ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати й писати префікси з-/с- відповідно до орфографічних норм української мови.

Префікс с- пишемо перед глухими приголосними к, п, т, ф, х (словесна формула кафе «Птах»), в інших випадках – з- (зі-). Нагадуємо, що префікси роз-, без- пишемо з буквою з завжди.

Отже, префікс з- треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка Б: зсушений, зчервоніти, зшивання. В інших варіантах маємо слова, які треба писати з префіксом с-: схилитися, скерований, стривожено.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння визначати правильне написання м’якого знака й апострофа в українських словах відповідно до орфографічних правил і винятків.

М’який знак не пишемо у словах:

• тарілці (у буквосполученні лц, якщо в Н. в. лк: тарілка); гордістю (між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого);
• тонший, гребінчик (після н перед шиплячими та суфіксами -ськ-, -ств-); різнобарв’я (тут ставимо апостроф після губного приголосного [в] перед я).

Пишемо м’який знак у словах різьбярство (виняток, це слово треба запам’ятати); няньчити (у буквосполученні ньч, якщо в Н. в. ньк: нянька).

В іншомовних словах м’який знак пишемо після д, т, з, с, ц, л, н перед я, ю, є, ї, якщо роздільна вимова: портьєра, але якщо вимова злита, то м’який знак не пишемо: нюанс.

Зверніть увагу, пишемо апостроф у словах:

• миш’як (перед я, ю, є, ї, які позначають сполучення звука [й] із наступним голосним після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р);
• ад’ютант, ін’єкція (після кінцевого приголосного в префіксах).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір.

Завдання перевіряє вміння з'ясовувати значення префікса при- та визначати правильну словотвірну структуру слова.

Зверніть увагу, що префікс при- в українській мові вживають переважно в дієсловах, іменниках та прикметниках.

Значення наближення, приєднання, додавання має цей префікс у словах прибігти, приїхати, прийти.

У слові приспати префікс при- має значення результативності дії.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Фразеологія.

Завдання перевіряє вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення фразеологізмів:

• лізти в голову – з’являтися у свідомості;
• лізти на стінку – бути надто збудженим;
• лізти зі шкіри – докладати надмірних зусиль;
• лізти на рожен – наражатися на небезпеку.

Відповідь: 1–Г; 2–В; 3–Д; 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи речень.

Складносурядним є речення Колесо має тридцять дві кабінки, місткістю аж 25 осіб кожна, проте ці повітряні «вагончики» обладнані надійними замками та є абсолютно безпечними, воно має дві рівноправні частини, з’єднані протиставним сполучником сурядності проте.

Складнопідрядним означальним є речення «Лондонське око» – одне з найбільших у світі (135 метрів) оглядових коліс, із верхівки якого столицю Великої Британії видно як на долоні, воно складається з двох частин, поєднаних сполучним словом якого, від опорного слова в головній частині до підрядної частини можна поставити запитання яке?.

Складним безсполучниковим, три частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації, є речення Кількість кабінок – це певний символ: навколо Лондона є тридцять два містечка; до речі, один оберт колеса триває також тридцять дві хвилини.

Складним із різними видами зв’язку (підрядним і сурядним) є речення Охочих помилуватися містом з висоти пташиного польоту не бракує, тому прибирають цей об’єкт лише вночі, а вдень туристи насолоджуються атракціоном.

Відповідь: 1–В; 2–Б; 3–Г; 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

У реченні Важливе завдання школи – виховати людину допитливою, творчою, вдумливою вживаємо тире між підметом і присудком.

Тире перед узагальнювальним словом ставимо в реченні «Ні сивий академік, ні вчитель, ні учень – ніхто не відповість на це складне питання» тому, що узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення.

Тире відокремлюємо поширену прикладку, яка стоїть у кінці речення: «За вікном нашого вагона мерехтіли далекі вогники сіл – теплі земні зірки».

У реченні «Раптом невідомо звідки налетів вітер – зашуміли гіллям високі стрункі тополі» тире ставимо між частинами складного безсполучникового речення.

Відповідь: 1–В; 2–Б; 3–Г; 4–А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати форми кличного відмінка та дієслівні форми із чергуванням приголосних.

У кличному відмінку треба ставити обидва іменники: Миколо (іменник І відміни, твердої групи, у кличному відмінку -о; Геннадійовичу (ім'я по батькові належить до твердої групи, тому в кличному відмінку набуває закінчення -у). Правильна форма приводити в I особі однини – приводжу (відбувається чергування приголосних: д – дж).

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У складених порядкових числівниках відмінюємо лише останнє слово: дві тисячі двадцять третього року.

У числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюємо лише другу частину: вісімдесяти; правильна форма числівника шість у родовому відмінку – шести.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно відмінювати іменники після числівників і чоловічі прізвища.

Після числівників два, три, чотири ставимо іменник у називному відмінку множини: два персонажі.

Чоловічі прізвища на -о і на приголосний відмінюємо: Карпенка-Карого.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати форми слів: нормативні прийменникові конструкції, узгодження присудка з підметом та відмінкові закінчення іменників.

Уживання прийменника за у конструкції за результатами є нормативним для сучасної української мови, коли йдеться про підставу для наступних дій, висновків або оцінок. Прийменник за вказує на відповідність чомусь або підставу (критерій) дії. У реченні він виконує роль орієнтира.

Присудок стоїть в однині, якщо підмет більшість або частина є іменником у називному відмінку, поєднаним із залежним іменником у родовому відмінку (більшість охочих змогла).

Іменники II відміни, що є назвами різних споруд і будинків, зокрема й військових, приміщень та їхніх частин, різних просторових комунікацій, у родовому відмінку однини мають закінчення -у(ю): університету.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати форми дієслів і ступені порівняння прикметників.

Дієслово повідомляти варто вживати з додатком у родовому відмінку (кого?) слухачів.

Найвищий ступінь порівняння прикметників утворюємо додаванням префікса най- до вищого ступеня: найімовірніші.

Дієслово навчати вимагає після себе іменника в родовому відмінку: правил.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння Уміння ставити розділові знаки в складних реченнях із підрядним зв’язком, пояснювати свій вибір.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку Б. У цьому реченні кома стоїть між частинами складного речення, що поєднані підрядним зв’язком. Зверніть увагу, що в реченні підрядна частина розташована перед головною.

Відповідь: Б.