ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати головні та другорядні члени речення.

У реченні до слова німий можна поставити питання хто? що?. Отже, це підмет, виражений  субстантивованим словом (прикметник, який перейшов у розряд іменників і вживається в значенні назви предмета чи особи, відповідаючи на питання хто? або що?).

Слово цінніший – іменна частина складеного присудка (виражає основне лексичне значення: хто чи що це є).

До виділеного слова освічений можна поставити питання який?. Отже, це узгоджене означення, виражене прикметником.

До виділеного слова невігласа можна поставити питання кого? чого?. Отже, це додаток.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння виявляти смислові зв’язки між частинами складного речення та відокремленими членами речення.

Виконуючи завдання, поставте питання до виділених фрагментів.

У реченні Інженер-винахідник Ігор Сикорський 1931 року запатентував проєкт машини з двома пропелерами – першого гелікоптера до виділеного фрагмента ставимо питання що?. Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення Харківський науковець Анатолій Малихін придумав, як зробити аналіз крові «безкровним», від опорного слова в головній частині якого до залежної частини ставимо питання що?.

У реченні Уже майже 70 років усі президенти США користуються для перельотів гелікоптерами, розробленими «Sikorsky Aircraft» до виділеного фрагмента ставимо питання як довго?. Йому відповідає складнопідрядне речення часу Одесит Володимир Хавкін винайшов першу вакцину проти холери, коли працював у Франції, а проти чуми – під час роботи в Індії, від головної частини до підрядної частини ставимо питання коли?.

У реченні Уродженець Полтавщини Федір Піроцький 1880 року запропонував застосування електрики для руху міського трамвая, спробувавши модернізувати транспорт на кінній тязі до виділеного фрагмента ставимо питання з якою метою?. Йому відповідає складнопідрядне речення мети У 60-х рр. ХХ ст. аспірант Київського інституту кібернетики В'ячеслав Петров створив прообраз компакт-диска, аби використовувати його в перших «комп'ютерах», від головної частини якого до залежної ставимо питання з якою метою?.

У реченні «І вже наступного року електричний трамвай, вироблений компанією «Siemens» за схемою українця, почав курсувати в Берліні» до виділеного фрагмента ставимо питання який?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення «Він створив прилад, давачі якого, закріплені на тілі людини, фіксують 131 показник здоров'я», від опорного слова в головній частині до залежної частини ставимо питання який?.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Проста форма найвищого ступеня порівняння прикметника утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня порівняння префікса най-: найулюбленіших. У творенні ступенів порівняння слово самий не вживають. 

Правильний варіант родового відмінка для назви Київ – Києва. Зауважмо, що в цьому слові відбувається чергування ї (у відкритому складі) і є (у закритому складі).

Запам’ятайте, що в складених кількісних числівниках відмінюємо всі складники.

Правильна форма числівника сімсот у родовому відмінку – семисот; у числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюємо лише другу частину: п'ятдесяти.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати закінчення іменників у родовому та орудному відмінках, а також знання норм відмінювання чоловічих прізвищ і власних імен.

Іменники чоловічого роду II відміни, які в називному відмінку мають нульове закінчення, у формі родового відмінка можуть мати закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від лексичного значення та деяких формальних особливостей.

Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини мають закінчення -а (-я), коли вони означають назви чітко окреслених предметів: фонтана.

Чоловічі прізвища на -о і на приголосний відмінюють: Галенко – Галенком.

Ім’я Сергій в орудному відмінку (ким? чим?) однини має форму Сергієм.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє знання морфологічних норм (наказовий спосіб дієслова, відмінювання числівників) і синтаксису (вживання прийменників).

Правильна форма наказового способу дієслова поглянути в першій особі множини – погляньмо.

Правильно: за легендою. Уживання прийменника по для позначення джерела інформації, причини або відповідності є калькою.

У складних порядкових числівниках відмінюємо лише останнє слово: тисяча вісімсот сорок другого року.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Іменник гість у множині має закінчення -ей (гостей).

Правильно: вулицями або по вулицях (прийменник по використовують на позначення місця руху). Зауважмо, що іменник вулиці в місцевому відмінку має закінчення -ях (вулицях).

Слово пам’ятка в родовому відмінку множини має форму пам’яток.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Правильно на прохання, бо конструкція по проханню є калькою з російської мови. 

Невідмінювані іншомовні іменники назви неістот належать до середнього роду, але кольрабі (капуста) – це слово жіночого роду.

Отже, правильним буде такий варіант послідовного заповнення пропусків: На прохання відвідувачів нашого кафе ми додали до нового меню кілька страв із корисної броколі.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати синонімічні конструкції та оцінювати повноту змісту після перебудови речення.

Найточніше вислову Як радить східне прислів'я, підходь відразу до великого намету: якщо не нагодують, то хоча б зможеш переночувати в теплі відповідає за змістом варіант відповіді А. В обох реченнях ідеться про причину того, чому, за порадою східного прислів’я, треба одразу підходити до великого намету.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова.

Завдання перевіряє знання часто вживаних слів іншомовного походження.

Регенерація – це процес відновлення пошкоджених або втрачених структур організму (клітин, тканин, органів) або відтворення цілого організму з його частини.

Отже, український відповідник до іншомовного слова регенерація – відновлення.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє правильне слововживання.

У варіантах А, Б, Г, Д є лексичні помилки.

А Слово ігра є калькою з російського слова игра. Правильно: гра

Б усі бажаючі та нажавши – лексичні помилки.

Бажаючі – активний дієприкметник, не властивий українській мові. Правильно: охочі або всі, хто бажає. 

Нажавши – калька з російської. Правильно: натиснувши (на кнопку).

Г прийняти до уваги та в жодному випадку – фразеологічні кальки. 

Правильно: взяти до уваги; у жодному разі.

Д здобувають... розповсюдження – неправильна лексична сполучуваність. 

Правильно: набувають поширення.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка.

Завдання перевіряє знання граматичних норм української мови.

Не можна вживати один додаток, який стосується кількох однорідних присудків, якщо вони вимагають від нього різних відмінкових закінчень.

У реченні Кожний новий олімпійський маскот обов'язково повинен відрізнятися й віддзеркалювати самобутність події чи місця проведення змагань присудок повинен відрізнятися вимагає додатка в родовому відмінку (від кого? чого?), а присудок віддзеркалювати – додатка в знахідному відмінку (кого? що?).

Отже, граматично правильно це речення треба побудувати так: Кожний новий олімпійський маскот обов'язково повинен відрізнятися від попереднього й віддзеркалювати самобутність події чи місця проведення змагань

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати вживання їх.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у реченні в рядку В. У цьому реченні кому треба поставити між частинами складного речення, поєднаними підрядним зв'язком.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Немає лексичної помилки в рядку А: здобути освіту (запам’ятайте: освіту здобувають, а не отримують).

В інших варіантах треба виправити лексичні помилки:

• правильне пояснення, оскільки вірний – це насамперед відданий, який не зраджує, заслуговує на довіру;

• книжковий магазин (книжний – той, що стосується змісту книг, стилю викладу, має рису писемної мови);

• скласти іспити (здати екзамени – калька з російської мови).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір.

Завдання перевіряє вміння визначати спільнокореневі слова.

Корінь – головна значуща частина слова, що містить спільне значення для спільнокореневих слів (пекти, пекар, опечений, випічка) і виражає їхнє лексичне значення.

Зауважте! Треба відрізняти спільнокореневі слова від слів з омонімічними коренями. Так, у словах пекти та печеніг схожий корінь -пек- / -печ-, однак ці слова НЕ спільнокореневі, оскільки корінь у них має різне лексичне значення.Слово печеніг – це назва кочівника, корінь якої лише випадково збігається за звучанням з коренем -пек- / -печ- зі значенням термічного оброблення.

Правильна відповідь: Б.