На острові Мадейра з 550 видів жуків близько 200 — безкрилі й нездатні до польоту, у інших видів жуків є довгі крила, що добре протистоять вітрам.
Укажіть тип добору, результатом якого є така дивергенція.
ТЕМА: Синтетична теорія еволюції. Мікроеволюція. Природний добір
Дивергенція – розходження ознак і властивостей у близьких груп організмів унаслідок еволюційних змін, що є результатом адаптації до різних умов існування. Поняття «дивергенція» введене Ч. Дарвіном для пояснення походження видів тварин і рослин, їх різноманіття, виникнення розмежування між видами, обґрунтування вчення про монофілетичне походження видів від спільного предка.
Дивергенція ознак під впливом природного добору приводить до диференціації видів і їх спеціалізації. Залежно від спрямування адаптаційних змін організмів природний добір буває стабілізуючим, рушійним і розриваючим.
Виходячи з наведеного в умові завдання прикладу, описується саме приклад розриваючого добору. Він спрямовує мінливість у двох, рідше кількох, різних напрямках, однак не сприяє середнім (проміжним) станам ознак. Цей добір спричиняє виникнення кількох фенотипних форм у популяції, що сприяє її пристосуванню до нестабільних умов довкілля.
Правильна відповідь – В.
Новозеландський плазун гатерія не облаштовує собі нори, а використовує гнізда буревісників. Коли птах уночі повертається до гнізда, гатерія вирушає на полювання.
Укажіть тип взаємозв’язків між цими організмами.
ТЕМА: Форми біотичних зв’язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм)
В основі завдання наведений приклад одного з типів симбіозу – коменсалізму.
Коменсалізм – це такий тип взаємозв’язків різних видів, за якого один з них (коменсал) використовує залишки їжі, продукти життєдіяльності чи житло іншого (хазяїна), не завдаючи йому помітної шкоди. Проте і користі від коменсалів організмам хазяїв ніякої. Коменсалізм може проявлятися у формах квартиранства або нахлібництва. Квартиранство – використання коменсалом для оселення організму хазяїна або частини його середовища життя.
Який організм займає перший трофічний рівень у ланцюгах живлення?
ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди
В основі завдання наведений рисунок, на якому зображено різні організми.
Для виконання цього завдання необхідно знати послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.
У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім йдуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини, потім хижаки (консументи) 1-го порядку, хижаки 2-го порядку.
Тому правильна відповідь є така: дерево.
Яка послідовність правильно відображає передавання енергії в ланцюгу живлення?
Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називають ланцюгами живлення.
В основі завдання наведено деякі послідовності ланцюга виїдання. Необхідно вказати варіант з правильною послідовністю компонентів.
У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім йдуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини, потім хижаки (консументи) 1-го порядку, хижаки 2-го порядку. У наведеному ланцюгу продуцент пшениця споживається довгоносиком, яким живиться жайворонок, останніми в свою чергу живиться хижий птах – орел.
Тому правильна послідовність є така: пшениця → довгоносик → жайворонок → орел.
Правильна відповідь – А.
На місці чагарнику вирішили вирощувати полуниці. Для цього підготували ґрунт, висадили розсаду декількох сортів полуниць, внесли мінеральні та органічні добрива. Результатом цієї діяльності стало формування
ТЕМА: Екосистеми, їх склад та різноманіття. Взаємозв’язки між по популяціями в екосистемах (прямі і непрямі; антагоністичні, нейтральні і мутуалістичні; трофічні і топічні). Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди. Типи екологічних пірамід. Розвиток екосистем
Для виконання завдання необхідні знання про різноманітність, розвиток та продуктивність екосистем.
Агроценоз — співтовариство рослин, тварин і мікроорганізмів, створене і регулярно підтримуване людиною для отримання сільськогосподарської продукції. Агроценоз характеризується малою екологічною надійністю (агроценоз не здатний самовідновлюватися і саморегулюватися), але досить високою врожайністю (продуктивністю). Основу агроценозів становить агрофітоценоз — штучна рослинна спільнота, що створюється на основі агротехнічних заходів (наприклад, посіви та посадки зернових, овочевих, плодових та технічних культур). Рослинний покрив агрофітоценозів зазвичай утворений одним видом (сортом) культурних рослини та відповідними бур’янними видами.
Правильна відповідь – Г.
Біологічні ритми людини зумовлені різними причинами. Причиною ритмічної зміни температури тіла людини протягом доби є обертання
ТЕМА: Адаптивні біологічні ритми організмів
Унаслідок обертання Землі навколо своєї осі двічі на добу змінюється освітленість. Це зумовлює коливання температури, вологості та інших абіотичних факторів, що в свою чергу, впливає на активність організмів. Зміна дня і ночі впливає на перебіг різних функцій організмів тварин: рухову активність, інтенсивність процесів обміну речовин тощо. У людини зареєстровано понад 100 життєвих функцій, залежних від часу доби.
Який компонент середовища належить до абіотичних екологічних факторів?
ТЕМА: Екологічні фактори: абіотичні, біотичні, антропогенні
Для виконання завдання необхідні знання екологічних факторів.
Екологічні фактории – сукупність усіх чинників середовища, що діють на живий організм або надорганізмову систему. Усю різноманітність екологічних факторів ділять за походженням і характером дії на три великі групи – абіотичні, біотичні та антропогенні.
Абіотичні фактори – фактори неорганічної, або неживої, природи, що діють на живий організм або надорганізмову систему (світло, температура, вода, повітря, грунт, рельєф, атмосферний тиск).
Забарвлення в норок визначається одним геном з повним домінуванням. Схрещування коричневої норки з сірою дало лише коричневих потомків. У другому поколінні отримали коричневих та сірих норок. З якою ймовірністю серед них слід очікувати появу гетерозиготних?
ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем, і їх статистичний характер
В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування ознак, встановлених Г. Менделем.
Аналізуючи основу завдання, можна констатувати, що в завданні йдеться про моногібридне схрещування.
Моногібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються за однією ознакою. Необхідно також зауважити, що за умови повного домінування домінантна ознака проявляється і в гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот, тобто якщо організм має хоча б один домінантний алель. Оскільки схрещування коричневої норки із сірою дало лише коричневих потомків, запишемо перше схрещування:
P1 АА×аа
F1 Аа
Отже, отримали одноманітне гетерозиготне покоління (перший закон Менделя). Надалі, при схрещуванні гібридів першого покоління між собою, у другому поколінні отримали коричневих та сірих норок:
P2 Аа×Аа
F2 АА Аа Аа аа
Отримали співвідношення 1:2:1.
Отже, серед гібридів другого покоління слід очікувати появу гетерозиготних особин з ймовірністю 50 %.
Томас Морган досліджував спадковість низки ознак у плодової мушки дрозофіли. В одному з експериментів учений досліджував дві ознаки — забарвлення тіла (B — сіре, b — чорне) і форму крил (V — нормальні, v — зачаткові). Дослідник схрестив дигетерозиготну за цими ознаками самицю з мутантним самцем, який мав чорне тіло та зачаткові крила.
Як видно з результатів схрещування (див. рисунок), співвідношення фенотипів у гібридному поколінні сильно відрізняється від очікуваного за законами Менделя (1:1:1:1). Це пояснюється тим, що частка утворених дигетерозиготною самицею некросоверних (нерекомбінантних) гамет становить
ТЕМА: Зчеплене успадкування. Хромосомна теорія спадковості
В основі завдання наведений рисунок, на якому представлено результати зчепленого успадкування деяких ознак у дрозофіли.
Для виконання цього завдання необхідно знати особливості явища зчепленого успадкування.
Явище зчепленого успадкування Т. Х. Морган довів за допомогою досліду описаного в умові завдання. Як видно з результатів схрещування, співвідношення фенотипів у гібридному поколінні сильно відрізняється від очікуваного за законами Менделя (1:1:1:1). Це пояснюється тим, що частка утворених дигетерозиготною самицею некросоверних (нерекомбінантних) гамет становить 83 % (41,5 % нащадків мали сіре тіло і нормальну форму крил, 41,5 % - чорне тіло і недорозвинені крила).
Проаналізуйте рисунок, на якому представлено пропорції тіла людини залежно від віку, та твердження, що його інтерпретують. Які з них є правильними?
І. Пропорції тіла людини з часом змінюються. ІІ. Швидкість росту голови після народження перевищує швидкість росту тіла. ІІІ. Відносна довжина нижніх кінцівок з віком збільшується.
ТЕМА: Онтогенез. Періоди індивідуального розвитку організмів
В основі завдання наведений рисунок, на якому представлено пропорції тіла людини залежно від віку тканини людського організму.
Для виконання цього завдання необхідно знати особливості індивідуального розвитку організму людини – онтогенезу.
Цим терміном позначають сукупність послідовних змін, що відбуваються в організмі від моменту утворення зиготи до смерті. Етапи онтогенезу зазвичай вирізняють за тими життєвими завданнями, які необхідно виконати організму для збереження виду, до якого він належить.
Під час росту й розвитку різні системи органів і навіть різні органи в тій самій системі досягають функціональної зрілості неодночасно. Нерівномірним є ріст у системах органів: інтенсивний ріст чергується з періодами сповільнення. Формування кісток мозкової частини черепа завершується в 1–2 роки, їх з’єднання — у 4 роки, а кістки лицьової частини черепа найінтенсивніше ростуть у період статевого дозрівання. Швидкість росту голови після народження не перевищує швидкість росту тіла. У цей час череп набуває форми, властивої дорослій людині. Нерівномірність росту різних частин опорної системи проявляється в тому, що тіло дитини набуває пропорцій, характерних для дорослого, лише у 14–16 років. Відносна довжина нижніх кінцівок з віком збільшується.
Правильна відповідь – Б.
