ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Під час виконання цього завдання обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно ставити питання до виділених слів:

буянні (чого?) зела й кипінні (чого?) садів – іменники.

там живе … (яка?) свята – прикметник.

свята (що?) таїна – іменник.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Види односкладних речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Пригадайте, що безособовими називають односкладні речення з головним членом у формі присудка, який означає процес, дію, стан, що не мають виконавця або відбуваються незалежно від нього. У таких реченнях не може бути підмета.

Безособовим є шосте речення, «На душі було срібно й високо», однорідні присудки в цьому реченні виражені прислівниками (зі зв'язкою).

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення, його будова

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи третього, четвертого, шостого й восьмого речень.

Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ.

Складнопідрядне речення – це складне речення, у якому одне просте речення є головним, а інше (підрядне) граматично залежить від головного і з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова.

Саме таким є восьме речення. Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи: Віднині знав, що там живе вічна й свята таїна. Речення є складнопідрядним з підрядним з’ясувальним, частини об’єднуються в одне ціле за допомогою сполучника що.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях.

Пунктуаційну помилку допущено в п’ятому реченні: не потрібно ставити кому між однорідними членами речення, з’єднаними сполучником та: «Від того прокинувся та побрів під розчахнуту липу».

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

З великої літери пишуться:

Географічні й топографічні власні назви, крім службових слів і родових означень: Корсунь, Берестечко; коли означуване слово, що входить до географічної назви, не виражає родового поняття, то воно пишеться з великої літери: Жовті Води.

У назві пам'ятки архітектури пишемо з великої літери лише перше слово: Золоті ворота.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс при- вживається на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії, а також в іменниках та прикметниках, утворених внаслідок поєднання іменників із прийменниками. Саме тому при- потрібно вживати у словах: Придніпровська, привабливі призупинити, прибічники, примірник, призначення тощо.

Префікс пре- вживається переважно на позначення найвищої якості: пречудовий, препогано, а також у словах презирливий, презирство.

Префікс прі- пишемо у слові прізвище.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати рід іменників.

Рід іменника можна визначити, співвідносячи його із займенниками він, вона, воно; цей, ця, це: цей Сімферополь, ця Охтирка, ця магістраль.

Зауважмо, що незмінні іменники іншомовного походження, що є загальними назвами, мають середній рід: ательє, лібрето, а назви істот мають рід відповідно до статі: (цей) маестро, колібрі.

Зверніть увагу, що родова назва іменника є специфічною для кожної мови. При запозиченні іменників з іншої мови значення роду може змінитися. Так, у близькоспоріднених мовах іменники на позначення того самого поняття, з подібним коренем, можуть мати різне значення роду. Слід пам'ятати, що в українській мові до чоловічого роду належать такі іменники: Сибір, рукопис, тюль.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Подовження приголосного відбувається у формі орудного відмінка іменника ІІІ відміни в позиції між двома голосними у слові: подорожжю.

В іменниках ІІІ відміни в орудному відмінку подовження відсутнє, якщо приголосні не між голосними: гордістю. У слові праматір теж не відбувається подвоєння: праматір’ю.

Зверніть увагу, що слово нежить є іменником ІІ відміни чоловічого роду, а слово кошеня – іменник ІV відміни середнього роду. У формі орудного відмінка подвоєння в цих словах не відбувається: нежитем, кошеням.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти помилки в іншомовних словах.

Правил написання слів іншомовного походження дотримано в рекламному оголошенні рядка Д.

У рядках А, Б, В, Г потрібно виправити помилки:

• м’який знак в іншомовних словах пишеться після літер д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо, о: павільйон;
• у загальних назвах іншомовного походження букви на позначення подовжених приголосних звуків, як правило, не подвоюються: піца;
• апостроф в іншомовних словах пишеться перед я, ю, є, ї після б, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, ж, ч, ш, р: комп’ютер;
• пишемо і після літер, які не входять до правила «дев’ятки»: лабіринт.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних.

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня порівняння префікса най-: сучасніший – найсучасніший. Але це значення можна також додатково посилити префіксами що- та як-: щонайсучасніше.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Деякі дієприслівники і дієприслівникові звороти за значенням дещо подібні до підрядних частин часу, причини, умови і порівняльних способу дії. Подібні за значенням дієприслівникові звороти і підрядні частини складних речень називаються синонімічними.

Подібність значення дієприслівникових зворотів і підрядних обставинних частин допускає в деяких випадках стилістичну заміну одних конструкцій іншими.

Дієприслівникові звороти можна замінювати підрядними обставинними частинами. Для цього дієприслівник потрібно замінити дієсловом дійсного способу, узгодити з підметом головної частини. Наприклад: 

Вийшовши з густого соснового лісу, ми побачили велике поле маків. – Ми побачили велике поле маків, коли вийшли з густого соснового лісу.

Квіти згортали пелюстки, відчуваючи наближення нічної прохолоди. – Квіти згортали пелюстки, коли відчували наближення нічної прохолоди.

Почувши про приїзд театру мініатюр, учні зібралися в актовому залі. – Учні зібралися в актовому залі, коли почули про приїзд театру мініатюр.

Працюючи в сучасних лабораторіях, потрібно мати глибокі знання. – Потрібно мати глибокі знання, якщо працюєш у сучасних лабораторіях.

Замінити дієприслівниковий зворот підрядним обставинним реченням не можна, якщо дієприслівниковий зворот виконує роль обставини способу дії і відповідає на запитання як? Наприклад: Євген Черниш сидів на траві оддалік, спершись підборіддям на руки.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Займенник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати займенники.

Правильною є форма займенника в словосполученні на тім березі ріки.

В інших варіантах є помилки. Правильними будуть такі форми займенників:

спілкуватися з ними

з твого району

до наших батьків

всім підприємцям

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

М’який знак не пишемо після н перед ж, ч, ш, щ, -ськ-, -ств-: ниточці.

М’який знак пишемо після приголосних д, т, з, с, ц, л, н у кінці складу чи слова: повільно; у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: малюсінький.

М’який знак пишемо в дієсловах перед часткою -ся(сь): переконується.

М’який знак пишемо у слові тьмяний.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення форм наказового способу

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо. Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:

2 ос. однини – -и, нульове закінчення;

1 ос. множини – -імо (-ім), -мо; 2 ос. множини – -іть, -те.

Для 1 особи однини і 3 особи однини й множини окремої форми наказового способу немає, вони створюються описово: хай (нехай) + дієслово.

Отже, правильною є форма наказового способу дієслова в рядку А: подаймо.

Відповідь: А.