ТЕМА: Поняття про каріотип. Запліднення у квіткових рослин

Для виконання завдання необхідно знати особливості запліднення у квіткових рослин.

Перед заплідненням пилкове зерно має потрапити на приймочку маточки. Після цього пилкове зерно проростає пилковою трубкою. По ній дві чоловічі статеві клітини – два спермії – з пилкового зерна потрапляють до зародкового мішка. Після цього відбувається запліднення.

Один із сперміїв (n) зливається з яйцеклітиною (n), а другий – із центральною клітиною (2n) зародкового мішка. Оскільки кожен спермій зливається з окремою клітиною зародкового мішка, цей процес у квіткових рослин дістав назву подвійне запліднення. Унаслідок злиття одного спермія з яйцеклітиною утворюється зигота (2n). Згодом з неї розвивається зародок. А з центральної клітини зародкового мішка, з якою зливається другий спермій, розвивається запасна тканина насінини із запасом поживних речовин – ендосперм (3n).

Ураховуючи подані в умові завдання відомості про диплоїдний набір хромосом у клітинах жита, що дорівнює 14, можна порахувати кількість хромосом, що знаходиться в триплоїдному ендоспермі цієї рослини. Вона буде дорівнювати: 2n (14) + n (7) = 3n (21).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Загальні уявлення про клітинний цикл. Інтерфаза

Для виконання завдання необхідно мати загальні уявлення про клітинний цикл.

Період існування клітини між початками її двох послідовних поділів або ж від початку поділу до загибелі називають клітинним циклом.

Клітинний цикл складається з періодів поділу та проміжку до початку наступного поділу – інтерфази.

Інтерфаза – період між двома послідовними поділами клітини або від завершення останнього поділу до загибелі клітини. В інтерфазі клітина росте, синтезує органічні сполуки та запасає енергію у вигляді особливого типу хімічного (макроергічного) зв’язку. Тривалість інтерфази зазвичай не перевищує 90 % часу всього клітинного циклу. Досягнення клітиною певних розмірів часто спонукає її до початку наступного поділу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Фотосинтез; його основні реакції

Фотосинтез – це процес утворення органічних сполук з неорганічних завдяки перетворенню світлової енергії в енергію хімічних зв’язків синтезованих вуглеводів.

У процесі фотосинтезу беруть участь дві фотосистеми – перша (І) і друга (ІІ). Фотосистемою називають структурну одиницю, що складається з пігментів та інших молекул, які беруть участь у процесах фотосинтезу і містяться у тилакоїдах хлоропластів. Кожна із фото систем має свій функціональний активний комплекс – реакційний центр, що складається з молекул хлорофілу. У реакційному центрі енергія світла використовується для здійснення подальших біохімічних процесів світлової фази фотосинтезу. Фотосинтез відбувається у дві фази – світлову і темнову.

Фотосинтез починається з того, що світлову енергію поглинають світлозбиральні пігменти фотосистеми І. Відтак вона передається в реакційний центр, де спричиняє збудження молекули хлорофілу. Електрон, якому надана додаткова енергія, електрон-транспортним ланцюгом транспортується на зовнішню поверхню мембрани тилакоїда. Таким чином, після потрапляння кванта світла на мембрану тилакоїда, фотосинтез розпочинається із збудження електронів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Особливості будови та процесів життєдіяльності Прокаріотів

Бактерії можуть завдавати людині значної шкоди, передусім викликаючи дуже важкі захворювання.

Небезпечними для людини є бактерія гниття клостридій. Розвиваючись на м’ясі, рибі, різних консервованих продуктах, ця бактерія виділяє надзвичайно отруйну речовину – токсин. Ця речовина є причиною ботулізму.

Захворювання зазвичай розвивається, коли людина вживає їжу, що накопичила токсин унаслідок забруднення її та розмноження вегетативних форм збудника, тобто якщо в харчовому продукті виникли анаеробні умови. Найчастіше це в'ялена або слабопросолена риба, ковбаса, шинка, м'ясні, рибні, овочеві, грибні консерви. Якщо, наприклад, консервування було проведено із закриттям скляної банки негерметичною (наприклад, поліетиленовою м'якою) кришкою, то в такому продукті не буде суворої анаеробізації й тому там не виникає умов для утворення ботулотоксину. Якщо ж така скляна банка була закрита металевою кришкою, то всередині такого продукту можливий анаеробізм, що призводить до утворення ботулотоксину в разі недотримання інших умов стерилізації.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Особливості будови та процесів життєдіяльності вipyciв

Гепатит А (Хвороба Боткіна, Епідемічний гепатит) – гостре інфекційне захворювання, яке протікає із загальною інтоксикацією і переважно вражає печінку.

Хвора людина є основним джерелом інфекції. Заразити інших людей вона може як з останніх днів інкубаційного періоду, так і протягом усього протікання хвороби, однак найбільш заразним вважається перший тиждень хвороби. Носії вірусу є дуже небезпечним джерелом поширення цього захворювання, оскільки, по суті будучи практично здоровими, вони не дотримуються елементарних заходів, здатних захистити від захворювання як членів їх сімей, так і людей навколо.

Зараження Гепатитом А відбувається через їжу, заражену воду і контактно-побутовим шляхом. Насамперед вірус потрапляє в харчові продукти з рук, забруднених при користуванні телефоном, виділеннями при відвідуванні туалету, поручнями трамвая, автобуса та інше. У більшості випадків зараження відбувається трьома шляхами: при переливанні плазми, крові та сироватки; при проведенні ін'єкцій недостатньо стерилізованими голками і шприцами, при профілактичних вакцинаціях; при вживанні зараженої води або їжі (через рот).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Особливості будови та процесів життєдіяльності грибів

Для виконання завдання необхідно знати будову та особливості життєдіяльності грибів.

Гриби мають деякі ознаки, притаманні рослинам, тому раніше їх разом із водоростями відносили до нижчих рослин. Клітини грибів оточені щільною клітинною стінкою, розташованою над плазматичною мембраною. Але до її складу входить не клітковина, як у рослин, а інший вуглевод хітин. Ця сполука трапляється і в деяких тварин: комах, павуків, раків. Завдяки клітинній стінці клітини грибів, як і клітини рослин, не здатні активно змінювати свою форму. У клітинах грибів, як і в клітинах рослин, є вакуолі з клітинним соком. У клітинах тварин цієї органели немає. Як і рослини, гриби не здатні до активного руху і не здатні поглинати тверду їжу, їхні клітини можуть всмоктувати лише розчини різних сполук. Клітини грибів, як і клітини більшості тварин, не мають хлоропластів та інших типів пластид. Клітини грибів так само, як і рослин і тварин, мають ядро та мітохондрії. Гриби, як і тварини, – гетеротрофні організми, що не здатні до фотосинтезу. Необхідні їм сполуки гриби створюють не з неорганічних речовин, а з тих органічних, які вони поглинають із навколишнього середовища. Тому в їхніх клітинах, як і в клітинах тварин, відкладається не крохмаль, а інший вуглевод – глікоген. Гриби подібні до тварин і такою біологічною властивістю як виділяти сечовину в процесі обміну речовин.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Відділ Зелені водорості

Для виконання завдання необхідно знати будову та особливості життєдіяльності зелених водоростей.

Зелені водорості є найчисленнішою серед водоростей групою. Клітини переважної більшості видів укриті клітинною стінкою із целюлози, у хлоропластах є одна або кілька ділянок (піреноїдів), у яких відбувається утворення крохмалю. Зелені водорості запасають крохмаль.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Відділ Мохоподібні

Для виконання завдання необхідно знати будову та особливості життєдіяльності вищих спорових рослин.

Вищі спорові рослини – група наземних рослин, які розмножуються та поширюються за допомогою спор. До них належать Мохоподібні, Плауноподібні, Хвощеподібні, Папоротеподібні. У їхньому життєвому циклі обов'язково чергуються два покоління – статеве (гаметофіт) й нестатеве (спорофіт). Особини цих поколінь значно відрізняються одна від одної.

Зозулин льон – представник відділу Мохоподібних. На верхівках деяких рослин зозулиного льону можна помітити на довгих ніжках коробочки, вкриті кришечкою. Це особини нестатевого покоління, які розвиваються із заплідненої яйцеклітини. Коробочка – це спорангій. Коли спори в коробочці дозрівають, кришечка відпадає і спори розсіюються.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Відділ Голонасінні

Для виконання завдання необхідно знати загальні риси будови голонасінних рослин.

Запилення – перенесення пилкових зерен до частин рослини, у яких розміщені насінні зачатки з яйцеклітинами. Пилкові зерна та насінні зачатки у голонасінних рослинах формуються у шишках. Це вкорочені видозмінені пагони, листки яких перетворилися на луски. Наприклад у сосни є чоловічі та жіночі шишки, що розташовані на одній рослині. У чоловічих шишках утворюються пилкові зерна, а в жіночих – насінні зачатки. Чоловічі шишки мають лише один тип лусок. З їхнього нижнього боку розміщені два пиляки, у яких формуються пилкові зерна. Пилкове зерно вкрите двома оболонками. У двох місцях зерна ці оболонки мають між собою заповнені повітрям порожнини – повітряні мішки. Вони полегшують пилок, тому він може переноситися вітром на великі відстані.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Будова і різноманітність квіток

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови і різноманітність квіток.

Квітка, як генеративний орган притаманний лише рослинам відділу Покритонасінних, який поділяють на два класи: Дводольні й Однодольні.

В основу класифікації покритонасінних покладено особливості будови квітки, суцвіть і плодів, кількість сім’ядолей у насінині, тип кореневої системи, особливості будови листків і стебла тощо. Квітка становить собою видозмінений пагін. Вона складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок та маточок.

Чашечка складається із видозмінених листків – чашолистків, що мають переважно зелений колір. Чашолистки захищають внутрішні частини квітки від ушкоджень, особливо коли квітка ще не розцвіла і перебуває у стані пуп'янка.

Найпомітніша частина квітки – віночок. Він складається з пелюсток – видозмінених листків, що забарвлені переважно яскраво. Віночок захищає тичинки і маточку, а також приваблює комах – запилювачів. Чашечка і віночок у багатьох рослин разом складають подвійну оцвітину, як у петунії та вишні. У деяких рослин усі частини оцвітини однакові за формою та забарвленням. Таку оцвітину називають простою, наприклад у конвалії та тюльпана. Квітки з простою оцвітиною характерна рослинам, що належать до класу Однодольні, а саме з родин Лілійні, Цибулеві та Злакові.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Тканини та органи рослин

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови рослинних тканин.

Для пересування по рослині розчинених у воді поживних речовин слугують провідні тканини. Тим самим здійснюється постійний зв'язок між надземними та підземними органами рослини.

Речовини по рослині рухаються у двох напрямках: висхідному та низхідному.

Висхідний рух забезпечує ксилема (судини, що складаються з відмерлих трубчастих клітин, розташованих одна над одною), низхідний – флоема (ситоподібні трубки – видовжені, позбавлені ядер живі клітини. Вони також розташовані одна над одною, а їхні поперечні стінки не руйнуються. Вони мають велику кількість дрібних отворів і нагадують сито, звідки і походить їхня назва).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основні видозміни кореня

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкти, які зображені на рисунку.

Зображені об’єкти є видозмінами кореня. Крім основних (утримування рослини в ґрунті, мінеральне живлення та транспортування розчинів поживних речовин до надземної частини), корінь може виконувати і додаткові функції. Унаслідок цього виникають його видозміни, які набувають певних специфічних рис будови.

У рослин, які оселяються на стовбурах дерев, можуть виникати повітряні корені. Це додаткові корені, які відходять від стебла і звисають у повітрі. Зазвичай вони притаманні рослинам тропічних лісів, де в повітрі завжди багато вологи. Наприклад, повітряні корені притаманні тропічним орхідеям – об’єкт на рисунку під літерою А.

Дихальні корені характерні для рослин, що зростають на болотах та надмірно зволожених ґрунтах, де відчувається гостра нестача кисню. Ці корені можуть відростати від бічних. Вони слугують для постачання кисню до клітин кореневої системи. Тому дихальні корені ростуть не в глиб ґрунту, а піднімаються прямо вгору і мають тонку кору. Такі корені притаманні, наприклад, болотяному кипарису – об’єкт на рисунку під літерою Б.

Корені-причіпки трапляються в ліан. Ліанами називають рослини, стебла яких піднімаються вгору за допомогою додаткових коренів, вусиків (виноград) або обвиваються навколо іншої рослини чи штучної опори (наприклад, хміль, деякі сорти квасолі). Такі корені притаманні, наприклад, плющу – об’єкт на рисунку під літерою В.

У цієї рослини вздовж тонкого стебла розміщені коротенькі додаткові корені. За їхньою допомогою рослини прикріплюються до опори, піднімаючи стебло вгору. Чіпкими коренями плющ легко чіпляється навіть до гладеньких вертикальних стін будівель. У рослин з високим та тонким стеблом можуть нерідко утворюватися додаткові корені, які виконують функцію підпорок. Це так звані опорні корені. У деяких південних дерев з дуже розгалуженою кроною, як у інжиру, вони відростають від товстих бічних гілок у вигляді підпор. А в кукурудзи ці корені утворюються поблизу основи наземного стебла – об’єкт на рисунку під літерою Г.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Постембріональний розвиток, його типи і етапи у тварин

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкти, які зображені на рисунку.

Зображені об’єкти є представниками класу Комахи, типу Членистоногі.

Для представників цього класу характерною ознакою є непрямий розвиток, але в представників різних груп він може відбуватися з неповним або повним перетворенням.

У разі розвитку з неповним перетворенням з яйця вилуплюється личинка, яка загалом нагадує дорослу особину, але позбавлена крил. Вона живиться, линяє, росте і розвивається. Після останнього линяння личинка перетворюється на статевозрілу особину. Отже, за неповного перетворення комаха проходить такі фази розвитку: яйце, личинка, доросла особина. Серед зображених організмів такий розвиток притаманний об’єктам під номером 1 – представник ряду Прямокрилі та під номером 3 – представник ряду Клопи.

У жуків (ряд Твердокрилі – об’єкт під номером 4), мух (ряд Двокрилі – об’єкт під номером 2) розвиток відбувається з повним перетворенням: їхні личинки значно відрізняються від статевозрілих особин. У них немає складних очей, часто відсутні або вкорочені кінцівки, ротові органи можуть бути іншої будови, почасти є особливі личинкові органи. Після кількох линянь личинка перетворюється на лялечку, яка не живиться та зазвичай нерухома. На фазі лялечки відбувається повна перебудова організму. Через певний час з оболонки лялечки виходить доросла комаха. Отже, при повному перетворенні комахи проходять фази яйця, личинки, лялечки, дорослої особини.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Особливості будови одноклітинних тварин та процесів їхньої життєдіяльності.

Для виконання завдання необхідно знати особливості одноклітинних тварин.

Форамініфери – переважно донні мешканці. Клітина форамініфер розташована всередині черепашки.

До складу черепашки входить карбонат кальцію. Черепашки мають великий отвір – устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку.

Радіолярії – планктонні тварини. Більшість видів має внутрішньоклітинний скелет складної будови із Силіцій (II) оксиду (кремнезему) та інших мінеральних речовин, їхні тоненькі несправжні ніжки також утворюють ловильну сітку.

Інфузорія та лямблія навколо своїх клітин панцира не утворюють.

Правильна відповідь – А.