ТЕМА: Віруси. Особливості організації та функціонування вірусів.

Завдання скеровано на перевірку знання історії відкриття й особливостей організації вірусів.

В умові завдання описано досліди мікробіолога Д. Й. Івановського, результати яких довели існування вірусів, розміри яких набагато менші за розміри прокаріотичних й одноклітинних еукаріотичних організмів.

Складником віріонів є молекула нуклеїнової кислоти – ДНК або РНК. У простих вірусів така молекула оточена капсидом із білкових молекул. Складні віруси під час формування віріонів захоплюють частину клітинної плазматичної мембрани, доповнюють її власними білками – утворюється суперкапсид.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості організмів. Зчеплене успадкування.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосувати закономірності успадкування, зчепленого зі статтю, для розв’язування задач із генетики.

Стать у багатьох видів визначено хромосомним набором, у якому є однакові за будовою нестатеві хромосоми (аутосоми) і статеві хромосоми. Тип ХY – один із типів таких наборів – притаманний людині, у якої гетерогаметна стать чоловіча.

З умови задачі зрозуміло, що алель, який спричинює гемофілію, міститься в Х-хромосомі. Ген, рецесивний алель якого спричинює гемофілію, можна позначати індексом r. За умовою задачі чоловік, хворий на гемофілію, має генотип XrY, а жінка – ХХr. У подружжя можуть народитися діти з такими генотипами:

P₁ ХХr × ХrY

F₁ ХXr ХrХr ХY ХrY

Ультразвукове дослідження дало змогу з’ясувати, що в цього подружжя народиться хлопчик. Отже, ймовірність (%) того, що він не хворітиме на гемофілію, становить 50 %.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Закономірності спадковості організмів.

Завдання скеровано на перевірку розуміння закономірностей мінливості організмів.

В основі завдання подано рисунок двох пар гомологічних хромосом рослини, на кожній із яких позначено локуси алельних генів. У диплоїдних організмів кожна хромосома, окрім статевих, має подібну за структурою (але не ідентичну) парну хромосому. Такі парні хромосоми називають гомологічними. Вони містять однаковий набір генів, локуси яких розташовані в однакових послідовностях. Отже, кожний організм має дві копії кожного гена. Одна з них надходить від батьківського, а інша – від материнського організму.

Нуклеотидні послідовності копій генів в одному локусі гомологічних хромосом можуть дещо різнитися. Такі варіанти генів називають алелями. Різні алелі зумовлюють розвиток різних варіантів однієї ознаки.

Під час мейозу утворюються гамети, які містять лише одну з пари гомологічних хромосом. Ця рослина утворюватиме гамети ST, St, sT, st. Отже, кількість типів гамет із різними комбінаціями алелів двох позначених генів, що їх може утворити ця рослина, дорівнюватиме чотирьом.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Збереження й реалізація спадкової інформації. Транскрипція: матричний синтез молекул РНК.

Завдання скеровано на перевірку розуміння поняття транскрипції та вміння розв’язувати елементарні вправи з транскрипції.

В основі завдання наведено схему біологічного процесу – транскрипції, який забезпечує синтез молекули РНК з використанням молекули ДНК як матриці.

Упродовж цього процесу РНК-полімераза роз’єднує дві нитки ДНК й рухається вздовж лише однієї з них. Вона розпізнає нуклеотиди ДНК й уключає в молекулу РНК комплементарні до них РНК-нуклеотиди.

Слід пам’ятати, що замість тимідилового (Т) нуклеотиду молекул ДНК до молекули РНК входить урациловий (У). Правильна послідовність мономерів, позначених цифрами 1, 2, 3, 4 відповідно до принципу комплементарності – ЦЦУГ.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Сучасні молекулярно-генетичні методи.

Завдання скеровано на перевірку знання сучасних методів молекулярної біології.

Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) забезпечує копіювання молекул ДНК лабораторного зразка, унаслідок чого можна отримати велику кількість копій. Надалі можна визначити, чи є така ділянка ДНК в досліджуваній пробі. Це забезпечено добиранням коротких ланцюжків ДНК, які визначають кордони копійованого регіону – праймерів. ПЛР відбуватиметься лише тоді, коли праймери зв’яжуться з комплементарними собі ділянками в пробі ДНК. Отже, наявність в зразку крові певного інфекційного агенту можна перевірити, якщо виділити з нього ДНК, а потім використати ПЛР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Рибосоми: будова, функціональна роль.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнати органели.

Для виконання завдання необхідні знання про особливості організації органел клітин еукаріотів.

Лізосоми – це одномембранні органели.

Мітохондрії та пластиди – двомембранні органели.

Рибосоми належать до немембранних органел клітини. Це невеликі тільця з двох субодиниць. Складниками рибосом є спеціальні білки й РНК (рРНК). Рибосоми забезпечують у клітині синтез білків.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Хлоропласти: будова, функціональна роль.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати органели за описом.

В умові завдання наведено рисунок органели, яку потрібно розпізнати. Вона обмежена двома мембранами, внутрішня з яких утворює ламели й тилакоїди – плоскі мембранні мішечки, із якими пов’язані основні реакції фотосинтезу. На рисунку зображено хлоропласт.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Одномембранні органели: лізосом.

Завдання скеровано на перевірку розуміння функцій клітинних органел.

Лізосоми – мембранні органели у формі пухирців, усередині яких містяться ферменти, що розщеплюють полімерні органічні сполуки до мономерних. Лізосоми руйнують компоненти чужорідних клітин, поглинутих під час фагоцитозу, а також відпрацьовані «старі» клітинні компоненти. Порушення функцій лізосом спричиняє розвиток низки захворювань, зокрема хвороби Тея – Сакса.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Транспортування речовин через клітинні мембрани.

Завдання скеровано на перевірку розуміння особливостей мембранного транспорту.

Розрізняють два типи мембранного транспорту речовин у клітинах: рух речовин, за якого не витрачається енергія АТФ, називають пасивним, а рух, пов’язаний із витратами енергії – активним.

В умові завдання наведено наукову інформацію щодо пригнічення утворення АТФ у клітинах унаслідок впливу арсенатів. Необхідно вибрати поміж прикладів процесів мембранного транспорту той, який загальмується, якщо клітини обробити арсенатом. Тобто йдеться про процес, пов’язаний із витратами енергії АТФ.

Полегшена дифузія молекул за градієнтом концентрації, потік води з клітини в навколишній розчин крізь аквапорини й транспортування кисню з навколишнього розчину до цитоплазми не пов’язані з витратами енергії.

Перенесення йонів Кальцію до ендоплазматичної сітки проти градієнта концентрації відбувається лише з витратами енергії.

Отже, якщо клітини обробити арсенатом, що спричинює пригнічення утворення АТФ, загальмується перенесення йонів Са²⁺ до ендоплазматичної сітки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Хімічний склад клітини. Білки. Рівні структурної організації білків.

Завдання скеровано на перевірку знання продуктів гідролізу білків.

У тонкому кишечнику за участі різноманітних ферментів білки, вуглеводи й ліпіди зазнають розщеплення на менші молекули. Альбумін курячого яйця є білком. Білки – поліпептиди – у тонкому кишечнику розщеплюються на менші молекули, які є їхніми мономерами – амінокислоти.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Хімічний склад клітини. Вуглеводи: моносахариди (рибоза, дезоксирибоза, глюкоза, фруктоза), олігосахариди (сахароза, лактоза), полісахариди (крохмаль, целюлоза, хітин, глікоген).

Завдання скеровано на перевірку знання класифікації і функцій вуглеводів.

В умові завдання наведено зображення шапинкового гриба. Поміж перелічених полісахаридів хітин й целюлоза забезпечують структурну функцію. У клітинах рослинних організмів резервною речовиною є крохмаль, а в клітинах грибів – глікоген.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Хімічний склад клітини. Наслідки недостатнього або надлишкового надходження в організм людини хімічних елементів.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічного складу клітини й значення йонів Феруму для організму людини.

Гемоглобін – транспортний білок крові людини, складниками молекул якого є йони Феруму. Отже, перше твердження є правильним.

Під впливом різних негативних чинників уміст гемоглобіну в організмі може зменшуватись. Зокрема, унаслідок нестачі йонів Феруму, які є складниками молекули цього білка, кров переносить менше кисню. Киснева недостатність негативно впливає на розумову діяльність і фізичну працездатність. Такий стан називають недокрів’ям або анемією.

Отже, нестача в організмі людини йонів Феруму може спричинювати анемію.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Рівні організації життя: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, екосистемний, біосферний.

Завдання скеровано на перевірку знання рівнів організації життя.

Для розв’язання завдання спочатку потрібно розпізнати біологічні об’єкти, які зображено на рисунку.

Перший зображений об’єкт є рослинним організмом – суниця лісова, що належить до організмового рівня організації живої природи.

Другий зображений об’єкт – фрагмент молекули ДНК – належить до молекулярного рівня організації живого.

Третій зображений об’єкт є тваринним організмом – жук, який також належить до організмового рівня організації живої природи.

Четвертий зображений об’єкт – мітохондрія – є клітинною органелою, тобто належить до клітинного рівня організації живого.

Тобто на одному рівні організації живої природи, а саме на організмовому, перебувають перший і третій об’єкти.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Значення біологічних знань у житті людини й суспільства. Методи біологічних досліджень.

Завдання скеровано на перевірку розуміння послідовності етапів наукового пошуку.

Першим етапом є аналіз відомого наукового факту, що випливає з речення: «На початку дослідження вченому було відомо, що за гіпоксії зростає рівень гормону еритропоетину».

Наступний етап – висунення гіпотези: «Учений припустив, що зміна рівня кисню впливає на регуляцію активності гена, продуктом якого є еритропоетин».

Надалі під час експерименту вчений «виявив, що за реакцію на гіпоксію відповідають специфічні ділянки молекули ДНК, розташовані поряд із цим геном».

Тобто послідовність етапів наукового пошуку вченого, яку описано в тексті, така:

аналіз відомого наукового факту – висунення гіпотези – експеримент.

Правильна відповідь – А.