ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. 

Згадаймо:

• до першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення -уть (-ють);
• до другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення -ать (-ять).

Отже, правильно утворено форму третьої особи множини від інфінітива сипати – сиплють.

В інших рядках правильними будуть такі форми: плавати – плавають, возити – возять, водити – водять, бігти – біжать.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складносурядні речення, визначати їх види.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Ще виблискують кришталеві роси...» вибрати «але сонце вже осяяло виднокрай» (речення має дві граматичні основи, частини поєднані протиставним сполучником сурядності але).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак при передачі чужої мови.

Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті Г. Мати через пліт запитала сина, куди він зібрався.

Якщо слова автора йдуть перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а пряму мову беруть у лапки. Отже, правильно розставити розділові знаки в реченні в рядку Д треба так: Жалібно жовте листя березини, здається, шепче: «Літо, де ти, літо?».

Якщо слова автора йдуть після прямої мови, то між ними ставиться кома й тире (кому не ставимо, якщо після прямої мови стоїть знак питання або знак оклику), а слова автора розпочинаються з малої літери: «Яка ти розкішна, земле», – думала Маланка (В); «Та чим же я вам досадив?» – ягнятко, плачучи, питає (Б).

Якщо слова автора йдуть усередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставимо комбінований знак кома й тире, а пряма мова продовжується з малої літери: «За що ж, – хто-небудь попитає, – Зозуля Півня вихваляє?».

Відповідь – Г.

ТЕМА: : Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Разом частку не пишемо з прикметником чи дієприкметником, якщо він є означенням до іменника (а не присудком) і не має при собі пояснювальних слів: незабутня подорож.

Окремо пишемо частку не з 

• дієсловами: не розмовляю, не підписано;
• підсилювальними прислівниками та незмінними присудковими словами: не зовсім;
• займенниками: не всі.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Звертання 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати звертання в реченні. 

Звертанням називають слово в реченні, що означає назву особи чи предмета, до якого звернена мова: Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.

Зверніть увагу, що звертання не є членами речення, не відповідають на жодне питання, не пов’язуються сурядним чи підрядним зв’язком з головними чи другорядними членами речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфоепія. Вимова приголосних звуків 

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У рядку А в усіх словах виділена буква позначає звук [ж].

У рядку Б у слові харків’янин літера р передає звук [р], а у словах забрьоха, різний літера р передає звук [р′].

У рядку В у слові привокзальний літера к передає звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко; у словах красень, морок буква к передає звук [к].

У рядку Г у слові дзеленькати є африката дз, у словах мороз, зобов’язати літера з передає звук [з].

У рядку Д у слові шістсот відбувається спрощення, тому звук [т] відсутній, у словах майструвати, митець буква т передає звук [т].

Відповідь – А.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання відколи? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним часу.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання які? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання про що? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 4, можна поставити питання подібно до чого? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним порівняльним.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях. 

Кома між однорідними членами стоїть у реченні: Не страшна тобі ані посуха, ані дощ.

Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, відокремлена в реченні: Жайворонок висить на невидимій нитці, співаючи весну.

Кому між частинами безсполучникового речення вжито в рядку Г: Лягло сонце за горою, зірки засіяли.

Кому між частинами складносурядного речення вжито в рядку Б: Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень. Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Усоте прославляю буйноту життя», граматична основа якого – присудок у формі 1-ї особи однини. 

Неозначено-особовим є речення «Радять мені жити без ілюзій», головний член тут – присудок у формі 3-ї особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Журбою біді не пособиш». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Безособовим є речення «Пахне гіркотою осені», присудок у цьому реченні виражений безособовим дієсловом. 

Речення «Снігами вкрилися поля і луки» є двоскладним.

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Лексика. Антоніми 

Завдання перевіряє вміння добирати антоніми до слів і доречно їх уживати в мовленні.

Антонімами є такі слова:

альтруїстичний – корисливий

огидний – принадний

шкідливий – корисний

недалекий – тямущий 

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–В. 

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Зараз – вказує на час дії,, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Найняв – називає дію, відповідає на питання що зробив? Отже, це дієслово.

Самим – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Невеличкий – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання який? Отже, це прикметник.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У реченні «І носила в ту не/ймовірну весняну молоду ніч із срібної криниці срібним цеберцем срібну воду зозуля і (…) її по землі» замість пропуску має бути слово «розхлюпувала», яке в цьому контексті означає хлюпаючи, розливати, розбризкувати що-небудь. 

Порівняйте значення інших слів:

роздмухувати – струменем повітря або віянням вітру підсилювати горіння чого-небудь;

розпорошувати – перетворювати на пил, порох;

розводити – віддаляти одне від одного, примушуючи їх розійтися в різні боки.

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У реченні «Вилила добрий ківш і на Андрія» синонімом до слова «добрий» може бути «повний».

Зверніть увагу, що слово «добрий» у цьому контексті має значення: сповнений чимсь.

Відповідь: А.