ТЕМА: Орфографія. Апостроф.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.
Проаналізуймо запропоновані слова.
В українській мові апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: розм’якнути, між’ярусний, об’єднання.
Також апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять
Також апостроф пишемо в слові Лук’ян.
Після р при роздільній вимові в українських та іншомовних словах теж пишемо апостроф (бультер’єр, інтер’єр, бар’єрний, подвір’я).
З апострофом пишемо складні слова, якщо перша частина закінчується на будь-який приголосний, а друга починається на я, ю, є, ї (Мін’юст, дит’ясла).
Апостроф пишемо в іншомовних словах після г, ґ, к, х, ж, ч, ш (Аліґ’єрі).
Також апостроф пишемо в іншомовних словах після префіксів ін-, кон-, ад-, (кон’юнктивіт).
Слово пів пишемо окремо: пів Європи.
ЗАУВАЖТЕ, що необхідно обрати рядок, у якому НЕ ВСІ слова потрібно писати з апострофом.
Відповідь – Д.
Літеру и треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в суфіксах слів.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.
Е пишемо в таких випадках:
И пишемо в таких випадках:
Прочитайте текст і виконайте завдання
(1) Як/би хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому на/зустріч, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер на/силу, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає до/долу. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка [...]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.
Однорідними додатками ускладнено речення
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення. Додаток.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Вам потрібно продемонструвати свої знання про головні та другорядні члени речення та вміння визначати їх у реченні.
Додаток – це другорядний член речення, який відповідає на питання непрямих відмінків; найчастіше він називає предмет, рідше – дію.
Проаналізуймо запропоновані приклади.
У п’ятому реченні, визначивши граматичні основи, можемо поставити такі питання: насолоджуватися ким?, чим? швидкістю, летом, окриленням. Це і є однорідні додатки.
Відповідь – Г.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.
Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види другорядних членів речення, правильно розставляти розділові знаки між однорідними членами речення.
Виконуючи це завдання, обов'язково звертайтеся до мікротексту.
У складнопідрядному реченні Якби хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому назустріч і зупинитися посеред степу в головній частині є дві однорідні частини присудка, пов’язані неповторюваним єднальним сполучником і. У такому випадку кому перед сполучником ставити не потрібно.
Відповідь – А.
На місці пропуску в четвертому реченні має бути слово
ТЕМА: Лексика. Синоніми.
Це завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати до слів синоніми, знаходити їх у тексті та використовувати в мовленні.
На місці пропуску має бути слово потуга (велике зусилля, напруження м’язів при якій-небудь роботі, якомусь рухові).
У попередніх реченнях тексту йдеться про те, що вітер, який нагинає тополю, повинен мати значну силу. Для того ж, щоб зігнути віковічний коренастий дуб, ця сила повинна бути значно більшою. Утома, завада та перепона тут аж ніяк не допоможуть.
Відповідь – Б.
Окремо в тексті треба писати сполуку слів
ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом та окремо.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.
Слова додолу та назустріч – це прислівники, які означають напрямок, тому їх потрібно писати разом.
Якби – це сполучник підрядності, тому його потрібно писати разом.
А от сполука слів на силу – це поєднання прийменника й іменника. Можна підібрати синоніми на міць, на могутність. Можна доповнити займенником – на його силу. Отже, цю сполуку потрібно писати окремо.
Відповідь – В.
ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.
Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».
Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.
Росинка – крапля роси.
Росяний – густо вкритий росою.
Зрошення – укривання краплинками,бризками, зволоження.
Рослий – високий на зріст.
ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.
Речення Щоб оглянути якнайбільше пам’ятних місць Харкова, заздалегідь знайдіть та ознайомтеся з переліком екскурсій потребує редагування, адже знайти потрібно кого?, що?, а ознайомитися з ким?, чим?
Отже, речення потрібно побудувати так: Щоб оглянути якнайбільше пам’ятних місць Харкова, заздалегідь знайдіть перелік екскурсій та ознайомтеся з ним.
Решта речень побудовані правильно.
Слово збагнути має значення «проникнути в суть чого-небудь, зрозуміти, осягти».
ТЕМА: Лексикологія.
Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.
Слово являтися в українській мові має значення «з’являтися, поставати перед кимось».
У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим.
