ТЕМА: Різноманітність представників типів тварин. Типи тварин: Губки, Плоскі черви, Молюски, Членистоногі.

Завдання перевіряє знання представників типів тварин, які вивчаються в шкільному курсі біології: Губки, Плоскі черви, Молюски, Членистоногі.

Запропоновані в завданні представники описуються під час вивчення певної групи тварин.

Кошик Венери є представником типу Губки, Планарія молочно-біла – Плоскі черви, Ставковик великий – Молюски, Краб камчатський – Членистоногі.

У переліку відсутній представник типу Кільчасті черви. 

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3В 4А. 

ТЕМА: Білки. Будова та функції.

Для виконання завдання необхідно знати основні функції білків.

Гемоціанін – дихальний пігмент багатоклітинних тварин, зокрема членистоногих. Ці молекули здатні утворювати нестійкі сполуки з киснем або вуглекислим газом і завдяки руху крові та інших рідин організмів транспортувати ці речовини, забезпечуючи процеси клітинного та тканинного дихання.

Кератин входить до складу таких утворів хребетних тварин, як кігті, нігті, роги, копита, дзьоби, волосся, голки, виконуючи структурну функцію.

Пепсин є ферментом, який виділяється травними залозами шлунка людини та забезпечує розщеплення білків. З цього можна зробити висновок, що пепсин має каталітичну функцію.

Актин є скоротливим білком, який виконує рухову функцію.

Серед перелічених відсутній білок, що має резервну функцію.

Правильна відповідь – 1Д 2Б 3В 4А.

ТЕМА: Одномембранні та двомембранні органели.

Завдання перевіряє знання будови клітини, функціонування її органел.

Органели – постійні клітинні структури. Кожна з органел забезпечує відповідні функції, як-от: живлення, рух, синтез певних сполук, зберігання і передачу спадкової тощо. У кожній органелі відбувається певні процеси.

Мітохондрія забезпечує енергією клітину, акумулюючи її в молекулах АТФ. Для синтезу молекул АТФ використовується енергія, яка вивільняється під час кисневого етапу енергетичного обміну. У хлоропласті відбувається процес фіксації вуглекислого газу. Розщеплення полімерів у кислому середовищі відбувається виключно в лізосомах. Одна з основних функцій зернистої ендоплазматичної сітки – синтез і транспортування білків по клітині. Частина синтезованих у клітині білків використовується для її власних потреб, а частина виводиться за межі клітини. Білки синтезуються за участі рибосом, які розташовуватися на поверхні зернистої едоплазматичної сітки. У її порожнинах білки набувають притаманної їм просторової конформації, до них можуть приєднуватися небілкові компоненти.

Правильна відповідь – 1В 2Г 3Д 4Б. 

ТЕМА: Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень.

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення.

В основі завдання наведено деякі компоненти ланцюга розкладання, які позначені цифрами. У відповідях послідовністю цифр позначено перехід від попередньої ланки до наступної ланки цього ланцюга живлення. Необхідно вказати правильну послідовність компонентів.

Ланцюг розкладання (детритного типу) починається з мертвої органічної речовини (решток організмів або продуктів їхньої життєдіяльності) та продовжується організмами, які її безпосередньо споживають (сапротрофами), якими живляться консументи, і закінчується редуцентами. У наведеному ланцюгу розкладання коров’ячий послід (продукт життєдіяльності організмів) споживається личинками комах, останніми своєю чергою живляться комахоїдні птахи. Комахоїдні птахи є об’єктом живлення для хижих птахів.

Тому правильною послідовністю є така: 3→4→2→1.

Правильна відповідь – Г. 

ТЕМА: Основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна.

Для відповіді на завдання необхідно знати та розуміти основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна: еволюція відбувається на основі спадкової мінливості під дією боротьби за існування, наслідком якої є природний добір.

Природний добір виявляється в переважаючому виживанні та розмноженні найбільш пристосованих до умов середовища життя організмів певного виду.

В основі завдання запропонований приклад з роботи Ч.Дарвіна, в якому він описує дію природного добору.

Правильна відповідь – А. 

ТЕМА: Синтетична теорія еволюції.

В умові завдання вказано, що папоротеподібні опанували наземне та водне середовища існування, представлені різними життєвими формами.

Описаний факт є наслідком дії певної форми філогенезу, яку потрібно вказати. Такою формою є дивергенція – розходження ознак і властивостей близьких груп організмів у ході еволюції внаслідок існування в різних умовах і неоднаково спрямованого природного добору. Основними факторами такого видоутворення є: природний добір, ізоляція, мутаційна мінливість, популяційні хвилі, дрейф генів. Дія цих факторів призводить до того, що різні популяції все більше відрізняються від вихідного виду. На певному етапі накопичені відмінності стають істотними, що спричиняє розпад вихідного виду на два й більше нових, які згодом дають початок новим видам.

Таким чином, дивергенція ознак під впливом природного добору приводить до диференціації видів та їх спеціалізації.

Правильна відповідь – В. 

ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер.

Для виконання завдання необхідні знання закономірностей успадкування ознак, встановлених Г. Менделем.

Аналізуючи основу завдання, можна констатувати, що в завданні йдеться про дигібридне схрещування. Дигібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються двома парами ознак. Закон незалежного успадкування ознак засвідчує, що кожна пара альтернативних варіантів ознак успадковується незалежно від інших пар і дає розщеплення 3:1 за кожною з пар (як і при моногібридному схрещуванні).

Перший генетик висловив неправильну думку. Беручи до уваги, що при схрещуванні гарбузів з жовтими плодами, у їхньому потомстві з’являються особини з білими плодами, білий колір не може бути домінантною ознакою.

Другий генетик висловив правильну думку, що одна з вихідних форм була рецесивною гомозиготою за ознакою форми плодів. Серед нащадків одна половина мала дископодібну форму, а інша – кулясту. Таке співвідношення можливе за умови, що одна з вихідних форм була рецесивною гомозиготою. Третій генетик висловив правильну думку, що обидві вихідні форми були гетерозиготні за ознакою кольору плодів. Серед нащадків відбулося розщеплення за ознакою кольору плодів у співвідношенні 3:1, що можливе за умови, коли обидві вихідні форми були гетерозиготні за ознакою кольору плодів.

Правильна відповідь – Б. 

ТЕМА: Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості і статистичні закономірності.

Для виконання завдання необхідні знання щодо модифікаційної мінливості та її властивостей.

Модифікаційна мінливість – зміни у фенотипі організму, що в більшості випадків мають пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу з навколишнім середовищем. Зміни в організмі та модифікації не успадковуються. Модифікаційна мінливість викликана тим, що всі організми тією чи іншою мірою живуть у різних умовах, а тому змушені по-різному реагувати на фактори навколишнього середовища, що й призводить до різноманітності фенотипів.

У наведеному в завданні прикладі ознака фенотипу колорадського жука (зміна забарвлення) змінюється залежно від змін умов навколишнього середовища (вплив на лялечку високих і низьких температур). Це є проявом модифікаційної мінливості, про яку йдеться в завданні.

Правильна відповідь – Б. 

ТЕМА: Взаємодія генів та її типи.

При виконанні завдання необхідні знання щодо різних типів взаємодії алельних генів. В основі завдання описаний типовий приклад кодомінування – успадкування груп крові в людини.

Кодомінування – це такий тип взаємодії алельних генів, за якого кожний з алелів виявляє свою дію й жодний алель не пригнічує дію іншого. У результаті в гетерозигот формується нова ознака. Групи крові визначають за наявністю на поверхні еритроцитів білків аглютиногенів А, В або відсутністю аглютиногенів. Відповідно ці ознаки кодують три алелі, які позначають: А, В, 0. Два перші – домінантні, третій – рецесивний.

Алелі можуть утворювати шість генотипів: АА, А0, ВВ, В0, 00, АВ. При цьому утворюють чотири фенотипи, які називають групами крові. Перша група крові – 00, друга група крові – АА, А0, третя група – ВВ, В0, четверта група – АВ. Подружня пара, у якої батько має групу крові 0 (І), а мати – А (ІІ), вірогіднісно можуть мати дітей з групою крові 00 (І), АА (ІІ), А0 (ІІ). Дитини з групою крові АВ (ІV) вони мати не можуть.

Відповідь у завданні вірогіднісна: старшій дитині батько може бути рідним (має другу групу крові), а молодшій – ні (має четверту групу крові).

Правильна відповідь – А.