Проаналізуйте рисунок, на якому представлено пропорції тіла людини залежно від віку, та твердження, що його інтерпретують. Які з них є правильними?
І. Пропорції тіла людини з часом змінюються. ІІ. Швидкість росту голови після народження перевищує швидкість росту тіла. ІІІ. Відносна довжина нижніх кінцівок з віком збільшується.
ТЕМА: Онтогенез. Періоди індивідуального розвитку організмів
В основі завдання наведений рисунок, на якому представлено пропорції тіла людини залежно від віку тканини людського організму.
Для виконання цього завдання необхідно знати особливості індивідуального розвитку організму людини – онтогенезу.
Цим терміном позначають сукупність послідовних змін, що відбуваються в організмі від моменту утворення зиготи до смерті. Етапи онтогенезу зазвичай вирізняють за тими життєвими завданнями, які необхідно виконати організму для збереження виду, до якого він належить.
Під час росту й розвитку різні системи органів і навіть різні органи в тій самій системі досягають функціональної зрілості неодночасно. Нерівномірним є ріст у системах органів: інтенсивний ріст чергується з періодами сповільнення. Формування кісток мозкової частини черепа завершується в 1–2 роки, їх з’єднання — у 4 роки, а кістки лицьової частини черепа найінтенсивніше ростуть у період статевого дозрівання. Швидкість росту голови після народження не перевищує швидкість росту тіла. У цей час череп набуває форми, властивої дорослій людині. Нерівномірність росту різних частин опорної системи проявляється в тому, що тіло дитини набуває пропорцій, характерних для дорослого, лише у 14–16 років. Відносна довжина нижніх кінцівок з віком збільшується.
Правильна відповідь – Б.
Томас Морган досліджував спадковість низки ознак у плодової мушки дрозофіли. В одному з експериментів учений досліджував дві ознаки — забарвлення тіла (B — сіре, b — чорне) і форму крил (V — нормальні, v — зачаткові). Дослідник схрестив дигетерозиготну за цими ознаками самицю з мутантним самцем, який мав чорне тіло та зачаткові крила.
Як видно з результатів схрещування (див. рисунок), співвідношення фенотипів у гібридному поколінні сильно відрізняється від очікуваного за законами Менделя (1:1:1:1). Це пояснюється тим, що частка утворених дигетерозиготною самицею некросоверних (нерекомбінантних) гамет становить
ТЕМА: Зчеплене успадкування. Хромосомна теорія спадковості
В основі завдання наведений рисунок, на якому представлено результати зчепленого успадкування деяких ознак у дрозофіли.
Для виконання цього завдання необхідно знати особливості явища зчепленого успадкування.
Явище зчепленого успадкування Т. Х. Морган довів за допомогою досліду описаного в умові завдання. Як видно з результатів схрещування, співвідношення фенотипів у гібридному поколінні сильно відрізняється від очікуваного за законами Менделя (1:1:1:1). Це пояснюється тим, що частка утворених дигетерозиготною самицею некросоверних (нерекомбінантних) гамет становить 83 % (41,5 % нащадків мали сіре тіло і нормальну форму крил, 41,5 % - чорне тіло і недорозвинені крила).
Правильна відповідь – Г.
Забарвлення в норок визначається одним геном з повним домінуванням. Схрещування коричневої норки з сірою дало лише коричневих потомків. У другому поколінні отримали коричневих та сірих норок. З якою ймовірністю серед них слід очікувати появу гетерозиготних?
ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем, і їх статистичний характер
В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування ознак, встановлених Г. Менделем.
Аналізуючи основу завдання, можна констатувати, що в завданні йдеться про моногібридне схрещування.
Моногібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються за однією ознакою. Необхідно також зауважити, що за умови повного домінування домінантна ознака проявляється і в гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот, тобто якщо організм має хоча б один домінантний алель. Оскільки схрещування коричневої норки із сірою дало лише коричневих потомків, запишемо перше схрещування:
P1 АА×аа
F1 Аа
Отже, отримали одноманітне гетерозиготне покоління (перший закон Менделя). Надалі, при схрещуванні гібридів першого покоління між собою, у другому поколінні отримали коричневих та сірих норок:
P2 Аа×Аа
F2 АА Аа Аа аа
Отримали співвідношення 1:2:1.
Отже, серед гібридів другого покоління слід очікувати появу гетерозиготних особин з ймовірністю 50 %.
Правильна відповідь – В.
Який компонент середовища належить до абіотичних екологічних факторів?
ТЕМА: Екологічні фактори: абіотичні, біотичні, антропогенні
Для виконання завдання необхідні знання екологічних факторів.
Екологічні фактории – сукупність усіх чинників середовища, що діють на живий організм або надорганізмову систему. Усю різноманітність екологічних факторів ділять за походженням і характером дії на три великі групи – абіотичні, біотичні та антропогенні.
Абіотичні фактори – фактори неорганічної, або неживої, природи, що діють на живий організм або надорганізмову систему (світло, температура, вода, повітря, грунт, рельєф, атмосферний тиск).
Правильна відповідь – А.
Біологічні ритми людини зумовлені різними причинами. Причиною ритмічної зміни температури тіла людини протягом доби є обертання
ТЕМА: Адаптивні біологічні ритми організмів
Унаслідок обертання Землі навколо своєї осі двічі на добу змінюється освітленість. Це зумовлює коливання температури, вологості та інших абіотичних факторів, що в свою чергу, впливає на активність організмів. Зміна дня і ночі впливає на перебіг різних функцій організмів тварин: рухову активність, інтенсивність процесів обміну речовин тощо. У людини зареєстровано понад 100 життєвих функцій, залежних від часу доби.
На місці чагарнику вирішили вирощувати полуниці. Для цього підготували ґрунт, висадили розсаду декількох сортів полуниць, внесли мінеральні та органічні добрива. Результатом цієї діяльності стало формування
ТЕМА: Екосистеми, їх склад та різноманіття. Взаємозв’язки між по популяціями в екосистемах (прямі і непрямі; антагоністичні, нейтральні і мутуалістичні; трофічні і топічні). Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди. Типи екологічних пірамід. Розвиток екосистем
Для виконання завдання необхідні знання про різноманітність, розвиток та продуктивність екосистем.
Агроценоз — співтовариство рослин, тварин і мікроорганізмів, створене і регулярно підтримуване людиною для отримання сільськогосподарської продукції. Агроценоз характеризується малою екологічною надійністю (агроценоз не здатний самовідновлюватися і саморегулюватися), але досить високою врожайністю (продуктивністю). Основу агроценозів становить агрофітоценоз — штучна рослинна спільнота, що створюється на основі агротехнічних заходів (наприклад, посіви та посадки зернових, овочевих, плодових та технічних культур). Рослинний покрив агрофітоценозів зазвичай утворений одним видом (сортом) культурних рослини та відповідними бур’янними видами.
Яка послідовність правильно відображає передавання енергії в ланцюгу живлення?
ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди
Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називають ланцюгами живлення.
В основі завдання наведено деякі послідовності ланцюга виїдання. Необхідно вказати варіант з правильною послідовністю компонентів.
У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім йдуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини, потім хижаки (консументи) 1-го порядку, хижаки 2-го порядку. У наведеному ланцюгу продуцент пшениця споживається довгоносиком, яким живиться жайворонок, останніми в свою чергу живиться хижий птах – орел.
Тому правильна послідовність є така: пшениця → довгоносик → жайворонок → орел.
Який організм займає перший трофічний рівень у ланцюгах живлення?
В основі завдання наведений рисунок, на якому зображено різні організми.
Для виконання цього завдання необхідно знати послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.
У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім йдуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини, потім хижаки (консументи) 1-го порядку, хижаки 2-го порядку.
Тому правильна відповідь є така: дерево.
Новозеландський плазун гатерія не облаштовує собі нори, а використовує гнізда буревісників. Коли птах уночі повертається до гнізда, гатерія вирушає на полювання.
Укажіть тип взаємозв’язків між цими організмами.
ТЕМА: Форми біотичних зв’язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм)
В основі завдання наведений приклад одного з типів симбіозу – коменсалізму.
Коменсалізм – це такий тип взаємозв’язків різних видів, за якого один з них (коменсал) використовує залишки їжі, продукти життєдіяльності чи житло іншого (хазяїна), не завдаючи йому помітної шкоди. Проте і користі від коменсалів організмам хазяїв ніякої. Коменсалізм може проявлятися у формах квартиранства або нахлібництва. Квартиранство – використання коменсалом для оселення організму хазяїна або частини його середовища життя.
На острові Мадейра з 550 видів жуків близько 200 — безкрилі й нездатні до польоту, у інших видів жуків є довгі крила, що добре протистоять вітрам.
Укажіть тип добору, результатом якого є така дивергенція.
ТЕМА: Синтетична теорія еволюції. Мікроеволюція. Природний добір
Дивергенція – розходження ознак і властивостей у близьких груп організмів унаслідок еволюційних змін, що є результатом адаптації до різних умов існування. Поняття «дивергенція» введене Ч. Дарвіном для пояснення походження видів тварин і рослин, їх різноманіття, виникнення розмежування між видами, обґрунтування вчення про монофілетичне походження видів від спільного предка.
Дивергенція ознак під впливом природного добору приводить до диференціації видів і їх спеціалізації. Залежно від спрямування адаптаційних змін організмів природний добір буває стабілізуючим, рушійним і розриваючим.
Виходячи з наведеного в умові завдання прикладу, описується саме приклад розриваючого добору. Він спрямовує мінливість у двох, рідше кількох, різних напрямках, однак не сприяє середнім (проміжним) станам ознак. Цей добір спричиняє виникнення кількох фенотипних форм у популяції, що сприяє її пристосуванню до нестабільних умов довкілля.
Установіть відповідність між органелою, зображеною на рисунку (1–4), і функцією (А–Д), яку вона виконує.
ТЕМА: Цитоплазма та її компоненти. Органели. Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, апарат Гольджi, лізосоми, вакуолі. Двомембранні органели: мітохондрії, пластиди та їх типи (особливості їхньої будови і функцій). Взаємні перетворення пластид. Автономія мітохондрій та хлоропластів у клітині. Інші органели: рибосоми, полірибосоми, клітинний центр, органели руху. Клітинні включення
Завдання перевіряє знання будови клітини, функціонування її органел та вміння розпізнавати їх на рисунках.
Органели – постійні клітинні структури. Кожна з органел забезпечує відповідні функції, як-то живлення, рух, синтез певних сполук, зберігання і передачу спадкової тощо. У кожній органелі відбуваються певні біологічні процеси. Необхідно увідповіднити зображення органел і функцій, які вони виконують.
Цифрою 1 позначено мітохондрію, яка забезпечує енергією клітину, акумулюючи її в молекулах АТФ. Цифрою 2 – комплекс, або апарат, Гольджі, який бере участь у дозріванні, розподілі і транспортуванні синтезованих речовин. Цифрою 3 – рибосому, функція якої – синтез білків. Цифрою 4 – хлоропласт, у якому здійснюється фотосинтез. Зайвою функцією є регуляція внутрішньоклітинного тиску, структурний компонент клітини, який виконує цю функцію на рисунку не позначений.
Правильна відповідь – БДАВ.
Установіть відповідність між значенням рослин у житті людини (1–4) та назвою родини (А–Д), до якої вони належать.
ТЕМА: Класифікація покритонасінних рослин. Класи Однодольні й Дводольні. Родина Капустяні (Хрестоцвіті) (представники: грицики, редька дика, капуста, гірчиця, рапс). Родина Розові (представники: суниця, шипшина, горобина, яблуня, вишня, смородина). Родина Бобові (представники: горох, квасоля, конюшина, робінія (біла акація), люцерна). Родина Пасльонові (представники: петунія, паслін, тютюн, картопля, томат, перець); Айстрові (Складноцвіті) (представники: соняшник, кульбаба, будяк, ромашка, волошка)
Для виконання завдання необхідно визначити, до якої родини належать рослини, значення у житті людини яких описане в завданні.
Під цифрою 1 наведений опис значення рослин, що відповідає рослинам з родини Капустяні. Під цифрою 2 – родині Розові. Під цифрою 3 – родині Бобові. Під цифрою 4 – родині Пасльонові. Відсутній опис значення рослин родини Лілійних.
Правильна відповідь – ВГДА.
Установіть відповідність між рядом комах (1–4) та представником (А–Д), який до нього належить.
ТЕМА: Різноманітність комах. Ряди комах з неповним (Прямокрилі, Воші) та повним (Твердокрилі, або Жуки, Лускокрилі, або Метелики, Перетинчастокрилі, Двокрилі, Блохи) перетворенням. Характеристика рядів, типові представники, роль у природі та житті людини
Завдання перевіряє знання представників рядів тварин класу Комахи типу Членистоногі, яких вивчають у шкільному курсі біології.
Білан капустяний є представником ряду Лускокрилі, жук колорадський – Твердокрилі, коник зелений – Прямокрилі, бджола медоносна – Перетинчастокрилі. У переліку відсутній ряд Воші, представником якого є воша людська. Запропоновані тварини описуються при вивченні різноманітності тварин класу Комахи.
Правильна відповідь – БАДВ.
Органи в організмі об’єднані у фізіологічні системи. Установіть відповідність між органом, зображеним на рисунку (1–4), та системою (А–Д), до якої він належить.
ТЕМА: Опорно-рухова система. Кісткові та хрящові тканини. Хімічний склад, будова, ріст і з’єднання кісток. Функції та будова кровоносної та лімфатичної систем. Нервова система: центральна та периферична. Будова і функції спинного мозку та головного мозку. Функції та будова органів дихання. Будова та функції органів травлення
Для виконання завдання необхідно знати будову організму людини: фізіологічні системи та органи, що їх складають.
Серце входить до складу кровоносної системи, мозочок – нервової системи, нирки – видільної, щитоподібна залоза – ендокринної системи. Зайвою в переліку систем є лімфатична, орган, який входить до складу цієї системи, на рисунку не позначений.
Правильна відповідь – ВАГБ.
Установіть правильну послідовність руху крові судинами від серця.
ТЕМА: Функції та будова кровоносної та лімфатичної систем
Для виконання завдання необхідні знання особливостей руху крові судинами кіл кровообігу людини.
Від правого шлуночка відходить велика легенева артерія, по якій кров прямує до легенів. Вона багаторазово розгалужується, і густа мережа капілярів обплітає альвеоли. Капіляри легенів збираються в більші судини, які зливаються у вени. По чотирьох легеневих венах артеріальна кров надходить до серця — до лівого передсердя.
У серці артеріальна кров з лівого передсердя надходить до лівого шлуночка, а з нього — до великої артерії аорти. Аорта розгалужується, і артеріальна кров по менших артеріях прямує до всіх частин тіла і органів. З капілярів венозна кров надходить до вен. По венах, що містяться в тулубі, нижніх кінцівках, органах черевної порожнини, вона рухається до нижньої порожнистої вени. Венозна кров з вен голови, шиї, верхніх кінцівок потрапляє до верхньої порожнистої вени. Ці дві вени впадають у праве передсердя, з нього — у правий шлуночок.
Правильна послідовність руху крові судинами від серця: аорта – печінкова артерія – печінкова вена – нижня порожниста вена.
Правильна відповідь – ГВБА.
