ТЕМА: Будова, властивості й функції органічних сполук.

Завдання скеровано на перевірку знання основних групи органічних речовин і прикладів речовин, що належать до тієї чи тієї групи.

Представником ліпідів є віск – речовина рослинного або тваринного походження, утворена з естерів вищих жирних кислот і вищих, переважно одноатомних, спиртів.

Білок м’язової тканини актин разом з іншим білком – міозином – утворює основний складник скоротливих ниток м’язових волокон.

Вуглеводом є глікоген – полісахарид, гомополімер глюкози, основна форма її зберігання в клітинах тварин, більшості грибів, багатьох бактерій.

До нуклеїнових кислот належить РНК.

Правильна відповідь – 1В 2Д 3Г 4А.

ТЕМА: Еволюція. Дивергенція, конвергенція, паралелізм.

Завдання скеровано на перевірку знання форм філогенезу.

Філогенез – історичний розвиток як окремих видів і систематичних груп організмів, так і органічного світу в цілому.

Однією з форм філогенезу є дивергентна еволюція, в основу якої покладено видоутворення, за якого з одного виду утворюється кілька. Основними чинниками такого видоутворення є природний добір, ізоляція, мутаційна мінливість, популяційні хвилі, дрейф генів.

Дії цих чинників неминуче ведуть до того, що різні групи популяцій дедалі більше відрізняються від початкового виду (дивергують). На певному етапі накопичені відмінності стають настільки істотними, що спричиняють розпад початквого виду на два й більше нових, які згодом дають початок новим видам.

Тож усі види одного роду, роди в межах родини, родини в межах ряду походять від одного спільного виду, який зазнав дивергенції.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння основних положень еволюційного вчення Чарльза Дарвіна.

Еволюція відбувається на основі спадкової мінливості під дією боротьби за існування, наслідком якої є природний добір.

Виявами природного добору є переважне виживання і розмноження найпристосованіших до умов середовища життя організмів певного виду. В основі завдання наведено приклад з роботи Чарльза Дарвіна, у якому він описав дію природного добору.

Правильна відповідь – Б. 

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень.

Завдання скеровано на перевірку розуміння поняття «ланцюг живлення» і процесів, що відбуваються в ньому.

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого виду, називають ланцюгами живлення.

Для правильного розв’язання завдання потрібно вказати трофічний рівень, на якому перебувають організми, що є джерелом фосфоровмісних сполук для організмів – консументів І порядку.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу становлять автотрофні організми, які є їжею для мікроорганізмів і рослиноїдних тварин. Наступними ланками є хижаки (консументи) 1-го порядку й хижаки 2-го порядку. Тобто фосфоровмісні сполуки потрапляють в організми консументів І порядку з першого трофічного рівня.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Зародковий (ембріональний) етап розвитку організмів, його особливості у тварин.

Завдання скеровано на перевірку знання етапів розвитку зародка.

Зародком називають організм від моменту запліднення і включно до восьмого тижня внутрішньоутробного розвитку.

На сьому добу після запліднення зародок починає заглиблюватися в стінку матки, утворюючи первинні ворсинки. Цей процес – з’єднання зародка з організмом матері – називають імплантацією.

Зародкові клітини мають ферменти, що частково руйнують слизову оболонку й судини матки. Кров, що витікає з пошкоджених судин, оточує зародок, який починає отримувати з неї поживні речовини й кисень. Від цього моменту зародкові клітини, які «дихали» за рахунок анаеробного, безкисневого газообміну, переходять на аеробний, кисневий.

Тобто імплантація – це процес занурення ембріона в слизову оболонку матки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості та статистичні закономірності.

Завдання скеровано на перевірку знання про модифікаційну мінливість та її властивості.

Модифікаційна мінливість – зміни переважно пристосувального характеру у фенотипі організму, які відбуваються внаслідок взаємодії генотипу з навколишнім середовищем.

Зміни в організмі й модифікації не успадковуються. Модифікаційну мінливість зумовлено тим, що всі організми тією чи тією мірою живуть у різних умовах, а тому змушені по-різному реагувати на чинники навколишнього середовища, що й приводить до різноманітності фенотипів.

У наведеному в завданні прикладі ознака фенотипу (зовнішній вигляд кульбаб) змінюється залежно від змін умов навколишнього середовища (різних місцезростань). Це є властивістю модифікаційної мінливості, про яку йдеться в одному з варіантів відповіді.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Взаємодія генів та її типи.

Завдання скеровано на перевірку знань про різні типи взаємодії алельних генів.

В умові завдання описано типовий приклад комплементарності.

Комплементарність – це така взаємодія неалельних генів, за якої одночасна дія двох домінантних генів різних локусів дає нову ознаку. Кожний із домінантних генів, які називають комплементарними, може проявлятися самостійно, якщо інший перебуває в рецесивному стані, але разом вони зумовлюють новий стан ознаки.

Приклад комплементарної дії генів – спадкування забарвлення оперення у хвилястих папужок. Ген А відповідає за синтез блакитного пігменту. Ген В відповідає за синтез жовтого пігменту. Комбінування алелів цих двох локусів дає комбінацію забарвлень.

Якщо в генотипі пташки є і домінантний алель А (блакитний пігмент), і домінантний алель В (жовтий пігмент), то змішування жовтого й блакитного пігментів дасть нову ознаку – зелене забарвлення оперення.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем, їхній статистичний характер.

Завдання скеровано на перевірку знання встановлених Грегором Менделем закономірностей успадкування ознак і вміння застосовувати їх для розв’язування задач із генетики.

За результатами аналізування умови задачі можна дійти висновку, що йдеться про моногібридне схрещування. Тобто схрещування особин, які різняться однією ознакою.

За умови повного домінування домінантна ознака проявляється й у гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот.

Оскільки схрещування коричневої норки із сірою дало лише коричневих потомків, умовний запис першого схрещування такий:

P1 АА×аа

F1 Аа.

Отже, отримано одноманітне гетерозиготне покоління (перший закон Менделя). Надалі, унаслідок схрещування гібридів першого покоління між собою, у другому поколінні отримано 45 коричневих і 15 сірих норок (3 : 1):

P2 Аа × Аа

F2 АА Аа Аа аа.

Отже, отримано розщеплення за генотипом 1 : 2 : 1 (другий закон Менделя).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Органи чуття. Будова й функції органів зору. Сприйняття зображення предметів, світла, кольору.

Завдання скеровано на перевірку знання складників сенсорних систем і розуміння їхніх функцій.

Аналізатори або сенсорні системи – це сукупність утворень, що сприймають, передають і аналізують інформацію, що в різних формах надходить від довкілля і внутрішнього середовища організму.

Кожний аналізатор складається з трьох основних частин: периферичної (рецептори), провідної (чутливі нервові волокна) і центральної (центри мозкового стовбура й певна чутлива ділянка кори головного мозку).

У відповідній зоні аналізатора в корі головного мозку відбувається остаточний аналіз і синтез сенсорної інформації.

Кожний аналізатор має певну локалізацію – місцеположення в корі великих півкуль. Зоровий аналізатор лежить переважно в потиличній, руховий – у тім’яній, слуховий – у скроневій ділянці кори великих півкуль головного мозку.

Тож унаслідок ушкодження потиличної частки кори головного мозку може бути порушена робота зорової сенсорної системи.

Правильна відповідь – А.