ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [з'] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку Г. Зверніть увагу, що тут у слові весняний виділена буква позначає звук [с'], бо відбувається уподібнення приголосних за м’якістю.

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

У рядку А в словах захист, розвиватися виділені букви позначають звук [з], а у слові пізній – [з'], бо відбувається уподібнення приголосних за м’якістю.

У рядку Б в словах крайній, закріплення виділені букви позначають звук [к], а в слові вокзал – [ґ], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю: наступний дзвінкий приголосний [з] одзвінчує попередній глухий [к] і вимовляють його як [ґ]).

У рядку В в слові нитці виділена буква позначає звук [ц':] (відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення: сполучення букв тц вимовляють як один подовжений м'який свистячий звук [ц':]); у слові баскетболіст – [д] (відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю); у слові молитва виділена буква позначає звук [т].

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И, О.

Завдання перевіряє вміння правильно писати ненаголошені голосні Е та И в коренях слів.

Щоб з’ясувати, який голосний – Е чи И – писати, треба змінити слово або дібрати спільнокореневе, у якому ненаголошений стане наголошеним: клекотить, бо клЕкіт; упевнений, бо пЕвність; змалЕчку, бо малЕнький.

И пишемо:

• у дієслівних коренях -бир-, -мир-, -пир-, -тир-, -стил-, -дир- перед наголошеним суфіксом -а-(-я-): набирати;
• у відкритих складах -ри-, -ли-: тривожний, увічливо, гримить.

Е пишемо:

• у сполученнях -ере-, -еле-: обережно; 
• у дієприкметникових суфіксах -ен-: змушений.

У деяких словах (переважно іншомовних) написання Е та И ніяк не перевірити, такі слова треба запам’ятати: бентежний, кремезний, керівний, очевидячки.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Завдання перевіряє вміння розрізняти випадки вживання великої і малої літери у назвах.

НЕ ДОТРИМАНО правил уживання великої букви у словах із рядка Г. Зверніть увагу, що родові означення при астрономічних назвах пишемо з малої літери: комета Галлея.

З великої літери пишемо:

• усі слова астрономічних назв, а також народних назв сузір’їв і галактик: Чумацький Шлях, Великий Віз;
• усі слова власних назв: Данило Галицький, Ярослав Мудрий, Нестор Літописець;
• назви держав, регіонів та адміністративних одиниць: Західна Європа, Республіка Польща, Південне Полісся;
• назви держав і територій (історичні назви): Київська Русь, Золота Орда, Чортомлицька Січ.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні «Попри розмаїття пропонованих практик здорового харчування, їх об’єднали за принципом чіткого поділу продуктів на корисні та шкідливі».

У варіанті відповіді Б слово будь-яких пишемо через дефіс (займенник із часткою будь); окремо пишемо частку не із займенниками: не кожен.

У варіанті відповіді В слово збалансований треба писати з префіксом з- (зауважмо, що префікс с- пишемо лише перед к, п, т, ф, х); слово раціон пишемо з і (зверніть увагу, що в іншомовних словах и пишемо лише після дев'яти букв: д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед приголосним (крім й), а в слові раціон після ц стоїть голосний, тому це правило не діє).

У варіанті відповіді Г слово приготування треба писати з префіксом при- (вказує на завершеність дії); слово здоров’я треба писати з апострофом (після б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова, у яких позначаємо спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних  -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] і [т] випадають. Отже, спрощення відбулося й закріпилося на письмі у словах ненавмисний, обласний, радісний, пристрасний, доброчесний, якісний, безвиїзний, захисник, тижневий.

Спрощення не позначають на письмі, а лише у вимові в іншомовних словах як-от агентство, студентство, баластний.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми.

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми.

Синоніми – це слова, що належать до однієї частини мови, їх вимовляють і пишуть по-різному, але вони мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.

Бентежити – дієслово, яке означає викликати хвилювання, тривогу, неспокій або стан замішання, ніяковості. Отже, синонім до слова бентежити – слово хвилювати, адже воно означає викликати почуття тривоги, неспокою, занепокоєння або глибокого емоційного збудження в кого-небудь.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Це завдання перевіряє вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати вживання їх.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку Б. У цьому реченні двокрапка стоїть між частинами складного речення, що поєднані безсполучниковим зв’язком. Зверніть увагу, що двокрапку в безсполучниковому реченні ставимо, якщо друга частина пояснює або розкриває зміст першої.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Лексична помилка є в рядку Г. Правильно: гречана каша. Слово гречнева – приклад неправильного слововживання, оскільки це скалькований варіант з російської мови.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [с'] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку Б. Зверніть увагу, що у слові вісті виділена буква позначає звук [с'], бо відбувається уподібнення приголосних за м’якістю.

В інших варіантах відповіді виділені букви позначають різні звуки:

• у рядку А у слові мороз виділена буква позначає звук [з], у словах просьба, зіллячко – [з']. Зверніть увагу, що у слові просьба відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с'] і його вимовляють як [з']).
• У рядку В у словах шумно, сидиш виділені букви позначають звук [ш], а у слові дивишся – [с:'], бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення (зміни груп «шиплячий + свистячий» у групи «свистячий + свистячий»).
• У рядку Г у словах кіт, тримаю виділені букви позначають звук [т], а у слові агентство відбувається спрощення у вимові – [аге́нство].

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати та розпізнавати форми імен по батькові за морфологічними нормами української мови.

Зверніть увагу, що імена по батькові утворюються за допомогою доданих до основи імені суфіксів -ович (-йович) для чоловіків та -івна (-ївна) для жінок. Отже, правильно утворено всі імена по батькові в рядку Г: В’ячеславівна, Маркович, Кузьмович.

В інших варіантах треба виправити помилки: Іллівна, Ігорівна, Валерійович.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати й писати префікси з-/с- відповідно до орфографічних норм української мови.

Префікс с- пишемо перед глухими приголосними к, п, т, ф, х (словесна формула кафе «Птах»), в інших випадках – з- (зі-). Нагадуємо, що префікси роз-, без- пишемо з буквою з завжди.

Отже, префікс з- треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка Б: зсушений, зчервоніти, зшивання. В інших варіантах маємо слова, які треба писати з префіксом с-: схилитися, скерований, стривожено.

Правильна відповідь: Б.