ТЕМА: Екологічна валентність виду (межі витривалості)

В основі завдання наведено схему дії екологічного фактору.

Умова також містить твердження, правильність яких необхідно перевірити. Аналізуючи схему, можна констатувати, що хоча екологічні фактори дуже різноманітні за своєю природою та характером впливу на біологічні системи, існують закономірності їхнього впливу на живі істоти, а також реакцій організму на їхню дію. Кожний з факторів має лише певні межі позитивного впливу на організми (закон оптимуму). Сприятливі для істот певного виду інтенсивності впливу екологічного фактору мають назву зони оптимуму (на схемі відповідає світла ділянка між точками А і Б). Чим більше інтенсивність дії певного екологічного фактору відхилятиметься від оптимальної в той чи інший бік, тим більше буде виражений його негативний вплив на організми (верхня та нижня зони пригнічення – на схемі відповідають затемнені ділянки). Значення інтенсивності дії екологічного фактору, за якими існування організмів стає неможливим, називають верхньою та нижньою межами витривалості, або толерантності (критичні точки максимуму і мінімуму). Відстань між межами витривалості визначає діапазон інтенсивності дії екологічного фактору, у якому можливе існування особин певного виду. Таким чином, обидва твердження правильні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Нуклеїнові кислоти. Будова, нуклеотиди. Будова, властивості та функції ДНК, принцип компліментарності

Для виконання завдання необхідно знати будову ДНК.

Молекула ДНК складається з двох ланцюгів нуклеотидів, які сполучаються між собою за допомогою водневих зв’язків. Ці зв’язки виникають між двома нуклеотидами, які ніби доповнюють один одного за розмірами. Встановлено, що залишок аденіну (А) нуклеотиду одного ланцюга молекули ДНК завжди сполучається із залишком тиміну (Т) нуклеотиду іншого ланцюга (між ними виникає два водневі зв’язки), а гуаніну (Г) – з цитозином (Ц) (між ними виникає три водневі зв’язки). Таким чином, якщо один із ланцюгів молекули ДНК має склад АТГЦЦГТА, то два ланцюги цієї молекули між собою утворюють 20 водневих зв’язків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Поняття про біополімери та їхні мономери

Біополіме́ри — загальна назва макромолекулярних сполук, що існують у живій природі; полімери біологічного походження, які складаються з великої кількості повторюваних однакових або різних за будовою атомних угруповань, з'єднаних між собою хімічними або координаційними зв'язками в довгі лінійні або розгалужені ланцюги.

Прикладами біополімерів є полімери цукрів(полісахариди): целюлоза,крохмаль, хітин і інші; білки (альбумін) та пептиди, ДНК та РНК. Холестерин – речовина з групи стеролів. Стероли – це циклічні спирти, які відносяться до класу стероїдів, є похідні ліпідів. Таким чином, холестерин не є об’єктом дослідження студентів, що вивчають біополімери.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наслідки недостатнього або надлишкового надходження в організм людини хімічних елементів (I, F, Fe, Ca, К)

Для виконання завдання необхідно знати елементний склад організму людини.

Сполуки Кальцію входять до складу кісток і зубів, зумовлюючи їх твердість та міцність. У йонній формі бере участь у регуляції обміну речовин, скорочень скелетних м’язів, діяльності серця. Необхідний для забезпечення зсідання крові у людини. Важливе значення має достатнє надходження сполук Кальцію до організму дітей і вагітних жінок. Нестача сполук Кальцію в дітей може спричинити викривлення кісток – рахіт. Якщо до організму людини довгий час не надходить достатньої кількості Кальцію, то підвищується крихкість кісток.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Статеве розмноження. Процеси формування статевих клітин

Гаметогенез – процес формування і утворення статевих клітин — гамет.

Розрізняють два типи статевих клітин: чоловічі (сперматозоїди) і жіночі (яйцеклітини). Оогенез — процес розвитку жіночих статевих клітин. Оогенез проходить у яєчниках у три періоди: 1) розмноження (клітини диплоїдної оогенної тканини діляться шляхом мітозу, утворюючи диплоїдні ооцити); 2) ріст ооцитів, проходження ними клітинного циклу, під час якого відбувається синтез ДНК, подвоєння і побудова другої хроматиди хромосом; 3) дозрівання ооцитів (їх поділ шляхом мейозу). У результаті оогенезу з ооцита утворюється одна гаплоїдна яйцеклітина з однохроматидними хромосомами і три редукційних (чи полярних) тільця. Далі яйцеклітина бере участь у статевому процесі, а редукційні тільця відмирають. Сперматогенез — процес розвитку статевих клітин — сперматозоїдів — зі сперматогенної тканини.

Сперматогенез проходить у три стадії: 1) розмноження в сім’яниках клітин диплоїдної сперматогенної тканини, що поділяються шляхом мітозу та утворюють диплоїдні сперматоцити; 2) ріст сперматоцитів, проходження ними клітинного циклу, у ході якого здійснюються синтез ДНК і добудування другої хроматиди; 3) дозрівання сперматоцитів, що поділяються шляхом мейозу, в результаті чого утворюються гаплоїдні сперматозоїди. З кожного сперматоцита виникає по чотири гаплоїдні однохроматидні сперматозоїди, готові до запліднення. При цьому в кожному сперматозоїді (людини та інших ссавців) хромосомні набори розрізняються за статевими хромосомами: одні несуть Х-хромосому, інші — Y-хромосому, а всі хромосоми несуть різні комбінації генів, набуті в результаті обміну ділянками у I профазі мейозу. Таким чином, розподіл спадкового матеріалу між клітинами, що утворилися в результаті поділу гаметоцитів другого порядку буде наступний:

22X + 22X, 22X + 22Y.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості

Модифікаційна мінливість – зміни у фенотипі організму, що у більшості випадків носять пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу із навколишнім середовищем.

Модифікаційна мінливість – результат не змін генотипу, а його реакції на умови навколишнього середовища. Тобто структура генів не змінюється, – змінюється експресія генів. Унаслідок цього під дією факторів навколишнього середовища на організм змінюється інтенсивність ферментативних реакцій, що обумовлюється зміною інтенсивності їх біосинтезу. Модифікаційну мінливість характеризує: оборотність – зміни зникають при зникненні специфічних умов середовища, що призвели до появи модифікації; зміни у фенотипі не успадковуються – успадковується норма реакції генотипу; статистична закономірність варіаційних рядів; модифікації диференціюють фенотип, не змінюючи генотип; груповий характер;

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Онтогенез. Періоди індивідуального розвитку організмів

Для виконання завдання необхідно розпізнати об’єкти, які зображені на рисунку.

Зображені об’єкти є зародкові листки та органи, які формують ембріон тришарових тварин під час гістогенезу та органогенезу.

Об’єкт, позначений буквою А, є нервова пластина, бічні краї якої загинаються та з’єднуються в нервову трубку. Буквою Б – хорда, еластична скелетна вісь мезодермального походження. Буквою В – мезодерма, третій зародковий шар, що формується після завершення гаструляції між зовнішнім і внутрішнім зародковими листками. Буквою Г – ектодерма, зовнішній зародковий листок, що закладається після утворення бластули, під час формування гаструли.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Функції та будова органів сенсорних систем

Для виконання завдання необхідно знати будову вестибулярного апарату.

Вестибулярний апарат – орган чуттів, що відповідає за сприйняття лінійних та кутових прискорень, а також положення тіла у просторі. Він сприймає зміни положення голови й тулуба, напрям руху тіла й призначений для координації рухів та збереження рівноваги тіла. У людини і хребетних тварин є частиною внутрішнього вуха. Вестибулярний апарат дуже невеликий за розміром. До його складу входять три півколові канали та два мішечки. Цей орган розташовано усередині скроневої кістки черепа у внутрішньому вусі, поруч із завиткою, органом слуху. Півколові канали – це дуги, розміщені у трьох різних площинах, що відповідають трьом вимірам: висоті, довжині та ширини. Вони заповнені желеподібною масою і містять вестибулярні рецептори – чутливі волоскові клітини, розміщені на внутрішній стінці ампул, якими завершуються канали.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вуглеводи: моносахариди, олігосахариди, полісахариди

Для виконання завдання необхідно застосувати знання особливостей перетворення енергії в організмі.

Є такі етапи перетворення енергії в організмі: підготовчий, анаеробний (безкисневий) та аеробний (кисневий). Розщеплення глікогену відбувається під дією амілази в кишково-травному тракті, надалі молекули глюкози усмоктуються у кров.

Ці процеси відбуваються на підготовчому етапі енергетичного обміну. Молекули глюкози надалі потрапляють в клітину, де відбувається гліколіз – процес безкисневого розщеплення вуглеводів (анаеробне дихання). Суттю безкисневого етапу енергетичного обміну є розщеплення молекули глюкози на дві молекули піровиноградної кислоти.

Таким чином, молекули вуглеводів є субстратом анаеробного окисного метаболізму.

Правильна відповідь – А.