ТЕМА: Основні положення еволюційної гіпотези

Для відповіді на завдання необхідно знати основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна: еволюція відбувається на основі спадкової мінливості під дією боротьби за існування, наслідком якої є природний добір.

Природний добір проявляється в переважаючому виживанні та розмноженні найбільш пристосованих до умов середовища життя організмів певного виду.

За Ч. Дарвіном, існує три форми боротьби за існування: внутрішньовидова, міжвидова та з факторами неживої природи.

В умові завдання описаний результат міжвидової боротьби за існування, що проявляється у змаганні між особинами різних видів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Кругообіг речовин.

Для виконання завдання необхідно знати, як здійснення функцій живої речовини пов’язано з міграцією атомів і молекул у процесі колообігу речовин, тобто біогеохімічного циклу Карбону.

Карбон входить до всіх органічних сполук – основи складу та біохімічних процесів живих організмів. Автотрофи здатні фіксувати вуглекислий газ і синтезувати різноманітні органічні сполуки, використовуючи для цього світлову енергію (фотосинтез). Ці речовини в подальшому по ланцюгах живлення потрапляють до гетеротрофів.

Карбон у живих організмах існує у вигляді органічних сполук і карбонатів, а поза ними – в органічних речовинах ґрунту, вуглекислому газі та різноманітних осадових породах. На певний час Карбон, який міститься в цих сполуках, вилучається із біохімічних циклів, але згодом, унаслідок життєдіяльності живих організмів (дихання, виділення тощо) він знову залучається до біогеохімічних процесів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Зміни в біогеоценозах

В основі завдання наведений приклад зміни видових співтовариств – відновлення рослинності на місці лісової пожежі.

Послідовні необоротні й закономірні зміни одного біоценозу іншим на певній ділянці середовища прийнято називати сукцесіямн.

Первинні сукцесії виникають у місцях, де життя на певний час повністю зникло, наприклад на схилах вулканів, якими текла лава.

Першопоселенцями таких ділянок стають лишайники.  Потім у міру нанесення вітрами ґрунту з’являються мохи й трав’янисті рослини. Наступний етап — утворення чагарникових угруповань. У цей період розвитку екосистеми вже з’являються популяції різних безхребетних, а згодом, коли тут починають формуватися ліси, сюди проникають і хребетні.

Вторинні сукцесії можуть бути наслідком стихійних лих, змін клімату або руйнівного впливу людини.

Типовий приклад вторинної сукцесії – це відновлення екосистеми соснового лісу після пожежі. При цьому докорінно змінюються абіотичні умови, насамперед режим освітленості, температури і вологості. Тому спочатку з насіння, що збереглося в ґрунті, виростають світлолюбні й посухостійкі трав’янисті рослини, й пожарище заростає однолітніми і багаторічними травами. Потім поступово формуються непролазні малинники, у яких місцями пробиваються молоді берізки. Згодом утворюється березовий ліс, під пологом якого відбувається відновлення соснового лісу – починають рости сосни. Через 100–150 років на цьому місці може знову з’явитися справжній сосновий бір.

Отже, відновлення рослинності на місці лісової пожежі є прикладом вторинної сукцесії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Ланцюги живлення

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення.

В основі завдання запитують про місце рослиноїдних тварин у трофічній структурі екосистеми, з чого ми робимо висновок, що йдеться про ланцюг виїдання.

У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу складають автотрофні організми (продуценти), потім йдуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини (консументи І порядку),  потім хижаки (консументи ІІ порядку) і редуценти – організми, що отримують необхідні для життєдіяльності речовини, руйнуючи залишки мертвих рослин і тварин чи відмерлі частини рослин і тварин, абсорбуючи розчинні органічні сполуки.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в біогеоценозах. Правило екологічної піраміди

Для виконання завдання необхідно знати правило екологічної піраміди − продукція організмів кожного такого трофічного рівня завжди менша в середньому до 10 разів за продукцію попереднього.

Тобто маса кожної подальшої ланки ланцюга живлення прогресивно зменшується. Зниження біомаси при переході з одного харчового рівня на інший зумовлене тим, що аж ніяк не вся їжа асимілюється консументами. Крім того, велика частка енергії поживних речовин, що всмоктується в кишечнику, витрачається на дихання та інші процеси життєдіяльності і лише 10–15% використовується на побудову нових клітин і тканин.

В основі завдання наведене число – 1000 кг первинної продукції, тобто це є маса ланки продуцентів, така ланка метелик, який за правилом екологічної піраміди засвоїв 100 кг біомаси, а синиця – третя ланка – засвоїла 10 кг біомаси.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Основні форми біотичних взаємовідносин

В основі завдання описані біотичні зв’язки між термітами та джгутиковими найпростішими, які мешкають у кишечнику термітів.

У наведеному прикладі джгутикові найпростіші отримують в термітів середовище існування та джерело поживних речовин, а комахи від найпростіших – ферменти, які забезпечують розщеплення полісахаридів до моносахаридів.

Організми мають взаємовигідні відносини один з одним.

Такі біотичні зв’язки є прикладом мутуалізму – форми співіснування особин різних видів, від якого вони отримують взаємну користь.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Основні середовища існування організмів.

Водне середовище існування характеризується високою густиною, меншим вмістом кисню, значними перепадами тиску.

За типом живлення водорості – фотосинтетики. Їхнє живлення залежить від кількості світла, а освітленість водойм швидко зменшується зі збільшенням глибини. Зазвичай на глибинах понад 150–250 м фотосинтезуючі водорості існувати не можуть. На максимальній глибині – 270 м – мешкають червоні водорості, здатні вловлювати слабке розсіяне світло. На глибини понад 1500 м світло взагалі не проникає.

Тому зниження рівня освітленості – чинник, що обмежує поширення водоростей на значних глибинах.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Особливості будови, властивості та функції нуклеїнових кислот

Для виконання завдання необхідно знати будову нуклеїнових кислот.

Нуклеїнові кислоти – складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди.

Молекула нуклеотиду складається з трьох частин: залишків нітратної основи, п’ятивуглецевого моносахариду (пентози) та ортофосфатної кислоти.

Залежно від виду пентози, що входить до складу нуклеотиду, розрізняють два типи нуклеїнових кислот: дезоксирибонуклеїнову (ДНК) і рибонуклеїнові (РНК). До складу ДНК входить залишок дезоксирибози, а РНК – рибози.

Молекула ДНК складається з двох ланцюгів нуклеотидів, які сполучаються між собою за допомогою водневих зв’язків.

Молекули РНК клітин прокаріотів та еукаріотів складаються з одного ланцюга. Таким чином, РНК, що синтезована на фрагменті ДНК, яка складається з двох ланцюгів і має у своєму складі 2400 нуклеотидів, буде містити залишків рибози (тобто кількість нуклеотидів) у два рази менше, а саме 1200 нуклеотидів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Особливості будови, властивості та функції вуглеводів

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкт, який зображений на рисунку.

Зображений об’єкт є представник Класу Ракоподібних, Типу Членистоногі.

Для представників цього типу характерною ознакою є наявність твердої хітинової кутикули, що є покривом тіла, а також виконує функцію зовнішнього скелету.

Хітин належить до полісахаридів– це біополімери, молекулярна маса деяких з них може сягати кількох мільйонів. Вони майже не розчиняються у воді і не мають солодкого присмаку.

Правильна відповідь – Б.