ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати ступені порівняння прикметників і прислівників, розрізняючи їхні прості та складені форми. 

Пригадаймо, як утворюються ступені порівняння прикметників / прислівників:

Вищий ступінь

Проста форма: додавання суфіксів -ш- або -іш- до основи: цікавіший, легше (випадання суфікса -к-), сильніший.

Складена форма: додавання слова більш або менш до початкової форми прикметника / прислівника: більш цікавим, більш легко,

Найвищий ступінь 

Проста форма: додавання префікса най- до вищого ступеня: найцікавішим, найсильнішим.

Складена форма: додавання слова найбільш або найменш до початкової форми прикметника / прислівника: найбільш сильним.

У творенні ступенів порівняння слово самий НЕ вживаємо.

Питомо українською (традиційною та найхарактернішою для живої народної мови) вважають синтетичну (просту) форму.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюємо лише другу частину: сімдесяти, п’ятдесяти.

Правильні форми числівників триста, п’ятсот у родовому відмінку – трьохсот, п’ятисот.

Назву української валюти гривня відмінюють, як іменник першої відміни м'якої групи вишня: гривень.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє знання морфологічних норм української мови, зокрема правила відмінювання іншомовних іменників, особливості зміни за відмінками чоловічих прізвищ, а також специфіку узгодження числівників з іменниками. 

Зверніть увагу, що іншомовний іменник пальто змінюється за числами й відмінками: пальт.

Чоловічі прізвища на приголосний та -о відмінюють: Тараса Демиденка.

Числівник півтора вживаємо з іменниками чоловічого та середнього роду у формі родового відмінка однини: півтора місяця.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова.

Завдання перевіряє знання часто вживаних слів іншомовного походження.

Диференціація – це процес розчленування, поділу цілого на окремі різнорідні частини, елементи або ступені.

Отже, український відповідник до іншомовного слова диференціація – розчленування.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

НЕ ПОТРЕБУЄ редагування речення в рядку А: В учнівських творах часто трапляються лексичні помилки. Запам’ятайте, що слово траплятися краще вживати для опису подій, помилок або явищ (трапляються помилки), тоді як зустрічатися більше стосується прямих зустрічей людей або предметів (зустрітися з другом).

В інших варіантах треба виправити лексичні помилки:

• колишні працівники, оскільки слово бувший є росіянізмом (калькою);
• наступному тижні (слова слідуючий в українській мові немає, це калька з російської.);
• охочі виступити (активні дієприкметники з суфіксами -уч-, -юч- не вживаємо в українській мові);
• довідка (слово справка є калькою з російської мови).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати їх уживання.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку Г. У цьому реченні двокрапка стоїть після узагальнювального слова перед однорідними членами.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова.

Завдання перевіряє вміння правильно трансформувати пряму мову в непряму, зокрема навички заміни особових і присвійних займенників відповідно до особи мовця та знання синтаксичних особливостей побудови складнопідрядного речення.

Зверніть увагу, що в разі заміни прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. При цьому непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднується до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні В одній зі статей Юрій Макаров написав: «Я не ідеалізую моїх земляків, але не можу ними не пишатися» правильно передано непрямою мовою в рядку Д: В одній зі статей Юрій Макаров написав, що він не ідеалізує своїх земляків, але не може ними не пишатися.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка.

Завдання перевіряє знання граматичних норм української мови.

Не можна вживати один додаток, який стосується кількох однорідних присудків, якщо вони вимагають від нього різних відмінкових закінчень.

У реченні «На офіційному сайті нашого клубу ви можете стежити та вболівати за наших спортсменів на світових чемпіонатах» присудок можете стежити вимагає додатка в орудному відмінку (за ким? чим?), а присудок вболівати – додатка в родовому відмінку (за кого? чого?).

Отже, граматично правильно це речення треба побудувати так: На офіційному сайті нашого клубу ви можете стежити за нашими спортсменами на світових чемпіонатах та вболівати за них.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Немає лексичної помилки в рядку Г: вареники з м’ясом.

В інших варіантах потрібно виправити лексичні помилки:

• пляшка молока (бутилка – це росіянізм);
• оливкова олія (в українській мові масло – це харчовий продукт тваринного походження: вершкове, а олія – жир рослинного походження: соняшникова, оливкова);
• обідати в їдальні (столова – це росіянізм).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір.

Завдання перевіряє вміння розрізняти значення суфіксів у словах.

Зверніть увагу, що суфікси не лише утворюють нові слова, а й можуть надавати словам додаткового значення пестливості, зменшувальності або збільшуваності, зневаги тощо.

Суфікс -ств- вказує на збірність у всіх словах, окрім слова презирство. У цьому слові суфікс -ств- разом із твірною основою утворює іменник із загальним значенням абстрактного поняття, почуття або стану, а саме – ознаку, властивість чи почуття повної зневаги.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння комплексно застосовувати орфографічні норми, зокрема правила написання префіксів, суфіксів іменників, великої літери у власних назвах, а також правопис складних прикметників і слів з ненаголошеними голосними.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні «Назва острова пов’язана з тим, що тут водилося багато змій, яких у море виносило течією з гирла Дунаю».

У варіанті відповіді А в слові розташований є префікс роз-, який в українській мові завжди пишемо з буквою -з; лише перше слово пишемо з великої літери в географічній назві Чорне море.

У варіанті відповіді Б слово селище пишемо з -и (у суфіксах іменників -ик, -иц(я), -ич, -ищ(е), -иськ(о) завжди пишемо и);  назву міста Одеса пишемо з однією с, то й у слові Одеська подвоєння не відбувається.

У варіанті відповіді Г слово давньогрецькою треба писати разом (складний прикметник, утворений від підрядного словосполучення: давня Греція); слово легенда пишемо з -е (тут написання -е не можна перевірити, це слово треба запам’ятати).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє вміння розрізняти випадки подвоєння приголосних (на межі значущих частин слова) і подовження м’яких приголосних (у середині слова), а також знання винятків та умов, за яких ці процеси не відбуваються. 

Подвоєні букви треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка В: оббризкати, відділ (при збігові двох однакових приголосних на межі префікса й кореня), прагнення (іменник, у якому подовжується звук [н:] між двома голосними).

В інших варіантах є слова, у яких подвоєння НЕ відбувається: заснований (у дієприкметникових суфіксах -ан- подвоєння немає); безглуздя (основа слова закінчується двома різними приголосними); шалений (виняток).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє вміння правильно застосовувати правила вживання апострофа в українських та іншомовних словах, зокрема після губних приголосних, букви р і в префіксах перед йотованими. 

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня (дев’ятеро ластів’яток, слов’янське плем’я).

Зауважмо, апостроф після р не ставимо, коли буква р позначає м'який приголосний [р'] перед я, ю: рятівна.

В іншомовних словах апостроф не пишемо:

• після кінцевого зубного приголосного в префіксах: ін’єкція;
• перед йо: серйозна;
• перед я, ю, якщо ці букви позначають пом’якшення попереднього приголосного: дебютантка.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Зверніть увагу, що в разі творення прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від іменників, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни:

• г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий); 
• к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий); 
• х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий). 

Якщо основа слова закінчується на інший приголосний, то в них не позначають зміну приголосного.

Отже, прикметники із суфіксом -цьк- можна утворити від усіх іменників у рядку А: кагарлицький, вінницький, слуцький.

У варіантах відповіді Б, В, Г є слова з іншими суфіксами: хотинський, хустський, острозький.

Правильна відповідь: А.