Зразок написання власного висловлення

Свобода. Незалежність… Бажаний стан для багатьох. З одного боку, людина може бути вільною в суспільному житті, з іншого боку, існують певні обмеження.

По-перше, кожна людина вільна, бо має свободу вибору, свободу думки чи слова. По-друге, у деяких ситуаціях особа відчуває тиск із боку суспільства, яке має певні закони й норми моралі.

Прикладом людини, яка вільно відстоює свої переконання, є  Ґрета Тунберґ. Ця шведська політична активістка виступає за протидію глобальному потеплінню та зміні клімату. Дівчинка навіть стала «Людиною року» за версією одного з журналів. Погляди Ґрети впливають на політику й економіку багатьох країн. Вона, мабуть, досягла найбільшої свободи, бо чинить відповідно до власних бажань, інтересів, цілей, є відповідальною за своє життя і за те, що відбувається у світі.

У художній літературі є багато прикладів того, як суспільна думка впливає на життя людини. Згадаймо хоча б головну героїню поеми Тараса Шевченка «Катерина». Трагедія дівчини в тому, що вона покохала офіцера й народила позашлюбну дитину. Батьки виганяють Катерину з дому, бо в умовах кріпосного суспільства норми моралі були надто жорстокими. Дівчина не змогла вільно виховувати свого сина лише через те, що оступилася на життєвій дорозі.

Таким чином, особистісна свобода – це можливість вибору. Людина є вільною, коли може чинити згідно зі своїми бажаннями й поглядами, водночас суспільні закони й норми моралі в певних ситуаціях обмежують особистість у її діях.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Виявляючи – це особлива форма дієслова дієприслівник, відповідає на питання що роблячи?, утворює дієприслівниковий зворот.

До – це прийменник, адже в реченні це слово разом із відмінковими закінченнями служить для вираження підрядних зв’язків між словами в реченні.

Найглибше – це прислівник, тому що відповідає на питання як? і вказує на ознаку дії.

Цей – це займенник. Це слово вказує на ознаку предмета, але не називає його.

Відповідь – 1А, 2Г, 3Д, 4В.

ТЕМА: Лексика. Фразеологізми. Антоніми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів та утворювати з них антонімічні пари.

Антоніми – це слова, словосполучення з протилежним значенням.

Спочатку з’ясуємо значення кожного фразеологізму:

Співати дифірамби – вихваляти когось.

Задирати голову – гордитися.

Купатися в золоті – бути багатим.

Вискочити на сухе – уникнути небезпеки.

Тримати хвіст бубликом – бути оптимістом.

Сухий хліб їсти – бідувати.

Вичитувати мораль – сварити когось, виговорювати.

Гнути коліна – принижуватися .

Потрапити в тенета – опинитися в складній ситуації.

А тепер потрібно утворити антонімічні пари.

Відповідь – 1В, 2Г, 3Б, 4Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Якщо до фрагмента речення Ластівки літали понад самою землею приєднати варіант навіть хлопчаки їх не лякали, то утвориться складне безсполучникове речення. Адже це речення матиме дві частини, поєднані лише інтонацією та змістом.

Якщо до цього фрагмента додати варіант сповіщали про наближення дощу, то утвориться просте речення, ускладнене однорідними членами (присудками). Граматична основа – ластівки літали, сповіщали.

Якщо додати варіант дарма що шуліка висів у небі, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним допусту.

А в останньому реченні утвориться складносурядне речення Ластівки літали понад самою землею, і байдуже їм було до всього. У цьому реченні дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності.

Відповідь – 1Д, 2Б, 3В, 4Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з однорідними членами, звертанням, вставними конструкціями, відокремленими членами речення.

Рядок А ускладнено відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом (киваючи рясною головою).

Рядок Б ускладнено відокремленою прикладкою (зажура моя чорнобрива), яка стоїть у кінці речення.

Рядок В ускладнено відокремленим додатком (замість верб і чагарників).

Рядок Г ускладнено вставною конструкцією як кажуть, яка вказує на джерело повідомлення.

Рядок Д ускладнено відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом (умитий сонцем).

Відповідь – 1Д, 2Б, 3А, 4В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена присудком відзначають. У цьому реченні можна поставити уявний підмет вони (ІІІ особа множини). Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена лише підметом стежка, але в реченні також є обставини, тобто група присудка. Отже, це двоскладне речення.

У реченні в рядку В граматична основа виражена присудком гарно. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена підметом звучання. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях називається предмет, але нічого не говориться про дію.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена присудком надішли. Це дієслово наказового способу у формі ІІ особи однини. Уявний підмет – ти. Отже, це односкладне означено-особове речення.

Відповідь – 1Д, 2А, 3В, 4Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно одної пряма мова та слова автора.

У варіанті А немає лапок.

У варіанті Б потрібно так розставити розділові знаки: “Щось воно недобре,” – подумав Андрій, удивляючись у пітьму.

У варіанті Г не потрібно ставити дві пари лапок, адже це слова одного мовця: “М’ята, – прошепотіла Настя. – Зійшла м’ята”.

У варіанті Д перед прямою мовою потрібно поставити двокрапку, а не тире.

А от у варіанті В розділові знаки розставлено правильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення.

У рядку А подано просте речення, ускладнене відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом.

У рядку Б речення ускладнено відокремленою прикладкою, яка має обставинний відтінок.

Речення в рядку Г ускладнено відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом (перетворившись на свято краси й добра).

Речення Д також ускладнено відокремленим означенням.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Складносурядне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Підкреслимо граматичні основи в тих частинах, які поєднані сполучниками сурядності. У реченні Земля не може жити без сонця і води – цих першооснов життя граматична основа одна (земля не може жити). Це просте речення з однорідними членами. А от у реченні Земля не може жити без сонця, а людина – без щастя граматичних основ дві (земля не може жити, у другій частині підмет людина, а присудок пропущений, на його місці стоїть тире), частини поєднані протиставним сполучником сурядності а. Це складносурядне речення.

Інші варіанти не розглядаємо, бо в них немає сполучників сурядності.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

У складному безсполучниковому реченні двокрапку потрібно ставити тоді, коли друга частина пояснює, уточнює, конкретизує першу чи вказує на причину дії в ній. Друга частина речення Сашко задихався та зморився більше години вони бігли із Сіроманцем саме пояснює причину дії в першій: Сашко задихався та стомився, бо вони бігли довгий час. Саме тому між частинами цього речення потрібно поставити двокрапку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб дієслів.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Наказовий спосіб означає наказ, заклик, прохання, побажання діяти.

У реченні Мама каже, що скільки не дай книжок, а їм усе мало слово дай у формі наказового способу ІІ особи однини не передає ні заклику, ні наказу, а лише вказує на дію, яка відбувається. Отже, це слово вжито в значенні іншого способу – дійсного.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Поєднання іменника з числівником.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Іменник середнього роду пальто належить до ІІ відміни. У родовому відмінку множини цей іменник має нульове закінчення – пальт.

Чоловічі прізвища на -ко відмінюються. Отже, Віктора Ткаченка.

Числівник півтора поєднується з іменником у родовому відмінку однини. Отже, півтора місяця.

Послідовно заповнюємо пропуски в реченні: Демонстрація пальт нової колекції Віктора Ткаченка відбудеться через півтора місяця.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою слів найбільш, найменш, які додаються до звичайного прикметника: найбільш міцний. Складена форма вищого ступеня утворюється за допомогою слів більш, менш, які теж додаються до простого прикметника: більш сучасний, менш корисний.

Отже, конструкцію менш корисніший утворено неправильно, адже в ній використано прикметник простої форми вищого ступеня. Потрібна форма – менш корисний.

Прикметники простої форми найвищого ступеня порівняння якнайзручніший та найелегантніший утворено правильно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис слів іншомовного походження. Подвоєння.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У загальних іншомовних назвах букви звичайно не подвоюються: метал, комісія, колектив, сума, інтелект, шасі. Подвоєння зберігається у словах-винятках: тонна, ванна, нетто тощо.

У багатьох власних назвах подвоєння зберігається: Голландія, Россіні, Яффа, Руссо, Міссурі.

Також зберігається подвоєння в похідних від власних назв словах: Філіппіни – філіппінка.

Отже, неправильно написані такі слова: тона, нето, філіпінка, шассі.

Відповідь – Б.