ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення кожного фразеологізму:

Як з місяця впасти – не знати того, що відоме всім.

Як камінь під гору котити – докладати зусиль, дуже важко.

Як горіхи лущити – виконувати легко, без зусиль.

Як в око вліпити – сказати доречно, влучно.

Відповідь – 1–Г, 2–Д, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення А має лише одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене однорідними членами речення.

Речення Б має дві граматичні основи, утворене з двох частин, але вони не рівноправні та пов’язані сполучними словами з якого. Від першої до другої частини можна поставити питання яких? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Речення В має дві граматичні основи, утворене з двох частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності проте. Отже, це складносурядне речення.

Речення Г має три граматичні основи, утворене з трьох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією. Друга частина пояснює першу, а третя досить далека за змістом стосовно двох попередніх. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Д має три граматичні основи, утворене з трьох частин, перші дві пов’язані підрядним зв’язком, а третя – сурядним зв’язком. Отже, у цьому реченні є сполучниковий сурядний та сполучниковий підрядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Відповідь –1–В, 2–Б, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

Чуже висловлювання, передане від імені того, кому воно належить, називають прямою мовою. При прямій мові є слова автора, що вказують, кому належать ці слова чи думка.

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї або ж усередині.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні В слова автора стоять усередині прямої мови, розриваючи одне речення.

Отже, розділові знаки потрібно поставити так:

«Будь ласка, – Бернард Шоу відчинив дверцята шафи з рукописами інших авторів. – Беріть будь-який, він не буде гіршим за Вашу п’єсу».

У цьому варіанті коми після слів «будь ласка» немає. Отже, пряма мова в цьому реченні оформлена неправильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Творення прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення відносних прикметників.

Якщо наголос падає на основу, то після м’яких і шиплячих уживаємо суфікс -ев- . Отже, павичЕвий, грушЕвий, зАмшева, сИтцева. Якщо ж наголос падає на закінчення, то після таких приголосних уживаємо суфікс -ов-. Отже, сторожовИй.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

На місці цифри (1) потрібно поставити тире, адже це тире між частинами складного речення, що пов’язані безсполучниковим зв’язком (причиново-наслідковий); цифра (2) – це кома перед підрядною частиною складного речення (відповідає на питання якою?, підрядне означальне); коми (3) і (4) виділяють вставні слова, що вказують на джерело повідомлення, кома (5) поєднує частини складного речення, які пов’язані сурядним зв’язком (протиставний сполучник сурядності а).

Тире (цифра 6) – це розділовий знак, що відокремлює прикладку, яка стоїть у кінці речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень та простих речень, ускладнених відокремленими означеннями.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення, правильно використовувати їх у мовленні.

Спробуємо замінити підрядні частини на прості речення з дієприкметниковими зворотами:

Б Будівля Держпрому – одна з трьох висоток, споруджених в тодішній столиці України впродовж 1925–1928 років.

В Споруду, зведену прогресивним на той момент методом «ковзної опалубки», розташували на центральній площі Харкова.

Г Група різновисоких башт, сполучених переходами, значно ослаблює коливання всієї будівлі внаслідок накладання резонансних частот.

Д Будівельників Держпрому, переважно вихідців із села, вразили рештки мамонта, знайдені під час риття котловану.

А от речення А замінити на просте не можна, адже слова потрапивший не існує.

Відповідь –А.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає другорядну додаткову дію, що відбувається раніше або одночасно з основною, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком.

Дієприслівниковий зворот не може бути пов’язаним з односкладним безособовим реченням, бо там немає діяча (підмета).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Синонімія речень.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне.

Діалогу, запропонованому в завданні, відповідає за змістом речення Тато емоційно нагадав Марічці роздрукувати пакет потрібних документів, але донька сказала, що не зможе через використаний картридж. Саме тут змальовано ситуацію із запропонованого діалогу.

У реченні А йдеться про скарги Марічки на тата, у реченні Б – про образу тата на Марічку, у реченні Г – про ставлення тата до вагомих, на думку Марічки, причин, а в речення Д – про повторну відмову Марічки.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники.

Речення необхідно читати дуже уважно, щоб правильно визначити відмінок, у якому стоїть числівник.

Числівник 1,3 у реченні має форму родового відмінка.

У дробових числівниках чисельник відмінюємо так, як кількісний числівник, а знаменник – як порядковий. Отже, у родовому відмінку повинно бути однієї цілої трьох десятих.

Решта числівників мають правильні відмінкові форми.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Двокрапку в реченні ставимо в двох випадках:

• у простому реченні після узагальнювального слова;
• у складному безсполучниковому реченні.

У складному безсполучниковому реченні двокрапку потрібно ставити тоді, коли друга частина пояснює, уточнює, конкретизує першу чи вказує на причину дії в ній.

Друга частина речення саме так можна «побачити» його інтелектуальний рівень пояснює, конкретизує першу, пояснює причину дії в ній. Саме тому між частинами цього речення потрібно поставити двокрапку.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Слова уніс, проложив – це росіянізми.

Слова вклад і внесок мають різне лексичне значення. Вклад – це грошова сума, внесена на збереження до ощадного чи іншого банку. Внесок – це персональне чи колективне досягнення в галузі культури, науки тощо.

Лексичне значення слова даний таке: «той, що дають; наявний; попередньо визначений, відомий». Його вживання часто є простим калькуванням з російської мови.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

В українській мові в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв (д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р) перед наступним приголосним, крім Й, пишемо И. Отже, симптом, речитатив, джинси, кредит, таксист, але соціолог, діаграма (далі голосний). Також літеру і пишемо в слові хірургія, адже літера х не входить до названих дев’яти літер.

У власних назвах правила інші. И пишемо тут в таких випадках:

• після шиплячих та ц перед наступним приголосним, крім й (Алжир);
• у географічних назвах після р, т, д та в буквосполученнях -ида, -ика, -ита (Балтика, Корсика);
• у винятках (Пакистан, Вавилон тощо).

У деяких із запропонованих слів потрібно писати літеру е. Це так звані словникові слова, правопис яких потрібно запам’ятати (репетитор, інженер)

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (уживання великої літери у власних назвах)  й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

З малої літери пишемо прикметники з суфіксом –ськ- (езопівська мова, європейські країни), а також загальні назви, що визначають тип події (математична олімпіада).

З великої літери потрібно писати всі слова в географічних назвах, крім загальних (протока, острів, могила тощо). Бабин Яр – це урочище в північно-західній частині Києва (між районами Лук’янівка й Сирець), що всесвітньо відоме як місце масових страт цивільного населення в роки Другої світової війни. Слово яр тут втратило своє загальне значення, а стало частиною єдиної власної назви.

Також з великої літери пишемо імена літературних персонажів (Мефістофель); лише перше слово в назвах держаних установ (Палац урочистих подій), історичних пам’яток (Маріїнський палац, а не Маріїнський Палац).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у / в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних.

Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування у / в.

Між голосним і приголосним традиційно вживають прийменник в. Лише у вживаємо перед в, ф, лв, св, тв, нв, хв і схожими сполуками. У також пишемо між двома приголосними. Отже, позичити в Ірини, записано в журналі, зустрічі в академії.

Відповідь – Б.