужгорода, Тернополя;
• інші географічні назви з наголосом на кінцевому складі: Дніпра;
• назви днів тижня: вівторка; числові назви: мільйона;
• органів і частин тіла: суглоба (але шлунку);
• терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: квадрата.

Закінчення -у (-ю ) мають іменники чоловічого роду на приголосний, коли вони означають:

• речовину, масу, матеріал: кефіру;
• переважна більшість слів зі значенням місця, простору тощо: лугу;
• назви річок: Дунаю;
• назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять: характеру.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Зверніть увагу, що на позначення годин  використовуємо тільки порядкові числівники, а на позначення хвилин – кількісні числівники й дробовий числівник пів.

Для вказівки на неповну годину, тобто на хвилини, використовуємо або прийменникові конструкції з на та по (найчастіше до 30-ї хвилини), за та до (після 30-ї хвилини); або безприйменникові конструкції.

Отже, на запитання «Котра година?» правильною є відповідь, наведена в рядку Г: десять хвилин на одинадцяту.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми 

Це завдання перевіряє вміння добирати синоніми. 

Слово буремний має значення «неспокійний, розбурханий». Синонімом до цього слова є бурхливий.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання. 

Лексичну помилку допущено в реченні варіанта Б: слово заказати є росіянізмом, його потрібно замінити на замовити.

Відповідь: Б. 

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати їх уживання. 

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку В. Це речення ускладнене вставним зворотом за результатами статистичних даних, який відокремлюється комами.

Відповідь: В. 

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак при передачі чужої мови.

Розділові знаки при передачі чужої мови НЕПРАВИЛЬНО вжито в реченні у варіанті В. Коли одна частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка йде перед розривом, а друга – тієї, що йде після нього, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, а пряма мова продовжується з великої літери.

Правильно розділові знаки потрібо ррозставити так:

 «У Вас насправді є мрія? – запитує в читачів Ендрю Метьюз й уточнює: – А що Ви зробили для того, щоб вона здійснилася?».

В інших реченнях пряму мову оформлено правильно.

Згадаймо правила оформлення прямої мови.

Якщо слова автора розривають пряму мову на межі двох речень, то після першої частини прямої мови ставлять кому (або знак оклику/питання), а після слів автора – крапку й тире: «Якщо в тебе є мрія, то тримай її міцно в руках, – говорить Ліна Костенко. – Так міцно, щоб вона стала твоєю долею». 

Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то її беруть у лапки, після неї ставиться кома і тире (якщо є знак оклику або знак питання, то кому не ставимо), слова автора пишуть з малої літери: «Мрійте про величне: лише високі мрії спроможні зворушити людські душі», – стверджував Марк Аврелій. «Мрія дає нуль, якщо її не зробити життям!» – занотував у своєму щоденнику Григір Тютюнник.

Якщо слова автора йдуть перед прямою мовою, то після них ставимо двокрапку: Іван Франко писав: Богдан Гаврилишин закликав: «Я всім повторюю: починайте з великих мрій! Думайте не тільки про те, які наступні капці купити!».

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку В: дієприслівниковий зворот вимагаючи дотримання вашого права на одержання інформації та послуг державною мовою вказує на дію підмета українська, хоч за змістом речення це не правильно.

Це речення варто перебудувти, наприклад, так:

Українська має звучати повсюди, а ви маєте вимагати дотримання вашого права на одержання інформації та послуг державною мовою.

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання. 

Потрібно уникати тавтологій:

• дивний парадокс (парадокс означає думку, що різко розходиться зі звичайним, тверезим глуздом, тобто є дивиною);
• комерційна торгівля (торгівля – це комерційна діяльність);
• сервісне обслуговування (сервіс – це і є обслуговування).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір 

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти значення суфіксів у словах.

Зверніть увагу, що суфікси не тільки утворюють нові слова, але й можуть надавати словам додаткового значення.

Суфікс -ер- вказує на особу за професією чи родом діяльності у словах вахтер, комбайнер, дизайнер.

Слайдер – це багатозначний термін, що переважно означає елемент графічного інтерфейсу (повзунок) для регулювання значень. Також використовується для позначення типу корпуса телефонів, пристрою для зйомки відео або інструмента для гітари.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні «Дельфіни прекрасно адаптовані до звичного водного середовища».

У реченні, позначеному Б, слово не потрібні пишемо окремо, слово тренажер пишемо з е.

У варіанті В слово ссавці пишемо з двома с;  слово зате в цьому реченні є сполучником, тому його треба писати разом (можна замінити іншим сполучником але).

У варіанті Г слово акустичних треба писати з однією к; іншомовне слово діапазон пишемо з і.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс 

З дефісом треба писати всі слова в рядку В:

• слово озерно-річковий пишемо з дефісом, бо це прикметник, утворений від рівноправних понять, між якими можна поставити сполучник і: (озерний і річковий);
• з дефісом також треба писати складні іменники, утворені з двох самостійних іменників без сполучного голосного звука: альфа-промені, вакуум-апарат.

В інших варіантах є слова, які треба писати разом або окремо:

• експрезидент (новий правопис уніфікував написання слів з іншомовними частинами, такими як віце, екс, веб, контр тощо, пишучи їх разом);
• біоенергетичний (разом пишуться складні слова з компонентами авіа-, аеро-, біо-, вібро-, мото-, фото- та інші);
• соціально свідомий (пишемо окремо прислівники, утворені з відносних прикметників, що зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметником).

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Подвоєні букви нн треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка Б: монотонний, бездоганний, ешелонний (при збігові двох однакових приголосних на межі кореня й суфікса).

В інших варіантах є слова, які треба писати з однією -н-: у прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, та в суфіксах -ин-, -ін-: журавлиний, довгожданий, скляний, студений. 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія

Зверніть увагу, що при творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від іменників, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни: г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий); к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий); х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий). Якщо основа слова закінчується на інший приголосний, то в них не позначають зміну приголосного.

Отже, прикметники із суфіксом -зьк- можна утворити від усіх іменників у рядку В: люксембурзький, збаразький, острозький.

У варіантах А, Б, Г є слова з іншими суфіксами: павлоградський, будапештський, дрогобицький.

Відповідь: В.