ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема велику літеру у власних назвах.

З великої літери потрібно писати назви населених пунктів, територій, вулиць, будівель (Вічне місто, Рим, Колізей).

З великої літери пишемо перше слово в назвах художніх творів, такі назви також беремо в лапки («Мертві душі»).

Прикметники з суфіксом -ськ- на позначення великої кількості однотипних предметів пишемо з малої літери (римські палаци).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (префікси) та пояснювати їх за допомогою правил.

В українській мові в префіксах роз-, без-, воз-, через- завжди пишемо з: зчепитися, зцідити, зшити, зцілити.

Префікс с- пишемо перед глухими к. п, т, ф, х. Отже, у решті слів завдання потрібно писати саме префікс с- (стерти, скинути, створити, скласти, схибити тощо).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Подовжуються і відповідно їх позначають подвоєними буквами такі приголосні: д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш – за умови, якщо вони стоять між двома голосними. Тому подвоєння не відбуватиметься в таких словах: верф, лазур, буденність, кров.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Поєднання іменника з числівником

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Числівники два, три, чотири, а також ті, які закінчуються на два, три і чотири поєднуються з іменниками в називному відмінку множини. Отже, потрібно так поєднати іменник з числівником: чотири поверхи, два випускники, сто два клени. Збірний числівник обидва теж вимагає називного відмінка – обидва хлопці. А дробові числівники поєднуються з іменником у родовому відмінку однини – три десятих метра.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Завдання перевіряє ваше вміння правильно добирати форми слів і поєднувати їх у словосполученні.

Коректними є такі словосполучення: обрати нелегкий шлях, захворіти на бронхіт, ігнорувати зауваження, відправити листа.

А от дієслово запобігати вимагає від залежного слова форму орудного відмінка: запобігати руйнуванням.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені обставини

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. Ця умова виконана та є логічною в усіх реченнях, окрім речення Проходячи повз вежу, годинник пробив шосту годину. Виходить, що годинник іде повз вежу. Потрібно побудувати речення так: Коли ми проходили повз вежу, годинник пробив шосту годину.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник як службова частина мови. Правопис сполучників

Сполучники, що пишуть одним словом, відрізняються від однозвучних поєднань інших частин мови, які пишуть двома словами, тим, що сполучники членами речення не бувають і не відповідають на питання.

Сполучник також можна замінити синонімічним сполучником, а з однозвучними поєднаннями інших частин мови цього зробити не можна. У даному випадку можлива така синонімічна заміна сполучника: якби – коли б.

Коли б (якби) знав я чари, що спиняють хмари.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно одної пряма мова та слова автора.

У варіанті А потрібно прибрати двокрапку та поставити кому й тире після прямої мови перед словами автора.

У варіанті Б після слів автора, що стоять усередині речення, необхідно поставити кому.

У варіанті Г після прямої мови потрібно поставити тире.

У варіанті Д пряму мову необхідно взяти в лапки, а також написати в ній перше слово з великої літери. Мама сказала: «Як же мені сумно, хочу побачити рідненьку сестру».

А от у варіанті В розділові знаки розставлено правильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні А не потрібно ставити кому перед й, адже цей одиничний сполучник поєднує два підрядні речення (однорідна супідрядність).

У реченні В необхідно виділити відокремлене означення такі казково білі й легкі вночі. Для цього необхідно поставити кому після у цвіту.

У реченні Г немає коми між однорідними присудками розлігся, розширився.

У реченні Д дієприслівниковий зворот укриваючи холодком зелену землю виділений лише з одного боку. Отже, необхідно поставити кому після слова землю.

У реченні Б всі знаки правильні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння визначати види підрядних речень.

Обставинне підрядне речення причини відповідає на питання з якої причини? З головною частиною підрядна причини поєднується сполучниками бо, тому що, через те що, завдяки тому що, затим що, позаяк тощо.

А – підрядне обставинне часу (коли?).

Б – підрядне з’ясувальне (що?).

Г - підрядне означальне (який?).

Д– підрядне з’ясувальне (що?).

В – підрядне обставинне причини (з якої причини?).

Люблю людей землі своєї (з якої причини?), бо й я землі своєї вірний син.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно та комунікативно доцільно вживати прийменники в мовленні.

Прийменник згідно в українській мові вживають з орудним відмінком, нормативним є використання словосполуки згідно з – згідно з наказами.

Прийменник усупереч уживають з давальним відмінком – усупереч наказам. Нормативною для української мови є також словосполука відповідно до – відповідно до наказів.

Дієприслівник керуючись поєднується з іменниками в орудному відмінку без прийменника – керуючись наказами.

Відповідь – ДГБА.

ТЕМА: Синтаксис Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати значення вставних слів.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення.

Вказівка на джерело повідомлення – кажуть.

Зв’язок з попередньою думкою – навпаки.

Невпевненість, припущення – здається.

Емоційне ставлення до змісту висловленого – на диво.

Вставне слово погодьтесь (речення Б) належить до групи вставних конструкцій на позначення привертання уваги співрозмовника.

Відповідь – ВБДА.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена присудком хочем. У цьому реченні можна поставити уявний підмет ми (І особа множини). Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена підметом тяжіння. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях називається предмет, але нічого не говориться про дію.

У реченні в рядку В граматична основа виражена підметом і присудком – сіль є. Отже, це двоскладне речення.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена присудком затягло. Уявний підмету цьому реченні поставити не можна. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена присудком уміють цінувати. У цьому реченні можна поставити уявний підмет вони (ІІІ особа множини). Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

Відповідь – БАДГ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово той, відповідає на питання хто?, вказує на предмет, але не називає його. Це займенник.

Слово бо приєднує підрядну частину речення, не відповідає на питання, не є членом підрядного речення. Це сполучник.

Слово придбання відповідає на питання що?, називає предмет. Це іменник.

Слово понад служить для зв’язку слів у реченні, разом із іменником вказує на предмет. Це прийменник.

Відповідь – ВДАГ.