ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова завжди можна поставити питання коли?, слово вказує на час дії. Отже, це обставина, виражена прислівником.

До слова митці можна постави питання хто?, слово означає основного діяча в реченні. Отже, це підмет.

До слова світові можна поставити питання чому?, слово означає предмет, на який переходить дія підмета. Отже, це додаток.

Слово прекрасне характеризує підмет, до нього можна поставити питання який є підмет?. Отже, це іменна частина складеного іменного присудка.

Відповідь: АБВГ.

ТЕМА: Синтаксис. Типи односкладних речень

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення , а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні Раніше, аніж наказувати, навчись коритися граматична основа виражена присудками навчись коритися. Уявний підмет ти, але зміст речення стосується загалу людей. Це прислів’я. Отже, це односкладне узагальнено-особове речення.

У реченні Мені невесело було й на нашій славні Україні граматична основа виражена присудком було невесело. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Ясени, ясени, бачу вас за селом край дороги граматична основа виражена присудком у формі І особи однини – бачу. Це односкладне означено-особове речення.

У реченні Дівчині дарують квіти з напіврозквітлими пуп’янками граматична основа виражена дієсловом дарують у формі ІІІ особи множини. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Озеро в лісі, в озері - ліс граматична основа виражена підметами. Але також у цьому реченні є і обставини. Отже, це двоскладні неповні речення.

Відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння з’ясовувати типи складного речення.

Проаналізуймо структуру кожного запропонованого речення.

У першому реченні Не бійся заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля дві граматичні основи, частини речення з’єднані без сполучника, друга частина пояснює першу, між ними стоїть двокрапка. Отже, це складне безсполучникове речення.

У другому реченні Старе поволі забувається, а нового не варто порушувати теж дві граматичні основи, але частини цього складного речення поєднані сполучником сурядності а. Отже, це складносурядне речення.

У третьому реченні Треба розуміти, що світ наш не замерзає і не згасає теж дві граматичні основи, частини цього складного речення синтаксично нерівноправні, поєднані сполучником підрядності що. Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

У четвертому реченні У повітрі дощ, і гречка пахне тепло, немов розлився бурштиновий мед три граматичні основи, перші дві частини складного речення пов’язані сполучником сурядності і, а друга і третя – сполучником підрядності немов. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

А от у п’ятому реченні Осяяний сонцем, перед нами розкинувся зовсім новий світ граматична основа одна. Отже, це просте речення, ускладнене відокремленим означенням

Відповідь: ВБАГ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово знов відповідає на питання як? та вказує на спосіб дії. Отже, це прислівник. Слово України означає територію, предмет, є власною назвою. Отже, це іменник. Слово піднебеснім відповідає на питання якому? і вказує на ознаку. Отже, це прикметник. А слово свою відповідає на питання чию?, указує на приналежність предмета, але не називає його. Отже, це займенник.

Відповідь: ДБГВ.

Зразок написання власного висловлення

Спілкуючись з людиною, ти не завжди можеш зрозуміти її сутність. Я впевнений, що відрізнити справжні чесноти від удаваних допоможе стресова ситуація та перевірка часом.

Чому я так думаю? По-перше, поведінка людини в неприємній чи стресовій ситуації визначає її сутність. У таких випадках особа може проявляти агресію, звинувачувати інших або ж почати вирішувати проблеми й надавати допомогу тим, хто цього потребує.

У нашій країні зараз нелегкі часи: почалися бойові дії на Сході України. Саме в цей важкий період більшість бійців проявляє справжні моральні чесноти. Хлопці часто були не готові до всіх побачених жахіть, але вони за потреби підтримують своїх побратимів, турбуються один про одного, прикривають товаришів власним тілом. Українські армійці, щохвилини ризикуючи життям, демонструють незламність духу й силу волі.

По-друге, дружба, любов перевіряються часом. Тільки після тривалого спілкування й різних життєвих ситуацій ти можеш зрозуміти, наскільки людина є щирою.

Згадаймо Грицька Чупруненка – героя соціально-психологічного роману Панаса Мирного й Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Він найближчий друг Чіпки ще з дитинства. Із часом стає зрозуміло, що навіть приятелювання з Варениченком Грицько намагався використати для власного збагачення. Життєва філософія «своя сорочка ближча до тіла» найяскравіше далася взнаки під час розправи з кріпаками: на заклик Чіпки заступитися за скривджених Чупруненко зник, не сказавши й слова. Отак друг дитинства, якому Варениченко довіряв упродовж тривалого часу, виявляв себе не з кращого боку в різних ситуаціях.

Отже, поведінка людини в певних моментах життя визначає її сутність, часто й перевірка часом допоможе зрозуміти, наскільки особа є вихованою, щирою та шляхетною.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє  ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після префіксів і словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: з’єднаний, пред’явник.

Також апостроф ставиться перед я, ю, є, ї  після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять:

• на початку кореня (в’юнкий, п’єса, зів’яти);
• після голосного (трав’янистий, жнив’яний);
• якщо перед кореневим приголосним стоїть Р (черв’ячок).

​В іншомовних словах роздільна вимова після Л з наступним голосним передається м’яким знаком – мільярд.

Апостроф після Р ставимо, якщо є роздільна вимова: пір’їнка, але рюмсати.

Не пишемо також апостроф у слові безіменний, адже тут немає я, ю, є, ї.

Відповідь –В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Антоніми.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання, уміння добирати до слів антоніми та вживати їх у мові.

Антоніми – це слова з протилежним значенням.

Характерною рисою пари антонімів є спільність їхнього лексичного значення, тому антонімічна пара – це завжди слова однієї частини мови. Антоніми широко використовуються в художній літературі як стилістичний засіб.

Така пара слів є в реченні Малі діти – малий клопіт, а підростуть – буде великий.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Займенник. Відмінювання займенників.

Завдання перевірює ваше вміння відмінювати займенники, розрізняти правильні та неправильні відмінкові форми займенників.

Проаналізуймо запропоновані словосполучення.

Правильними є такі відмінкові форми займенників: з твого району (Р.в.), звернутися до них (Р.в.), всім (усім) підприємцям (Д.в.).

При відмінюванні займенника той нормативними є паралельні форми: на тому і на тім.

Отже, словосполучення на тім березі ріки є правильним.

Відповідь –А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання традиційно пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: запитАння, сантимЕтр, одинАдцять,завдАння.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Будова складнопідрядного речення.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості цих речень у процесі спілкування.

Проаналізуймо речення Степ розлігся перед мандрівником, який переливався барвами весняного цвіту. Така побудова речення є помилковою, адже виходить, що барвами весняного цвіту переливався не степ, а мандрівник.

Доречно було б побудувати речення так: Перед мандрівником розлігся степ, який переливався барвами весняного цвіту або ж Степ, який переливався барвами весняного цвіту, розлігся перед мандрівником.

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.

Унісон (від італійського unison) – одночасне звучання двох або кількох звуків на одній висоті.

Соняшник – однорічна трав’яниста олійна рослина складноцвітих з високим грубим стеблом і великою жовтою квіткою, схожою на сонце

Соната (від італійського sonata) – музичний твір для одного чи кількох інструментів.

Спросонку – у напівсонному стані, не зовсім прокинувшись. Отже, спільнокореневими до цього слова будуть сон, сонько, сонливий, СОННИЙ.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексика. Синоніми.

Це завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати до слів синоніми, знаходити їх в тексті та використовувати у мовленні.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Слово розлоге має таке лексичне значення: «Те, що розкинулося на великій площі, обіймає великий простір, має широко розкинуте гілля (про кущі, дерева)». Отже, синонімами будуть слова гіллясте, крислате.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (вживання великої літери у власних назвах) й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Слова Київська Русь та Верхня Хортиця – це власні назви. Слово Земля в запропонованому мікротексті вживається на позначення назви планети. Отже, теж є власною назвою. А от слово південні не позначає індивідуальну назву одного з ряду однотипних предметів чи одного в природі. Це слово лише вказує на територіальну ознаку предмета. Отже, це не власна, а загальна назва, тому її потрібно писати з малої букви.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення.

Просте речення – це речення, яке має одну граматичну основу або її частину.

Щоб правильно виконати запропоноване завдання, необхідно підкреслити в реченнях граматичні основи.

У другому реченні граматичних основ три: дуб височить, яке перетворилося на передмістя; вік понад вісімсот років. Це складнопідрядне речення.

У четвертому реченні граматичних основ дві: мешканці проходили та вони відпочивали, ховалися. Це складне безсполучникове речення.

У п’ятому реченні граматичних основ три: лайнери мчать; супутники пролітають; він живе, зеленіє, шумить. Це складне речення з різними видами зв’язку.

А от третє речення просте, бо граматична основа лише одна – паросток проклюнувся, перетворився. Це просте речення, ускладнене однорідними присудками та відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом набираючи сили.

Відповідь – Б.