ТЕМА: Синтаксис. Члени речення

Завдання перевіряє вміння визначати члени речення.

Зверніть увагу, що складений дієслівний присудок складається з допоміжного дієслова, що виконує функцію зв'язки, та інфінітива: Я хочу вам про рідний край сказать.

Відповідь – А.

ТЕМА: : Синтаксис. Словосполучення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи словосполучень.

Залежно від морфологічного вираження головного слова серед словосполучень виокремлюють три основні типи:

• іменні;
• дієслівні;
• прислівникові.

В іменних словосполученнях головним словом можуть бути іменник, прикметник, числівник, займенник. 

У дієслівних словосполученнях головним словом виступає дієслово в усіх його формах.

У прислівникових словосполученнях головним словом є прислівник.

Усі словосполучення іменні в рядку В: великі врожаї, шість днів, дехто з присутніх, розумніший від усіх

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання прислівників разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Правильною відповіддю є варіант Б.

В інших рядках є прислівники, які треба писати окремо: на жаль, з переляку, до речі, по змозі (окремо пишемо ті прислівники, де іменник зберігає своє значення).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Члени речення

Завдання перевіряє вміння визначати члени речення.

Зверніть увагу, що обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб, мету, умову, причину дії і відповідає на питання де? коли? які для чого? за якої умови? чому? та ін.

Обставини способу дії вказують на спосіб дії чи ознаки і відповідають на питання як? яким способом?. Така обставина є в реченні За півкілометра річка розпливалася (як? яким способом?) великим плесом трохи меншого, широкого й чистого ставу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Омоніми

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в тексті.

Згадаймо, що омоніми – слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення.

Омоніми є в реченні: Міг би його поганити (неславити, безчестити кого-, що-небудь чимсь) – не хочу вуст поганити (забруднювати щось чим-небудь).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння визначати дієвідміни дієслів.

Зверніть увагу, що розрізняють два типи дієвідмінювання дієслів – І (першу) і ІІ (другу) дієвідміни.

Найпростіше визначити дієвідміну за закінченнями 3-ї особи множини теперішнього часу недоконаного виду чи майбутнього часу доконаного виду:

• І дієвідміна – закінчення -уть (-ють): малюють, знають, полють, радіють, об’єднаються, хочуть, борються;
• ІІ дієвідміна – закінчення -ать (-ять): носять, просять, бояться, їздять, веселяться, ходять, люблять, радять, ставлять.

Визначаючи особові закінчення дієслів, потрібно враховувати те, що дієслова, які мають в інфінітиві основу на -и, -і (-ї) або на -а (після ж, ч, ш) і в першій особі однини та в третій особі множини теперішнього часу (або майбутнього дієслів доконаного виду) ці голосні втрачають, належать до другої дієвідміни: клеїти – клею – клеять, гоїти – гою – гоять, бачити – бачу – бачать, кричати – кричу – кричать.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати числівники.

Згадайте, що в складних числівниках на -десят змінюється тільки друга частина: шістдесят, шістдесяти, шістдесятьма тощо.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання складних прикметників разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

З дефісом пишуться всі слова в рядку Б, адже через дефіс пишемо:

• складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: мовно-літературний; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і: мовний і літературний тощо;
• складні прикметники, утворені з двох або кількох основ, які означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі: сніжно-білий, світло-голубий;
• складні назви проміжних сторін світу: північно-східний.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник

Це завдання перевіряє вміння визначати число іменників.

Згадаймо, що іменники мають два числа: однину й множину.

Іменники в однині можна співвіднести із займенниками він, вона, воно або поєднати із цей, ця, це. Іменники в множині можна співвіднести із займенником вони або поєднати із ці.

Частина іменників уживається лише в однині:

• назви речовин;
• збірні назви: листя, коріння, колосся;
• назви дій, якостей, почуттів: далина;
• власні назви.

Незначна частина іменників має тільки форму множини. Вони переважно означають:

• назви предметів, парних за своєю будовою;
• деякі збірні назви;
• назви дій, станів, почуттів (переважно із суфіксом -ощ-);
• назви родин рослин і тварин;
• деякі власні географічні назви.

Усі іменники рядка Б мають форми однини і множини.

Відповідь – Б.