ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення є у словах виїзний, вісник, швидкісний, чесний, капусняк, благовісний, перехресний.

Є винятки, де спрощення не відбувається (форпостний, шістнадцять).

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах (протестний, комендантський).

Групи приголосних -скн-, -стц- не змінюються (журналістці).

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Неправильно наголошене слово зручний, оскільки треба вимовляти з наголосом на перший склад: зрУчний.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Однаковий звук [с′] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку В. У слові радість цей приголосний стає м’яким перед наступним пом’якшеним. У слові сміх літера с передає звук [с′], адже [с] та [м], що стоять поруч, взаємопом’якшуються, бо далі в слові голосний [і]. У слові осінь літера с теж передає [с′], бо далі – звук [і].

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

У рядку А в слові хочеться ться – це [ц′: я], у слові заквітчати – [ч:], а в слові твій – [т].

У рядку Б в словах відзвітував та зачинена виділені букви позначають звук [з], а в слові кузня – [з′], оскільки приголосний стає м’яким перед наступним м’яким.

У рядку Г в словах звуки та зелень виділені букви позначають звук [з], а в слові безшумні підкреслена буква – це звук [ж], свистячий приголосний перед шиплячим стає шиплячим.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Тире між частинами складносурядного речення ставимо в реченні «Немайнові права автора є його невідчужуваними правами – і тому вони не можуть бути передані іншим особам». Тут дві граматичні основи, отже це складне речення, частини якого поєднані сурядним сполучником і.

Тире на місці пропущеного члена вживаємо в реченні «Концептуальна відмінність між системами загального і цивільного права полягає в тому, що перші охороняють лише майнові, а другі – майнові і немайнові права».

У реченні «Основним положенням авторського права є монопольне право автора на оприлюднення – публічне ознайомлення широкого загалу з твором» тире ставимо при відокремленій прикладці, бо вона стоїть у кінці речення, і перед нею можна вставити слова а саме. 

Уживаємо тире між підметом і присудком у реченні «Захист авторського права – одна з важливих категорій теорії цивільного та цивільно-процесуального права».

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г. 

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи речень.

Речення «Найцікавіше й найзагадковіше – зв’язок двох складних психічних явищ – мови та мислення» є простим, ускладненим відокремленою прикладкою та однорідними членами.

Речення «Науковці й досі сперечаються, що з-поміж них є первинним» є складнопідрядним з’ясувальним, воно складається з двох частин, поєднаних сполучником що, від головної до підрядної частини можна поставити запитання про що?.

Речення «Уважають, що від народження дитини мислення працює на розвиток мови, а десь із трьох років уже мова стає потужним двигуном поступу мислення» є складним з різними видами зв’язку (підрядним і сурядним).

Речення «Трирічний малюк не вміє скласти пірамідки чи пазла хоча б із трьох частин – це тривожний знак можливих проблем із мовленням у майбутньому» є складним безсполучниковим, частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д, 4–Г. 

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Виконуючи це завдання, поставте запитання до виділених фрагментів.

У реченні «Багато хто, безвідповідально використовуючи об’єкти чужого авторського права, навіть не замислюється про порушення закону» до виділеного фрагмента ставимо запитання про що?. Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення «Варто зауважити, що авторське право виникає власне з моменту створення фотографії, а не з часу її публікації, офіційної презентації тощо», від опорного слова в головній частині до залежної частини ставимо запитання що?.

У реченні «У мережі «Інтернет» розміщувати твори для публічного використання можна тільки з дозволу автора» до виділеного фрагмента ставимо запитання за якої умови?. Йому відповідає складнопідрядне речення умови «Більшість користувачів усемережжя не має сумнівів щодо авторства світлин, якщо це комерційні фотографії або ж зроблені професіоналами», від головної частини якого до залежної ставимо запитання за якої умови?.

У реченні «Порушники можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності через незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності» до виділеного фрагмента ставимо запитання чому?. Йому відповідає складнопідрядне речення причини «Фотографії стають об’єктом авторського права, оскільки в них виявляється певна оригінальність у композиції, освітленні, фоні тощо», від головної частини якого до залежної ставимо запитання чому?.

У реченні «Одним зі способів захистити авторські права на фотозображення в інтернеті є подання судового позову щодо порушення права інтелектуальної власності» до виділеного фрагмента ставимо запитання яких?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення «Для обстоювання прав інтелектуальної власності потрібно мати достатньо доказів, які доводять ваше авторство», від опорного слова в головній частині до залежної частини ставимо запитання яких?

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–А. 

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Будьте дуже уважними, виконуючи це завдання, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

До – прийменник, службова, незмінна частина мови, яка слугує для зв'язку слів у словосполученнях і реченнях, виражаючи відношення між ними.

Навіть – це підсилювальна модальна частка, яка використовується для виділення або посилення окремого слова чи словосполучення, часто додаючи відтінок несподіваності. 

Чи – сполучник, який приєднує однорідні члени речення.

Використані – виражає ознаку предмета за дією, відповідає на питання які?. Отже, це дієприкметник.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–Д. 

ТЕМА: Фразеологія

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

• Лишатися з носом – зазнати невдачі, залишитися ні з чим, обдуреним або ошуканим. Це зайвий варіант.
• Лишатися осторонь –  не втручатися у якісь справи, події, дотримуватися нейтралітету, не брати участі у чомусь. Цей фразеологізм потрібно вставити замість пропуску в реченні, позначеному 2.
• Лишатися на місці – не рухатися, не розвиватися. Цей фразеологізм потрібно вставити замість пропуску в реченні 3. 
• Лишатися позаду – відставати у розвитку, навчанні, роботі, рухатися повільніше за інших або втрачати лідерські позиції. Цей фразеологізм потрібно вставити замість пропуску в реченні 4. 
• Лишатися на старих позиціях – дотримуватися попередніх поглядів. Цей фразеологізм потрібно вставити замість пропуску в реченні 1.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–В, 4–Г. 

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати однорідні члени речення. 

Пригадаймо, однорідні члени речення – це такі члени речення, що виконують одну синтаксичну роль, стосуються того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв'язком.

Однорідні члени речення рівноправні й не залежать одне від одного.

Однорідних членів НЕМАЄ в реченнях «А далі – ще зухваліше: ділок завантажив ці обрізані фото на сервер – відтак скачування стало доступним широкому загалу поціновувачів антарктичних птахів» і «Японський фотограф завантажив на свій вебсайт зображення пінгвінів, що рухаються ланцюжком, зазначивши ціну за використання цієї світлини всіма охочими». 

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова

Згадаймо, вставне слово – це слово (або словосполучення), що входить до складу речення, але не є членом речення.

Зазвичай вставне слово виражає ставлення мовця до висловлювання, його оцінку, дає відомості про джерело повідомлення, зв'язок з контекстом і впевненість або невпевненість.

Вставне словосполучення ясна річ (виражає впевненість, ствердження або зрозумілість повідомлюваного) є в реченні, позначеному трикутником.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати головні члени речення. 

Пригадаймо, підмет – це головний член речення, який означає предмет (особу, явище, поняття), про який ідеться в реченні, і відповідає на питання хто? або що?. 

Роль підмета виконує виділене в тексті слово скачування.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати їх уживання. 

Зверніть увагу, що пунктуаційна помилка є в реченні, позначеному квадратом: кому не потрібно ставити перед як, адже тут конструкція з як має значення у ролі кого/чого.

Відповідь: А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-ромбом є початковим реченням запропонованого деформованого тексту. У цьому реченні нас повідомляють про японського фотографа, який завантажив на свій вебсайт зображення пінгвінів, що рухаються ланцюжком, зазначивши ціну за використання цієї світлини всіма охочими.

Речення із символом-квадратом розповідає про користувача, який без дозволу автора завантажив світлину, видалив ім’я фотографа та використав зображення пінгвіна для оформлення аватарів свого облікового запису.

Далі йде речення із символом-колом, адже продовжує розповідати про неправомірні дії особи, згаданої в попередньому реченні.

Наступним є речення, позначене трикутником: тут ідеться про те, що автор подав до суду позов про відшкодування збитків через порушення його прав щодо збереження ідентичності.

І останнім має бути речення, позначене трапецією, адже тут указано, який вирок ухвалив японський суд.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія

Зверніть увагу, що іменники жіночого роду І відміни, основа яких закінчується на м’який приголосний, у кличному відмінку мають закінчення -е: наставнице.

Відповідь: Г.