ТЕМА: Функції та будова органів сенсорних систем

Для виконання завдання необхідні знання особливостей будови слухової сенсорної системи.

Складовими нашого органа слуху є зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо.

Зовнішнє вухо утворене вушною раковиною і зовнішнім слуховим проходом. Слуховий прохід закінчується барабанною перетинкою — тонкою пружною мембраною. Звукові хвилі, спрямовані вушною раковиною, долають слуховий прохід і діють на цю мембрану: як наслідок — вона починає коливатися. За барабанною перетинкою розміщується повітряна порожнина — середнє вухо. Від барабанної перетинки тягнеться ланцюжок маленьких кісточок, рухомо з’єднаних між собою: молоточок, коваделко і стремінце. Рукоятка молоточка прикріплена до барабанної перетинки, а стремінце впирається в іншу мембрану. Це перетинка отвору, який називають овальним вікном, – вона є межею між середнім і внутрішнім вухом. Коливання барабанної перетинки спричиняють рух слухових кісточок, які штовхають мембрану овального вікна, і вона починає коливатися.

Правильна відповідь – ВГБА.

ТЕМА: Загальна характеристика відділу Хвощеподібні

В основі завдання наведений рисунок на якому представлено різні об’єкти життєвого циклу хвощеподібних.

Для виконання завдання необхідні знання особливостей життєвого циклу хвощеподібних.

Хвощ утворює два види вертикальних пагонів, які відходять від кореневища. Навесні з'являються нерозгалужені пагони бурого кольору, що на рисунку відповідає об’єкту під буквою А, які несуть розетки дрібних листків. І пагони, і листки позбавлені хлорофілу. На верхівках цих пагонів утворюються спороносні колоски, на яких розташовані спорангії, що на рисунку відповідає об’єкту під буквою В. У спорангіях утворюються спори – буква Б. Після розсівання спор весняні пагони відмирають, а їм на зміну розвиваються зелені – літні. Із спор розвиваються особини статевого покоління – заростки. Вони мають вигляд дрібних пластинок, які ростуть на поверхні добре зволожених ґрунтів – буква Г.

Правильна послідовність об’єктів життєвого циклу хвощеподібних, починаючи від весняного пагона – спорангій – спора – заросток.

Правильна відповідь – АВБГ.

ТЕМА: Основні середовища існування організмів: наземно-повітряне, водне, ґрунтове

Для виконання завдання необхідно визначити середовища існування зображеного організму, до яких він адаптований, орган, будова якого вказує на таке пристосування, та спосіб її запилення.

Зображений на рисунку організм є рослиною. Ця рослина належить до відділу Покритонасінні за наявністю генеративних органів – квітки. Середовища існування цієї рослини – водне, наземно-повітряне. Орган, що вказує на пристосування до середовища існування – листок. Спосіб запилення рослини – комахами.

Правильна відповідь – 332.

ТЕМА: Реакції матричного синтезу (транскрипція)

Для виконання завдання необхідно знати основні процеси матричного синтезу, їх механізми та результати.

Транскрипція – процес синтезу мРНК (або іРНК) на матриці ДНК. Місцем, де відбувається транскрипція в еукаріотичній клітині, є ядро.

Під час транскрипції інформація, яка міститься в ДНК, відповідно принципу комплементарності використовується для синтезу мРНК (іРНК) з певною послідовністю нуклеотидів. Основним учасником процесу є РНК-полімераза.

Правильна відповідь – 122.

ТЕМА: Біологія − наука про живу природу

У завданні перевіряється знання біологічних термінів.

Анатомія – це наука про форму, будову організму та окремих його органів чи систем. 

Фізіологія – це наука про життєві процеси, діяльність окремих органів та їх системи і в цілому всього організму.

Гістологія – наука, що вивчає будову тканин живих організмів.

Цитологія – наука, що вивчає структурно-функціональну організацію прокаріотичних та еукаріотичних клітин, молекулярні механізми регуляції клітинних функцій.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Загальні уявлення про будову клітин прокаріотів та еукapioтів

Для виконання запропонованого завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкт, який зображено на рисунку.

Зображений об’єкт є бактеріальною клітиною. Бактерії – прокаріотичні організми і містять у клітині цитоплазму та рибосоми. Ядра вони не мають, а генетичний матеріал представлений кільцевою молекулою ДНК – нуклеоїдом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Цитоплазма та її компоненти

Для виконання завдання необхідні знання про особливості будови рослинної клітини.

Хлоропласти – пластиди, зазвичай забарвлені в зелений колір завдяки наявності пігменту хлорофілу. Основна функція хлоропластів – здійснення фотосинтезу.

Ядро зберігає спадкову інформацію і забезпечує її передачу від материнської клітини дочірнім. Крім того, воно є своєрідним центром керування процесами життєдіяльності клітини, зокрема регулює процеси біосинтезу білків.

Рибосоми – позбавлені поверхневої мембрани органели, які беруть участь у синтезі білків. Вони складаються з двох різних за розмірами частин – субодиниць: великої та малої. Кожна із субодиниць складається зі сполучених між собою рРНК і білків.

Вакуолі рослинних клітин заповнені клітинним соком – водним розчином органічних і неорганічних сполук.

 Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Транспорт речовин через мембрани. Надмембраннi комплекси

В основі завдання описано дослід з еритроцитами. Для виконання завдання необхідно знати роль води, солей в організмі та особливості функціонування плазматичної мембрани.

Клітини тваринного організму, зокрема еритроцити, оточені плазматичною мембраною, яка є напівпроникною. Через мембрану молекули води вільно проникають усередину клітини за законом осмосу. Осмотичний тиск плазми зумовлюється, в основному, концентрацією мінеральних солей і білків, а оскільки концентрація їх відносно стала, той й осмотичний тиск сталий.

Фізіологічними розчинами називаються штучно виготовлені розчини, які містять у собі мінеральні речовини в тій самій концентрації і такого самого іонного складу, як і плазма крові. Ці розчини є ізотонічними, бо вони мають однаковий із плазмою осмотичний тиск. Унаслідок того, що цитоплазма клітини більш концентрована в порівнянні із гіпотонічним середовищем, як-то дистильована вода, за законом осмосу вода приникає всередину клітини. При цьому об’єм клітини – еритроцита – збільшується, унаслідок чого плазматична мембрана не витримує і клітина руйнується

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Ендоплазматична сітка, особливості будови та функції

Для виконання завдання необхідно знати будову ендоплазматичної сітки.

Ендоплазматична сітка – система порожнин у вигляді мікроскопічних канальців та їхніх потовщень. Розрізняють два її різновиди: зернисту та незернисту. Зерниста ендоплазматична сітка на своїх мембранах має рибосоми, одна з її функцій – участь у біосинтезі білків. На мембранах незернистої ендоплазматичної сітки рибосом немає, і на них синтезуються ліпіди, вуглеводи, деякі гормони.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Поняття про каріотип. Запліднення у квіткових рослин

Для виконання завдання необхідно знати особливості запліднення у квіткових рослин.

Перед заплідненням пилкове зерно має потрапити на приймочку маточки. Після цього пилкове зерно проростає пилковою трубкою. По ній дві чоловічі статеві клітини – два спермії – з пилкового зерна потрапляють до зародкового мішка. Після цього відбувається запліднення.

Один із сперміїв (n) зливається з яйцеклітиною (n), а другий – із центральною клітиною (2n) зародкового мішка. Оскільки кожен спермій зливається з окремою клітиною зародкового мішка, цей процес у квіткових рослин дістав назву подвійне запліднення. Унаслідок злиття одного спермія з яйцеклітиною утворюється зигота (2n). Згодом з неї розвивається зародок. А з центральної клітини зародкового мішка, з якою зливається другий спермій, розвивається запасна тканина насінини із запасом поживних речовин – ендосперм (3n).

Ураховуючи подані в умові завдання відомості про диплоїдний набір хромосом у клітинах жита, що дорівнює 14, можна порахувати кількість хромосом, що знаходиться в триплоїдному ендоспермі цієї рослини. Вона буде дорівнювати: 2n (14) + n (7) = 3n (21).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Загальні уявлення про клітинний цикл. Інтерфаза

Для виконання завдання необхідно мати загальні уявлення про клітинний цикл.

Період існування клітини між початками її двох послідовних поділів або ж від початку поділу до загибелі називають клітинним циклом.

Клітинний цикл складається з періодів поділу та проміжку до початку наступного поділу – інтерфази.

Інтерфаза – період між двома послідовними поділами клітини або від завершення останнього поділу до загибелі клітини. В інтерфазі клітина росте, синтезує органічні сполуки та запасає енергію у вигляді особливого типу хімічного (макроергічного) зв’язку. Тривалість інтерфази зазвичай не перевищує 90 % часу всього клітинного циклу. Досягнення клітиною певних розмірів часто спонукає її до початку наступного поділу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Фотосинтез; його основні реакції

Фотосинтез – це процес утворення органічних сполук з неорганічних завдяки перетворенню світлової енергії в енергію хімічних зв’язків синтезованих вуглеводів.

У процесі фотосинтезу беруть участь дві фотосистеми – перша (І) і друга (ІІ). Фотосистемою називають структурну одиницю, що складається з пігментів та інших молекул, які беруть участь у процесах фотосинтезу і містяться у тилакоїдах хлоропластів. Кожна із фото систем має свій функціональний активний комплекс – реакційний центр, що складається з молекул хлорофілу. У реакційному центрі енергія світла використовується для здійснення подальших біохімічних процесів світлової фази фотосинтезу. Фотосинтез відбувається у дві фази – світлову і темнову.

Фотосинтез починається з того, що світлову енергію поглинають світлозбиральні пігменти фотосистеми І. Відтак вона передається в реакційний центр, де спричиняє збудження молекули хлорофілу. Електрон, якому надана додаткова енергія, електрон-транспортним ланцюгом транспортується на зовнішню поверхню мембрани тилакоїда. Таким чином, після потрапляння кванта світла на мембрану тилакоїда, фотосинтез розпочинається із збудження електронів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Особливості будови та процесів життєдіяльності Прокаріотів

Бактерії можуть завдавати людині значної шкоди, передусім викликаючи дуже важкі захворювання.

Небезпечними для людини є бактерія гниття клостридій. Розвиваючись на м’ясі, рибі, різних консервованих продуктах, ця бактерія виділяє надзвичайно отруйну речовину – токсин. Ця речовина є причиною ботулізму.

Захворювання зазвичай розвивається, коли людина вживає їжу, що накопичила токсин унаслідок забруднення її та розмноження вегетативних форм збудника, тобто якщо в харчовому продукті виникли анаеробні умови. Найчастіше це в'ялена або слабопросолена риба, ковбаса, шинка, м'ясні, рибні, овочеві, грибні консерви. Якщо, наприклад, консервування було проведено із закриттям скляної банки негерметичною (наприклад, поліетиленовою м'якою) кришкою, то в такому продукті не буде суворої анаеробізації й тому там не виникає умов для утворення ботулотоксину. Якщо ж така скляна банка була закрита металевою кришкою, то всередині такого продукту можливий анаеробізм, що призводить до утворення ботулотоксину в разі недотримання інших умов стерилізації.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Особливості будови та процесів життєдіяльності вipyciв

Гепатит А (Хвороба Боткіна, Епідемічний гепатит) – гостре інфекційне захворювання, яке протікає із загальною інтоксикацією і переважно вражає печінку.

Хвора людина є основним джерелом інфекції. Заразити інших людей вона може як з останніх днів інкубаційного періоду, так і протягом усього протікання хвороби, однак найбільш заразним вважається перший тиждень хвороби. Носії вірусу є дуже небезпечним джерелом поширення цього захворювання, оскільки, по суті будучи практично здоровими, вони не дотримуються елементарних заходів, здатних захистити від захворювання як членів їх сімей, так і людей навколо.

Зараження Гепатитом А відбувається через їжу, заражену воду і контактно-побутовим шляхом. Насамперед вірус потрапляє в харчові продукти з рук, забруднених при користуванні телефоном, виділеннями при відвідуванні туалету, поручнями трамвая, автобуса та інше. У більшості випадків зараження відбувається трьома шляхами: при переливанні плазми, крові та сироватки; при проведенні ін'єкцій недостатньо стерилізованими голками і шприцами, при профілактичних вакцинаціях; при вживанні зараженої води або їжі (через рот).

Правильна відповідь – А.