Орфографія – Орфографія

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Правил уживання великої літери дотримано в усіх словосполученнях, ОКРІМ В: слово гора пишемо з малої літери, бо це родова назва. Назви морів, озер, річок, гір тощо, крім родових назв, які вживають у прямому значенні, пишемо з великої літери: Північний Льодовитий океан, Балканський півострів, гора Говерла.

Зверніть увагу, що з великої букви пишуть індивідуальні імена, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська людей, назви дійових осіб байок, казок, драматичних творів. У романських і германських прізвищах й іменах артиклі, прийменники, частки ван, да, дас, де, даль, дер, дю, ла, ле, фон тощо пишуть з малої букви й окремо від інших складових частин: Жанна д’Арк, Леонардо да Вінчі, Людвіг ван Бетховен.

У назвах вулиць, площ, парків, гаїв їхні родові означення пишуть із малої літери: Львівська площа, майдан Незалежності, Стрийський парк.

У назвах історичних і календарних дат або свят із великої літери пишемо перше (або єдине) слово, але: День Конституції України, День Незалежності України, День Соборності України.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння правильно писати складні слова.

Через дефіс пишемо слова: івано-франківський (бо Івано-Франківськ), історико-філологічний (складний прикметник, перша частина якого закінчується на -ико); купівля-продаж, фітнес-клуб (складні іменники, які означають два поняття); інтернет-послуга (частину інтернет у складних словах пишемо через дефіс).

Разом пишемо слова з першим іншомовним компонентом екс-, контр-: експрезидент, контрадмірал. Слово лісостеп теж пишемо разом, бо це складний іменник, утворений за допомогою сполучного голосного звука з двох іменникових основ.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння розрізняти випадки обов’язкового та необов’язкового написання м’якого знака й апострофа в українських словах – відповідно до морфемної будови, позиції приголосних, походження слова й орфографічних винятків. 

Зверніть увагу, що м’який знак пишемо у прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-: близький; в іншомовних словах після д, т, з, с, ц, л, н перед й, я, ю, є, ї: бульйон, трильйон.

У суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: веселенький; у буквосполученні ньк: яблунька; після м'якого л перед наступним приголосним і суфіксами -ськ-, -ств-: мальва, учительство, польський. Пишемо м’який знак у слові тьмяний (це слово треба запам’ятати).

Зауважмо, м’який знак НЕ пишемо

• у словах серйозний (після р у словах іншомовного походження);
• після н перед шиплячими (камінчик);
• у суфіксі -ський, якщо в твірній основі не було м'якого знака (кінський, бо конячка / коні, порівняйте з неньчин – ненька) 

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова зі спрощенням у групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-, -скн- відбувається спрощення, тобто приголосні [д], [т] і [к] випадають: вуста – усний, блага вість – благовісний, тиждень – тижневик, тріск – тріснути, рідкість – рідкісний, густий – гуснути, провісник – провісницький, захист – захисник, кількість – кількісний.

Спрощення не позначаємо на письмі в іншомовних словах (контрастний, протестний), а також у винятках (кістлявий, пестливий тощо). 

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє вміння розрізняти випадки подвоєння приголосних у словах.

Орфографічна помилка є в рядку А. Слово численний треба писати з двома -нн- (при збігові двох однакових приголосних на межі кореня й суфікса).

Зверніть увагу на слова, які треба писати з однією -н-: шалений, довгожданий, студений (у прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру); очікуваний (дієприкметник); дано (безособова форма дієприкметника). 

В інших словах відбувається подвоєння: віддзвеніти, возз’єднання, роззброїти, ввічливий (при збігові двох однакових приголосних на межі префікса й кореня); попідвіконню (прислівник, який треба запам’ятати); благословенний (прикметник старослов'янського походження).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння правильно писати складні слова.

Усі складні слова треба писати через дефіс у рядку Б: родинно-побутовий (пишемо через дефіс, оскільки утворене від рівноправних слів, між якими можна поставити сполучник і), івано-франківський (бо Івано-Франківськ), куди-небудь (займенник із часткою -небудь).

Зауважмо, через дефіс пишемо також слова: будь-хто, бозна-куди (займенники з частками будь-, -небудь, казна-, хтозна-); альфа-частинка (перше слово є назвою літери грецького алфавіту); дизель-мотор (складний іменник, де перша частина визначає певну прикмету чи особливість предмета або явища, названих другою частиною); лікар-ендокринолог (складний іменник, який означає два поняття); видимо-невидимо (складний прислівник, утворений із двох антонімічних слів).

Разом пишемо слова з першим іншомовним компонентом віце: віцечемпіон.

Слово західноєвропейський теж пишемо разом, бо його утворено від підрядного словосполучення Західна Європа.

Окремо пишемо слово суспільно корисний, оскільки це словосполучення утворено з прислівника й прикметника.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння утворювати й правильно писати прикметники із суфіксом -ськ- (-зьк-, -цьк-).

Зверніть увагу, що у творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від іменників, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни: г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий); к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий); х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий). Якщо основа слова закінчується на інший приголосний, то в них не позначають зміну приголосного.

Отже, прикметники із суфіксом -зьк- можна утворити від усіх іменників у рядку В: празький, запорізький, бузький.

У варіантах А, Б, Г є слова з іншими суфіксами: нью-йоркський, грецький, кагарлицький.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання апострофа.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати апостроф у словах різних типів.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф пишемо перед я, ю, є, ї:

• після губних приголосних (б, п, в, м, ф): трав’янистий, п’ять, львів’янин, Дем’ян, дев’яносто, кип’ятити;
• після р (в кінці складу): Мар’яна;
• після префіксів і першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний (я, ю, є, ї): між’ярусний.

Апостроф не пишемо, коли:

• перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: Святослав (але торф’яний);
• я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: ряжанка.

Слово безіменний пишемо без апострофа, оскільки після префікса стоїть літера і.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати м’який знак у різних орфографічних позиціях.

Зауважмо, м’який знак НЕ пишемо в усіх словах рядка А: рибалці, бо рибалка (у буквосполученні лц, якщо в Н. в. лк); менше (після н перед шиплячими та суфіксами -ськ-, -ств-); облич (після шиплячих).

М’який знак не пишемо також у словах вінчати, тонший, ремінчик (після н перед шиплячими та суфіксами -ськ-, -ств-); змагаєшся, ріжмо (після губних і шиплячих); безбатченко (після букв д, н, т перед суфіксом -ченк(о)).

Зверніть увагу, що м’який знак пишемо в словах скриньці (у буквосполученні -ньц-, що походить з -ньк-: скринька), женьшень (це слово треба запам’ятати), каньйон (перед йо).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні Якість продукції – наш незмінний пріоритет.

У варіанті А слово гравюра пишемо без апострофа, оскільки ю позначає пом’якшення попереднього приголосного.

У варіанті Б слово диригентським треба писати з суфіксом -ськ- (у якому є м’який знак).

У реченні, позначеному В, слово сентиментальні треба писати з буквою е в першому складі, з и – у другому (в українській мові ненаголошені голосні в запозичених словах найчастіше зберігають те написання, яке вони мали в мові-джерелі).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Подвоєні букви треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка Б:

оббити (при збігові двох однакових приголосних на межі префікса й кореня), спросоння (прислівник, який треба запам’ятати), священник (збіг однакових приголосних на межі кореня й суфікса).

В інших варіантах є слова, у яких подвоєння НЕ відбувається: розлючений (у дієприкметникових суфіксах -ен- подвоєння немає); шалений (виняток); осердя (основа слова закінчується двома різними приголосними).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати сполучення йо та ьо.

Зверніть увагу, йо пишемо:

• на початку слова та після букви, що позначає голосний: бойовий, знайомство, нью-йоркський;
• після букви на позначення приголосного, переважно на початку складу: батальйон, шампіньйон, сеньйора, каньйон, серйозний, лосьйон.

Сполучення ьо пишемо після букви на позначення м’якості приголосного перед о: сльозливий, сольовий, гостьовий.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння визначати правильне написання слів разом, окремо та через дефіс.

Пишемо разом слова:

• контрудар, мінідиск, антивірус (новий правопис зуніфікував написання слів з іншомовними частинами віце, екс, веб, контр, міні, анти тощо, їх пишемо разом);
• малотоксичний, маловживаний (складні прикметники, які утворені за допомогою прислівника мало та прикметника токсичний чи дієприкметника вживаний відповідно);
• жовтогарячий (треба запам’ятати);
• залізобетонний (складний прикметник, утворений від двох іменникових основ за допомогою сполучного голосного);
• смуглолиций (складний прикметник, утворений з іменника та узгодженого з ним прикметника: смугле лице);
• теплопровід (складний іменник, утворений від двох різних слів, які з'єднано за допомогою сполучного голосного).

З дефісом пишемо:

• складні прикметники, утворені від сполучень незалежних слів (однорідних або неоднорідних): лірико-епічний;
• складні прикметники на позначення смаків, кольорів, відтінків: синьо-жовтий;
• словосполучення, які утворено повторенням того самого слова або споріднених слів для підсилення значення: сила-силенна.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати префікси в українській мові.

Префікс с- пишемо лише перед глухими приголосними: к, п, т, ф, х: схопити, неспростовний, стерти, схибити, досхочу, нескорений, спідлоба, скамʼяніти, стягування.

Зверніть увагу, що префікси роз-, без-, через- пишемо лише з буквою з: безперечно, черезсмужний, розбіжність.

Отже, букву с треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка В.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати м’який знак у різних орфографічних позиціях.

М’який знак НЕ треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка Г: промінчик, тонший (після н перед шиплячими та суфіксами -ськ-, -ств-), повірте (після р у кінці слова або складу).

М’який знак також НЕ пишемо в словах чотирма (після р у кінці слова або складу), пробачте (після губних і шиплячих), курйозний (перед йо), ковзкий (це слово треба запам’ятати), цвірінчати (після н перед шиплячими), тарілці (у буквосполученні -лц-, що походить з -лк-: тарілка).

М’який знак треба писати на місці пропуску в словах: няньчин (у буквосполученні -ньч-, що походить із -ньк-: нянька), ляльчин (у буквосполученні -льч-, що походить із -льк-: лялька), різьбяр (це слово треба запам’ятати).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Прикметники із суфіксом -ськ- можна утворити від усіх іменників у рядку Б. Зверніть увагу, що внаслідок творення прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від географічних назв і назв народів, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни: г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий); к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий); х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий).

Запам’ятайте: у деяких словах іншомовного походження зміни приголосних перед суфіксом -ськ- не відбувається: ацтеки – ацтекський, Бангкок – бангкокський, баски – баскський, Ірак – іракський, казах – казахський, Ла-Манш – ла-маншський, Мекка – меккський, тюрк – тюркський, Нью-Йорк – нью-йоркський, герцог – герцогський, Цюрих – цюрихський, падишах – падишахський.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Разом пишемо складні прикметники, утворені з іменника та узгодженого з ним прикметника: кам’яновугільний (кам’яне вугілля), низькокалорійний (низька калорійність), цілозерновий (ціле зерно), ніжнотонний (ніжний тон), південноукраїнський (південна Україна).

Разом також пишемо слова червоногарячий, лимоннокислий (треба запам’ятати), військовозобов’язаний (субстантивований прикметник), експрезидент (у новому правописі зуніфіковано написання слів з іншомовними частинами віце, екс, веб, контр тощо, їх пишуть разом).

З дефісом треба писати складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і: медико-генетичний.

З дефісом також пишемо слова з першою частиною військово: військово-патріотичний.

Окремо пишемо слово суспільно корисний (корисний для суспільства).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Завдання перевіряє навичку розпізнавати та пояснювати за допомогою правил вивчені орфограми, правильно писати слова з ними.

ДОТРИМАНО правил уживання великої букви в рядку Г. Зверніть увагу, що з великої літери пишемо назви найвищих державних посад: Президент України.

В інших варіантах треба виправити помилки: пишемо з великої літери лише перше слово в назві збірки «Зів’яле листя», у назвах архітектурних пам’яток (храмів, палаців тощо): Бахчисарайський палац.

Обидва слова треба писати з великої літери у власній назві Данило Галицький.

З малої літери пишемо відносні прикметники, утворені від власних назв за допомогою -ськ-, якщо вони не входять до назв імені когось чи пам'яті когось: шекспірівський сонет.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки вживання та невживання апострофа в українській мові відповідно до орфографічних правил і винятків.

В українській мові апостроф ставимо:

• Перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня: запам’ятати.
• Після префіксів, що закінчуються твердим приголосним, перед наступними я, ю, є, ї: роз’ятрити, об’їзд.
• Після першої частини складних слів, яка закінчується твердим приголосним: дит’ясла.
• Після букви р, що позначає твердий приголосний [р]: передгір’я.

Апостроф НЕ пишемо перед буквами я, ю, є, ї після букв, що позначають губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними є інша буква на позначення приголосного, крім р: свято, морквяний, духмяний, але торф’яний.

Зауважмо, в іншомовних словах апостроф пишемо перед я, ю, є, ї, які позначають сполучення звука [й] з наступним голосним після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: кар’єра, миш’як, комп’ютер.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння розрізняти написання слів з однією чи двома літерами н відповідно до будови слова та орфографічних правил.

З однією н пишемо слова половина і бажаний (дієприкметник із суфіксом -ан-).

У слові ненастанно відбувається подвоєння на межі кореня та суфікса, тому потрібно писати подвоєні нн.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки подовження м’яких приголосних і подвоєння букв в орудному відмінку однини іменників, а також розрізняти ситуації, коли подовження не відбувається.

Подовження приголосних відбувається у формі орудного відмінка однини всіх іменників рядка Б: магістраллю, маззю, мігренню, міддю. В іменниках III відміни жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку перед закінченням -ю відбувається подовження приголосних.

Не відбувається подовження губних приголосних [б], [п], [в], [м], [ф] і [р]: верф’ю, кров’ю.

Не відбувається також подвоєння, якщо основа слова закінчується двома різними приголосними: стриманістю.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати, коли в групах приголосних відбувається спрощення, а коли його не позначають на письмі. 

Букву т на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка В: хвастливий, компостний, баластний. У цих словах не відбувається спрощення приголосних на письмі.

В інших варіантах відповіді є слова, у яких спрощення відбулося й закріпилося на письмі: лестити – улесливий, вість – вісник, область – обласний.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння визначати, коли складні слова слід писати разом, окремо або через дефіс відповідно до орфографічних правил української мови.

Пишемо разом слова:

• лісостеповий, оскільки цей прикметник утворено від складного іменника лісостеп;
• паранормальний, бо це прикметник, утворений за допомогою іншомовного префікса пара- та слова нормальний.

З дефісом пишемо складні:

• прикметники, утворені від сполучень незалежних слів (однорідних або неоднорідних): військово-польовий;
• на позначення смаків, кольорів, відтінків: кисло-солодкий, темно-синій;
• іменники, утворені з двох самостійних іменників без сполучного звука: інженер-механік, інтернет-видання, суші-бар, норд-вест, фітнес-клуб, художниця-карикатуристка.

Пів з іменниками в родовому відмінку пишемо завжди окремо (якщо це не єдине поняття в називному відмінку, як-от півострів чи півмісяць).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки вживання апострофа в українській мові відповідно до орфографічних правил і винятків.

Апостроф ставимо:

• перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня: В’єтнам, в’юнитися, слов’янин, нав’ючений;
• після префіксів, що закінчуються твердим приголосним, перед наступними я, ю, є, ї: під’юдити;
• після букви р, що позначає твердий приголосний [р]: підгір’я.

Апостроф у словах іншомовного походження пишемо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, ж, ч, ш, р, які позначають роздільну вимову [й] + голосний: Х’юстон, миш’як.

Апостроф НЕ пишемо перед буквами я, ю, є, ї після букв, що позначають губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними – інша буква на позначення приголосного, крім р: Святослав, різьбярство, але арф’ярка.

В іншомовних словах апостроф не пишемо, коли я, ю позначають м'якість попереднього приголосного, а не звук [й]: гравюра.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И, О.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати й писати ненаголошені голосні Е, И, О в коренях слів відповідно до орфографічних правил української мови.

Щоб з’ясувати, який голосний Е чи И треба писати, змінімо слово або доберімо спільнокореневе, у якому ненаголошений звук стане наголошеним: шелестіти, бо шелЕснути.

И пишемо у відкритих складах -ри-, -ли-: вариво, кришталь.

З и пишемо слова із суфіксами -ик, -ник, -альник, -ильник, -чик(-щик), -ич, -ович, -иц(я), -ищ(е), -иськ(о), -ист(ий): сховище, парканчик, згарище, посміховисько, порадниця, вуличка.

Суфікс -ив(о) пишемо в іменниках середнього роду: плетиво.

З и пишемо також слова межиріччя (префікс межи-) і русалчин (присвійний прикметник, утворений за допомогою суфікса -ин).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних у прислівниках та прикметниках.

Подвоєні букви -нн- треба писати на місці пропуску в обох словах варіанта відповіді В: виконувати старанно, невпинно переписував.

Прислівники зберігають подвоєння, наявне у вихідному прикметнику або дієприкметнику: гуманний – гуманно, невгамовний – невгамовно, безупинний – безупинно, радісний – радісно, старанний – старанно, невпинний – невпинно, самовідданий – самовіддано, безперестанний – безперестанно, активний – активно. 

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки (разом чи окремо) написання слів із часткою не за контекстом.

Частку не із займенниками пишемо окремо: не сама.

Пишемо разом не в прикметниках невеличкі й незнайомі, оскільки в тексті вони не присудки, не мають залежних слів, а в реченні немає заперечення.

Слово непомітно пишемо разом, бо в тексті воно – прислівник зі значенням дуже швидко або без видимих ознак.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння знаходити орфографічні помилки в тексті та визначати варіант без порушень правописних норм.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні Щодня знаходьмо джерело радості, щоб наповнитися силою, накопичити позитивну енергію для нових справ, подолання тимчасових труднощів і підкорення вершин.

У реченні, позначеному А, слово адже пишемо з буквою д; у слові дорогоцінні відбувається подвоєння літер на межі кореня та суфікса.

У варіанті Б слово ритуали пишемо з и (в іншомовних словах після приголосних д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним приголосним (крім й) пишемо букву и); у слові щасливими відбулося спрощення приголосних і закріпилося на письмі: щастя – щасливий.

У варіанті Г слово переконання пишемо з е (префікс пере-); слово будь-хто треба писати через дефіс (займенники з частками будь-, казна-, хтозна-, бозна-, -небудь- пишемо через дефіс).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння правильно застосовувати правила написання складних слів через дефіс, зокрема знання правопису складних прикметників, прислівників та іменників з іншомовними префіксами.

Складні слова, утворені від залежних слів (підрядного словосполучення), пишемо разом: сільськогосподарський, бо сільське господарство.

Два однакові іменники або числівники, один із яких має форму називного відмінка, а другий – орудного, пишемо окремо: сама самотою.

Пишемо разом слова з першими часто вживаними іншомовними та питомими українськими частинами на голосний і приголосний: абро-, авіа-, авто-, агро-, аеро-, аква-, алко-, арт-, астро-, аудіо-, біо-, боди-, боді- (перед голосним), веб-, геліо-, гео-, гідро-, дендро-, екзо-, еко-, економ-, етно-, євро-, зоо-, ізо-, кібер-, мета-, метео-, моно-, мото-, нарко-, нео-, онко-, палео-, пан-, пара-, поп-, прес-, псевдо-, смарт-, соціо-, теле-, фіто-, фолк- (фольк-), фоно-, іно- (іншо-, інако-), лже-, само-: агрокультура.

Слова з іншомовною частиною анти-, віце-, екс-, контр-, лейб-, обер-, штабс-, унтер- теж пишемо разом: експрезидент.

Решту слів у завданні треба писати з дефісом:

• складні прикметники, утворені від сполучень незалежних слів (однорідних або неоднорідних): мовно-літературний, військово-транспортний, соціально-економічний, планово-фінансовий, організаційно-методичний;
• складні прикметники на позначення смаків, кольорів, відтінків: кисло-солодкий;
• слова з тим самим коренем, але різними закінченнями, префіксами чи суфіксами: сила-силенна;
• складні іменники, утворені з двох самостійних іменників без сполучного звука: піар-акція.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє знання правил уживання апострофа.

В українській мові апостроф ставимо:

• перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф: кав’ярня, розм’якнути;
• після префіксів, що закінчуються твердим приголосним, перед наступними я, ю, є, ї: з’юрмитися, над’їхати;
• після першої частини складних слів, яка закінчується твердим приголосним: Мін’юст;
• після букви р, що позначає твердий приголосний [р]: надвечір’я;
• у слові Лук’ян і похідних.

Апостроф НЕ пишемо перед буквами я, ю, є, ї після букв, що позначають губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними є інша буква на позначення приголосного, крім р: духмяний, медвяний, але черв’як, різнобарв’я.

В іншомовних словах апостроф не пишемо, коли я, ю позначають м'якість попереднього приголосного, а не звук [й]: гравюра.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Дотримано правил уживання великої букви в рядку В. У назвах держав та автономних адміністративно-територіальних одиниць усі слова пишемо з великої букви: Королівство Бельгія. У назвах свят пишемо з великої букви перше слово: Вербна неділя.

В інших варіантах маємо помилки:

• у назвах установ, організацій і товариств з великої літери пишуть перше слово та власні назви, що входять до складу: Академія Наук України (правильно – Академія наук України);
• велику літеру пишемо в назвах монастирів, церков, храмів, крім родових найменувань: Свято-Успенський Собор (правильно – Свято-Успенський собор);
• з великої букви пишемо географічні власні назви (незалежно від кількості їхніх складників), крім службових слів і родових назв: Південний Полюс (правильно – Південний полюс).

Правильна відповідь: В. 

ТЕМА: Орфографія. Правопис прийменників. Правопис частки НЕ.

У варіанті А помилка в слові потенціал та на повну.

У слові потенціал маємо написати букву е. Це іншомовне слово, його правопис потрібно запам’ятати. Прислівникову сполуку на повну пишемо окремо, бо тут слово повну зберігає самостійне значення і є усіченою формою конструкції на повну силу, потужність.

У варіанті В помилки в словах необхідні та осмислено.

Прикметник необхідні потрібно написати разом, адже без не це слово не вживається. У слові осмислено немає подовження, тому що воно похідне від слова осмислений, це особлива форма дієслова (дієприкметник), у якій ніколи не буває подвоєння.

У варіанті Г помилки у словах задля та зосередженими.

Слово задля – це складний прийменник, який утворений сполученням простих прийменників за та для. Такі прийменники пишемо разом. Слово зосереджений – це особлива форма дієслова (дієприкметник), у якій ніколи не буває подвоєння.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні прикметники.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Через дефіс потрібно писати слова:

• політико-економічний, виставково-презентаційний (два рівноправних слова, можна поставити сполучник сурядності і);
• суші-бар, інтернет-видання, бета-промені, допінг-контроль (перше слово дає основну характеристику поняттю);
• магнітолог-астроном, художниця-карикатуристка (складні професії та спеціальності);
• жовто-синій (колір з відтінком).

Разом потрібно писати слова максіспідниця та віцеконсул.

Прикметник соціально небезпечний потрібно написати окремо, тут логічний наголос падає на першу частину, від неї також не можна утворити ступенів порівняння.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів.

Префікс с- пишемо перед глухими к, п, т, ф, х.

А в слові зчищувати потрібно писати префікс з-, бо далі маємо звук ч.

У словах безкінечно, розтривожити пишемо з-, адже префікси роз-, без-, через- завжди закінчуються на дзвінкий.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Апостроф пишемо після губних (б, п, в, м, ф) на початку слова (В’ячеслав) та в корені слова, якщо перед губним стоїть голосний або р (арф’ярка, слов’янин).

Апостор також пишемо перед я, ю, є, ї після префіксів і словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: з’явитися, під’юдити, нав’ючений.

Після р при роздільній вимові в українських та іншомовних словах теж пишемо апостроф (надвечір’я).

А от у словах Святослав і різьбярство апостроф не пишемо, адже перед губним є інший кореневий приголосний.

В іншомовних словах апостроф пишемо після г, ґ, к, х, ж, ч, ш (Х’юстон, миш’як). А от після губних зазвичай не пишемо (гравюра).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [и], [е] в коренях і суфіксах слів.

И пишемо в словах, які можна перевірити наголосом (верховина – верхи, піднебесний – небо, тренування - тренер).

У слові здирати також пишемо и, тому що далі склад з наголошеним а.

И пишемо в суфіксі -ив- в іменниках на позначення конкретних понять, предметів (добриво).

Е пишемо у буквосполученнях -ере-, -еле- (шелестить, берегиня).

У зменшувально-пестливих суфіксах -ечк-, -ельк- теж потрібно писати е (крапелька, сонечко). Також е пишемо в суфіксі -ень (красень).

Правопис деяких українських слів потрібно запам’ятати (минулий, чепурний).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф. Правопис власних назв. Подвоєння і подовження. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати різні вивчені орфограми та правильно писати слова.

У варіанті Б помилки в словах пов’язані та подорожжю.

Слово пов’язані потрібно писати з апострофом, адже апостроф пишемо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня. У слові подорожжю апостроф не потрібний, тому що після шиплячих його не пишемо, після них він може бути лише в іншомовних словах.

У варіанті В помилки в словах прибуток та релігійне.

У слові прибуток потрібно вжити префікс при-, а не пре-, адже в цьому слові немає перебільшення. У слові релігійне маємо написати букву е. Це іншомовне слово, його правопис потрібно запам’ятати.

У варіанті Г помилки в словах Стародавня Греція та численні.

Слово Стародавня потрібно написати з великої літери, тому що це частина власної назви країни – Стародавня Греція. У прикметнику численні – подвоєння, адже суфікс -енн- тут наголошений, а слово означає певне перебільшення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Проаналізуймо запропоновані слова.

З дефісом потрібно писати слова довідково-інформаційний, складально-пакувальний, пшенично-вівсяний, аграрно-промисловий (два рівноправних слова, можна поставити сполучник сурядності і), бізнес-проєкт, компакт-диск (перше слово дає основну характеристику поняттю), кіловат-година (складні одиниці виміру), інженер-механік (складні слова, що позначаютьт професії та спеціальності), гіркувато-солоний (смак з відтінком).

Разом потрібно писати прикметник кримськотатарський, тому що він утворений від підрядного словосполучення (кримські татари).

Також разом пишемо слова з частинами екс-, міні- (ексчемпіон, мінікомп’ютер).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова, у яких на письмі позначено спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність.

У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Це відбувається не лише в мовленні, а й на письмі. Отже, спрощення є в словах швидкісний, заздрісний, буревісник, перехресний, безчесний, щасливий, тижневий, радісний, пристрасний.

Не відбувається спрощення в іншомовних словах (агентський) та в словах-винятках (пестливий, хворостняк).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Проаналізуймо запропоновані слова.

М’який знак пишемо після д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова чи складу. 

М’який знак не потрібно писати в слові дивишся, тому що після шиплячих м’який знак не вживають.

Також м’який знак не треба писати в слові Уманщина, адже перед шиплячими його теж не використовують, крім винятків.

М’якого знака не пишемо перед прикметниковими суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк, крім після л. Саме тому в слові посольський  його потрібно писати, а в слові кінський – ні.

Не пишемо м’якого знака в слові колодязний, хоча колодязь. Це потрібно запам’ятати.

Пишемо м’який знак також у слові чотирьох після м’якого р перед о.

Пишемо м’який знак у всіх словах рядка Г: посунься (бо наказовий спосіб), катається (у дієсловах на -ть(ся), Гуцульщина (перед шиплячим після л).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [и], [е] в коренях слів.

Букву Е пишемо, якщо можна дібрати перевірні слова, де звук [е] буде стояти під наголосом  (недешевий – дешево, шепотіти – шепіт, клекотіти – клекіт, верховний – верхи, верболіз – верби).

Букву Е також пишемо, якщо під час зміни слова ненаголошений голосний чергується з -і-: укоренити, бо корінь.

У зменшувально-пестливому суфіксі -ечк- теж потрібно писати -е- (дощечка, стрічечка).

Правопис деяких слів потрібно просто запам’ятати (хребет).

Букву И пишемо, якщо можна дібрати перевірні слова, де звук [и] буде стояти під наголосом скрипіти – скрипнути),

Букву И пишемо також у буквосполученнях -ри-, -ли- (скрипіти).

У слові невмирущий пишемо И, бо воно утворене від слова вмирати (тут -и-, тому що далі склад з наголошеним -а-). 

И пишемо в суфіксі -ив в іменниках на позначення конкретних понять, предметів (мереживо).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння комплексно застосовувати орфографічні норми, зокрема правила написання префіксів, суфіксів іменників, великої літери у власних назвах, а також правопис складних прикметників і слів з ненаголошеними голосними.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні «Назва острова пов’язана з тим, що тут водилося багато змій, яких у море виносило течією з гирла Дунаю».

У варіанті відповіді А в слові розташований є префікс роз-, який в українській мові завжди пишемо з буквою -з; лише перше слово пишемо з великої літери в географічній назві Чорне море.

У варіанті відповіді Б слово селище пишемо з -и (у суфіксах іменників -ик, -иц(я), -ич, -ищ(е), -иськ(о) завжди пишемо и);  назву міста Одеса пишемо з однією с, то й у слові Одеська подвоєння не відбувається.

У варіанті відповіді Г слово давньогрецькою треба писати разом (складний прикметник, утворений від підрядного словосполучення: давня Греція); слово легенда пишемо з -е (тут написання -е не можна перевірити, це слово треба запам’ятати).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє вміння розрізняти випадки подвоєння приголосних (на межі значущих частин слова) і подовження м’яких приголосних (у середині слова), а також знання винятків та умов, за яких ці процеси не відбуваються. 

Подвоєні букви треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка В: оббризкати, відділ (при збігові двох однакових приголосних на межі префікса й кореня), прагнення (іменник, у якому подовжується звук [н:] між двома голосними).

В інших варіантах є слова, у яких подвоєння НЕ відбувається: заснований (у дієприкметникових суфіксах -ан- подвоєння немає); безглуздя (основа слова закінчується двома різними приголосними); шалений (виняток).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє вміння правильно застосовувати правила вживання апострофа в українських та іншомовних словах, зокрема після губних приголосних, букви р і в префіксах перед йотованими. 

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня (дев’ятеро ластів’яток, слов’янське плем’я).

Зауважмо, апостроф після р не ставимо, коли буква р позначає м'який приголосний [р'] перед я, ю: рятівна.

В іншомовних словах апостроф не пишемо:

• після кінцевого зубного приголосного в префіксах: ін’єкція;
• перед йо: серйозна;
• перед я, ю, якщо ці букви позначають пом’якшення попереднього приголосного: дебютантка.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Зверніть увагу, що в разі творення прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від іменників, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни:

• г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий); 
• к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий); 
• х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий). 

Якщо основа слова закінчується на інший приголосний, то в них не позначають зміну приголосного.

Отже, прикметники із суфіксом -цьк- можна утворити від усіх іменників у рядку А: кагарлицький, вінницький, слуцький.

У варіантах відповіді Б, В, Г є слова з іншими суфіксами: хотинський, хустський, острозький.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє вміння розрізняти правопис префіксів с- та з- (зокрема їхніх варіантів роз-, без-) залежно від початкового звука кореня. 

Префікс с- пишемо перед буквами к, п, т, ф, х, які позначають глухі приголосні звуки (словесна формула кафе «Птах»). Пам'ятаймо, що префікси роз-, без- завжди пишемо з буквою з.

Отже, букву с треба писати на місці пропуску в усіх словах, ОКРІМ слова зчорнілий.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння правильно застосовувати правила вживання м’якого знака в українських та іншомовних словах, зокрема в дієслівних формах, прикметникових суфіксах і в позиціях між приголосними.

Зауважмо, м’який знак НЕ пишемо в усіх словах рядка Б: повірте (після р у кінці складу); майбутнє, гордістю (між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого).

М’який знак не пишемо також у словах ковзкий (бо тут суфікс -к-, а не -ськ-); у буквосполученні лц, якщо в Н. в. лк: тарілці, бо тарілка; цвірінчати (після н перед шиплячими та суфіксами -ськ-, -ств-), курйозний (після р у словах іншомовного походження); чотирма (після р у кінці складу); пробачте (після шиплячих).

Зверніть увагу, що м’який знак пишемо у прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-: боягузький; у дієсловах перед часткою -ся (-сь): діляться; в іншомовних словах після д, т, з, с, ц, л, н перед й, я, ю, є, ї: павільйон.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє вміння розпізнавати орфографічні помилки та правильно застосовувати правила написання слів.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні Вибір продуктів, технологія приготування страв та особливості споживання їх мають бути підпорядковані правилам здорового способу життя.

У реченні, наведеному у варіанті відповіді А, слово збалансований треба писати з однією буквою н (дієприкметник утворено за допомогою суфікса -ан-, у якому подвоєння не відбувається), слово раціон – з буквою і (в іншомовних словах пишемо і в загальних і власних назвах перед голосними, й, я, ю, є, ї).

У слові корисні (варіант відповіді В) відбулося спрощення на письмі, слово харчування пишемо з подвоєнням.

У варіанті відповіді Г окремо треба писати сполуку слів не кожен, а займенники із часткою будь пишемо через дефіс: будь-яких.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати випадки вживання великої літери в різних власних назвах і загальних поняттях.

НЕ ДОТРИМАНО правил уживання великої букви в рядку В. З великої літери пишемо лише початкові слова офіційної назви внутрішніх і міжнародних фестивалів, конкурсів, змагань: Олімпійські ігри.

З великої літери пишемо:

• імена персонажів казок, байок, легенд, міфів: бог Перун;
• назви сторін світу, які вжито на означення країн, народів: країни Близького Сходу;
• географічні назви: Ріо-де-Жанейро;
• назви історичних подій, епох, війн, повстань, знаменних дат: Коліївщина;
•  усі слова астрономічних назв, а також народних назв сузір’їв і галактик: сузір’я Великий Віз;
• назви пам’яток архітектури, замків, храмів: Андріївський узвіз.

У назвах історичних і календарних дат або свят із великої літери пишемо перше (або єдине) слово: День будівельника.

Усі слова з великої літери  пишемо в назвах органів влади, державних, міжнародних установ: Верховна Рада України.

З малої літери пишемо назви історичних подій, епох, війн, геологічних періодів тощо, які стали загальними: доба неоліту, хрестові походи, трипільська культура.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння розрізняти написання складних слів: разом, окремо чи через дефіс.

З дефісом треба писати всі слова в рядку Б: мідно-червоний (складний прикметник, утворений із двох основ, які означають відтінок кольору), навчально-виробничий, об’ємно-просторовий, гуртово-роздрібний (складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і).

В інших варіантах є слова, які треба писати разом або окремо: гострокритичний, сільськогосподарський (складні прикметники, утворені з іменника та узгодженого з ним прикметника: гостра критика, сільське господарство); суспільно небезпечний (небезпечний для суспільства).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання апострофа.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки вживання апострофа та розпізнавати позиції, у яких його не ставлять.

В українській мові апостроф пишемо перед я, ю, є, ї:

• після губних приголосних (б, п, в, м, ф): верф’ю;
• після р (у кінці складу): подвір’я;
• після префіксів і першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний (я, ю, є, ї):  з’явитися, пан’європейський, возз’єднання.

Апостроф не пишемо, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякати.

Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишемо, як і в тих же словах без префікса: відв’язати

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних пишемо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: Рейк’явік, кон’юнктура, ін’єкція.

Апостроф не пишемо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: Мюнхен, бюро.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Подвоєні букви -нн- треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка А: монотонний, бездоганний, ешелонний (при збігові двох однакових приголосних на межі кореня й суфікса).

В інших варіантах є слова, які треба писати з однією буквою н: у прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, і в суфіксах -ин-, -ін-: журавлиний, довгожданий, скляний, студений. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння застосовувати правила вживання м’якого знака в різних частинах мови.

М’який знак НЕ ТРЕБА писати в слові ниточці (м'який знак не пишемо після б, п, в, м, ф, р, ж, ч, ш, щ).

Інші слова треба писати з м’яким знаком: мален(1)кий (у суфіксі пестливості), переконуєт(2)ся (у дієслові перед часткою -ся), повіл(3)но (після л у кінці складу).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Зверніть увагу, що у творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від іменників, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни:

• г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий);
• к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий); х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий).

Якщо основа слова закінчується на інший приголосний, то в них не позначають зміни приголосного.

Отже, прикметники із суфіксом -зьк- можна утворити від усіх іменників у рядку Г: люксембурзький, торезький, збаразький.

У варіантах відповіді А, Б, В маємо слова з іншими суфіксами: будапештський, дрогобицький, павлоградський.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати орфограми в різних частинах мови та визначати правильне написання слів за орфографічними нормами української мови.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні Важливу роль у такому всебічному вихованні відіграє неполітична й позаконфесійна скаутська організація України «Пласт».

У реченні, позначеному А, слово юного пишемо з однією -н-.

У варіанті відповіді Б у слові повновартісних відбувається спрощення у вимові, яке закріпилося на письмі.

У варіанті відповіді Г слово відповідником пишемо з буквою -д-, оскільки воно походить від дієслова відповідати, де є префікс від-.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння розрізняти написання займенників і прислівників разом, окремо та через дефіс відповідно до орфографічних норм української мови. 

Зауважмо, що займенники із частками аби-, де-, -сь пишемо разом (декотрі, абикому), а із частками будь-, казна-, хтозна-, бозна-, -небудь- – через дефіс (з казна-ким, у кого-небудь, які-небудь, хтозна-хто, чий-небудь).

Заперечні займенники із частками ні, ані також пишемо разом: аніяка, нікотра.

Зверніть увагу: якщо між часткою і займенником є прийменник, усі частини слова пишемо окремо: будь до чого.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння правильно писати сполучні голосні О та Е в складних словах.

Літеру о на місці пропуску треба писати в слові грушоподібний (сполучний звук о пишемо в складних словах після твердого приголосного: груша – грушоподібний).

Сполучний звук е в складних словах пишемо, якщо перша частина закінчується на м’який приголосний (неподовжений): вогонь – вогнегасник, овочі – овочесховище. 

Якщо основа закінчується на й, пишемо є: край – краєзнавство.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И, О.

Завдання перевіряє вміння правильно писати ненаголошені голосні Е та И в коренях слів.

Щоб з’ясувати, який голосний – Е чи И – писати, треба змінити слово або дібрати спільнокореневе, у якому ненаголошений стане наголошеним: клекотить, бо клЕкіт; упевнений, бо пЕвність; змалЕчку, бо малЕнький.

И пишемо:

• у дієслівних коренях -бир-, -мир-, -пир-, -тир-, -стил-, -дир- перед наголошеним суфіксом -а-(-я-): набирати;
• у відкритих складах -ри-, -ли-: тривожний, увічливо, гримить.

Е пишемо:

• у сполученнях -ере-, -еле-: обережно; 
• у дієприкметникових суфіксах -ен-: змушений.

У деяких словах (переважно іншомовних) написання Е та И ніяк не перевірити, такі слова треба запам’ятати: бентежний, кремезний, керівний, очевидячки.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Завдання перевіряє вміння розрізняти випадки вживання великої і малої літери у назвах.

НЕ ДОТРИМАНО правил уживання великої букви у словах із рядка Г. Зверніть увагу, що родові означення при астрономічних назвах пишемо з малої літери: комета Галлея.

З великої літери пишемо:

• усі слова астрономічних назв, а також народних назв сузір’їв і галактик: Чумацький Шлях, Великий Віз;
• усі слова власних назв: Данило Галицький, Ярослав Мудрий, Нестор Літописець;
• назви держав, регіонів та адміністративних одиниць: Західна Європа, Республіка Польща, Південне Полісся;
• назви держав і територій (історичні назви): Київська Русь, Золота Орда, Чортомлицька Січ.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні «Попри розмаїття пропонованих практик здорового харчування, їх об’єднали за принципом чіткого поділу продуктів на корисні та шкідливі».

У варіанті відповіді Б слово будь-яких пишемо через дефіс (займенник із часткою будь); окремо пишемо частку не із займенниками: не кожен.

У варіанті відповіді В слово збалансований треба писати з префіксом з- (зауважмо, що префікс с- пишемо лише перед к, п, т, ф, х); слово раціон пишемо з і (зверніть увагу, що в іншомовних словах и пишемо лише після дев'яти букв: д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед приголосним (крім й), а в слові раціон після ц стоїть голосний, тому це правило не діє).

У варіанті відповіді Г слово приготування треба писати з префіксом при- (вказує на завершеність дії); слово здоров’я треба писати з апострофом (після б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова, у яких позначаємо спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних  -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] і [т] випадають. Отже, спрощення відбулося й закріпилося на письмі у словах ненавмисний, обласний, радісний, пристрасний, доброчесний, якісний, безвиїзний, захисник, тижневий.

Спрощення не позначають на письмі, а лише у вимові в іншомовних словах як-от агентство, студентство, баластний.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати й писати префікси з-/с- відповідно до орфографічних норм української мови.

Префікс с- пишемо перед глухими приголосними к, п, т, ф, х (словесна формула кафе «Птах»), в інших випадках – з- (зі-). Нагадуємо, що префікси роз-, без- пишемо з буквою з завжди.

Отже, префікс з- треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка Б: зсушений, зчервоніти, зшивання. В інших варіантах маємо слова, які треба писати з префіксом с-: схилитися, скерований, стривожено.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння визначати правильне написання м’якого знака й апострофа в українських словах відповідно до орфографічних правил і винятків.

М’який знак не пишемо у словах:

• тарілці (у буквосполученні лц, якщо в Н. в. лк: тарілка); гордістю (між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого);
• тонший, гребінчик (після н перед шиплячими та суфіксами -ськ-, -ств-); різнобарв’я (тут ставимо апостроф після губного приголосного [в] перед я).

Пишемо м’який знак у словах різьбярство (виняток, це слово треба запам’ятати); няньчити (у буквосполученні ньч, якщо в Н. в. ньк: нянька).

В іншомовних словах м’який знак пишемо після д, т, з, с, ц, л, н перед я, ю, є, ї, якщо роздільна вимова: портьєра, але якщо вимова злита, то м’який знак не пишемо: нюанс.

Зверніть увагу, пишемо апостроф у словах:

• миш’як (перед я, ю, є, ї, які позначають сполучення звука [й] із наступним голосним після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р);
• ад’ютант, ін’єкція (після кінцевого приголосного в префіксах).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє вміння визначати, коли в словах треба писати подвоєні букви для позначення подовжених м’яких приголосних.

Подвоєні букви треба писати на місці пропуску в обох словах рядка В: повновладдя народу (приголосний д подовжується після голосного перед я в усіх відмінкових формах іменника середнього роду другої відміни), мудрий співвітчизник (на межі морфем).

В інших варіантах є слова, які треба писати без подвоєння: покликаний (дієприкметник, утворений за допомогою суфікса -н-); підґрунтя (м'який приголосний стоїть НЕ між двома голосними); статей (виняток).

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні Порівняння себе кращого теперішнього із собою колишнім дарує втіху й мотивує до подальших позитивних змін.

У варіанті відповіді А слово недооцінюють пишемо разом, бо тут не- не заперечує дію, а створює нове лексичне значення: оцінюють недостатньо, нижче належного.

Слова в таки дає пишемо окремо, оскільки таки стоїть перед словом.

У варіанті відповіді Б в слові корисні відбулося спрощення й закріпилося на письмі, слово набагато пишемо разом.

У реченні, позначеному Г, слово безперервний пишемо з префіксом без-, не зайвої треба писати окремо.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє вміння розрізняти й правильно вживати префікси при- та пре- з огляду на значення слова.

Префікс при- пишемо в словах, якщо вони означають наближення, приєднання; неповноту дії чи ознаки; розташування біля чогось: прикраса, прибережний, прибігти, притиснути, прибуток, призабути, прибічник, прирівняти, приміський.

Префікс пре- пишемо для вираження найвищого ступеня ознаки в прикметниках і прислівниках (його можна замінити словом дуже): пречудовий, пресуворо, пресмачно.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння застосовувати правила вживання м’якого знака в різних фонетичних і морфемних позиціях.

М’який знак треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка В: бульйон (перед йо), няньчин (у буквосполученні -ньч-, що походить із -ньк-: нянька), тьмяний (треба запам’ятати).

Зауважмо, м’який знак НЕ пишемо в словах чотирма (після р у кінці слова або складу), дивишся (після губних та шиплячих), пізній, уманський (після н перед шиплячими та суфіксами -ськ-, -ств-).

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння правильно писати складні слова.

Усі складні слова треба писати через дефіс у рядку Б: м’ясо-молочний, планово-фінансовий (утворені від рівноправних слів, між якими можна поставити сполучник і), медико-генетичний (перша частина закінчується на -ико).

В інших варіантах відповіді є слова, які треба писати разом: агрокультура (слова з першою іншомовною частиною агро- пишуть разом); кисломолочний (утворено від підрядного словосполучення кисле молоко); аудіофайл (слово з першою іншомовною частиною аудіо-). 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати правильне й неправильне вживання великої літери.

Проаналізуймо запропоновані слова. Дотримано правил уживання великої букви в рядку Б.

У решті рядків допущено такі помилки:

• астрономічна назва: обидва слова пишуть з великої літери – сузір’я Великого Пса.
• загальні назви у складі власних: слова історії (Музей історії Києва) і замок (Хотинський замок) треба писати з малої літери.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова, у яких відбувається спрощення в групах приголосних.

НЕ ТРЕБА писати жодної букви на місці пропуску у словах рядка В. У цих словах відбулося спрощення приголосних звуків у вимові й закріпилося на письмі:

• виїзний (-здн- → -зн: виїзд – виїзний),

• якісний (-стн- → -сн: якість – якісний),

• тижневий (-ждн- → -жн: тиждень – тижневий).

В інших варіантах є слова, у яких спрощення на письмі не відбулося: кістлявий, баластний, агентський.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія.