Синтаксис. Пунктуація – Синтаксис. Пунктуація

ТЕМА: Синтаксис. Будова речення простих та складних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати прості та складні речення, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Речення Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха й чому він емігрує побудовано неправильно, адже не зрозуміло, хто емігрує – Іван Дідух чи його внутрішній світ.

Речення можна перебудувати так: «Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха та з’ясувати причини еміграції свого героя» або «Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха та з’ясувати, чому його герой емігрує».

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види головних і другорядних членів речення, правильно розставляти розділові знаки між однорідними членами речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Четверте речення є складним, має дві граматичні основи – небо нависало і воно розгорталося, підіймалося, опадало. Друга частина цього речення ускладнена однорідними присудками, що поєднані змішаним зв’язком. Оскільки єднальний сполучник сурядності і є одиничним, кому перед ним ставити не потрібно. У тесті вона є: « …воно розгорталося під вітром, лунко підіймалося, й опадало вниз». Отже, це пунктуаційна помилка.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Прості та складні речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Просте речення – це речення, у якому наявна одна граматична основа (або її частина).

Складне речення – це речення, у якому є дві або більше граматичних основ, що об’єднані в одне ціле за змістом та інтонацією.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Друге речення має дві граматичні основи – сонце пригрівало, сушило і що пробивалася.

Третє речення теж має дві граматичні основи – полотнища рвалися та дерева тяглися.

Четверте речення теж має дві граматичні основи – небо нависало і воно розгорталося, підіймалося, опадало.

Отже, ці речення є складними.

П’яте речення – має лише одну граматичну основу – літак розвертався. Це просте речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати типи речень.

Якщо до запропонованої частини приєднати перший варіант завершення, то утвориться складнопідрядне речення з підрядним часу. Лелеки повернулися (коли?), як заструменіли весняні ручаї.

Другий варіант завершення утворить просте речення з однорідними присудками повернулися і заходилися.

Складносурядне речення утвориться, якщо до запропонованої частини додати третій варіант. Зверніть увагу, що це речення має дві граматичні основи, поєднані сурядним єднальним сполучником.

Четвертий варіант завершення утворить просте речення з відокремленим членом, а саме відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку Д, можна поставити питання що? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку А, можна поставити питання яка? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку Г, можна поставити питання незважаючи на що? усупереч чого? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

У реченні рядка В між частинами стоїть сполучник так що, отже це складнопідрядне наслідкове речення.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення «Яку ще хочем більшу славу укласти в блідість власних слів?» є означено-особовим, оскільки граматична основа цього речення – присудок у формі 2-ї особи множини.

«Криштальний промінь сміливого сонця» – називне речення, граматична основа якого складається з підмета, вираженого іменником.

Речення «Мовчанка мудрості довкола» є двоскладним неповним.

Речення «Заморосило осінь у сльозу» є безособовим з головним членом – присудком, вираженим безособовим дієсловом.

У неозначено-особовому реченні «Таких чекають все життя заради миті» головний член – присудок у формі 3-ї особи множини.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення. Відокремлене означення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами. Поширене означення часто виражене дієприкметниковим зворотом. Згадаймо, за яких умов його потрібно відокремлювати в реченні.

Дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова, на письмі виділяють комою: Квітки, омиті холодними росами, розтулюють повіки-пелюстки; Ніколи я співати не покину про землю, повну щастя і краси.

Часто дієприкметниковий зворот може бути відділений від означуваного слова іншими словами. У такому випадку зворот теж виділяємо комами: Акації стояли саме в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць.

Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означуваним словом, комами на письмі не виділяють: Удалині виднілися облиті сонячним багрянцем верхівки сосен. Зверніть увагу, що дієприкметниковий зворот завжди виділяємо комами (навіть перед означуваним словом), якщо означуване слово виражене займенником: Розтривожений думками, він до самого ранку не міг заснути.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Безсполучниковим є речення «Сашко задихався та зморився: більше години вони бігли з Сіроманцем». Друга частина виражає причину того, про що йдеться в першій, тому ставимо двокрапку.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Особливості побудови складного речення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення.

У складному реченні кожне просте речення, яке входить до нього, повинно бути правильно побудоване.

Будуючи речення, звертайте увагу, щоб займенники правильно співвідносилися з іменниками попередньої частини. Наприклад, у реченні «Годинники – це штучно створені предмети, які інформують людину про час і який є дуже важливим ресурсом» незрозуміло, на що вказує займенник який – на час чи на годинник. Тут треба сказати: «Годинники – це штучно створені предмети, які інформують людину про час, що є дуже важливим ресурсом».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Сполука слів «кілограм помідор» є помилковою, замість неї потрібно вживати помідорів. Зверніть увагу, що іменники ІІ відміни множини в родовому відмінку мають закінчення -ів (після голосного та апострофа -їв): помідорів.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складному реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях.

Пунктуаційну помилку допущено в четвертому реченні: між частинами складносурядного речення потрібно поставити кому.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Види складних речень

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи першого, третього, четвертого й п’ятого речень.

Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ. Саме таким є п’яте речення. Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи (щось торкнулося і одна з бджілок поповзла), частини цього речення об’єднуються в одне ціле тільки інтонацією, без сполучників і сполучних слів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення. Уточнювальна обставина

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Уточнювальний член речення конкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення чи даючи йому іншу назву.           
Уточнювальні члени речення відповідають не просто на питання коли? де? що? і под., а на питання а коли саме? а де саме? а що саме? і под. Вимовляються вони з видільною, уточнювальною інтонацією і на письмі відокремлюються з обох боків комами, рідше – тире.

Наприклад, у реченні На невеличкій прогалині тут, посеред гори, розкинулася пасіка є вже обставина місця – тут, але вона дуже загальна, тому наступні слова конкретизують її, відповідаючи на питання а де саме тут? – посеред гори.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Безсполучникові речення  

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати смислові зв’язки між частинами безсполучникових речень.

Згадаймо, що безсполучникове – це таке складне речення, частини якого з'єднуються в одне смислове та граматичне ціле не сполучниками чи сполучними словами, а інтонацією, ритмомелодійними засо­бами.

Безсполучникові складні речення з однорідними простими частинами можуть виражати такі смислові відношення:

• одночасність дій, подій, явищ;
• часову послідовність дій, подій, явищ;
• зіставлення чи протиставлення подій, явищ, про які повідомляється в простих реченнях.

Безсполучникові складні речення з неоднорідними простими частинами за характером їх смислових відношень поділяються на речення зі значенням умови, наслідку, часу, пояснення, причини, порівняння. 

Проаналізуймо запропоновані речення.

Одночасність подій виражають частини речення «Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях».

Друга частина виражає причину того, про що йдеться в першій у реченні «Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило».

Перша частина виражає умову, за якої можлива дія другої частини в реченні «Не навчив батько – не навчить і дядько».

Друга частина доповнює або розкриває зміст першої в реченні «Мені здається: твої очі світять з вишини».

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Відокремлене означення є в реченні Г. Згадаймо, що дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова, на письмі виділяють комою: «Обабіч шляху лежали незнайомі поля, перекраяні вузькими довгими нивами».  

Відокремлена прикладка «могутнє світило» є в реченні в рядку А.  

Відокремлений додаток є в рядку Б. Зверніть увагу: відокремлюються додатки, що мають значення виключен­ня або включення і починаються словами крім, окрім, опріч, особливо, за винятком, на відміну від: «Від квітів, особливо пальм й аспарагусів, одразу повіяло життям».

Відокремлена обставина є в рядку Д. У реченні відокремлюється дієприслівниковий зворот «Виблискуючи проти молодого місяця мокрим днищем».  

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Благословіть в дорогу, матері», граматична основа якого – присудок у формі 2 особи множини.

Неозначено-особовим є речення «Нас чекають, нас знають, нас люблять, нам вірять, нас ждуть», головний член тут – присудок у формі 3 особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Учи народ, учися і в народу». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Безособовим є речення «Бракує арфі струн, співцеві слів», присудок у цьому реченні виражений безособовим дієсловом. 

Речення «Вийшла я на Княжу гору глянути на красень Львів» є двоскладним.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Речення з дієприкметниковими зворотами

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприкметниковим зворотом.

Зауважте, що дієприкметниковий зворот повинен стояти якомога ближче до означуваного слова, аби не спотворився смисл речення.

Потребує також редагування речення, у якому дієприкметниковий зворот розірваний іншими членами: «Розгляньмо зроблені висновки автором нового підручника з історії України». Правильно це речення побудувати так: «Розгляньмо висновки, зроблені автором нового підручника з історії України».

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складносурядні речення, визначати їх види.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Забілена в тумани Говерла чатує на обрії...» вибрати «та зорі тремтять у нічній прохолоді» (речення має дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності та).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у складному реченні.

Розділові знаки правильно розставлено в реченні «Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю, на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина». Це речення є складнопідрядним означальним, між частинами якого потрібно поставити кому. Крім того, обидві частини містять дієприслівникові звороти, які теж відокремлюємо комами.

Проаналізуймо інші речення.

У рядку А потрібно відокремити уточнювальну обставину місця «серед цвіту», між частинами підрядного означального речення потрібно поставити кому, а не двокрапку: «… здається, що».

У рядку Б між частинами підрядного означального речення потрібна лише кома, тире варто прибрати.

У рядку В між підрядними частинами потрібно ставити коми. Отже, правильною в цьому реченні буде така пунктуація: «Уявімо, що світ, який нас оточує, – це поле, а слова, які називають предмети навколишнього світу, – рослини на цьому полі».

У рядку Г потрібно поставити кому між частинами складнопідрядного порівняльного речення: «… рябіло, наче хто сипонув на воду блискучими іскрами».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Речення зі звертаннями

Завдання перевіряє вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати звертання в реченні, правильно розставляти розділові знаки в них.

Згадайте, що звертання, оскільки воно граматично не пов’язане з членами речення, в усному мовленні виділяється паузами, а на письмі – розділовими знаками – комою або знаком оклику.

Отже, розділові знаки при звертанні правильно вжито в реченні «Ой куди ви, голубоньки, та й полетите, / Куди моє дівування та й занесете?».

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях.

Пунктуаційну помилку допущено в четвертому реченні: потрібно відокремити комою дієприслівниковий зворот «підфарбовуючи все не баченою досі прозоро-блакитною аквареллю».

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні.

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення й існують у реченні для вираження певного ставлення мовника, оформлення думки та інших додаткових цілей.

Слово «навпаки» є вставним у п’ятому реченні, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи першого, другого, третього й п’ятого речень.

Пригадайте, що просте речення має у своєму складі одну граматичну основу. Саме таким є перше речення. Зверніть увагу, що воно ускладнене однорідними присудками.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Усоте прославляю буйноту життя», граматична основа якого – присудок у формі 1-ї особи однини.

Неозначено-особовим є речення «Танцюють, співають, веселяться на вулиці», головний член тут – присудок у формі 3-ї особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Лінивим не находишся – ледачим не наробишся». У таких реченнях присудок указує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях і приказках.

Безособовим є речення «Мило мені та спокійно серед тої лісової тиші», однорідні присудки в цьому реченні виражені прислівниками.

Речення «З неба, як розтоплене золото, ллється світ сонця» є двоскладним.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Комою потрібно відокремити дієприслівниковий зворот у реченні «І сонце падало за тьмяним морем трав, на землю маки кинувши червоні».

Двокрапку потрібно поставити в безсполучниковому реченні, друга частина якого розкриває зміст першої: «Знаю я: моє ім’я не згасне на прийдешнім сонячнім путі».

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Вдихати вітер Батьківщини – найвище щастя на землі».

У дужки беремо прізвище автора, що стоїть після цитати: «Це просто день, що врубується в простір» (Сергій Жадан).

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення,  визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання що? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання з якою метою? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

Від головної частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання яка? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 4, можна поставити питання наскільки? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним міри і ступеня.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні).

Спонукальними називають речення, що у формі наказу, застереження, запрошення, заклику виражають волю мовця з метою вплинути на інших або намір до дії самого мовця.

Спонукання найчастіше виражається дієсловами наказового способу і неозначеною формою. Отже, спонукальним є речення: «За правду, браття, єднаймось щиро».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у складному реченні.

Розділові знаки правильно розставлено в реченні «Де знаходить природа такі розмаїті барви, що їх не відтворити точно жодною фарбою, жодним пензлем?». Це речення є складнопідрядним означальним, між частинами якого потрібно поставити кому, крім того, підрядна частина містить однорідні члени, між якими ставиться кома.

Проаналізуймо інші речення.

У рядку А між однорідними підрядними частинами не потрібно ставити кому: «Багато струмків народжується тут, високо на горах, де росами опадають тумани й де хмари часто сіють дощі».

У рядку В потрібно відокремити уточнювальну обставину місця «…навколо, за тином,…».

У рядку Г потрібно поставити кому між однорідними присудками: «…розлігся, розширився…».

У рядку Д потрібно відокремити дієприслівниковий зворот: «Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю, на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складносурядні речення, визначати їх види.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Опівдні насунулися хмари...» вибрати «і ринула стоголоса злива» (речення має дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності і).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з однорідними членами.

Не можна вживати один додаток, який стосується кількох однорідних присудків, якщо вони вимагають від нього різних відмінкових форм.

Неправильно: Остап Вишня палко захоплювався та змальовував на сторінках своїх творів дивовижну українську природу.

Правильно: Остап Вишня палко захоплювався дивовижною українською природою та змальовував її на сторінках своїх творів.

Присудок захоплювався вимагає додатка в орудному відмінку (захоплювався (чим?) природою), а присудок змальовував – у знахідному (змальовував (що?) природу).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях.

Пунктуаційну помилку допущено в третьому реченні: не потрібно ставити кому між однорідними членами речення, з’єднаними сполучником і:  «Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам і сподіванням».

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Види складних речень

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи першого, другого, третього й п’ятого речень.

Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ.

Саме таким є п’яте речення. Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи:

Колискова – це неначе душа, яка ходить навшпиньках.

Речення є складнопідрядним означальним, частини об’єднуються в одне ціле за допомогою сполучного слова яка.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні.

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення, та існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей.

Слово «напевно» є вставним у четвертому реченні, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення, виражає невпевненість, сумнів.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Вечірнє сонце, дякую за день!», граматична основа якого – присудок у формі 1 особи однини. Зверніть увагу, що звертання вечірнє сонце не є членом речення.

Неозначено-особовим є речення «Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони», головний член тут – присудок у формі множини минулого часу.

Узагальнено-особовим є речення «Учи дітей не страшкою, а ласкою». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Безособовим є речення «Із можливого в чудесне перекинуто мости», присудок у цьому реченні виражений дієслівною формою на -то.

Речення «Яка орда нам гідність потоптала?» є двоскладним.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Комою потрібно відокремити прикладку в реченні «Щасливиця, я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні».

Двокрапку потрібно поставити в безсполучниковому реченні, друга частина якого розкриває зміст першої: «Я з тобою все життя поділю: хліб і сіль і краплину щастя».

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Страшно впасти у кайдани, умирать в неволі, а ще гірше – спати, спати і спати на волі».

Знак оклику ставимо після вигуку, що є еквівалентом речення: «О ні! Являйся, зіронько, мені хоч в сні».

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоноване речення.

До слова Гоголя можна поставити питання чия?. Отже, це неузгоджене означення, виражене іменником.

Іменник «говір» є частиною складеного іменного присудка. Дієслово-зв'язка бути в теперішньому часі тут має нульову форму.

До слова Гоголя можна поставити питання кого? чого?. Отже, це прямий додаток, виражений іменником у Р. в. Зауважмо, що прямий додаток називає предмети, процеси, стани, на які безпосередньо переходить дія. Найчастіше виражається іменником у знахідному відмінку (без прийменника), що сполучається з перехідними дієсловами. Прямий додаток іноді вживається у формі родового відмінка без прийменника: коли дія переходить лише на частину предмета, наприклад: перекласти Гоголя.

До слова неповторний можна поставити питання який?. Отже, це узгоджене означення, виражене прикметником.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення, його будова

Завдання перевіряє вміння розпізнавати види складнопідрядних речень.

Складнопідрядне речення – це складне речення, у якому одне просте речення є головним, а інше (підрядне) граматично залежить від головного і з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова.

Складнопідрядне речення з підрядним наслідку утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Спадала безмісячна ніч...» вибрати «так що все птаство затихло» (речення має дві граматичні основи, частини поєднані сполучником так що).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак при передачі чужої мови.

Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті В. Зверніть увагу: якщо слова автора вказують на продовження прямої мови, тоді після них ставиться двокрапка й тире, а друга частина пря­мої мови починається з великої літери: «Ще б ми стільки прочитали, як ти, – докинула Василина і пояснила подрузі: – Взимку цілі ночі просиджує над книжками».

Якщо слова автора йдуть перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а пряму мову беруть у лапки. Отже, правильно розставити розділові знаки в реченнях у рядках А, Б і Г треба так:

Один мудрець вдало підмітив: «Чим більше пізнаєш людей, тим більше починаєш любити тварин».

Павло Тичина сказав про Сковороду: «Великий наш філософ щедру залишив нам спадщину по собі: обсягом широку, змістовністю глибоку і щодо світогляду свого – чисту та моральну».

Коли садили капусту, господарка хапалася за голову: «Дай же, Боже, час добрий! Щоб моя капусточка приймалась і в головки складалась, щоб із кореня була коренистая, а із листу голосистая!»

Якщо слова автора йдуть після прямої мови, то між ними ставиться кома й ти­ре, а слова автора розпочинаються з малої літери: «А в нашій учительській роботі треба, щоб минули роки й десятиліття, поки стане людиною той, хто несміливо переступив поріг школи і вивів на папері олівцем перші палички та кружечки, написав перше слово», – думав учитель.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Деякі дієприслівники і дієприслівникові звороти за значенням дещо подібні до підрядних частин часу, причини, умови і порівняльних способу дії. Подібні за значенням дієприслівникові звороти і підрядні частини складних речень називаються синонімічними.

Подібність значення дієприслівникових зворотів і підрядних обставинних частин допускає в деяких випадках стилістичну заміну одних конструкцій іншими.

Дієприслівникові звороти можна замінювати підрядними обставинними частинами. Для цього дієприслівник потрібно замінити дієсловом дійсного способу, узгодити з підметом головної частини. Наприклад: 

Вийшовши з густого соснового лісу, ми побачили велике поле маків. – Ми побачили велике поле маків, коли вийшли з густого соснового лісу.

Квіти згортали пелюстки, відчуваючи наближення нічної прохолоди. – Квіти згортали пелюстки, коли відчували наближення нічної прохолоди.

Почувши про приїзд театру мініатюр, учні зібралися в актовому залі. – Учні зібралися в актовому залі, коли почули про приїзд театру мініатюр.

Працюючи в сучасних лабораторіях, потрібно мати глибокі знання. – Потрібно мати глибокі знання, якщо працюєш у сучасних лабораторіях.

Замінити дієприслівниковий зворот підрядним обставинним реченням не можна, якщо дієприслівниковий зворот виконує роль обставини способу дії і відповідає на запитання як? Наприклад: Євген Черниш сидів на траві оддалік, спершись підборіддям на руки.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях.

Пунктуаційну помилку допущено в п’ятому реченні: не потрібно ставити кому між однорідними членами речення, з’єднаними сполучником та: «Від того прокинувся та побрів під розчахнуту липу».

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення, його будова

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи третього, четвертого, шостого й восьмого речень.

Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ.

Складнопідрядне речення – це складне речення, у якому одне просте речення є головним, а інше (підрядне) граматично залежить від головного і з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова.

Саме таким є восьме речення. Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи: Віднині знав, що там живе вічна й свята таїна. Речення є складнопідрядним з підрядним з’ясувальним, частини об’єднуються в одне ціле за допомогою сполучника що.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Види односкладних речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Пригадайте, що безособовими називають односкладні речення з головним членом у формі присудка, який означає процес, дію, стан, що не мають виконавця або відбуваються незалежно від нього. У таких реченнях не може бути підмета.

Безособовим є шосте речення, «На душі було срібно й високо», однорідні присудки в цьому реченні виражені прислівниками (зі зв'язкою).

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень. Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Усоте прославляю буйноту життя», граматична основа якого – присудок у формі 1-ї особи однини. 

Неозначено-особовим є речення «Радять мені жити без ілюзій», головний член тут – присудок у формі 3-ї особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Журбою біді не пособиш». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Безособовим є речення «Пахне гіркотою осені», присудок у цьому реченні виражений безособовим дієсловом. 

Речення «Снігами вкрилися поля і луки» є двоскладним.

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простих та складних реченнях. 

Кома між однорідними членами стоїть у реченні: Не страшна тобі ані посуха, ані дощ.

Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, відокремлена в реченні: Жайворонок висить на невидимій нитці, співаючи весну.

Кома між частинами безсполучникового речення: Лягло сонце за горою, зірки засіяли.

Кома між частинами складносурядного речення: Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів.

Відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання відколи? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним часу.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання які? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання про що? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 4, можна поставити питання подібно до чого? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним порівняльним.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Звертання 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати звертання в реченні. 

Звертанням називають слово в реченні, що означає назву особи чи предмета, до якого звернена мова: Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.

Зверніть увагу, що звертання не є членами речення, не відповідають на жодне питання, не пов’язуються сурядним чи підрядним зв’язком з головними чи другорядними членами речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак при передачі чужої мови.

Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті Г. Мати через пліт запитала сина, куди він зібрався.

Якщо слова автора йдуть перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а пряму мову беруть у лапки. Отже, правильно розставити розділові знаки в реченні в рядку Д треба так: Жалібно жовте листя березини, здається, шепче: «Літо, де ти, літо?».

Якщо слова автора йдуть після прямої мови, то між ними ставиться кома й тире (кому не ставимо, якщо після прямої мови стоїть знак питання або знак оклику), а слова автора розпочинаються з малої літери. Отже, правильно розставити розділові знаки потрібно так: «Яка ти розкішна, земле», – думала Маланка (В); «Та чим же я вам досадив?» – ягнятко, плачучи, питає (Б).

Якщо слова автора йдуть усередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставимо комбінований знак кома й тире, а пряма мова продовжується з малої літери. Отже, правильно розставити розділові знаки потрібно так: «За що ж, – хто-небудь попитає, – Зозуля Півня вихваляє?».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складносурядні речення, визначати їх види.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Ще виблискують кришталеві роси...» вибрати «але сонце вже осяяло виднокрай» (речення має дві граматичні основи, частини поєднані протиставним сполучником сурядності але).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні 

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з однорідними членами.

Граматичну помилку допущено в реченні рядка А, назви п’єс треба вживати в називному відмінку: «У п’єсах Шекспіра «Гамлет» і «Король Лір» порушено вічні проблеми буття».

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях. 

Пунктуаційну помилку допущено в третьому реченні: потрібно відокремити комою дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова: «У моїй батьківщині осінь потихеньку ступає в червоних чобітках, заквітчана в соняшники й китиці винограду».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні. 

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення та існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей. 

Слово «на диво» є вставним у четвертому реченні, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення, виражає емоційну оцінку повідомлюваного. 

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Види складних речень

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи другого, третього, четвертого й п’ятого речень.

Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ. Саме таким є друге речення.

Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи: Удосвіта часом кукурікають півні, вечорами линуть догори сині димочки. Речення є складним безсполучниковим. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Візьми свій келих сонця у життя!», граматична основа якого – присудок у формі 2-ї особи однини.

Неозначено-особовим є речення «Вино мудрості п’ють із келиха розчарувань», головний член тут – присудок у формі 3-ї особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Вір своїм очам, а не чужим речам». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Безособовим є речення «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема», присудок у цьому реченні виражений словом нема.  

Речення «Я прожив, моя мила, ці літа у найвищому щасті» є двоскладним.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях. 

Тире перед узагальнювальним словом все вживаємо в реченні «І сльози, і прокльони – все мине».

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «А мова – то пісня душі, покладена на слова».

Тире при відокремленій прикладці день легкий ставимо в рядку В.

Безсполучниковим є речення в рядку Г. Тире ставимо, якщо зміст частини складного речення протиставляється або зіставляється, порівнюється (можна підставити а, але, мов...): «Мало життя прожити – треба життя зрозуміти». 

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання коли? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним часу.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання незважаючи на що? усупереч чому? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

Від головної частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання яка? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 4, можна поставити питання про що? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати поширені й непоширені речення.

За наявністю другорядних членів речення бувають поширені й непоширені.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У рядку А речення непоширене: підмет виражений неподільним словосполученням двоє музик, присудок продовжували грати є складеним дієслівним.

Речення в рядку Б має тільки підмет комплімент і складений іменний присудок повинен бути щирим.

У рядку В речення теж непоширене: підметом є іменник Максим, а присудком – фразеологізм вийшов сухим із води (зверніть увагу, що фразеологізм завжди виступає одним членом речення).

Речення в рядку Г є односкладним, оскільки граматична основа складається лише з присудка закортіло скупатися (складений дієслівний), і поширеним, бо має додаток (кому?) Григорію.

У рядку Д речення є непоширеним, бо має підмет холод і складений іменний присудок стає помітнішим і помітнішим.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Особливості побудови речення 

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення.

Граматичну помилку допущено в реченні «Водій автобуса сказав пасажирам, які щойно зайшли, що оплатіть проїзд».

Для передачі чужого мовлення в тексті вживаються речення з прямою і непрямою мовою.

При заміні прямої мови на непряму потрібно особові займенники й дієслова 1-ї і 2-ї особи поставити у формі 3-ї особи. Отже, правильно побудувати це речення потрібно так: «Водій автобуса сказав пасажирам, які щойно зайшли, щоб оплатили проїзд».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у простому і складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у реченні. 

Кома перед і ставиться в реченні рядка Г, адже прості речення, що входять до складносурядного, відокремлюються одне від одного комою: «Крізь темну ніч шумів весняний дощ, і в унісон із ним шуміли сосни».

Зверніть увагу! Перед другою частиною складносурядного речення, яку приєднано до першої  єднальним чи розділовим сполучником, коми не ставимо, якщо частини мають:

• спільний другорядний член або вставне слово: «Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій»;
• спільне підрядне речення: «Коли він торкався смичком до струн скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика».

У рядку А не ставимо коми, оскільки сполучник і в цьому реченні з’єднує однорідні присудки.

У реченні рядка В теж не ставимо коми перед сполучником і, бо він з’єднує однорідні частини складнопідрядного речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком. Не може мати дієприслівникового звороту односкладне безособове речення.

Отже, граматично правильне продовження речення «Занотовуючи результати експерименту, …» матиме, якщо додати до нього частину, подану в рядку В.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Особливості вживання та написання форм іменника

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Зауважмо, що в таких словосполученнях, як день народження,  День знань,  День матері тощо, головним є слово день. Друге слово від нього залежне, воно пояснює його.

Слово день чоловічого роду, отже, мій, а не моє. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях. 

Пунктуаційну помилку допущено в шостому реченні: потрібно поставити кому між частинами складнопідрядного речення причини: «А луг пахне де/далі сильніше, і груди не можуть умістити, увібрати всю його терпку свіжість, бо за/малі».

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні й неоднорідні означення 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати однорідні й неоднорідні означення.

Означення в другому реченні є однорідними, оскільки характеризують предмет з одного боку: «густіший і темніший морок».

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні. 

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення та існують у реченні для вираження певного ставлення мовця, оформлення думки та інших додаткових цілей. 

Слово «мабуть» є вставним у четвертому реченні, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення, виражає невпевненість, сумнів. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означальним є речення «Бачу за морями золоті дороги, де припав до неба синьоокий степ», від головної частини можна поставити питання які?

З’ясувальним є речення «Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?», від головної частини можна поставити питання що?