ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. 

Для розв’язання завдання потрібно проаналізувати наведений графік й оцінити правильність поданих пояснень залежності, яку він відображає.

На графіку показано, що швидкість ферментативної реакції максимальна за температури близько 36,6 °C  – нормальної температури тіла людини.

Також на графіку видно, що за температури 60 °C ферментативна реакція припиняється.

Відомо, що ферменти є білками, у яких під впливом високих температур відбувається денатурація. За такого стану порушується функціонування білка.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура та функціонування еукаріотичних клітин.

На рисунку, який є основою завдання, зображено один із механізмів транспортування речовин плазматичною мембраною.

Особливим механізмом активного транспортування є цитоз – переміщення речовин у складі мембранних пухирців.

Процес активного надходження твердих і рідких речовин із зовнішнього середовища всередину клітини називають ендоцитозом.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації.

Виконуючи завдання, треба розпізнати зображений організм і згадати назву резервного полісахариду, який накопичується в його клітинах.

На рисунку зображено тваринний організм (жук-плавунець), у клітинах якого резервним полісахаридом є глікоген.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації.

Один із методів біологічних досліджень полягає в описі об’єкта дослідження і порівнянні з іншими подібними об’єктами для встановлення його своєрідності.

Прикладом подання результатів таких досліджень є книжки, на сторінках яких дослідники описують, зображають рослини й тварин, що належать до різних видів. Такий метод дослідження називають порівняльно-описовим.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин.

В основі завдання наведено рисунок фрагмента внутрішньої будови листка.

Складник, позначений буквою Х, міститься в покривній тканині й утворений двома замикальними клітинами, між якими є щілина. Ці клітини містять хлоропласти. Таку будову має продих. Він забезпечує транспірацію і газообмін.

Наявність таких складників властиве, зокрема, листкам покритонасінних рослин. Картопля й очерет належать до покритонасінних рослин.

Продихів немає в організмі водоростей, до яких належить спірогира.

Правильна відповідь – 2; 3; 2.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура та функціонування еукаріотичних клітин.

В основі завдання наведено опис органели. Треба вказати її ознаку, назву й розпізнати на електронній мікрофотографії.

В описі наведено такі особливості: основними функціями цієї органели є накопичення, хімічні зміни й пакування в пухирці синтезованих речовин.

Також  вона забезпечує синтез деяких полісахаридів. Зокрема, у рослинних клітинах забезпечує утворення структурних компонентів клітинної стінки.

Описано комплекс Гольджі, що є одномембранною органелою. Структурними компонентами є мембранні мішечки, які можна розпізнати на позначеній цифрою 1 електронній мікрофотографії.

Правильна відповідь – 1; 1; 1.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система.

Для виконання завдання треба знати будову скелета людини: відділи й кістки – їхні складники.

Скелет людини поділений на такі відділи: череп, хребет із грудною кліткою, пояси кінцівок і скелети вільних кінцівок.

Складником пояса верхніх кінцівок є ключиця, вільної верхньої кінцівки – променева, пояса нижніх кінцівок – клубова, вільної нижньої кінцівки – мала гомілкова кістка.

Зайвою в переліку кісток є грудина, яка є складником грудної клітки.

Правильна відповідь – 1-Г; 2-В; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановити належність тварини до певної групи.

Восьминіг гігантський є представником молюсків, гідра прісноводна – кишковопорожнинних. П’явка медична належить до кільчастих червів, а муха хатня – членистоногих.

Правильна відповідь – 1-Б; 2-В; 3-Д; 4-А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність рослин. Розмноження рослин.

В основі завдання подано зображення рослин, які належать до різних груп. Треба їх розпізнати й увідповіднити із групою, до якої належить рослина.

Позначена цифрою 1 рослина належить до плаунів – це плаун булавоподібний.

Цифрою 2 позначено сосну звичайну, яка утворює шишки, має хвою. Тобто є представником голонасінних.

Цифрою 3 позначено хвощ польовий, який належить до хвощів.

Рослина, позначена цифрою 4, має квітку й плід – це суниця, яка належить до покритонасінних рослин.

У завданні немає зображення представника мохів.

Правильна відповідь – 1-В; 2-Г; 3-Б; 4-Д.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Обмін речовин і перетворення енергії.

У завданні треба увідповіднити процес обміну речовин, який відбувається в клітинах листків рослин, із його біологічною роллю.

Світлова фаза забезпечує фотосинтез енергією, тобто під час неї утворюються НАДФН й АТФ.

Під час темнової фази фотосинтезу відбувається синтез вуглеводів.

Безкисневий етап дихання (гліколіз) забезпечує розщеплення глюкози, а кисневий етап – подальше окиснення піровиноградної кислоти.

Гідроліз целюлози до глюкози відбувається під час підготовчого етапу енергетичного обміну, про який у завданні не йдеться.

Правильна відповідь – 1-Д; 2-Г; 3-В; 4-Б.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

Для розв'язання завдання треба знати форми філогенезу.

Однією з форм філогенезу є дивергентна еволюція, унаслідок якої з одного виду утворюється кілька.

Основними чинниками такого видоутворення є природний добір, ізоляція, мутаційна мінливість, популяційні хвилі, дрейф генів.

Дії цих чинників неминуче ведуть до того, що різні популяції дедалі більше відрізняються від вихідного виду.

На певному етапі накопичені відмінності стають такими істотними, що зумовлюють утворення нових видів.

У такий спосіб усі види одного роду, роди в межах родини, родини в межах ряду утворюються внаслідок дивергенції від одного спільного виду.

Отже, наведений факт в умові завдання є наслідком дивергенції.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми.

Для розв'язання цього завдання треба знати послідовність, у якій особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу становлять автотрофні організми (продуценти).

Наступною ланкою є консументи, які їх споживають. До цієї групи належать рослиноїдні тварини, хижаки.

Поміж поданих видів лише представники виду малина лісова (рослина) належать до продуцентів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Видільна система.

В основі завдання наведено таблицю, у якій схарактеризовано первину і вторинну сечу. Для розв'язання завдання  треба вказати правильну комбінацію для заповнення пропусків у таблиці.

Сечу нирки продукують безперервно. Цей процес відбувається у два етапи: спочатку утворюється первинна сеча, а потім – вторинна (концентрована) сеча.

Структурними елементами нирки є нефрони. Вони складаються з капсули й системи канальців.

У капсулі під тиском відбувається фільтрація рідини з крові до порожнини капсули. Рідину, що утворюється, називають первиною сечею. Добовий об'єм первинної сечі в людини становить 100−180 л.

У канальцях нефрона відбувається реабсорбція, унаслідок якої в кров повертаються вода, молекули глюкози, амінокислот, частина неорганічних йонів. Сечу, що утворилася внаслідок цього, називають вторинною.

Добовий об'єм вторинної сечі становить 1,5–2 л.

Тож правильною є комбінація: цифрою 1 позначено 100–80 л, цифрою 2 – система канальців нефрона, цифрою 3 – фільтрація.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травна система.

Слинні залози забезпечують травлення в ротовій порожнині, куди відкриваються їхні протоки.

Правильна відповідь – А.