Морфологія – Морфологія

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Підмет, додаток

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменник статус відповідає в тексті на питання називного відмінка хто?, що? Отже, це підмет.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Кличний відмінок. Наказовий спосіб дієслів

Складний іменник ювіляр-початківець утворено від двох іменників ІІ відміни чоловічого роду. Початківець – іменник м’якої групи, ювіляр – твердої групи. Отже, у кличному відмінку маємо ювіляре-початківцю.

Щоб утворити наказовий спосіб у формі І особи множини, використовуємо закінчення -імо (творити – твори – творімо).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Запрошуємо Вас, ювеліре-початківцю, узяти участь у конкурсі «Прикраса року»: творімо світ мистецтва разом!

Відповідь – А.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників. Рід іменників. Уживання прийменників

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії.

Нормативними є конструкції відповідно до та згідно з.

У реченні вжито вставну конструкцію за переказами. Вона є правильною.

Іменник біль – іменник чоловічого роду. Отже, у родовому відмінку це форма болю.

Іменники ІІ відміни чоловічого роду на позначення осіб у родовому відмінку однини мають закінчення -а. Отже, Вира.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

За переказами, озеро Синевир утворилося зі сліз красуні Синь, які вона пролила від болю та горя на місці загибелі свого коханого Вира.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Правопис присвійних прикметників

У множині іменники І відміни в місцевому відмінку мають закінчення -ах (-ях).

Отже, по книгарнях.

Присвійні прикметники мають суфікс -ов-, такі прикметники пишемо з великої літери, якщо вони утворені від власних назв. Отже, Шевченкових.

Від слова повісті ставимо питання які? Отже, українською мовою. Форма на українській мові не є нормативною.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Меценати розвезли по книгарнях міста оновлене видання Шевченкових повістей українською мовою.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Проаналізуймо запропоновані варіанти. Необхідно визначити, у якому відмінку потрібно вжити числівник.

У складеному кількісному числівнику 278 відмінюємо кожне слово: у числівнику двісті відмінюємо дві частини. Нам потрібна форма місцевого відмінка. Отже, двохстах.

У складному числівнику сімдесят потрібно відмінювати лише другу частину. Отже, потрібний варіант – сімдесяти.

Відповідно форма простого числівника вісім – восьми (вісьмох).

Отже, двохстах сімдесяти восьми.

Числівник 46 потрібно поставити в орудний відмінок. Отже, сорока шістьома (шістьма).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Наша команда підготувала річний звіт на двохстах сімдесяти восьми сторінках, і він проілюстрований сорока шістьома таблицями й діаграмами.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Відмінювання прізвищ. Ступені порівняння прикметників. Дієслівні форми

Як бачимо, це завдання перевіряє одразу кілька тем з морфології.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Чоловічі прізвища на приголосний відмінюємо. У реченні це слово вжито в родовому відмінку. Отже, Равича.

Складену форму вищого ступеня порівняння прикметників утворюємо за допомогою слів більш, менш, які додаємо до звичайного прикметника: більш талановитих. Просту форму вищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня суфіксів -іш- чи -ш-: талановитіших. Найвищий ступінь: проста форма – префікси най-, що-, як- (найталановитіших); складена форма – за допомогою слів найбільш, найменш(найбільш талановитих). Ненормативним є використання при творенні ступенів порівняння слова самим. Це калька з російської.

При зміні дієслів відбувається чергування д – дж. Отже, радити – раджу.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Усім охочим раджу завітати до Національного музею історії України, щоб побачити роботи одного з найталановитіших майстрів помежів’я XVII–XVIII століть Івана Равича.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прийменників. Правопис частки НЕ.

У варіанті А помилка в слові потенціал та на повну.

У слові потенціал маємо написати букву е. Це іншомовне слово, його правопис потрібно запам’ятати. Прислівникову сполуку на повну пишемо окремо, бо тут слово повну зберігає самостійне значення і є усіченою формою конструкції на повну силу, потужність.

У варіанті В помилки в словах необхідні та осмислено.

Прикметник необхідні потрібно написати разом, адже без не це слово не вживається. У слові осмислено немає подовження, тому що воно похідне від слова осмислений, це особлива форма дієслова (дієприкметник), у якій ніколи не буває подвоєння.

У варіанті Г помилки у словах задля та зосередженими.

Слово задля – це складний прийменник, який утворений сполученням простих прийменників за та для. Такі прийменники пишемо разом. Слово зосереджений – це особлива форма дієслова (дієприкметник), у якій ніколи не буває подвоєння.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Більшість запропонованих слів – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Подовження в них відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними.

Потрібно пам’ятати, що подовженими можуть бути тільки такі приголосні: д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш.

А от слова ступінь, продаж, шампунь – це іменники чоловічого роду. Тому в орудному відмінку вони матимуть форму ступенем, продажем, шампунем.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово демонструючи відповідає на питання що роблячи?, указує на додаткову дію. Отже, це дієприслівник.

Слово до не відповідає на питання, а лише пов’язує різні слова в реченні. Отже, це прийменник.

Слово найяскравіше відповідає на питання як?, якою мірою? та вказує на спосіб і міру дії. Отже, це прислівник.

Слово це в запропонованому реченні вказує на предмет (поняття), але не називає його, також виконує функцію підмета. Отже, це займенник. 

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменники гіперпокликання, інтернет, роки, шанси відповідають у тексті на питання називного відмінка хто?, що? Це підмети.

А от слово відомості стоїть у знахідному відмінку (знайти кого?, що? відомості)

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників, творення дієприкметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та утворювати дієприкметники.

Суфікси -уч-, -юч-, -ач-, -яч- в українській мові для творення дієприкметників не використовують. Отже, слово прилягаючі є ненормативним.

Іменники ІІ відміни твердої групи в множині мають закінчення -и (острови).

Іменники І відміни мішаної групи в орудному відмінку мають закінчення -ею (межею).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

Прибережні океанічні води, материк та прилеглі до нього острови об’єднані спільною назвою Антарктика та окреслені зовнішньою межею.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників та числівників, уживання прийменників.

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії.

Нормативними є конструкції відповідно до та згідно з, за ...

У реченні вжито вставну конструкцію за даними експертів (джерело повідомлення).

Аналізуючи числівники, треба правильно визначити, у якому відмінку вони вжиті в реченні.

Числівник двісті потрібно вжити в знахідному відмінку, отже, двісті, а числівник тридцять – у родовому, отже, тридцяти (це складний числівник, змінюємо лише другу частину).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

За даними експертів, упродовж року в антарктичних водах з’являється понад двісті тисяч айсбергів, що дрейфують зі швидкістю до тридцяти кілометрів на добу. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників, уживання прийменників.

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії. Натомість прийменник за є нормативним. Отже, за різними напрямами.

У родовому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни на позначення абстрактних предметів, речовин мають закінчення -у (озону).

Складену форму вищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів більш, менш, які додаємо до звичайного прикметника: більш тривалими. Просту форму вищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня суфіксів -іш- чи -ш-: тривалішими. Найвищий ступінь утворюємо так: проста форма – префікси най-, що-, як- (найтривалішими); складена форма – за допомогою слів найбільш, найменш(найбільш тривалими). Ненормативним є використання при творенні ступенів порівняння слова самий. Це калька з російської.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

На станції успішно проводять наукові дослідження за різними напрямами: наприклад, за рівнем атмосферного озону фахівці здійснюють унікальні спостереження, які у світі є найтривалішими.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Відмінювання прізвищ.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

В українській мові чоловічі прізвища на -ко відмінюємо. Сергій – іменник ІІ відміни м’якої групи. У реченні ці слова вжито в орудному відмінку. Отже, Сергієм Комісаренком.

Іншомовні чоловічі прізвища на приголосний теж відмінюємо. Отже,  Девідом Девісом.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

У 1995 році відбувся обмін дипломатичними нотами між міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Девісом та послом України в цій країні Сергієм Комісаренком.

Відповідь – А.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання числівників. Уживання прийменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати прийменники та відмінювати складені числівники.

Слово завдяки вживаємо, коли потрібно вказати на те, що сприяло позитивному результату. Натомість дієприслівник дякуючи означає «висловлювати комусь подяку».

Числівник тисяча дев’ятсот дев’яносто шостий є порядковим. У таких числівниках відмінюємо тільки останнє слово так, як прикметник. Числівник у реченні вжито в родовому відмінку. Отже, тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

Завдяки рішенню уряду Великої Британії шостого лютого тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого року Україні передано арктичну станцію «Фарадей», яка отримала назву «Академік Вернадський».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівне керування.

Завдання перевіряє знання граматичних норм української мови, правильне слововживання. У кожному слосполученні вжито прийменник до, але не всюди він доречний.

Граматичну помилку допущено в словосполученні спричинити до наслідків. Це порушення літературної норми.

Дієслово спричинити вживаємо без прийменника. Правильними є варіанти спричинити наслідки або призвести до наслідків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово нині відповідає на питання коли? та вказує на час дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово якихось відповідає на питання яких? і вказує на ознаку предметів, але не називає їх. Отже, це займенник.

А слово років має лексичне значення, указує на предмет, відповідає на питання чого? Отже, це іменник.

Слово таки не відповідає на питання, не поєднує члени речення, а лише надає слову певного значення. Отже, це частка.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників, уживання прийменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, правильно утворювати ступені порівняння прикметників і вживати правильні прийменники. 

У родовому відмінку множини маємо форму відвідувачів.

Складену форму найвищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів найбільш, найменш, які додаємо до звичайного прикметника: найбільш давній.

Просту форму найвищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня префікса най- та суфіксів -іш- чи -ш-: найдавніший. 

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії. Отже, з математики.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієвідміни. Дієприкметник

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати особові форми дієслів, визначати, до якої дієвідміни належить певне дієслово.

До І дієвідміни належать дієслова з частиною -оло- – молоти. Отже, молоти – мелють, мелемо, мелеш, мелете.

Нормативним є слово родючий.

Відповідь – Д.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників та числівників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та складені числівники.

Аналізуючи відмінкові форми іменників та числівників, треба правильно визначити, у якому відмінку вони вжиті в реченні.

У родовому відмінку множини маємо форму автомагістралей.

Числівник сто у формі родового відмінка – ста, вісімдесят – вісімдесяти (це складний числівник, змінюємо лише другу частину), сім – семи. Отже, ста вісімдесяти семи.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Кличний відмінок. Дієслова в наказовому способі

Завдання з пропусками перевіряє одразу кілька тем з морфології.

Це завдання перевіряє ваше вміння утворювати кличний відмінок іменників та наказовий спосіб дієслів. 

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також врахувати групу. 

Іменники Настя, Ілля – це іменники І відміни (м’яка група). Також потрібно врахувати, що Настя – це повне українське ім’я, а не ласкава форма від імені Анастасія. Отже, у кличному відмінку ці іменники матимуть закінчення -е – Насте, Ілле.

Дієслова наказового способу в І особі множини ( ми) мають закінчення -імо (якщо основа закінчується на голосний) або -мо (якщо основа закінчується на приголосний). Наприклад, ходімо, заспіваймо, повірмо, сядьмо, провітрімо, тчімо, біжімо тощо.

Отже, правильною буде форма провітрімо.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Рід іменників.

Завдання з пропусками перевіряє одразу кілька тем з морфології.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників і поєднувати їх з прикметниками.

В українській мові іншомовні незмінні іменники на позначення назв тварин і птахів належать до чоловічого роду (фламінго, какаду). А от іменник цеце – жіночого роду (бо родова назва, муха, має жіночий рід).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. У рядках А, Б, В, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються одного діяча.

А от у рядку Д дієприслівниковий зворот споживаючи його щодня вжито в безособовому реченні (присудок – відомо). Діяча в цьому реченні немає взагалі. Тому вживати тут зворот не можна.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з однорідними членами, звертанням, вставними конструкціями, відокремленими членами речення.

Речення А ускладнено однорідними членами речення (заварюємо, проціджуємо, накриваємо, ставимо).

Речення Б ускладнено відокремленим додатком (зокрема кардамон, тертий імбир, гвоздику).

Речення В ускладнено відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом (вичавлений незадовго до вживання). 

Речення Г ускладнено відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом (даючи напоєві трохи охолонути).

Речення Д ускладнено відокремленою прикладкою (легкого східного смаку), яка дає іменнику шарм другу назву.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово що в запропонованому реченні можна замінити на слово які, у підрядному реченні воно виконує функцію підмета. Отже, це займенник.

Слово обабіч відповідає на питання де? та вказує на місце дії. Отже, це прислівник.

Слово то не відповідає на питання, а лише пов’язує однорідні члени речення. Отже, це сполучник.

Слово шарудіння відповідає на питання що?. Отже, це іменник. 

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення. Підмет. Додаток

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Слова процес, кошти, термінали, період відповідають у тексті на питання знахідного відмінка кого?, що? 

А от слово утручання відповідає на питання кого?, чого? Отже, це слово стоїть у формі родового відмінка.

Відповідь – А.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників, правопис дієслів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, утворювати ступені порівняння прикметників, змінювати дієслова за особами.

При словозміні в дієслівних формах відбувається чергування приголосних: д – дж, тому пересадити – пересаджу.

У називному відмінку множини іменники ІІ відміни мішаної групи мають закінчення -і (кущі). Також числівник чотири поєднуємо з іменниками в називному відмінку. Отже, чотири кущі.

Складену форму вищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів більш, менш, які додаємо до звичайного прикметника: більш світлу. Просту форму вищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня суфіксів -іш- чи -ш-: світлішу. 

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Поєднання іменника з числівником.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Іменник середнього роду пальто належить до ІІ відміни. У родовому відмінку множини цей іменник має нульове закінчення – пальт.

В українській мові чоловічі прізвища на -о відмінюємо. Отже, Тараса  Демиденка.

Числівник півтора поєднують з іменником у родовому відмінку однини. Отже, півтора місяця.

Послідовно заповнюємо пропуски в реченні: Демонстрація модних пальт нової колекції Тараса Демиденка відбудеться через півтора місяця.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Рід іменників. Кличний відмінок

Завдання з пропусками перевіряє одразу кілька тем з морфології.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників, поєднувати їх із прикметниками, а також утворювати кличний відмінок.

В українській мові іншомовний невідмінюваний іменник кольрабі жіночого роду (бо родова назва капуста – жіночого роду).

Іменники другої відміни м’якої групи в кличному відмінку мають закінчення -ю. Отже, Андрію.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та правильно утворювати ступені порівняння прикметників. 

Також завдання перевіряє ваші знання щодо складних випадків керування в словосполученнях. 

Повідомляти кого? – слухачів; навчати чого? – правил.

Складену форму найвищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів найбільш, найменш, які додаємо до звичайного прикметника: найбільш імовірні. Просту форму найвищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня префікса най- та суфіксів -іш- чи -ш-: найімовірніші.

Слово самі при творення ступенів порівняння ніколи не використовуємо, це калька з російської.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – В.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання числівників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати числівники.

Аналізуючи форми числівників, треба правильно визначити, у якому відмінку вони вжиті в реченні.

Числівник дев’яносто у формі родового відмінка – дев’яноста, числівники вісім і вісімдесят – восьми, вісімдесяти (це складний числівник, змінюємо лише другу частину). 

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядках А, Б, Г, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються одного діяча.

А от у рядку В дієприслівниковий зворот промчавши англійським графством Камберленд вжито з безособовим реченням (присудок – було відкрито). Діяча в цьому реченні немає взагалі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Зазвичай разом пишемо прислівники на позначення часових проміжків та прислівники, що називають пори року (зранку, улітку, навесні, відтоді, донині).

Прислівники з префіксом по- пишемо з дефісом, якщо в слові є суфікси -ому, -е(є), -єму, -ки. Але разом пишемо потихеньку, бо тут інший суфікс.

Більшість прислівників з початковими на- та за- теж пишемо разом: начисто, навічно, занадто.

Правопис деяких прислівників треба запам’ятати: до вподоби, без упину, в основному.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

До слова вчених логічно поставити питання хто? Це слово в реченні вказує на діяча, а не на ознаку. Отже, вчені – це іменник.

Себе – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Долаючи – це особлива форма дієслова дієприслівник, відповідає на питання як?, утворює зворот.

Зайвий – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання який?. Отже, це прикметник.

Відповідь: 1-А, 2-В, 3-Д, 4-Б.

ТЕМА. Морфологія. Синтаксис. Відмінювання іменників. Узгодження присудка з додатком

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, узгоджувати присудок з підметом.

Від слова вимови ставимо питання кого?, чого? Отже, обираємо варіант важких французьких звуків.

Від присудка опанували ставимо питання кого?, що? Отже, обираємо варіант правила.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Уживання прийменникових форм.

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У запропонованому реченні недоречним буде вживання прийменників по і за; правильно використати варіант на прохання.

У давальному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ові, -еві, -єві або -у, -ю.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Ступені порівняння прикметника. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати числівники та утворювати ступені порівняння прикметників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Серед запропонованих варіантів прикметників необхідно обрати слово найдовший. Під час творення ступенів порівняння прикметників простої форми найвищого ступеня додаємо до прикметника простої форми вищого ступеня (довший) префікс най-. 

Числівник вісім у родовому відмінку однини має форму восьми.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Уживання прийменникових форм.

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно добирати форми слів і поєднання їх у словосполучення. 

Під час виконання цього завдання нам обов’язково потрібно ставити подвійне відмінкове запитання.

У родовому відмінку множини іменники, у яких немає суфікса -ин-, зазвичай мають закінчення -ів: секрети – секретів. 

Займенники в родовому відмінку множини мають закінчення -іх: усі – усіх. 

Нормативним також є поєднання дієслова навчати з відмінковою формою родового відмінка: навчати кого? чого? 

Якщо ми вживаємо слово в орудному відмінку й говоримо про об’єкт, на який переходить дія, то нормативним є вживання прийменника за: за ким? чим? – за мотивами.

Відповідь: Д.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Іменник Ігор – це іменник чоловічого роду м’якої групи ІІ відміни. Отже, в орудному відмінку правильна форма – Ігорем. 

У родовому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни на позначення назв населених пунктів мають закінчення -а.  Отже, Житомира. 

Числівники два, три, чотири поєднуються з іменниками в називному відмінку множини. Отже, п’ятдесят чотири кілометри. 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема займенники.

Із заперечними займенниками частку ні пишемо разом: ніякий, ніскільки, нічий.

Частки ані-, аби-, де-, сь- потрібно також писати із займенниками разом: дехто, абищо, абихто, деякий, якийсь.

Частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь потрібно писати із займенниками через дефіс: скільки-небудь, будь-який, що-небудь, будь-хто, хто-небудь, будь-чий, будь-хто, хтозна-що.

Частку хтозна- потрібно писати разом: не хто-зна, а хтозна.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Прислівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати прислівники.

Літеру и пишуть:

• у кінці прислівників після г, к, х: завбільшки, навкулачки, навпаки, пошепки, навколішки, завглибшки, трохи;
• після к, ч, якщо прислівники мають префікс по-: по-лицарськи, по-корейськи, по-лисячи, по-вовчи, по-людськи. 

З літерою и пишемо також прислівник почасти. 

Літеру і пишуть у кінці прислівника після літер, що позначають м’які та пом’якшені приголосні: тричі, заочі, насторожі.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Комп’ютерним – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання яким? Отже, це прикметник.

Використовуючи – це дієприслівник, який означає другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета (що роблячи?).

Всіх – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Слово лікування є іменником, має значення предметності (називає особу, предмет, явище) та відповідає на запитання чого?

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У запропонованому реченні спостерігаємо ненормативне вживання прийменника по, його варто замінити на за: за місцем; іменник ІІ відміни чоловічого роду лікар належить до м’якої групи, тому має закінчення -я в родовому відмінку однини;  прикметники лЮбий, лЮба вживаємо на позначення коханої людини, а зі значенням «однаково (байдуже) який; всякий» треба вживати не слово любИй, а слово будь-який.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Згадаймо, що іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю): Андрію.

Згадаймо, що незмінювані іменники іншомовного походження, що називають неістоти, належать до середнього роду, але кольрабі – іменник жіночого роду (кольрабі – різновид капусти, капуста – жіночого роду), тому тушкована кольрабі.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати ступені порівняння прикметників і прислівників, а також відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Проста форма вищого ступеня порівняння прикметників і прислівників утворюється за допомогою додавання суфіксів -ш та -іш: цікавий – цікавіший. Але будьте уважні, тому що деякі прикметники і прислівники можуть втрачати суфікси -к, -ек, -ок: легко – легше.

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня порівняння префікса най-: сильніший – найсильніший. 

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати числівники і відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Зауважмо, що в складних числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюється тільки друга частина; у числівниках від двохсот до дев’ятисот змінюються обидві частини; слово гривня (грошова одиниця України) відмінюється як іменник першої відміни м’якої групи: гривень.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Згадаймо, що іменники пальто, вино, ситро відмінюються за традицією і належать до середнього роду: пальт.

Чоловічі прізвища на -о і на приголосний відмінюються: Тараса Демиденка.

Числівник півтора поєднується з іменником чоловічого або середнього роду, а числівник півтори – з іменником жіночого роду. Треба пам’ятати, що після числівників півтора й півтори в називному, родовому та знахідному відмінках іменник виступає у формі Р. в. однини: півтора місяця.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Навіть – частка, уживається для виділення і підсилення значення того слова або словосполучення, якого стосується.

Закінчивши – це дієприслівник, який означає другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета (що зробивши?).

Коло – прийменник, який ужито з іменником при позначенні незначної відстані від чого-небудь.

Вчора – вказує на  час дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У родовому відмінку множини іменники ІІІ відміни мають закінчення -ей: галузей; просту форму найвищого ступеня порівняння прикметників творимо від вищого ступеня за допомогою префікса най-: найкращі.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Зверніть увагу, що форму наказового способу ІІ особи множини утворюємо, додаючи до форми ІІ особи однини закінчення -іть (якщо закінчується на голосний) або -те (якщо закінчується на приголосний): економити – ти – економ, ви – економте.

Дієслово подовжити у ІІ особі множини має форму подовжите.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Числівник півтора поєднується з іменником чоловічого або середнього роду, а числівник півтори – з іменником жіночого роду. Треба пам’ятати, що після числівників півтора й півтори в називному, родовому та знахідному відмінках іменник виступає у формі Р. в. однини: півтора місяця.

Конструкція більше з числівником у родовому відмінку, що вказує на перевищення якоїсь кількості (більше ста), не характерна для української мови, варто використовувати один з нормативних варіантів: більш ніж, більш як, понад: понад сто телеканалів.

Правильна форма числівника тисяча двісті в орудному відмінку – тисячею двомастами рекламодавцями.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів і відрізняти їх від помилкових.

Зауважмо, що в запропонованому реченні потрібно вжити прийменник завдяки (чому), а не дієприслівник дякуючи; пораді (кого?) Миколи Івановича; правильним варіантом є також краще за інших (прислівники вищого ступеня вживаємо з прийменниками від, за або сполучниками ніж, як). 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Згадаймо, що іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю): українцю.

Зверніть увагу, рід незмінюваних іменників іншомовного походження, що позначають власні географічні назви, визначається за родовою ознакою (місто, озеро, гора тощо): Батумі (місто) – середній рід, отже, старовинне; хачапурі – середній рід, оскільки це незмінюваний іменник іншомовного походження, назва неістоти, отже, смачне.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово віднайденого відповідає на питання якого? і вказує на ознаку,одержану від дії (віднайти). Отже, це особлива форма дієслова дієприкметник.

Що – займенник, який виконує функцію сполучного слова на початку підрядної частини складного речення (можна замінити на слово який).

Донедавна відповідає на питання доколи?, як довго? та вказує на ознаку дії. Отже, це – прислівник.

Слово повнометражного відповідає на питання якого? та вказує на постійну ознаку предмета. Отже, це прикметник.

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот зазвичай передає додаткову дію підмета. У рядках А, Б, Г, В дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються різних діячів.

А от у рядку Д дієприслівник передає додаткову дію до основної дії того ж суб’єкта. Ми обираємо стиль одягу, і ми хочемо бути в центрі уваги й відчувати на собі сповнені захоплення погляди. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проаналізуймо запропоновані слова. Ступені порівняння не утворюють від таких груп слів:

• слова на позначення масті коней (вороний, гнідий тощо);
• слова, які передають неповну ознаку (білуватий, чорнявий тощо);
• слова, які передають непорівнювану ознаку (лисий, сліпий тощо);
• слова з префіксами ультра-, екстра-, пре-, супер-;
• слова з суфіксами –ісіньк-, -юсіньк-, -еньк- тощо.

Просту форму найвищого ступеня утворюємо додаванням до прикметника вищого ступеня префіксів най-, що-, як-.

Отже, помилку у творенні ступеня порівняння прикметників допущено в словах найекстраординарніший та найпрекрасніший.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Число іменників.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати число іменників.

Іменник джерела має форму знахідного відмінка множини: прикрашали що? джерела. 

Займенник їх у відокремленій обставині, вираженій дієприслівниковим зворотом, також має форму множини.

Граматична основа в шостому реченні –  криниці були споруджені, а в сьомому – покоління виплекали,  отже, ці слова (криниці, покоління) теж ужито в множині.

Слово стилі узгоджено з прикметником готичному (у готичному стилі), отже, вжито в однині.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно визначати частини мови.

Обов’язково потрібно зважити на те, що частиномовна належність слова часто залежить від контексту. Щодо кожного із запропонованих слів:

• всім – указує на предмет, але не називає його, тобто це займенник;
• що – служить для зв’язку частин складнопідрядного з’ясувального речення, тобто це сполучник;
• майбутньому – має значення предметності, вираженої у формах роду, числа й відмінка, відповідає на питання хто? або що?, тобто це іменник;
• навіть – частка, уживана для виділення і підсилення значення того слова або словосполучення, якого стосується.

Відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення.

Завдання скеровано на перевірку вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Важливо пам’ятати, що іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю): українцю.

Рід незмінюваних іменників іншомовного походження, що позначають власні географічні назви, визначають за родовою ознакою (місто, озеро, гора тощо): Батумі (місто) – середній рід, тож старовинне.

Хачапурі – середній рід, оскільки це незмінюваний іменник іншомовного походження, назва неістоти, тож смачне.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання скеровано на перевірку вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Потрібно взяти до уваги, що:

• чоловічі прізвища на приголосний – -ко, -енко, -о – відмінюють як іменники II відміни відповідної групи (Карпенко – Карпенка);
• власне кількісні числівники два, три, чотири  поєднують з іменниками у формі називного відмінка множини (два персонажі);
• складену форму порівняння найвищого ступеня утворюють додаванням слова «найбільш» або «найменш» до звичайної форми прислівника  (оригінально – найбільш оригінально).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково аналізуйте мікротекст: ставте подвійне відмінкове питання до кожного іменника. А саме:

• хто? що? процес – називний відмінок;
• докоряйте за кого? що? безлад – знахідний відмінок;
• наводимо кого? що? порядок – знахідний відмінок;
• викиньте кого? що? мотлох – знахідний відмінок.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово і не відповідає на питання, поєднує однорідні члени речення. Отже, це сполучник.

Слово завжди відповідає на питання як? та вказує на ознаку дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово усе відповідає на питання що? і вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

А слово до не має лексичного значення, з’єднує різні слова в реченні. Отже, це прийменник.

Відповідь – ГАБВ.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменники очищення, споруди, класи, роль відповідають у тексті на питання кого?, що? Це знахідний відмінок.

Слово стан відповідає в тексті на питання що? Отже, це слово стоїть у називному відмінку.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Дієслово. Наказовий спосіб дієслів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати форму наказового способу та особові форми дієслів.

Форму наказового способу І особи множини утворюємо, додаючи до форми ІІ особи однини закінчення -імо (якщо форма ІІ особи однини закінчується на голосний): ходи – ходімо.

Дієслово подякувати поєднується з іменниками в давальному відмінку (подякувати йому).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати порядкові та кількісні числівники.

Проаналізуймо запропоновані варіанти. Необхідно визначити, у якому відмінку має вживатися числівник

У складному кількісному числівнику дев’ятсот відмінюємо дві частини. Нам потрібна форма родового відмінка. Отже, дев’ятисот.

У складному числівнику сімдесят потрібно відмінювати лише другу частину. Отже, потрібний варіант – сімдесяти.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати ступені порівняння якісних прикметників.

Спочатку обираємо варіанти цікавішим або більш цікавим. Варіант найцікавішим не можна поєднати зі словом все, а варіант більш цікавішим є неправильним, адже під час утворення складеної форми вищого ступеня до слів більш і менш потрібно додавати звичайний прикметник.

Далі обираємо варіант легше або більш легко. Варіант легкіше є неправильним, адже суфікс -к- під час творення ступенів порівняння зазвичай зникає. Якщо ж обрати варіант легко, то в реченні буде граматична помилка (легко, ніж іншим).

Серед запропонованих варіантів прикметників також необхідно обрати слово найсильнішим. Під час творення ступенів порівняння прикметників не використовують слів сама, самий, саме.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.