ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби.

В основі завдання наведено опис відкриття шотландським мікробіологом А. Флемінгом дії антибіотика – речовини, яка спричиняли загибель бактерій. Він виділив цю речовину із мікроорганізмів, які розвивалися поруч із бактеріями на поживному середовищі. Цими організмами є гриби. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.

Дизентерійна амеба – одноклітинний гетеротрофний організм, який у разі потрапляння в шлунково-кишковий тракт викликає в людини дизентерію.

Дизентерійна амеба в природі мешкає в прісних водоймах. Тому одним із заходів запобігання зараження цим організмом є вживання кип’яченої води.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Справжні багатоклітинні тварини. Загальні ознаки будови і процесів життєдіяльності.

У завданні треба проаналізувати наведену наукову інформацію про утворення плавального міхура в риб.

Інформація містить твердження, що «плавальний міхур утворився із травної системи», а отже він є похідним травної системи.

Також є твердження, що «деякі риби не мають плавального міхура. Це придонні види  (наприклад, камбала), хижі риби, що швидко плавають (тунець, скумбрія), і всі хрящові». Ці риби добре плавають.

Можна зробити висновок, що правильним є лише твердження І. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

У завданні треба проаналізувати наведену наукову інформацію щодо утворення плавального міхура в риб.

Аналізування тексту дає змогу зробити висновок, що до закритоміхурових риб належить окунь, який є представником окуневих. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин

У завданні треба проаналізувати частину тексту, а саме: «Деякі риби не мають плавального міхура. Це придонні види  (наприклад, камбала), хижі риби, що швидко плавають (тунець, скумбрія), і всі хрящові».

Можна зробити висновок, що камбала не має плавального міхура. Також його не мають всі хрящові риби, до яких належить акула.

Отже, під час обговорення тексту й учень,й учениця помилилися.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система людини.

В основі завдання наведено схему будови вегетативної нервової системи людини, на якій цифрою 1 позначено парасимпатичний відділ, а цифрою 2 – симпатичний відділ.

Симпатична нервова система забезпечує реакції за типом «боротьба або втеча». Її активація посилює реакції, спрямовані на витрати організмом енергії.

Натомість парасимпатична нервова система забезпечує реакції, спрямовані на накопичення організмом енергії. До певної міри вони функціонують як антагоністи.

Унаслідок збудження симпатичного відділу зростає частота серцевих скорочень, підвищується артеріальний тиск, збільшується потовиділення, проте гальмується травлення, а парасимпатичний відділ – навпаки.

Отже, правильне твердження «Цифрою 2 позначено відділ, унаслідок збудження якого посилюється потовиділення».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція. Ендокринна система людини.

Підшлункова залоза – залоза змішаної секреції.

Як залоза зовнішньої секреції вона продукує травні ферменти й виділяє їх у дванадцятипалу кишку.

А як залоза внутрішньої секреції виробляє й виділяє в кров інсулін і глюкагон – гормони, що регулюють обмін вуглеводів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Дихальна система.

Для виконання завдання треба знати будову органів дихання і послідовність процесів зовнішнього дихання. Видих відбувається переважно в результаті скорочення еластичних стінок альвеол, розтягнутих під час вдиху, і розслаблення м’язів, що його забезпечували.

Під час глибокому видиху скорочуються внутрішні міжреберні м’язи, що зменшує об’єм грудної порожнини, і тиск в альвеолах перевищує атмосферний.

Під час видиху повітря з альвеол потрапляє у розгалуження бронхів – бронхіоли, потім надходить у бронхи, трахею, гортань і носову порожнину.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система.

В основі завдання наведено зображення ворсинки тонкого кишківника людини.

Треба проаналізувати подані твердження і вказати правильне.

На рисунку цифрою 1 позначено кровоносні капіляри, цифрою 2 – клітини епітелію (ентероцити), а цифрою 3 – лімфатичну судину.

Амінокислоти (продукти розщеплення білків) і глюкоза (продукти розщеплення вуглеводів) усмоктуються в кровоносні капіляри.

Продукти розщеплення ліпідів – моногліцериди й жирні кислоти – транспортуються до ентероцитів, у яких відбувається синтез жирів, специфічних для організму людини. Вони надходять у лімфатичну судину, а потім крізь грудну лімфатичну протоку в кров.

Характерною особливістю епітеліальних клітин кишківника – ентероцитів – є наявність на їхній поверхні великої кількості мікроворсинок.

Мікроворсинки – це вирости плазматичної мембрани цих клітин. На поверхні мікроворсинок містяться травні ферменти. Сукупність процесів травлення, які відбуваються за участі зв’язаних із мембранами клітин ферментів, називають пристінковим травленням.

Отже правильним твердженням поміж поданих є «Позначені цифрою 2 клітини забезпечують пристінкове травлення».

Правильна відповідь – Б.