ТЕМА: Ланцюги живлення

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення.

В основі завдання запитують про місце рослиноїдних тварин у трофічній структурі екосистеми, з чого ми робимо висновок, що йдеться про ланцюг виїдання.

У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу складають автотрофні організми (продуценти), другий трофічний рівень складають рослиноїдні тварини (консументи І порядку), потім – хижаки (консументи ІІ порядку).

Редуценти – організми, що отримують необхідні для життєдіяльності речовини, руйнуючи залишки мертвих рослин і тварин чи їхні відмерлі частини, абсорбуючи розчинні органічні сполуки.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості і статистичні закономірності

При виконанні завдання необхідні знання щодо модифікаційної мінливості та її властивостей.

Модифікаційна мінливість — зміни у фенотипі організму, що в більшості випадків мають пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу із навколишнім середовищем. Зміни в організмі та модифікації не успадковуються. Модифікаційна мінливість викликана тим, що всі організми тією чи іншою мірою живуть у різних умовах, а тому по-різному реагують на фактори навколишнього середовища, що й призводить до різноманітності фенотипів.

У наведеному в завданні прикладі кількість квіток у суцвітті кошик соняшника змінюється в залежності від змін умов навколишнього середовища (вплив високих температур). Це є проявом модифікаційної мінливості, про яку йдеться в завданні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Характеристика популяції. Популяційні хвилі

В основі завдання наведено графік динаміки чисельності популяцій двох видів.

Чисельність і густота популяцій, навіть за сталих умов існування, непостійні в часі, вони можуть періодично змінюватися під впливом різноманітних факторів.

Коливання чисельності популяцій називають популяційними хвилями, або хвилями життя. Аналізуючи графіки, можна констатувати: якщо на графіку І описано зміну чисельності популяції яструба, то на графіку ІІ описано динаміку чисельності популяції організмів, які є жертвами яструбів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер

В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування ознак, встановлених Г. Менделем. Аналізуючи основу завдання, можна констатувати, що в завданні йдеться про моногібридне схрещування. Моногібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються за однією ознакою. Необхідно також зауважити, що за умови повного домінування домінантна ознака проявляється і в гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот, тобто якщо організм має хоча б один домінантний алель. Оскільки схрещування коричневої норки з сірою дало лише коричневих потомків, запишемо перше схрещування:

P1 АА×аа

F1 Аа

Отже, отримали одноманітне гетерозиготне покоління (перший закон Менделя). Надалі при схрещуванні гібридів першого покоління між собою, у другому поколінні отримали коричневих та сірих норок:

P2 Аа×Аа

F2 АА Аа Аа аа

Отримали співвідношення 1:2:1.

Отже, серед гібридів другого покоління слід очікувати появу гомозиготних особин з ймовірністю 50%.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Зчеплене успадкування. Хромосомна теорія спадковості

В основі завдання наведено рисунок, який ілюструє зчеплене успадкування деяких ознак у дрозофіли, що було констатовано Т. Х. Морганом унаслідок дослідження.

Як видно з результатів схрещування, співвідношення фенотипів у гібридному поколінні відрізняється від очікуваного за законами Менделя (1:1:1:1). Це пояснюється тим, що гени B і V розташовані зчеплено.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Сенсорні системи їх значення. Будова та функції органів зору, слуху та рівноваги

Для виконання завдання необхідно знати будову органу слуху.

Орган слуху – орган чуттів, що відповідає за сприйняття звукових коливань та перетворення їх у потік електричних імпульсів, що відповідно опрацьовуються мозком і формуються звукові сприйняття.

Складовими органа слуху людини є зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо.

Внутрішнє вухо розміщується вглибині скроневої кістки черепа. Воно представлене завиткою, в якій розташований рецепторний апарат слухового аналізатора. Завитка — кістковий канал, усередині якого розміщуються дві подовжні мембрани. Нижня (базальна) мембрана утворена щільною сполучною тканиною, а верхня — тоненькою одношаровою. Мембрани розділяють канал завитки на три частини — верхній, середній і нижній канали. На базальній мембрані середнього каналу по усій її довжині розташований так званий кортіїв орган — апарат, що містить рецептори й опорні клітини.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Ендокринна система. Гормони. Функції залоз внутрішньої та змішаної секреції

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкт, який зображений на рисунку.

Зображений об’єкт є підшлункова залоза – залоза змішаної секреції.

Як залоза зовнішньої секреції вона продукує травні ферменти й виділяє їх у дванадцятипалу кишку. Як залоза внутрішньої секреції виробляє й виділяє в кров інсулін та глюкагон – гормони, що регулюють обмін вуглеводів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Будова та функції нирок. Будова нефрону. Утворення та виведення сечі

У завданні наведені три твердження, які треба проаналізувати і визначити їх правильність. Надалі знайти відповідь, в якій вказані всі правильні твердження.

Перше твердження є правильним тому, що видалення сечі з організму відбувається рефлекторно.

Друге твердження є неправильним тому, що вторинна сеча утворюється внаслідок реабсорбції. У канальцях нефрона відбувається реабсорбція, унаслідок якої в кров повертаються вода, молекули глюкози, амінокислот, частина неорганічних йонів. Утворена сеча називається вторинною сечею.

Третє твердження також є правильним тому, що цистит – запалення слизової оболонки сечового міхура.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Живлення та травлення. Будова та функції органів травлення

Для виконання завдання необхідно знати особливості травлення в тонкому кишечнику людини. Поживні речовини надходять до кровоносних і лімфатичних капілярів через епітеліальну оболонку травного тракту. Здебільшого це відбувається в тонкому кишечнику, який пристосований до того, щоб всмоктування було якомога ефективнішим.

Молекули речовин, які дісталися міжклітинної рідини ворсинки, спрямовуються в кровоносні або лімфатичні капіляри ворсинок. Безпосередньо до крові переходять розчинені у воді глюкоза, амінокислоти, солі мінеральних речовин. Продукти розщеплення жирів (гліцерол і жирні кислоти) надходять спочатку в лімфу, а з нею потрапляють до кровоносної системи.

Правильна відповідь – В.