ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами (префіксами).

Префікс пре- вживають переважно на позначення найвищої якості, перебільшення. Саме тому в словах преважкий, предовгий, прездоровий необхідно писати префікс пре- .

Префікс при- вживають на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому його потрібно писати в словах придбати, прибережний, привілля, прибуття, приморозити тощо.

Відповідь – Б.

Зразок написання власного висловлення

Людина не може існувати відокремлено від соціуму та його впливу. Я думаю, що особистість може розвиватися в суспільстві, зберігаючи при цьому власну індивідуальність і керуючись нормами й правилами, визнаними цим суспільством.

По-перше, дотримання соціальних норм регулює поведінку кожної людини в тій чи іншій ситуації, дозволяє відчувати себе в безпеці й спокійно жити та працювати.

Прикладом, що наочно демонструє готовність людей відстоювати свої погляди й переконання, не порушуючи при цьому суспільних норм, є стотисячний мітинг у Києві 2004 року. Помаранчева революція засвідчила готовність українців виходити на вулицю за своє європейське майбутнє. Водночас громадські діячі з повагою ставилися до політиків, а останні, своєю чергою, розуміли важливість громадських рухів, тому непорозуміння й конфлікти зазвичай швидко гасилися.

По-друге, порушення правил співжиття в суспільстві часто призводить до конфліктів і навіть страшних злочинів.

На згадку спадає образ Сави Федорчука – персонажа соціально-психологічної повісті Ольги Кобилянської «Земля». Хлопець не хоче йти шляхом батьків, тяжко працювати на землі. Відповідно до вироблених селянством моральних норм Івоніка намагається вплинути на молодшого сина, застерігаючи, що той може залишитися без власної ниви. Цього Сава не міг допустити, тому йде на страшний злочин братовбивства. Так порушення правил співжиття людей призвело до трагедії, яка одним махом зруйнувала родину Федорчуків і принесла всім нечуване страждання.

Отже, соціальні норми й правила посідають важливе місце в нашому житті, вони дають можливість людині раціонально обґрунтовувати свої дії й задовольняти індивідуальні інтереси громадян.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово екологічно відповідає на питання як? та вказує на ознаку іншої ознаки, не змінюється. Отже, це прислівник. Слово негативом означає поняття, є загальною назвою, відповідає на питання чим? Отже, це іменник. Слово шкідливе відповідає на питання яке? і вказує на ознаку. Отже, це прикметник. А слово насичене теж відповідає на питання яке?, але вказує на ознаку, одержану від дії. Отже, це особлива форма дієслова – дієприкметник.

Відповідь: ВБГА.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення Значна частина птахів видає своєрідні мелодійні звуки, які ми традиційно називаємо співом має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучним словом які. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Для кожного виду характерна особлива пісня, і за допомогою цих звуків птахи спілкуються між собою теж має дві граматичні основи, складається з двох частин, але вони рівноправні та пов’язані єднальним сполучником сурядності і. Отже, це складносурядне речення.

Речення Учені з’ясували: для певних ситуацій той самий птах використовує різні звукові сигнали має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Звуками птах повідомляє, що шукає пару, попереджає про небезпеку, і, навіть ізольований від свого виду, він усе одно співатиме, як і його родичі має вже три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини пов’язані сполучником підрядності що, а друга й третя – єднальним сполучником сурядності і. Отже, у цьому реченні є підрядний та сурядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Деякі пернаті навчилися наслідувати окремі штучні звуки, пісні інших видів птахів, а іноді й звуки людської мови має лише одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене однорідними додатками.

Відповідь: БАВГ.

ТЕМА: Синтаксис. Типи односкладних речень

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні Решетом води не наносиш граматична основа виражена присудками не наносиш. Уявний підмет ти, але зміст речення стосується загалу людей. Це прислів’я. Отже, це односкладне узагальнено-особове речення.

У реченні І все на світі треба пережити граматична основа виражена присудком треба пережити. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Припливайте до колиски, лебеді, як мрії граматична основа виражена присудком у формі ІІ множини – припливайте. Це односкладне означено-особове речення.

У реченні Навесні на розпутті викопали криницю граматична основа виражена дієсловом викопали у формі множини в минулому часі. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні В Олешківських пісках тополя бовваніє граматична основа виражена підметом і присудком – тополя бовваніє. Отже, це двоскладне речення.

Відповідь: ДГАБ.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слів не снідавши, не обідавши можна поставити питання як?, слова вказують на спосіб дії. Отже, це однорідні обставини, виражені особливою формою дієслова – дієприслівниками.

До слів дивитися та питати можна постави питання що?, хто?, також можна уявно замінити словами дії та питання. Отже, це однорідні підмети.

До слів іншим, а не собі можна поставити питання чому?, кому?, слова означають предмети, на які переходить дія підмета. Отже, це однорідні додатки.

Слова копітка, складна, але цікава характеризують підмет, до них можна поставити питання який є підмет? Отже, це однорідні іменні частини складеного іменного присудка.

Слова солодкий, смачний відповідають на питання який? і вказують на ознаку предмета (підмета). Це однорідні означення.

Відповідь: АВБД.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення кожного фразеологізму:

Ловити ґав – нічого не робити.

Ловити кожне слово – уважно слухати.

Ловити кожну мить – цінувати час.

Ловити момент – скористатися нагодою.

Відповідь: ДГВБ.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник як службова частина мови. Правопис сполучників.

Сполучники, що пишуть одним словом, відрізняються від однозвучних поєднань інших частин мови, які пишуть двома словами, тим, що сполучники членами речення не бувають і не відповідають на питання. Сполучник також можна замінити синонімічним сполучником, а з однозвучними поєднаннями інших частин мови цього зробити не можна. У цьому випадку можлива така синонімічна заміна сполучника: якби – коли б, якщо б.

Якби (коли б, якщо б) ви прокинулися раніше, то не запізнилися б.

Сполуки про те, за те то – це прийменник + займенник, тут можна поставити питання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис слів іншомовного походження. Подвоєння.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У загальних іншомовних назвах букви звичайно не подвоюються: алегорія, анотація, ілюмінація, апеляція. Подвоєння зберігається в словах-винятках: алло, мадонна, брутто тощо. Відбувається подвоєння на межі префікса-кореня: імміграція, сюрреалізм.

У багатьох власних назвах подвоєння зберігається: Брюссель, Дарданелли, Аполлон.

Також зберігається подвоєння в похідних від власних назв словах: Голландія – голландець.

Традиційно з подвоєнням пишемо імена Геннадій, Стелла.

Відповідь – Б.