ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова учорашнє в реченні Учорашнє ніби сон, що випурхнув з очей можна поставити питання хто?що?.Отже, це підмет, виражений субстантивованим прикметником.

У реченні Щирі друзі глечика не поб’ють до виділених слів можна поставити питання що зроблять? Фразеологізм не побити глечика має значення не посваритися. Отже, це присудок, виражений фразеологізмом.

У реченні На десерт подали кисіль з вишень до виділеного слова можна поставити питання який?, а також замінити на слово вишневий. Отже, це означення (неузгоджене).

У реченні Перехожі з подивом поглядали на дівчину до виділеного слова можна поставити питання як? – з подивом (здивовано). Отже, це обставина.

У реченні Русявий день гаптує сни світанню до виділеного слова можна поставити питання кого?що? Отже, це додаток.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова. Лексичні запозичення з інших мов.

Завдання передбачає пошук відповідності між українськими та іншомовними словами.

Щоб дібрати українські відповідники до запропонованих іменників, треба з’ясувати лексичне значення кожного слова.

Критерій – підстава для оцінки чогось, мірило.

Лозунг – звернення,  яке коротко і чітко передає ідею, завдання і вимоги, заклик, гасло.

Сфера – район дії, межа поширення чогось, царина.

Фактор – умова, рушійна сила будь-якого процесу, чинник.

Бачимо, що слово віче  серед українських є зайвим.

Відповідь – 1–Г, 2–Д, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Підкреслимо граматичні основи в тих частинах, які поєднані сполучниками сурядності. У реченні Уранці землю притрусив легкий сніжок і перетворив галявину на строкатий візерунок граматична основа одна. Це просте речення з однорідними присудками.

А от у реченні Уранці землю притрусив легкий сніжок, а вечір видався дивовижно теплим їх дві (сніжок притрусив, вечір  виявився теплим), частини поєднані єднальним сполучником сурядності а. Це складносурядне речення.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно, комунікативно доцільно  використовувати речення з однорідними членами в мовленні.

Проаналізуймо речення У всіх країнах світу, Заходу є серйозні програми захисту довкілля.

Країни Заходу вже країнами світу. Отже, уживати як однорідні члени речення …країнах світу, Заходу… не можна. Це речення неправильно побудоване.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Порівняльний зворот.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види другорядних членів речення, правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості другорядних членів речення в мовленні.

Порівняльний зворот, порівнюючи одні предмети з іншими, образно характеризує їх. Порівняльні звороти вводяться в речення за допомогою слів як, мов, немов, наче, неначе, неначебто, ніби тощо.

Заміна виділено слова на порівняльний зворот можлива в реченні Підняв тоді дід свої очі на мене й вороном глянув – Підняв тоді дід свої очі на мене і, як ворон, глянув.

В інших реченнях цього зробити не можна.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник по в українській літературній мові вживається досить рідко. Із західним відмінком він найчастіше вказує на мету або межу дії (піти по воду, пальто по коліна); з місцевим відмінком – переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії (пливти по Дніпру, різьба по дереву,  чинити по правді).

З орудним відмінком на позначення місця  прийменник по не вживається.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Займенник. Прикметник.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти частини мови та використовувати доречні форми в мовленні.

Проаналізуймо наведені речення.

У реченні Казан хоч і був цілий, але вже добре пощербився прикметник цілий має значення непошкоджений, непопсований, незруйнований.

В інших прикладах цілий  має значення цілковите охоплення якоїсь особи, предмета чи явища. Займенник увесь має аналогічне значення.

Відповідь – Г.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками, творення ступенів порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками, правильно утворювати ступені порівняння прикметників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Іменник Ігор – це іменник чоловічого роду м’якої групи ІІ відміни. Отже, в орудному відмінку правильна форма – Ігорем. У родовому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни на позначення назв населених пунктів мають закінчення -а. Отже, Львова. Числівник два поєднується з іменником у називному відмінку множини. Отже, два кілометри. А складена форма вищого ступеня порівняння прикметників утворюється додаванням до слів більш, менш звичайної форми прикметника – менш цікавою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис частки НЕ. Правопис частки НЕ з дієприкметниками.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Окремо дієприкметник з часткою не потрібно писати тоді, коли при дієприкметнику є залежне слово (від дієприкметника можна поставити питання): не витрачені (як?) ще кошти.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання  м’якого знака.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

У рядку волоський, мальва, волинський м’який знак не потрібно писати у слові волинський, бо м’який знак не пишеться перед прикметниковими суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-, окрім як після л. Саме тому у словах ковальський та байкальський його потрібно писати.

У рядку байкальський, гетьманщина, тиснява м’який знак не потрібно писати у слові тиснява, адже м’який приголосний [н′] передає свою м’якість і приголосному [c′].

У рядку будьте, задзеленчати, крадькома не потрібно писати м’який знак у слові  задзеленчати, адже перед шиплячими він не пишеться, крім винятків.

За цим же правилом не пишемо м’який знак і в слові ослінчик (рядок кольоровий, ослінчик, вирізьблений).

Потрібно написати м’який знак у слові лосьйон, адже це слово іншомовне.

З м’яким знаком потрібно писати слово дівчиноньці (бо м’який знак є в прикінцевому буквосполученні іменника, що стоїть у називному відмінку – дівчинонька).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначається спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних      -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення відбуватиметься в словах безжалісний, щасливий, власний, щотижневий, ненависний, швидкісний, радісний, корисний, проїзний.

Є винятки, де спрощення не відбувається: кістлявий, зап’ястний.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах: форпостний, контрастний, баластний.

Також у групі -скн- випадає к: блиск – блиснути.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Слово півмісяця потрібно писати разом, бо частина пів- із наступним іменником у формі називного відмінка пишеться разом.

Складні іменники  різнобарв’я (похідне від різнобарвний) і краєвиди (поєднання двох іменників за допомогою з’єднувального голосного є) потрібно писати разом.

Прислівник потихеньку також  потрібно писати разом, тому що в цьому слові останній суфікс  -у, а дефіс пишеться, якщо в прислівнику з префіксом по-  є суфікси -ому, -єму, -е, -є, -и.

А от прикметник молочно-білий потрібно написати через дефіс, бо він утворений поєднанням відтінку та кольору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє  ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Подвоєні літери треба писати в таких словах:

Знання, завдання, забуття, зілля. Це іменники середнього роду ІІ відміни, які мають закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Величчю, піччю – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Подовження  відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними. Саме тому в словах жовчю, радістю не потрібно писати подвоєні приголосні.

Суддею – орудний відмінок від іменника середнього роду І відміни суддя.

Прислівник старанно утворений від прикметника старанний, тому потрібно писати подвоєні літери.

Священне – прикметник старослов’янського походження. У таких прикметниках потрібно писати подвоєні приголосні.

Зроблений, нездоланий – дієприкметники. У цій особливій формі дієслова ніколи не пишемо подвоєних літер.

Немає подвоєних літер і в словах студений і довгожданий.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексика. Антоніми. Запозичені слова.

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати антонімічні пари та знання запозичених слів.

Спочатку проаналізуймо значення запозичених слів:

Делікатний – м’який у поводженні, увічливий, тендітний, чутливий, витончений, приємний.

Акліматизований – пристосований до життя в нових, незвичних кліматичних умовах.

Асиміляція – уподібнення, засвоєння.

Отже, ці пари  –  синоніми.

Деградувати – вироджуватися, погіршуватися, рухатися назад у своєму розвитку. Отже, слова деградувати – відроджуватися є антонімами.

Відповідь – В.