ТЕМА: Насінина та плід: будова і функції. Утворення насінини та плоду. Типи плодів (біб, кістянка, коробочка, стручок, стручечок, сім’янка, зернівка, ягода, яблуко, горіх). Супліддя, їх біологічне значення.

Для виконання завдання необхідно визначити спосіб розповсюдження насіння за будовою плоду, у якому воно міститься.

Функцією плодів є розповсюдження насіння, що забезпечує розселення рослин. Насіння може поширюватися за допомогою вітру, води, тварин тощо. Є рослини, здатні поширювати насіння самостійно. Огірок-пирскач після дозрівання плоду із силою викидає його м’якуш із насінням. Оплодень соковитих плодів часто яскраво забарвлений, що приваблює тварин, зокрема птахів. У кишечнику тварин оплодень перетравлюється, а неушкоджена насінина виходить назовні разом із послідом, не втрачаючи здатності до проростання. Сім'янка розповсюджується за допомогою вітру, маючи пристосування у вигляді легкої парасольки. Плоди, які мають гачечки, колючки, можуть зачепитися за хутро тварин і в такий спосіб розповсюджуватися.

Правильна відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Д, 4-В.

ТЕМА: Цитоплазма та її компоненти. Органели.

Завдання перевіряє знання будови клітини, функціонування її органел і вміння розпізнавати їх на рисунках.

Органели – постійні клітинні структури. Кожна з органел забезпечує відповідні функції, як-от живлення, рух, синтез певних сполук, зберігання і передачу спадкової тощо.

У кожній органелі відбувається певні біологічні процеси. Мітохондрія забезпечує енергією клітину, акумулюючи її в молекулах АТФ. Для синтезу молекул АТФ використовується енергія, яка вивільняється під час кисневого етапу енергетичного обміну. Білки синтезуються за участі рибосом. Клітинний центр забезпечує утворення веретена поділу. Через ядерну мембрану синтезовані в результаті транскрипції молекули РНК транспортуються в цитоплазму, де на рибосомах буде відбуватися процес синтезу поліпептидного ланцюга.

Зайвою зображеною органелою є комплекс Гольджі, функції якої в переліку відсутні.

Правильна відповідь: 1–А, 2–В, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Функції білків у живих істотах. Ферменти, їх будова, властивості та застосування в господарській діяльності людини.

Для виконання завдання необхідно знати основні функції білків.

Гемоглобін – дихальний пігмент багатоклітинних тварин. Ці молекули здатні утворювати нестійкі сполуки з киснем або вуглекислим газом і завдяки руху крові та інших рідин організмів транспортувати ці речовини, забезпечуючи процеси клітинного та тканинного дихання.

Фібрин – білок крові, який бере участь у процесах її зсідання та утворення тромбів, запобігаючи втраті крові при ушкодженні стінок кровоносних судин, забезпечуючи захисну функцію.

Пепсин є ферментом, який виділяється травними залозами шлунка людини та забезпечує розщеплення білків.

Актин є скоротливим білком, який виконує рухову функцію.

Серед перелічених відсутній білок, що має регуляторну функцію.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Мікроеволюція. Природний добір. Видоутворення.

В основі завдання наведений приклад адаптації в рослин. Необхідно вказати форму адаптації, яку ілюструє цей приклад.

Захисне забарвлення робить його носіїв менш помітними для ворогів. Застережливе та попереджувальне забарвлення, навпаки, робить організм більш помітним на тлі довкілля. Організм попереджає про небезпечність контактів із ним.

Мімікрія – здатність до наслідування забарвлення чи форми добре захищених організмів погано захищеними. Вона ефективна лише коли вид, що наслідує (імітатор), і вид, якого наслідують (модель), мешкають в одній місцевості, причому чисельність імітатора істотно нижча, ніж моделі. Мімікрія в рослин проявляється у виробленні окремих пристосувань, що нагадують моделі. Саме такий приклад наведений в основі завдання: квітки деяких рослин без нектарників нагадують за формою й забарвленням квітки рослин, які мають нектарники. Такі квітки будуть запилюватися комахами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Синтетична теорія еволюції.

Синтетична теорія еволюції – це комплекс понять про еволюційний процес, що склалися в 20–50-х роках ХХ сторіччя.

Вона являє собою синтез дарвінізму, точніше його головної ідеї – природного добору, з генетикою, а тому називається синтетичною теорією еволюції. Її ідеї й постулати спираються також і на досягнення інших наук: палеонтології, систематики, екології, молекулярної біології тощо. Її було розроблено як наслідок поєднань уявлень про мутації як джерело спадкової мінливості, популяцію як елементарну одиницю еволюції та дарвінівських уявлень про боротьбу за існування та природний добір.

Відповідно до положень синтетичної теорії еволюції була розроблена біологічна концепція виду. Вона ґрунтується на уявленні про популяцію як одиницю еволюції та понятті про репродуктивну ізоляцію – явище, коли різні види розмежовані внаслідок нездатності до гібридизації між собою.

Одиницею еволюції вважають популяцію, у якій відбуваються процеси, пов'язані зі змінами частот алелів певних генів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Взаємозв’язки між популяціями в екосистемах (прямі і непрямі; антагоністичні, нейтральні і мутуалістичні; трофічні і топічні).

В основі завдання описані біотичні зв’язки між термітами та джгутиковими найпростішими, які мешкають у кишечнику термітів.

У наведеному прикладі джгутикові найпростіші отримують у термітів середовище існування та джерело поживних речовин, а комахи від найпростіших ферменти, які забезпечують розщеплення полісахаридів до моносахаридів. Організми мають взаємовигідні відносини один з одним.

Такі біотичні зв’язки є прикладом мутуалізму – форми співіснування особин різних видів, від якого вони отримують взаємну користь.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток екосистем. Сукцесії. Саморегуляція екосистем.

В основі завдання наведений приклад зміни видових співтовариств – відновлення рослинності на місці лісової пожежі.

Послідовні незворотні й закономірні зміни одного біоценозу іншим на певній ділянці середовища прийнято називати сукцесіямн.

Первинні сукцесії виникають у місцях, де життя на певний час повністю зникло, наприклад, на схилах вулканів, якими текла лава. Першопоселенцями таких ділянок стають лишайники. Потім, у міру нанесення вітрами ґрунту, з’являються мохи й трав’янисті рослини. Наступний етап — утворення чагарникових угруповань. У цей період розвитку екосистеми вже з’являються популяції різних безхребетних, а згодом, коли тут починають формуватися ліси, сюди проникають і хребетні.

Вторинні сукцесії можуть бути наслідком стихійних лих, змін клімату або руйнівного впливу людини. Типовий приклад вторинної сукцесії — це відновлення екосистеми соснового лісу після пожежі. При цьому докорінно змінюються абіотичні умови, насамперед режим освітленості, температури і вологості. Тому спочатку з насіння, що збереглося в ґрунті, виростають світлолюбні й посухостійкі трав’янисті рослини, і пожарище заростає однолітніми й багаторічними травами. Потім поступово формуються непролазні малинники, у яких місцями пробиваються молоді берізки. Згодом утворюється березовий ліс, під пологом якого відбувається відновлення соснового лісу – починають рости сосни. Через 100–150 років на цьому місці може знову з’явитися справжній сосновий бір.

Отже, відновлення рослинності на місці лісової пожежі є прикладом вторинної сукцесії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Онтогенез. Періоди індивідуального розвитку організмів. Зародковий (ембріональний) період розвитку, його етапи у тварин.

Для виконання завдання необхідно знати етапи ембріогенезу.

Процес ембріонального розвитку багатоклітинних тварин включає три основні етапи: дроблення, гаструляцію і первинний органогенез. Розпочинається ембріогенез з моменту утворення зиготи та завершується він формуванням гаструли . Саме на стадії гаструли з’являються зародкові листки — шари тіла зародка багатоклітинних тварин, які дають початок певним органам і тканинам. В усіх тварин, крім губок і кишковопорожнинних, утворюється ще й третій зародковий листок – мезодерма. На спинному боці зародка ектодерма утворює два поздовжні вирости - нервові гребені, які зростаються та заглиблюються в товщу тіла. Утворена в такий спосіб нервова трубка дає початок нервовій системі. Описаний процес називається нейруляцією.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості і статистичні закономірності. Норма реакції. Варіаційний ряд. Варіаційна крива.

При виконанні завдання необхідні знання щодо модифікаційної мінливості та її властивостей.

Модифікаційна мінливість — зміни у фенотипі організму, що в більшості випадків мають пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу із навколишнім середовищем. Зміни в організмі та модифікації не успадковуються. Модифікаційна мінливість викликана тим, що всі організми тією чи іншою мірою живуть у різних умовах, а тому змушені по-різному реагувати на фактори навколишнього середовища, що й призводить до різноманітності фенотипів.

В основі завдання наведено зображення рослин цибулі ріпчастої, які відрізняються за розмірами підземного видозміненого пагона – цибулини. Це є прикладом модифікаційної мінливості.

Правильна відповідь – В.