ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів

Згадаймо:

• префікс пре- пишемо для вираження найвищого ступеня ознаки в прикметниках і прислівниках (його можна замінити словом дуже): претихо, прещиро, пресолодкий, премудро, предвічний, прегарно, прещедрий; слово пересторога також пишемо з е, бо тут префікс пере-;
• префікс пре- також уживаємо в запозичених зі старослов’янської мови словах: превелебний;
• префікс при- пишемо у словах, якщо вони означають наближення, приєднання; неповноту дії чи ознаки; знаходження біля чогось: привітність, прибирання, привласнення. 

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів з нормативним наголосом. 

НЕПРАВИЛЬНО виділено букви на позначення наголошених звків у словах корисний (тут наголос на другому складі: корИсний) і шляхопроводу (тут наголос на четвертому складі: шляхопровОду).

Відповідь: А.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [з] позначають букви, виділені в кожному слові рядка Г. Зверніть увагу, що в слові айсберг відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с] і він вимовляється як [з]).

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• у рядку А у слові лічба виділена буква позначає звук [дж], у слові не морочся виділена буква позначає звук [ц':] (бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення), а у слові очерет – [ч];
• у рядку Б у слові прошепотіти виділена буква позначає звук [ш], у слові пташці виділена буква позначає звук [с'], оскільки відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення (зміни груп «шиплячий + свистячий» у групи «свистячий + свистячий»), у слові ніжка виділена буква позначає звук [ж];
• у рядку В у слові молотьба виділена буква позначає звук [д'], оскільки відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [т'] і він вимовляється як [д']), у слові радість виділена буква позначає звук [т], а у слові шістсот відбувається спрощення у вимові – [ш`іс:от].

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Запам’ятайте! 

У складених порядкових числівниках відмінюємо лише останнє слово: тисяча дев'ятсот першого.

Чоловічі прізвища на -о відмінюємо: за сприяння (кого?) Івана Франка.

Отже, правильний варіант послідовного заповнення пропусків такий:

Збірка Сидора Воробкевича «Над Прутом» вийшла тисяча дев'ятсот першого року за сприяння Івана Франка

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Уживання іменників у називному та знахідному відмінках

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти іменники у називному та знахідному відмінках у словосполученнях та реченнях.

Щоб відрізнити називний і знахідний відмінки слів у тексті, використовуйте питання: називний відмінок відповідає на питання хто?, що? і зазвичай є підметом у реченні, натомість знахідний відмінок відповідає на питання кого?, що? і є другорядним членом речення (додатком).

Підметом є слово відвідувач, отже воно вжито у формі називного відмінка.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати однорідні члени речення.

Пригадаймо, однорідні члени речення – це такі члени речення, що виконують одну синтаксичну роль, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв'язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю. Однорідні члени разом пов'язані тим самим підрядним зв'язком з іншим членом речення, який їх пояснює або який вони пояснюють.

Однорідні члени є в обох реченнях:

Це мала бути чудова країна зі своїми визначними пам'ятками і жителями – персонажами, створеними Діснеєм. 

Якось найголовніший чарівник і мрійник усіх часів і народів Уолтер Дісней задумав створити унікальний парк розваг.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення зі вставними словами.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення.

Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть) тощо.

Вставна конструкція на щастя є в реченні, позначеному трапецією.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати їх уживання.

Зверніть увагу, що пунктуаційна помилка є в реченні, позначеному трикутником: кома не потрібна перед сполучником і, адже він з’єднує однорідні присудки.

Відповідь: В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати, логічно мислити, установлювати зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-ромбом є початковим реченням запропонованого деформованого тексту. У цьому реченні йдеться про задум Уолтера Діснея створити унікальний парк розваг.

Речення із символом-квадратом буде другим у тексті, на це вказує займенник він (Уолтер Дісней).

Наступним є речення, позначене трикутником: воно пояснює, яке саме завдання поставив перед собою засновник парку.

Далі йде пояснення, що являтиме собою парк розваг. Отже, це речення із символом-колом.

І останнім має бути речення, позначене трапецією, адже воно вказує, що казкареві вдалося втілити в життя.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів, добирати до них синоніми.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

• Хоч греблю гати – багато; синонім до цього фразеологізму і кури не клюють.
• Як кіт наплакав – мало; синонім до цього фразеологізму з горобину душу.
• Голова з вухами – нерозторопна людина; синонім до цього фразеологізму без царя в голові.
• Сісти в калюжу – зазнати невдачі, осоромитися; синонім до цього фразеологізму облизня піймати.

Фразеологізм бувати в бувальцях має значення мати великий життєвий досвід.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Морфологія

Усі слова невідмінювані в рядку В: пенсне, колібрі, інтервʼю (це іншомовні невідмінювані іменники).

Зауважмо, що іншомовний іменник пальто змінюється (пальта, пальтом)

Змінюються також іменники збіжжя, нежить (збіжжям, нежитем)

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак реченнях. 

У реченні «Одна хвилинка темного горя – і вмить усміхнулось направо, усміхнулось наліво» тире ставимо між частинами складносурядного речення.

У реченні «Не козак вклонявся королеві – король схиляв голову перед козаком!» тире ставимо між частинами складного безсполучникового речення.

У реченні «Люстра – електрична сестра орхідей» уживаємо тире між підметом і присудком.

Тире ставимо в неповному реченні «А на небосхилі – білі хмари-хвилі, наче Рось купається в гаю» на місці пропущеного присудка.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Лексикологія. Антоніми

Згадаймо, що антоніми – це слова, що мають протилежне значення. 

Антонімом до слова опасистий (товстий, огрядний, повнотілий) є худорлявий.  

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні й другорядні члени речення 

Завдання перевіряє вміння визначати головні й другорядні члени речення. 

Зверніть увагу, що підметом є слово дівчата (хто?); присудком – попросили (що зробили?).

Слово зупинити є додатком (відповідає на питання що?, позначає дію іншого діяча, а не підмета).

Обставиною є слово звідти, бо відповідає на питання звідки?

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Д.