ТЕМА: Взаємозв’язки між популяціями в екосистемах (прямі і непрямі; антагоністичні, нейтральні і мутуалістичні; трофічні і топічні)

В основі завдання описані біотичні зв’язки між окунями та чистильниками.

У наведеному прикладі чистильники отримують їжу (крихітних рачків), а рифові окуні в такий спосіб позбавляються паразитів. Організми мають взаємовигідні відносини один з одним. Такі біотичні зв’язки є прикладом мутуалізму – форми співіснування особин різних видів, від якого вони отримують взаємну користь.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток екосистем. Сукцесії. Саморегуляція екосистем

В основі завдання наведений приклад зміни видових співтовариств – відновлення рослинності на місці виверження вулкану.

Послідовні необоротні й закономірні зміни одного біоценозу іншим на певній ділянці середовища прийнято називати сукцесіямн. Первинні сукцесії виникають у місцях, де життя на певний час повністю зникло, наприклад на схилах вулканів, якими текла лава. Першопоселенцями таких ділянок стають лишайники. Потім у міру нанесення вітрами ґрунту з’являються мохи й трав’янисті рослини. Наступний етап – утворення чагарникових угруповань. У цей період розвитку екосистеми вже з’являються популяції різних безхребетних, а згодом, коли тут починають формуватися ліси, сюди проникають і хребетні. Вторинні сукцесії можуть бути наслідком стихійних лих, змін клімату або руйнівного впливу людини. Типовий приклад вторинної сукцесії — це відновлення екосистеми соснового лісу після пожежі. При цьому докорінно змінюються абіотичні умови, насамперед режим освітленості, температури і вологості. Тому спочатку з насіння, що збереглося в ґрунті, виростають світлолюбні й посухостійкі трав’янисті рослини, і пожарище заростає однолітніми і багаторічними травами. Потім поступово формуються непролазні малинники, у яких місцями пробиваються молоді берізки. Згодом утворюється березовий ліс, під пологом якого відбувається відновлення соснового лісу – починають рости сосни. Через 100–150 років на цьому місці може знову з’явитися справжній сосновий бір.

Отже, оселення лишайників на схилах вулканів, якими текла лава, є прикладом первинної сукцесії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Онтогенез. Періоди індивідуального розвитку організмів. Зародковий (ембріональний) період розвитку, його етапи у тварин

Для виконання завдання необхідно знати етапи ембріогенезу.

Процес ембріонального розвитку багатоклітинних тварин включає три основні етапи: дроблення, гаструляцію і первинний органогенез. Розпочинається ембріогенез з моменту утворення зиготи та завершується формуванням гаструли. Саме на стадії гаструли з’являються зародкові листки – шари тіла зародка багатоклітинних тварин, які дають початок певним органам і тканинам. В усіх тварин, крім губок та кишковопорожнинних, утворюється ще й третій зародковий листок – мезодерма. З ектодерми виникають нервова трубка, елементи органів чуття, зовнішній шар покривів (епідерміс), шкірні залози тощо.

Описаний процес називається органогенез. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості і статистичні закономірності. Норма реакції. Варіаційний ряд. Варіаційна крива

При виконанні завдання необхідні знання щодо модифікаційної мінливості та її властивостей.

Модифікаційна мінливість — зміни у фенотипі організму, що в більшості випадків мають пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу з навколишнім середовищем. Зміни в організмі та модифікації не успадковуються. Модифікаційна мінливість викликана тим, що всі організми тією чи іншою мірою живуть у різних умовах, а тому змушені по-різному реагувати на фактори навколишнього середовища, що й призводить до різноманітності фенотипів.

В основі завдання наведено зображення тварин, які відрізняються за забарвленням. Це є прикладом модифікаційної мінливості.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Успадкування, зчеплене зі статтю

В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування, зчепленого зі статтю.

Визначення статі в багатьох видів зумовлене хромосомним набором, у якому є однокові за будовою нестатеві хромосоми (аутосоми) та статеві хромосоми. Одним із типів хромосомного визначення статі є тип ХY. Такий тип притаманний куркам, про які йдеться у завданні. З умови задачі зрозуміло, що алель забарвлення оперення міститься в Х хромосомі. Домінантний і рецесивний алель можна позначати індексом: чорний півень – ХвХв, строката курка – XВY (гетерогаметна стать жіноча). 

Відповідно до умови задачі, чорного півня схрестили зі строкатою куркою:

P1 Хв Xв × XВY

F1 ХВXв ХВХв XвY XвY

У результаті схрещування в поколінні є такі фенотипи:

ХВXв – строкатий самець;

ХвY – чорна самка.

Отже, в результаті схрещування отримали 0 % чорних півнів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем, і їх статистичний характер. Закон чистоти гамет. Методи перевірки генотипу гібридних особин. Проміжний характер успадкування

В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування ознак, установлених Г. Менделем.

Аналізуючи основу, можна констатувати, що в завданні йдеться про моногібридне схрещування. Моногібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються за однією ознакою. Необхідно також зауважити, що за умови повного домінування домінантна ознака проявляється і в гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот, тобто якщо організм має хоча б один домінантний алель.

У завданні йдеться про такий тип взаємодії алельних генів, як повне домінування. Листоподібна форма гребня курей є рецесивна ознака, оскільки не проявляється в гетерозигот, тобто не є домінантною ознакою. Оскільки організми з горохоподібним гребнем є гомозиготними, запишемо перше схрещування:

P1 АА×аа

F1 Аа

Отже, отримали одноманітне перше покоління гібридів (перший закон Менделя).

Надалі при схрещуванні гібридів першого покоління між собою спостерігалося розщеплення 3:1 (відповідає приблизно наведеним у завданні цифрам – 112:42), що відповідає твердженням другого закону Менделя.

P2 Аа×Аа

F2 АА Аа Аа аа

Отже, успадкування форми гребня відбувається відповідно до законів Менделя, горохоподібна форма гребня – домінантна ознака, а вихідні форми були чистими лініями.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Функції та будова нирок. Утворення та виведення сечі.

У завданні наведені три твердження, які треба проаналізувати і визначити їх правильність. Надалі знайти відповідь, у якій вказані всі правильні твердження.

Перше твердження є правильним тому, що утворення сечі відбувається безперервно.

Друге твердження є неправильним тому, що структурними елементами нирки є нефрони. Нефрони складаються з капсули та системи канальців. У капсулі під тиском відбувається фільтрація рідини з крові до порожнини капсули. Утворена таким чином рідина називається первиною сечею. Надалі в канальцях нефрона відбувається реабсорбція, унаслідок якої в кров повертаються вода, молекули глюкози, амінокислот, частина неорганічних йонів. Утворена сеча називається вторинною сечею.

Третє твердження також є правильним тому, що гломерулонефрит – захворювання нирок, що вражає клубочки нефронів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вітаміни, їхні властивості. Авітамінози, гіпо- та гіпервітамінози

В основі завдання надається інформація щодо різних підходів класифікації вітамінів, а відповідно й утворення їх назв.

Вітамін С входить до складу ферментів, які забезпечують нормальне засвоєння білків клітиною; швидке загоєння ран; реакції імунітету; нормальне продукування різних гормонів. Необхідний для синтезу колагенових волокон – складової частини сполучної тканини. У разі гіпо- й авітамінозу вітаміну С виникає тяжке захворювання – цинга.

Отже, фізіологічна назва вітаміну С – протицинготний.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Енергетичні потреби організму. Норми і гігієна харчування

В основі завдання запропоновані групи продуктів, які необхідні людині для збалансованого харчування. Необхідно вибрати правильну комбінацію продуктів для заповнення пропусків у раціоні.

Раціональне харчування – це повноцінне харчування людей з урахуванням статі, віку, характеру праці, кліматичних умов та інших чинників. Таке харчування сприяє збереженню здоров’я, опору шкідливим факторам довкілля, підвищує фізичну та розумову працездатність.

Принципами раціонального харчування є:

• відповідність харчування фізіологічним потребам та енерговитратам організму;
• дотримання кількісної та якісної збалансованості за основними харчовими та біологічно активними речовинами в добовому раціоні;
• дотримання правильного режиму харчування.

Відповідно до фізіологічних потреб організму людини доцільний такий розподіл за калорійністю добового харчового раціону: на перший сніданок – 25-30%, на другий сніданок (або підвечірок) – 10-15%, на обід – 40-45% та на вечерю – 15-20%. Продукти багаті на білки (м'ясо, риба, сир, бобові), рекомендують уживати в період активної діяльності, зазвичай уранці та вдень, оскільки вони прискорюють обмінні процеси й діяльність нервової системи. Перед сном небажано вживати продукти, що збуджують нервову систему: гострі приправи, каву, шоколад, какао. Вечеря має бути легкою. При цьому треба віддавати перевагу молочним (особливо кисломолочним), фруктово-овочевим стравам: вони не потребують значного напруження травної системи й не порушуватимуть сон.

Виходячи з вищезазначених міркувань, правильна комбінація продуктів для заповнення пропусків у раціоні є така: «1 – фрукти, 2 – м'ясо, 3 – молочні продукти, 4 – крупи».

Правильна відповідь – А.