ЗНО онлайн 2013 року з біології – основна сесія

ТЕМА: Класифікація хімічних елементів за їхнім вмістом в організмах (макроелементи, у тому числі органогенні елементи, мікроелементи). Наслідки недостатнього або надлишкового надходження в організм людини хімічних елементів (I, F, Fe, Ca, К) та способи усунення їх нестачі. Поняття про ендемічні хвороби

Для виконання завдання необхідні знання про елементний склад живих організмів.

Понад 60 хімічних елементів належать до групи мікроелементів (Йод, Кобальт, Манган, Купрум, Молібден, Цинк тощо). Хоча вміст мікроелементів в організмах незначний, їхня роль у забезпеченні нормального функціонування організмів може бути важливою.

Йод необхідний для того, щоб щитоподібна залоза виробляла гормони (тироксин, трийодтиронін). Недостатнє надходження Йоду в організм людини з їжею чи водою може спричинити порушення синтезу цих гормонів. У людей, що мешкають у місцевостях, де вода та ґрунт містять мало Йоду, часто розвивається захворювання ендемічний зоб (ендемічний у перекладі з грецької – місцевий, притаманний цій місцевості).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Ліпіди. Особливості будови, основні властивості та функції в організмах

Одна з функцій ліпідів є будівельна, або структурна. Так, фосфоліпіди є важливою складовою клітинних мембран. Клітинні мембрани складаються з ліпідів, білків і вуглеводів. Молекули ліпідів розташовані у два шари: їхні гідрофільні «голівки» (ортофосфатні групи) обернені до зовнішнього та внутрішнього боку мембрани. А гідрофобні «хвости», що складаються з ланцюжків жирних кислот, обернені всередину.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Нуклеїнові кислоти. Будова, нуклеотиди. Будова, властивості та функції ДНК, принцип комплементарності

В основі завдання запропонована задача на застосування закономірності кількісного вмісту нітрогеновмісних основ у молекулі ДНК:

по-перше, кількість нуклеотидів, що містять аденін у будь-якій молекулі ДНК, дорівнює числу нуклеотидів, які містять тимін (А = Т), а число нуклеотидів з гуаніном – числу нуклеотидів з цитозином (Г = Ц);

по-друге, сума нуклеотидів з аденіном і гуаніном дорівнює сумі нуклеотидів з тиміном і цитозином (А + Г = Т + Ц).

Відповідно до умови задачі тимідилових нуклеотидів становить 42 відсотки від загальної кількості, тоді відповідно до правила Чаргаффа, аденілових нуклеотидів становить теж 42 відсотки. Оскільки загальна кількість нітрогеновмісних основ 100 відсотків, тоді сума нуклеотидів з аденіном і гуаніном дорівнює 50 відсотків від загальної кількості.

Проводимо обчислення: 50-42 = 8. Кількість гуанілових нуклеотидів у ділянці молекули ДНК дорівнює 8 відсоткам від загальної кількості.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Сучасна клітинна теорія

Для відповіді на завдання необхідно знати основні положення сучасної клітинної теорії. Твердження «кожна нова клітина утворюється лише внаслідок розмноження материнської клітини шляхом поділу» є одним із положень сучасної клітинної теорії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Цитоплазма та її компоненти. Органели. Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, апарат Гольджi, лізосоми, вакуолі

Для виконання завдання необхідно знати загальні ознаки організмів різних царств.

Однією з характерних рис організмів, що належать до певного царства, є будова клітини. Серед варіантів відповідей указана вакуоля з клітинним соком. Вакуолі рослинних клітин утворюються з пухирців, які відокремлюються від ендоплазматичної сітки. Згодом дрібні вакуолі зливаються в більші, які можуть охоплювати майже весь об’єм цитоплазми. Вони заповнені клітинним соком – водним розчином органічних і неорганічних сполук. Комплекс Гольджі, ендоплазматична сітка, мітохондрії – органели, які входять до складу як рослинних, так і тваринних клітин.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Будова та функції ядра

В основі завдання описано дослід із одноклітинною водоростю ацетабулярією. Запропоновано за результатами зробити висновок.

Для виконання цього завдання необхідно знати функції ядра. Провідну роль ядра в передачі спадкової інформації можна проілюструвати за допомогою досліду на зелених одноклітинних водоростях – ацетабуляріях. Клітина має високу «ніжку», в основі якої розташоване ядро, а на верхівці – диск у вигляді шапки. Види ацетабулярій різняться за формою «шапки». Експериментально зрощували центральну частину «ніжки» одного виду ацетабулярій, позбавлену «шапки», з нижньою частиною «ніжки» іншого, де розташоване ядро. У такого штучно створеного організму формувалася «шапка», притаманна тому виду водорості, якому належала частина ніжки з ядром, а не тому, якому належала середня без’ядерна її частина.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, апарат Гольджi, лізосоми, вакуолі

Ендоплазматична сітка становить систему порожнин у вигляді мікроскопічних канальців та їхніх потовщень. Вони обмежені мембраною та сполучаються між собою.

Розрізняють два різновиди ендоплазматичної сітки: зернисту та незернисту. Зерниста (гранулярна) ендоплазматична сітка дістала свою назву тому, що на її мембранах розташовані рибосоми. На мембранах незернистої (агранулярної) ендоплазматичної сітки рибосоми відсутні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Двомембранні органели: мітохондрії, пластиди та їх типи (особливості їхньої будови і функцій)

Для виконання завдання необхідно знати функції мітохондрій.

Мітохондрії – двомембранні органели клітин більшості видів рослин, грибів і тварин. Мітохондрії слугують своєрідними клітинними «генераторами енергії». Основна функція мітохондрій – синтез АТФ. Цей процес відбувається за рахунок енергії, яка вивільняється під час окиснення органічних сполук. Початкові реакції відбуваються в матриксі, а наступні, зокрема синтезу АТФ, – на внутрішній мембрані мітохондрій.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Хромосоми, особливості будови та хімічного складу. Гомологічні хромосоми. Аутосоми та статеві хромосоми (гетерохромосоми). Каріотип. Хромосомний набір ядра (гаплоїдний, диплоїдний, поліплоїдний)

В основі завдання наведений рисунок хромосомного набору людини. Для виконання цього завдання необхідно знати відмінності між хромосомним набором чоловіка та жінки, а також між хромосомним набором здорової людини та хворої. У роздільностатевих тварин і дводомних рослин в особин однієї зі статей хромосоми однієї з пар різняться між собою, натомість в особин іншої – вони подібні. Це статеві хромосоми, які ще називають гетерохромосомами.

Хромосоми інших пар, які подібні у всіх особин, називають нестатевими, або аутосомами. Так, у хромосомному наборі жінки – дві Х-хромосоми, а чоловіка – одна Х-хромосома та одна Y-хромосома. Каріотип може змінюватись унаслідок мутацій. Ступінь та характер порушень залежать від того, у якій саме парі відбулися зміни кількості хромосом. Виходячи з цього, на рисунку зображено хромосомний набір здорового чоловіка.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Клітинний цикл. Інтерфаза. Мітотичний поділ клітин у еукаріотів, його фази

Для виконання завдання необхідно знати, як відбувається мітотичний поділ клітин еукаріотів. Мітоз складається з чотирьох послідовних фаз: профази, метафази, анафази і телофази.

Профаза починається з ущільнення ниток хроматину: хроматиди вкорочуються і потовщуються. Поступово зменшуються і зникають ядерця. Водночас починає формуватися веретено поділу. Під час метафази завершуються переміщення хромосом і формування веретена поділу. Хромосоми «вишиковуються» в одній площині в центральній частині клітини таким чином, що центромери гомологічних хромосом опиняються майже на одній лінії. До кінетохорів окремих хромосом приєднуються нитки веретена поділу. Анафаза – найкоротша фаза мітозу. У цей час хроматиди кожної з хромосом розходяться до різних полюсів клітини. Телофаза триває від завершення розходження хроматид до утворення дочірніх клітин.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Віруси, їх хімічний склад, будова та відтворення

Для виконання завдання необхідні знання будови вірусів.

Віруси – паразити клітин прокаріотів та еукаріотів, і поза клітиною-хазяїном не виявляють жодних ознак життя. Для свого розмноження вони використовують речовини та енергію клітини-хазяїна. У складі вірусної частинки може бути лише один тип нуклеїнової кислоти – або ДНК, або РНК. Унаслідок взаємодії між вірусом і клітиною-хазяїном часто розвиваються захворювання, зокрема грип, СНІД. Для збудників синдрому набутого імунодефіциту та грипу спільним є те, що їхня спадкова інформація міститься в молекулах РНК.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Особливості будови та процесів життєдіяльності прокаріотів

Важливою характеристикою прокаріотів є їх стосунок до вільного кисню. За цією ознакою їх поділяють на аеробів та анаеробів. Аероби можуть жити лише в умовах наявності вільного кисню, а енергію для життєдіяльності отримують, окислюючи органічні речовини за участі вільного кисню. Анаероби поширені у природі та живуть там, де не можуть жити аероби: в ґрунті, під водою, у кишковому тракті вищих тварин. Енергію отримують за рахунок безкисневого розщеплення органічних речовин.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Загальна характеристика царства Гриби. Роль грибів у природі та житті людини

Цвілеві гриби оселяються лише на субстратах із високим умістом органіки. Це можуть бути перегній, волога деревина, продукти харчування (хліб, овочі, фрукти). Живляться цвілеві гриби, розкладаючи ті субстрати, на яких вони зростають. На харчових продуктах може оселятися мукор, або головчаста цвіль. Це одноклітинний гриб. Його багатоядерна клітина розгалужена. Одні з її відгалужень занурюються в субстрат, забезпечуючи споживання поживних речовин. Інші відгалуження піднімаються над субстратом. Вони закінчуються кулястими розширеннями, у яких утворюються спори.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Червоні водорості (філофора, порфіра, кораліна)

Для виконання завдання необхідні знання будови червоних водоростей.

Окрім хлорофілу, ці водорості містять червоні та жовті пігменти, різні поєднання яких зумовлюють різноманітні забарвлення сланей – від темно-червоного до жовтого чи блакитно-зеленого. Червоні пігменти дають змогу водоростям уловлювати слабке світло на глибинах до 200–250 м. Тому червоні водорості – єдині рослини, що живуть на такій глибині.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Папоротеподібні (щитник чоловічий, страусове перо звичайне, сальвінія)

В основі завдання наведений рисунок заростка щитника чоловічого.

Для виконання цього завдання необхідно знати особливості будови та життєвого циклу папоротеподібних.

У папоротеподібних у життєвому циклі чергуються статеве та нестатеве покоління. Переважають особини нестатевого покоління (спорофіта). Те, що ми звикли називати папороттю, і є особина, яка розмножується нестатево. Ця рослина має підземний пагін – кореневище. Від нього відходять додаткові корені. На нижній поверхні листка можна побачити невеличкі коричневі горбки. Це групи спорангіїв, укриті спільним покривальцем. Коли спори дозрівають, покривальця руйнуються і спори висипаються. За сприятливих умов зі спори розвивається особина статевого покоління (гаметофіт), яку називають заростком. Заросток має вигляд невеличкої серцеподібної пластинки діаметром 1–1,5 см. Від його нижньої частини відходять ризоїди. Ризоїди – виріст нижньої частини талому гаметофіту, що являють собою нитковидні утворення, які служать для прикріплення. Ризоїди виконують функції кореня: закріплення рослини на субстраті та всмоктування з нього розчинів поживних речовин. Але, на відміну від коренів, ризоїди не мають тканин.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Голонасінні (гінкго, тис ягідний, туя, сосна, ялина, модрина, яловець, кедр, вельвічія, саговник)

У більшості видів хвойних листки мають вигляд голок. Такі листки називають хвоєю, звідки й походить назва класу. Голки на поперечному розрізі округлі, або ребристі, або нагадують плоскі видовжені луски. Невелика площа листків та особливості їхніх продихів (вони заглиблені у товщу листка і можуть на зиму закриватися воском) забезпечують майже повне припинення випаровування води взимку. Тому хвойним не потрібно скидати листки на зиму. Більшість із них є вічнозеленими рослинами, і лише деякі представники (наприклад, модрина) належать до листопадних рослин.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Тканини багатоклітинних рослин: твірна, покривна, основна, механічна, провідна, їхня будова і функції

Для виконання завдання необхідні знання внутрішньої будови кореня. Усі корені подібні за будовою. Якщо розглянути головний корінь, можна помітити, що він складається з різних за особливостями будови ділянок – зон. Тож у корені виділяють такі зони: кореневого чохлика, поділу, розтягування, всисну та провідну. Під кореневим чохликом розташована зона поділу, її довжина становить 2–3 мм. Складається зона поділу з клітин твірної тканини. Вони постійно діляться і дають початок іншим типам клітин кореня.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Генеративні органи покритонасінних рослин (квітка, насінина, плід)

В основі завдання наведений рисунок квітки – генеративного органу, який забезпечує статеве розмноження квіткових рослин – процеси запилення та запліднення.

Для виконання цього завдання необхідно знати особливості будови квіток. Квітка становить собою видозмінений пагін. Вона складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок і маточок.

На рисунку буквою Х позначено маточку. Маточка утворена одним чи кількома зрослими листочками – плодолистками. Маточок у різних видів рослин буває від однієї до кількох десятків. Маточка складається з нижньої розширеної частини – зав'язі, середньої видовженої – стовпчика та верхньої – приймочки. Усередині зав'язі містяться один або кілька насінних зачатків.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Будова кореня

Для виконання завдання необхідні знання будови насінини.

Насінина складається із зародка рослини та ендосперму. Вона вкрита насінною шкіркою, що утворилась із покривів насінного зачатка. Головна частина насінини — це зародок рослини. Зародок складається з тих самих органів, що й доросла рослина: зародкових стебла, бруньки та листків. За сприятливих умов зародок, використовуючи кисень повітря, енергію поживних речовин і тепло, починає рости й розвиватися. Спочатку при проростанні з’являється зародковий корінь, який росте, розвивається і стає головним коренем рослини.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Одноклітинні тварини. Загальна характеристика. Особливості будови та процесів життєдіяльності (живлення, дихання, виділення, осморегуляція, рух, подразливість, розмноження, інцистування)

Прісноводні найпростіші – амеба протей, евглена зелена, інфузорія-туфелька – мають особливі скоротливі вакуолі. Скоротливі вакуолі забезпечують виведення з клітини надлишків води, регулюючи внутрішньоклітинний тиск. Разом з водою виводяться й деякі кінцеві продукти обміну речовин. У паразитичних і більшості морських найпростіших скоротливих вакуоль немає.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Тип Кишковопорожнинні, або Жалкі. Загальна характеристика типу. Особливості будови та процесів життєдіяльності. Поняття про рефлекс. Різноманітність кишковопорожнинних (медузи та поліпи). Роль кишковопорожнинних у природі та житті людини. Коралові поліпи та формування коралових рифів

Для виконання завдання необхідні знання особливостей життєвого циклу коралових поліпів. Коралові поліпи – роздільностатеві тварини. Запліднення відбувається в жіночій особині, де й утворюється личинка, яка з часом залишає материнський організм. Личинка є організмом, складеним двома типами клітин: зовнішній покрив утворюють пласкі клітини із війками, завдяки биттю яких личинка рухається в товщі води; всередині знаходиться маса менш диференційованих клітин. Завдяки планктонному способу життя, а також здатності до активного пересування, личинки відіграють значну роль в розселенні свого виду, особливо у випадках, коли в життєвому циклі цього виду немає інших рухливих форм.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Тип Первиннопорожнинні, або Круглі черви. Загальна характеристика типу. Круглі черви – паразити рослин, тварин, людини (аскарида, гострик, трихінелла)

Поширений паразит людини - гострик – мешкає в кишечнику.

Це невеликі черви (довжина самок до 12 мм, самців – до 5 мм) з незначною (близько місяця) тривалістю життя. Гострики отруюють організм людини продуктами свого обміну речовин. Запліднені самки гострика вночі відкладають яйця на згортки шкіри навколо анального отвору, подразнюючи її своїми виділеннями. Людина відчуває сильний свербіж, а коли розчісує ці місця, то на її руках залишаються яйця паразита. Через немиті руки яйця гострика можуть знову потрапляти до кишечнику. Так відбувається багаторазове самозараження, і захворювання триває досить довго. Найчастіше гострик паразитує в дітей, тому що в них немає навичок гігієнічної поведінки.

 Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Ракоподібні. Загальна характеристика, особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності, середовища існування

Для виконання завдання необхідні знання особливостей зовнішньої будови рака річкового.

Тіло рака має головогруди, зверху вкриті суцільним панциром, і черевце, що складається з окремих сегментів, укритих щитками. У передній частині тіла на рухомих стебельцях розташовані складні очі. На головогрудях є дві пари вусиків, кінцівки, які утворюють ротовий апарат (три пари щелеп і три пари ногощелеп), і п’ять пар ходильних кінцівок. На першій парі добре розвинені клешні. Вони слугують для захисту від ворогів, захоплення їжі та її шматування. Шість пар кінцівок розташовані на черевці. Ніжки останньої пари розширені, і разом з анальною пластинкою, якою закінчується черевце, утворюють віялоподібний хвостовий плавець.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Тип Молюски, або М’якуни. Загальна характеристика типу, різноманітність, середовища існування та спосіб життя Класи Черевоногі (ставковик, виноградний слимак), Двостулкові (беззубка, устриці, перлова скойка). Головоногі (кальмари, каракатиці, восьминоги). Характерні риси будови, процесів життєдіяльності, поширення. Роль молюсків у природі та житті людини. Охорона молюсків

Молюски — безхребетні тварини з м’яким несегментованим тілом, яке часто вкрите захисною черепашкою.

Найбільше видів молюсків належить до класу Черевоногі. У черевоногих добре розвинені всі три відділи тіла: голова, тулуб і нога. На голові є одна чи дві пари щупалець. Тулуб оточений суцільною зазвичай спірально закрученою черепашкою. Представники класу Головоногі — здебільшого хижі морські тварини, що вільно плавають у товщі води. Їхнє тіло складається з тулуба і великої голови, нога перетворилася на щупальця, що оточують рот. Черепашки в більшості видів немає, у каракатиці вона має вигляд пластинки, розташованої під шкірою. Лише наутилуси, що мешкають у тропічних морях у поверхневих шарах води, мають багатокамерну черепашку. Молюски класу Двостулкові – двобічносиметричні тварини. Їхнє тіло сплющене з боків і складається з тулуба та ноги. Голови немає, тож немає й щупалець, глотки, язика з терткою, щелеп, слинних залоз тощо. Розміри їхніх черепашок, що складаються з двох стулок, різноманітні: від 1–2 мм до 1,5 м завдовжки (як у тридакни). У звичайних представників наших прісних водойм – жабурниць (беззубок) і перлівниць черепашка сягає завдовжки до 20 см. Стулки черепашки замикаються завдяки скороченню м’язів-замикачів, які прикріплюються до внутрішніх боків протилежних стулок.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Клас Земноводні. Загальна характеристика. Особливості будови та процесів життєдіяльності у зв’язку з виходом на суходіл

Для виконання завдання необхідні знання особливостей будови земноводних у зв’язку з пристосуванням їх до життя на суходолі.

Земноводні – це тварини, які в дорослому стані здебільшого поширені на суходолі, проте їхнє розмноження і розвиток відбувається у воді. Дорослі земноводні дихають за допомогою легенів і через шкіру, а їхні личинки та деякі дорослі особини – за допомогою зябер. Шкіра гола, у якій багато слизових залоз. Цей слиз зволожує поверхню тіла й полегшує газообмін через шкіру, захищає тварин від проникнення хвороботворних мікроорганізмів. Єдиний шийний хребець з’єднує голову з тулубом. Тому рухливість голови у цих тварин обмежена. Скелет кінцівок включає кістки вільних кінцівок (передніх і задніх) та їхніх поясів. Він має типову для наземних хребетних тварин будову. Передні і задні кінцівки палі – пристосовані для опори об твердий субстрат. У земноводних найкраще розвинені м’язи кінцівок та їхніх поясів. Очі земноводних пристосовані до функціонування на суходолі: вони допомагають тваринам краще орієнтуватися в навколишньому просторі і знаходити об’єкти живлення. Але сприймають вони лише предмети, що рухаються. Від пересихання очі захищені трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою). Органи слуху земноводних здатні сприймати звуки, які поширюються в наземному середовищі. Тому, крім внутрішнього вуха, вони мають ще й середнє. До його складу входить слухова кісточка й барабанна перетинка.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Клас Птахи. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності. Птахи – теплокровні тварини. Пристосованість птахів до польоту

Для виконання завдання необхідні знання особливостей будови птахів у зв’язку з пристосуванням їх до польоту.

Птахи мають укорочене обтічне тіло, вкрите пір’яним покривом. Їхні передні кінцівки перетворилися на крила, а задні слугують для пересування по землі. Теплокровність, здатність до польоту та досить високий рівень розвитку нервової системи визначили своєрідність цієї групи хребетних тварин.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Різноманітність ссавців. Плацентарні ссавці: ряди Комахоїдні, Рукокрилі, Гризуни, Хижі, Китоподібні, Парнокопитні, Непарнокопитні, Примати; особливості організації, представники, роль у природі та житті людини

Для виконання завдання необхідні знання систематики тварин типу Хордові.

Клас Ссавці – це високоорганізовані представники типу Хордові. Визначальною ознакою ссавців є вигодовування своїх малят молоком, яке виробляють особливі молочні залози. Ссавцям притаманний високий рівень розвитку нервової системи, зокрема головного мозку. Це зумовлює складну поведінку тварин і дає їм змогу добре пристосовуватися до мінливих умов середовища. Ці тварини опанували основні середовища життя на нашій планеті: наземно-повітряне, водне та ґрунт. Морж, тюлень, нерпа належать до ряду Хижі, класу Ссавці.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Тканини організму людини (епітеліальна, м’язова, нервова, тканини внутрішнього середовища: сполучні, кров, скелетні) їх будова і функції

В основі завдання наведений рисунок тканини людського організму.

Для виконання цього завдання необхідно знати особливості будови тканин та їх класифікацію.

В організмі людини розрізняють такі типи тканин: епітеліальні, тканини внутрішнього середовища, м’язові та нервові. Епітеліальна тканина складається з клітин, що щільно притиснуті одна до одної та розташовуються у вигляді пласта. Майже немає міжклітинної речовини. Тканини внутрішнього середовища складаються з різноманітних клітин, які розташовані не щільно стосовно одна одної, мають велику кількість міжклітинної речовини. М’язова тканина складається з клітин видовженої форми, у цитоплазмі яких є особливі скоротливі волоконця – міофібрили. Нервова тканина складається з нервових клітин (нейронів) і клітин, що оточують нейрони – нейроглії. Нейрон має тіло і відростки: дендрити – відносно короткі та один довгий – аксон. Виходячи з цього, на рисунку зображено епітеліальну тканину.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Опорно-рухова система

Скелет плечового пояса складається з парних кісток: двох лопаток і двох ключиць.

Ці кістки створюють опору для приєднаних до них рук. Лопатка — плоска кістка, з’єднана з ребрами та хребетним стовпом лише за допомогою м’язів. Ключиця є трохи зігнутою кісткою, яка одним кінцем з’єднана з лопаткою, а іншим – з грудною кісткою. Зовнішній кут лопатки разом з головкою плечової кістки формує плечовий суглоб.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Функції та будова кровоносної та лімфатичної систем

Для виконання завдання необхідні знання особливостей будови кровоносної системи.

Судини кровоносної системи утворюють мале і велике кола кровообігу.

Мале коло кровообігу починається з правого шлуночка серця, з якого венозна кров легеневими артеріями надходить до легеневих капілярів. Легеневі капіляри густо обплітають легеневі пухирці, заповнені атмосферним повітрям. Тут відбувається газообмін між організмом і навколишнім середовищем. Насичена киснем кров стає артеріальною і по легеневих венах повертається до лівого передсердя.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Склад і функції крові. Кровотворення і анемія

Під впливом несприятливих чинників (поганого харчування, малорухливого способу життя, радіаційного та хімічного забруднення довкілля, хронічних захворювань шляхів травлення, шкідливих звичок) у людини зменшується кількість еритроцитів або вміст у них гемоглобіну, через що виникає недокрів’я, або анемія. Вона спричинює кисневе голодування всіх органів і тканин організму.

 Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Нервова система: центральна та периферична. Будова і функції спинного мозку та головного мозку

Для виконання завдання необхідні знання особливостей будови спинного мозку.

Спинний мозок – це тяж, який розміщується в хребетному каналі і прикріплюється до його стінки. Угорі він переходить у головний мозок, а внизу закінчується на рівні 2-го поперекового хребця. У центрі спинного мозку проходить канал, заповнений ліквором. Цей канал оточує сіра речовина, навколо якої розташована біла речовина. Це провідні шляхи, що сполучають різні ділянки спинного мозку, спрямовуються до головного мозку і від головного мозку до спинного. Сіра речовина складається з двох симетричних частин неправильної форми. Від спинного мозку на рівні кожного хребця відходять дві пари корінців. У передніх корінцях містяться аксони ефекторних (рухових) нейронів, тіла яких розташовані в сірій речовині, а в задніх — закінчення аксонів чутливих нейронів, що підходять до сірої речовини.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Регуляція функцій. Гуморальна регуляція. Ендокринна система

Гуморальна регуляція функцій організму – це координація фізіологічних функцій організму людини через рідинні середовища: кров, лімфу, тканинну рідину. У процесі еволюції виникла раніше за нервову. Чинниками гуморальної регуляції є біологічно активні речовини (гормони) та продукти обміну речовин.

Гормони, що виділяються ендокринними залозами (залозами внутрішньої секреції), є найважливішими біологічними регуляторами обміну речовин та інших функцій організму.

Специфічні особливості гормонів: порівняно з нервовою системою мають нижчу швидкість настання ефекту (відповіді); утворюються в організмі в дуже малих кількостях, але ефективно впливають на перебіг фізіологічних процесів; мають високу специфічність дії – кожен гормон виконує певну функцію, регулює визначений процес, але впливає на нього в усіх клітинах і тканинах; після надходження до крові виконують своє призначення далеко від місця синтезу. Центри координації роботи ендокринних залоз розташовані в головному мозку й об’єднуються в систему, що складається з гіпоталамуса і гіпофіза, — гіпоталамо-гіпофізарну систему. Вона контролює відповіді організму на зміни в зовнішньому середовищі і його гомеостаз. Гіпоталамус є частиною нервової системи, відділом головного мозку, а гіпофіз — головною залозою внутрішньої секреції. Він розташований безпосередньо під гіпоталамусом і пов’язаний з ним спільною системою кровоносних судин і відростками нейронів.

Гуморальна регуляція підпорядковується нервовій регуляції й становить з нею єдину систему нейрогуморальної регуляції.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Імунітет, його види

Імунітет — сукупність захисних механізмів, які допомагають організму боротися з чужорідними чинниками: бактеріями, вірусами, найпростішими, гельмінтами, їхніми токсинами, різноманітними хімічними речовинами, тощо.

Іноді інфікованим людям уводять лікувальну сироватку, що містить уже готові антитіла. Такий набутий штучний імунітет зберігається недовго — антитіла швидко руйнуються і виводяться з організму. Сироватки з антитілами одержують із крові тварин, заздалегідь інфікованих відповідним збудником.

Сироватки застосовують для лікування правця, дифтерії тощо.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Функції та будова органів дихання. Газообмін у легенях та тканинах

Для виконання завдання необхідні знання особливостей будови органів дихання та газообміну у легенях.

Кисень і вуглекислий газ вільно дифундують через мембрани клітин стінок альвеол і капілярів. Суть цього фізичного процесу полягає в тому, що молекули будь-якої речовини, відповідно, й газу, переміщуються з ділянки, де їх концентрація більша, до ділянки, де їх концентрація менша. Це переміщення триває, доки концентрація речовини в обох ділянках не стане однаковою. У капіляри легенів надходить венозна кров, збагачена вуглекислим газом, що потрапив до неї з міжклітинної рідини, й бідна на кисень. Концентрація кисню в альвеолярному повітрі вища, ніж у венозній крові, тому кисень переміщується крізь стінки альвеол і капілярів у кров. У крові молекули кисню з’єднуються з гемоглобіном еритроцитів, утворюючи оксигемоглобін. Концентрація вуглекислого газу в альвеолах нижча, ніж у венозній крові. Тому він дифундує з капілярів в альвеоли, а звідти під час видиху видаляється назовні.

 Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Живлення і травлення. Енергетичні потреби організму. Основні етапи розщеплення білків, вуглеводів і жирів

Для виконання завдання необхідні знання особливостей будови та функцій органів травлення.

Кишечник – найдовша частина травного шляху людини. Розрізняють: тонкий кишечник, у якому відбувається перетравлення та всмоктування поживних речовин, і товстий. Функція товстого кишечнику – усмоктування води, формування калових мас, які надходять у пряму кишку. Тонкий кишечник на виході зі шлунка розпочинається короткою дванадцятипалою кишкою. До неї впадають протоки печінки й підшлункової залози.

Ферменти соку підшлункової залози розщеплюють білки (трипсин), жири (ліпаза) та вуглеводи (амілаза, лактаза). Вони активні лише в лужному середовищі й активізуються жовчю. Жовч виробляється найбільшою залозою нашого тіла – печінкою. Вона накопичується в жовчному міхурі й виділяється при надходженні харчової грудки до дванадцятипалої кишки. Основна функція жовчі – емульгація жирів їжі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Системи, що забезпечують виділення продуктів метаболізму (сечовидільна, дихальна, травна, шкіра)

Сеча в нирках продукується безперервно. Цей процес відбувається у два етапи: спочатку утворюється первинна сеча, а потім — вторинна, або концентрована, сеча.

На відміну від звичайних капілярів, клубочкові капіляри пропускають рідину лише в одному напрямку — назовні. Діаметр приносної артеріоли більший, ніж виносної, тому в капілярах клубочка створюється високий тиск. Під тиском крізь стінки капілярів і ниркової капсули до її порожнини фільтрується рідина, подібна до плазми крові. У ній відсутні лише формені елементи крові й великі за розміром молекули білків, що не проходять крізь пори стінок капілярів клубочка. Цю рідину називають первинною сечею, а процес її утворення — фільтрацією. За добу в нирках утворюється 170–180 л первинної сечі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Статеве розмноження. Процеси формування статевих клітин

Для виконання завдання необхідні знання основних етапів гаметогенезу, а саме оогенезу.

У кожному яєчнику почергово дозріває по одній клітині-попередниці. Унаслідок двох послідовних поділів клітини-попередниці утворюються чотири гаплоїдні клітини, але лише одна з них стає яйцеклітиною. Три інші, так звані полярні тільця, значно менші за яйцеклітину і незабаром гинуть.

Завдяки такому нерівноцінному поділу весь запас поживних речовин концентрується в яйцеклітині.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Норми і гігієна харчування. Вітаміни, їхні властивості. Авітамінози, гіпо- та гіпервітамінози

Вітамін С, або аскорбінова кислота, входить до складу ферментів, які забезпечують засвоєння білка клітиною, а завдяки цьому – міцність тканин, особливо сполучної та м’язової; швидке загоєння ран при порушеннях у тканинах; реакціях імунітету; нормальне продукування гормонів. Гіпо- й авітаміноз вітаміну С спричиняє захворювання цингу, за якої припиняється синтез білків.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Онтогенез. Періоди індивідуального розвитку організмів

В основі завдання наведений рисунок, на якому представлено пропорції тіла людини залежно від віку тканини людського організму.

Для виконання цього завдання необхідно знати особливості індивідуального розвитку організму людини – онтогенезу.

Цим терміном позначають сукупність послідовних змін, що відбуваються в організмі від моменту утворення зиготи до смерті. Етапи онтогенезу зазвичай вирізняють за тими життєвими завданнями, які необхідно виконати організму для збереження виду, до якого він належить.

Під час росту й розвитку різні системи органів і навіть різні органи в тій самій системі досягають функціональної зрілості неодночасно. Нерівномірним є ріст у системах органів: інтенсивний ріст чергується з періодами сповільнення. Формування кісток мозкової частини черепа завершується в 1–2 роки, їх з’єднання — у 4 роки, а кістки лицьової частини черепа найінтенсивніше ростуть у період статевого дозрівання. Швидкість росту голови після народження не перевищує швидкість росту тіла. У цей час череп набуває форми, властивої дорослій людині. Нерівномірність росту різних частин опорної системи проявляється в тому, що тіло дитини набуває пропорцій, характерних для дорослого, лише у 14–16 років. Відносна довжина нижніх кінцівок з віком збільшується.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Зчеплене успадкування. Хромосомна теорія спадковості

В основі завдання наведений рисунок, на якому представлено результати зчепленого успадкування деяких ознак у дрозофіли.

Для виконання цього завдання необхідно знати особливості явища зчепленого успадкування.

Явище зчепленого успадкування Т. Х. Морган довів за допомогою досліду описаного в умові завдання. Як видно з результатів схрещування, співвідношення фенотипів у гібридному поколінні сильно відрізняється від очікуваного за законами Менделя (1:1:1:1). Це пояснюється тим, що частка утворених дигетерозиготною самицею некросоверних (нерекомбінантних) гамет становить 83 % (41,5 % нащадків мали сіре тіло і нормальну форму крил, 41,5 % - чорне тіло і недорозвинені крила).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем, і їх статистичний характер

В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування ознак, встановлених Г. Менделем.

Аналізуючи основу завдання, можна констатувати, що в завданні йдеться про моногібридне схрещування.

Моногібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються за однією ознакою. Необхідно також зауважити, що за умови повного домінування домінантна ознака проявляється і в гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот, тобто якщо організм має хоча б один домінантний алель. Оскільки схрещування коричневої норки із сірою дало лише коричневих потомків, запишемо перше схрещування:

P1 АА×аа

F1 Аа

Отже, отримали одноманітне гетерозиготне покоління (перший закон Менделя). Надалі, при схрещуванні гібридів першого покоління між собою, у другому поколінні отримали коричневих та сірих норок:

P2 Аа×Аа

F2 АА Аа Аа аа

Отримали співвідношення 1:2:1.

Отже, серед гібридів другого покоління слід очікувати появу гетерозиготних особин з ймовірністю 50 %.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Екологічні фактори: абіотичні, біотичні, антропогенні

Для виконання завдання необхідні знання екологічних факторів.

Екологічні фактории – сукупність усіх чинників середовища, що діють на живий організм або надорганізмову систему. Усю різноманітність екологічних факторів ділять за походженням і характером дії на три великі групи – абіотичні, біотичні та антропогенні.

Абіотичні фактори – фактори неорганічної, або неживої, природи, що діють на живий організм або надорганізмову систему (світло, температура, вода, повітря, грунт, рельєф, атмосферний тиск).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Адаптивні біологічні ритми організмів

Унаслідок обертання Землі навколо своєї осі двічі на добу змінюється освітленість. Це зумовлює коливання температури, вологості та інших абіотичних факторів, що в свою чергу, впливає на активність організмів. Зміна дня і ночі впливає на перебіг різних функцій організмів тварин: рухову активність, інтенсивність процесів обміну речовин тощо. У людини зареєстровано понад 100 життєвих функцій, залежних від часу доби.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Екосистеми, їх склад та різноманіття. Взаємозв’язки між по популяціями в екосистемах (прямі і непрямі; антагоністичні, нейтральні і мутуалістичні; трофічні і топічні). Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди. Типи екологічних пірамід. Розвиток екосистем

Для виконання завдання необхідні знання про різноманітність, розвиток та продуктивність екосистем.

Агроценоз — співтовариство рослин, тварин і мікроорганізмів, створене і регулярно підтримуване людиною для отримання сільськогосподарської продукції. Агроценоз характеризується малою екологічною надійністю (агроценоз не здатний самовідновлюватися і саморегулюватися), але досить високою врожайністю (продуктивністю). Основу агроценозів становить агрофітоценоз — штучна рослинна спільнота, що створюється на основі агротехнічних заходів (наприклад, посіви та посадки зернових, овочевих, плодових та технічних культур). Рослинний покрив агрофітоценозів зазвичай утворений одним видом (сортом) культурних рослини та відповідними бур’янними видами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називають ланцюгами живлення.

В основі завдання наведено деякі послідовності ланцюга виїдання. Необхідно вказати варіант з правильною послідовністю компонентів.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім йдуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини, потім хижаки (консументи) 1-го порядку, хижаки 2-го порядку. У наведеному ланцюгу продуцент пшениця споживається довгоносиком, яким живиться жайворонок, останніми в свою чергу живиться хижий птах – орел.

Тому правильна послідовність є така: пшениця → довгоносик → жайворонок → орел.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди

В основі завдання наведений рисунок, на якому зображено різні організми.

Для виконання цього завдання необхідно знати послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім йдуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини, потім хижаки (консументи) 1-го порядку, хижаки 2-го порядку.

Тому правильна відповідь є така: дерево.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Форми біотичних зв’язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм)

В основі завдання наведений приклад одного з типів симбіозу – коменсалізму.

Коменсалізм – це такий тип взаємозв’язків різних видів, за якого один з них (коменсал) використовує залишки їжі, продукти життєдіяльності чи житло іншого (хазяїна), не завдаючи йому помітної шкоди. Проте і користі від коменсалів організмам хазяїв ніякої. Коменсалізм може проявлятися у формах квартиранства або нахлібництва. Квартиранство – використання коменсалом для оселення організму хазяїна або частини його середовища життя.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Синтетична теорія еволюції. Мікроеволюція. Природний добір

Дивергенція – розходження ознак і властивостей у близьких груп організмів унаслідок еволюційних змін, що є результатом адаптації до різних умов існування. Поняття «дивергенція» введене Ч. Дарвіном для пояснення походження видів тварин і рослин, їх різноманіття, виникнення розмежування між видами, обґрунтування вчення про монофілетичне походження видів від спільного предка.

Дивергенція ознак під впливом природного добору приводить до диференціації видів і їх спеціалізації. Залежно від спрямування адаптаційних змін організмів природний добір буває стабілізуючим, рушійним і розриваючим.

Виходячи з наведеного в умові завдання прикладу, описується саме приклад розриваючого добору. Він спрямовує мінливість у двох, рідше кількох, різних напрямках, однак не сприяє середнім (проміжним) станам ознак. Цей добір спричиняє виникнення кількох фенотипних форм у популяції, що сприяє її пристосуванню до нестабільних умов довкілля.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Цитоплазма та її компоненти. Органели. Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, апарат Гольджi, лізосоми, вакуолі. Двомембранні органели: мітохондрії, пластиди та їх типи (особливості їхньої будови і функцій). Взаємні перетворення пластид. Автономія мітохондрій та хлоропластів у клітині. Інші органели: рибосоми, полірибосоми, клітинний центр, органели руху. Клітинні включення

Завдання перевіряє знання будови клітини, функціонування її органел та вміння розпізнавати їх на рисунках.

Органели – постійні клітинні структури. Кожна з органел забезпечує відповідні функції, як-то живлення, рух, синтез певних сполук, зберігання і передачу спадкової тощо. У кожній органелі відбуваються певні біологічні процеси. Необхідно увідповіднити зображення органел і функцій, які вони виконують.

Цифрою 1 позначено мітохондрію, яка забезпечує енергією клітину, акумулюючи її в молекулах АТФ. Цифрою 2 – комплекс, або апарат, Гольджі, який бере участь у дозріванні, розподілі і транспортуванні синтезованих речовин. Цифрою 3 – рибосому, функція якої – синтез білків. Цифрою 4 – хлоропласт, у якому здійснюється фотосинтез. Зайвою функцією є регуляція внутрішньоклітинного тиску, структурний компонент клітини, який виконує цю функцію на рисунку не позначений.

Правильна відповідь – БДАВ.

ТЕМА: Класифікація покритонасінних рослин. Класи Однодольні й Дводольні. Родина Капустяні (Хрестоцвіті) (представники: грицики, редька дика, капуста, гірчиця, рапс). Родина Розові (представники: суниця, шипшина, горобина, яблуня, вишня, смородина). Родина Бобові (представники: горох, квасоля, конюшина, робінія (біла акація), люцерна). Родина Пасльонові (представники: петунія, паслін, тютюн, картопля, томат, перець); Айстрові (Складноцвіті) (представники: соняшник, кульбаба, будяк, ромашка, волошка)

Для виконання завдання необхідно визначити, до якої родини належать рослини, значення у житті людини яких описане в завданні.

Під цифрою 1 наведений опис значення рослин, що відповідає рослинам з родини Капустяні. Під цифрою 2 – родині Розові. Під цифрою 3 – родині Бобові. Під цифрою 4 – родині Пасльонові. Відсутній опис значення рослин родини Лілійних.

Правильна відповідь – ВГДА.

ТЕМА: Різноманітність комах. Ряди комах з неповним (Прямокрилі, Воші) та повним (Твердокрилі, або Жуки, Лускокрилі, або Метелики, Перетинчастокрилі, Двокрилі, Блохи) перетворенням. Характеристика рядів, типові представники, роль у природі та житті людини

Завдання перевіряє знання представників рядів тварин класу Комахи типу Членистоногі, яких вивчають у шкільному курсі біології.

Білан капустяний є представником ряду Лускокрилі, жук колорадський – Твердокрилі, коник зелений – Прямокрилі, бджола медоносна – Перетинчастокрилі. У переліку відсутній ряд Воші, представником якого є воша людська. Запропоновані тварини описуються при вивченні різноманітності тварин класу Комахи.

Правильна відповідь – БАДВ.

ТЕМА: Опорно-рухова система. Кісткові та хрящові тканини. Хімічний склад, будова, ріст і з’єднання кісток. Функції та будова кровоносної та лімфатичної систем. Нервова система: центральна та периферична. Будова і функції спинного мозку та головного мозку. Функції та будова органів дихання. Будова та функції органів травлення

Для виконання завдання необхідно знати будову організму людини: фізіологічні системи та органи, що їх складають.

Серце входить до складу кровоносної системи, мозочок – нервової системи, нирки – видільної, щитоподібна залоза – ендокринної системи. Зайвою в переліку систем є лімфатична, орган, який входить до складу цієї системи, на рисунку не позначений.

Правильна відповідь – ВАГБ.

ТЕМА: Функції та будова кровоносної та лімфатичної систем

Для виконання завдання необхідні знання особливостей руху крові судинами кіл кровообігу людини.

Від правого шлуночка відходить велика легенева артерія, по якій кров прямує до легенів. Вона багаторазово розгалужується, і густа мережа капілярів обплітає альвеоли. Капіляри легенів збираються в більші судини, які зливаються у вени. По чотирьох легеневих венах артеріальна кров надходить до серця — до лівого передсердя.

У серці артеріальна кров з лівого передсердя надходить до лівого шлуночка, а з нього — до великої артерії аорти. Аорта розгалужується, і артеріальна кров по менших артеріях прямує до всіх частин тіла і органів. З капілярів венозна кров надходить до вен. По венах, що містяться в тулубі, нижніх кінцівках, органах черевної порожнини, вона рухається до нижньої порожнистої вени. Венозна кров з вен голови, шиї, верхніх кінцівок потрапляє до верхньої порожнистої вени. Ці дві вени впадають у праве передсердя, з нього — у правий шлуночок.

Правильна послідовність руху крові судинами від серця: аорта – печінкова артерія – печінкова вена – нижня порожниста вена.

Правильна відповідь – ГВБА.

ТЕМА: Поділ геологічної історії Землі на ери, періоди та епохи. Основні події, що відбувалися у ті чи інші геологічні періоди історії Землі

Для виконання завдання необхідні знання особливостей поділу геологічної історії Землі на ери, періоди та епохи, а також знання основних подій, що відбувалися в ті чи інші геологічні періоди історії Землі.

Геологічний час поділяють на п’ять ер – архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську та кайнозойську. Кожну еру поділяють на періоди, а періоди – на епохи. Кожен період та епоха мали більш-менш стабільні клімато-географічні параметри, характеризуються сталими екосистемами із специфічним видовим складом продуцентів, консументів та редуцентів.

Установлюємо правильну послідовність еволюційних подій історичного розвитку органічного світу. Протерозойська ера – виникнення більшості типів безхребетних тварин. Архейська ера - розквіт кам’яновугільних лісів; поява хвойних рослин, плазунів. Мезозойська ера тріасовий період – панування плазунів; поява перших ссавців. Мезозойська ера крейдовий період – виникнення покритонасінних рослин; поява птахів.

Правильна відповідь – АВБГ.

ТЕМА: Класифікація покритонасінних рослин. Особливості будови класів Однодольні. Родина Злакові. Типові дикорослі та культурні представники родин

Для виконання завдання необхідні знання особливостей рослин родини Злакові.

Рослини цієї родини характеризуються наявністю дрібних квіток, зібраних в суцвіття складний колос, волоть або початок. Плоди мають зернівку. Паралельне жилкування листків – ознака класу Однодольні, до якого відноситься родина Злакові.

Правильна відповідь – 233.

ТЕМА: Тип Хордові. Різноманітність хордових. Клас Земноводні. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності

Для виконання завдання необхідні знання особливостей будови тварин класу Земноводні.

Земноводні – це тварини, які в дорослому стані здебільшого поширені на суходолі, проте їхнє розмноження і розвиток відбуваються у воді. Дорослі земноводні дихають за допомогою легенів і через шкіру, а їхні личинки та деякі дорослі особини – за допомогою зябер. У дорослих земноводних серце має три камери (два передсердя та шлуночок), є два кола кровообігу. Шкіра гола, без лусок. У ній є багато залоз, які виділяють слиз. Цей слиз зволожує поверхню тіла й полегшує газообмін через шкіру, захищає тварин від проникнення хвороботворних мікроорганізмів.

Правильна відповідь – 221.

ТЕМА: Функції та будова нервової системи

Для виконання завдання необхідно застосувати знання будови та функцій нервової системи людини.

Структурно-функціональною одиницею нервової системи є нейрон. Основна властивість нервової тканини є збудливість і провідність. 12 пар черепно-мозкових нервів відходять від стовбура головного мозку. Вони несуть як рухові, так і чутливі нервові волокна. 31 пара спинномозкових нервів формується з передніх і задніх корінців спинного мозку, які з’єднуються між собою в міжхребцевому отворі. Тому кожний нерв є змішаним і несе як рухові, так і чутливі нервові волокна, котрі іннервують відповідні ділянки тіла.

Правильна відповідь – 131.

ТЕМА: Біосинтез білків та його етапи. Транскрипція

Для виконання завдання необхідно знати основні процеси матричного синтезу, їх механізми та результати.

Транскрипція – процес синтезу мРНК (або іРНК) на матриці ДНК.

Місцем, де відбувається транскрипція в еукаріотичній клітині, є ядро. Під час транскрипції інформація, яка міститься в ДНК, відповідно принципу комплементарності використовується для синтезу мРНК (іРНК) з певною послідовністю нуклеотидів.

Правильна відповідь – 212.