ТЕМА: Гуморальна регуляція функцій.

У завданні необхідно вказати регуляторний чинник, який відіграє провідну роль у формування статеворольової поведінки людини.

У відповідях наведено фактори гуморальної (гормони) регуляції. Такими гормонами є статеві гормони, які належать до групи стероїдних гормонів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Імунітет, його види.

Для розв’язання завдання необхідно знати механізми утворення різних видів імунітету.

Розрізняють уроджений і набутий імунітет.

Уроджений імунітет передається спадково. Набутий активний імунітет виникає внаслідок перенесеної інфекційної хвороби або вакцинації та спадково не передається.

Набутий пасивний імунітет формується внаслідок уведення сироватки, яка містить готові антитіла.

В основі завдання наведено схему отримання препарату для боротьби з дифтерією. В організм коня вводять дифтерійну вакцину, отриману на основі знешкодженого дифтерійного токсину, для виготовлення сироватки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Дихальна система. Будова й функції органів дихання. Газообмін у легенях.

Для розв’язання завдання необхідні знання функцій органів дихальної системи.

Кисень і вуглекислий газ вільно дифундують через мембрани клітин стінок альвеол і капілярів. Суть цього фізичного процесу полягає в тому, що молекули будь-якої речовини переміщуються з ділянки, де їхня концентрація більша, до ділянки, де їхня концентрація менша.

Тобто в легенях відбувається газообмін.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Травна система. Процеси травлення в тонкому кишечнику.

Для розв’язання завдання необхідні знання особливостей будови й функцій органів травлення, зокрема процесів травлення й усмоктування в тонкому кишечнику.

Цей орган травного каналу забезпечує пристінкове (мембранне) травлення, що вможливлює найретельніше розщеплення поживних речовин і всмоктування простих органічних речовин.

У пристінковому травленні беруть участь ферменти, що містяться на внутрішній поверхні кишечника, слизова оболонка якого утворює безліч ворсинок. Їхніми складниками є кровоносні та лімфатичні судини, які розгалужуються на капіляри, а також м’язові та нервові волокна.

Клітини кожної ворсинки мають вирости мембрани – мікроворсинки, у яких є ферменти, що сприяють остаточному розщепленню ліпідів на жирні кислоти й гліцерол, вуглеводів до моносахаридів і білків до амінокислот.

Отже, під час усмоктування поживних речовин у тонкому кишечнику людини до кровоносних капілярів ворсинок потрапляють амінокислоти.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Функції та будова нирок. Утворення і виведення сечі.

Сеча в нирках продукується безперервно. Цей процес відбувається у два етапи: спочатку утворюється первинна сеча, а потім – вторинна, або концентрована, сеча.

Складниками обох рідин є вода, сечовина й амоніак. На відміну від вторинної , первинна сеча також містить глюкозу. Унаслідок реабсорбції ця речовина знову повертається в кров і відсутня у вторинній сечі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розмноження людини. Будова статевих клітин.

Для розв’язання завдання необхідні знання будови статевих клітин людини.

Статеві клітини – яйцеклітина та сперматозоїд – мають спільні ознаки будови. Обидві клітини містять гаплоїдний набір хромосом. Сперматозоїд менший за розміром від яйцеклітини, рухається за допомогою джгутика й має видовжену форму. Яйцеклітина не має органел руху. На відміну від сперматозоїда, яйцеклітина має кулясту форму.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Шкіра, її будова й функції. Вітаміни, їхні властивості.

Тварини й рослини потребують майже всіх відомих науці вітамінів і зазвичай здатні їх синтезувати. Однак людина й низка тварин (наприклад мавпи) утратили цю здатність і тепер можуть поповнювати дефіцит вітамінів здебільшого за рахунок складників їжі.

Інколи рослинні клітини виробляють провітаміни (попередники вітамінів), які перетворюються на вітаміни в організмі.

Окрім того, деякі вітаміни, зокрема K та H, синтезує кишкова мікрофлора, а вітамін D утворюється в шкірі під впливом ультрафіолетового випромінювання.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Екологічні чинники. Ріст організму.

В основі завдання наведено графік залежності приросту (мм на добу) проростків одного із сортів жоржини від віку (доба).

У завданні наведено твердження, які інтерпретують графік. У результаті аналізування графіку необхідно визначити правильність наведених тверджень.

Аналізування графіку дає підстави стверджувати, що швидкість росту проростків жоржини є нерівномірною, а найбільшу інтенсивність росту спостерігають між 50 та 70 добою життя рослини.

Окрім того, довжина проростків постійно збільшується протягом терміну, відображеного на графіку.

Тобто всі наведені твердження є правильними.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Зчеплене успадкування.

В основі завдання наведено рисунок із результатами дослідження, проведеного в лабораторії Томасом Морганом.

Аналізування результатів дослідження дало змогу науковцям виявити явище зчепленого успадкування. Гени В і V, локуси яких розташовані в одній хромосомі, успадковуються зчеплено.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності успадкування, установлені Грегором Менделем.

В основі завдання запропоновано задачу із застосування закономірностей успадкування ознак, установлених Г. Менделем.

У завданні йдеться про моногібридне схрещування. Моногібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються за однією ознакою. За умови повного домінування домінантна ознака проявляється і в гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот, тобто якщо організм має хоча б один домінантний алель.

Схрещування коричневої норки із сірою дало лише коричневе потомство, тож запис першого схрещування такий:

P1  АА×аа

F1  Аа

Отже, отримали одноманітне гетерозиготне покоління (перший закон Менделя).

Унаслідок схрещування гібридів першого покоління між собою в другому поколінні отримали коричневих і сірих норок із різними генотипами:

P2  Аа×Аа

F2  АА Аа Аа аа

Тож можна зробити висновок, що поміж потомків другого покоління слід очікувати появу гомозиготних особин з імовірністю 50 % – особини з генотипом АА й аа.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Екологічні фактори. Біотичний фактор.

Для розв’язання завдання необхідно розрізняти прояви різних екологічних факторів.

Екологічні фактори – це всі складники навколишнього середовища, що впливають на стан і властивості організмів та їхніх угруповань. Залежно від природи й особливостей дії, їх поділяють на групи: абіотичні, біотичні й антропічні.

Абіотичні фактори – компоненти та властивості неживої природи, які прямо або опосередковано впливають на окремі організми та їхні угруповання.

Біотичні фактори – різні форми взаємодії між особинами в популяціях і між популяціями в угрупованнях.

Антропогенні фактори – різні форми діяльності людини, що впливають на окремі організми, їх угруповання і біосферу в цілому.

Зникнення соснового лісу внаслідок вирубування і підвищення врожайності як результат удобрення є проявами антропічного фактора.

Збільшення концентрації озону в повітрі після грози – прояв впливу абіотичного фактора.

Проявом біотичного фактора є виділення фітонцидів у повітря, що вбезпечує рослини від згубної дії мікроорганізмів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біологічні ритми (циркадні, добові, припливно-відпливні, сезонні, річні).

Екологічні чинники часто впливають на біологічні системи ритмічно. Це зумовлює формування на різних рівнях організації живого адаптивних біологічних ритмів – циклічних коливання інтенсивності та характеру процесів життєдіяльності, в основі яких лежать кількісні та якісні зміни метаболізму біологічних систем.

За чинниками біологічні ритми поділяють на зовнішні та внутрішні. Зовнішні біологічні ритми пов’язані із циклічними змінами в навколишньому середовищі. До них належать добові, припливно-відпливні, сезонні, річні й багаторічні ритми. Двічі на добу змінюється освітленість, що зумовлює коливання абіотичних чинників (температури, вологості тощо), які впливають на активність організмів. Добові ритми зумовлені обертанням Землі навколо своєї осі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Екосистема й біогеоценоз.

В основі завдання наведено схему взаємозв’язків між компонентами системи, назву якої потрібно вказати.

У структурі будь-якого біогеоценозу розрізняють абіотичну (умови середовища існування) і біотичну (сукупність взаємопов’язаних організмів) частини.

Складниками абіотичної частини є компоненти неживої природи. Біотичну частину становлять популяції організмів із різним типом живлення: продуценти – автотрофні організми (водорості, рослини, хемотрофні прокаріоти); консументи – гетеротрофні організми, які живляться іншими організмами, соками цих організмів або їхніми рештками (рослиноїдні тварини, хижаки, паразити); редуценти – гетеротрофні організми, які живляться залишками або продуктами життєдіяльності організмів, розкладаючи їх до неорганічних сполук (членистоногі, гриби, бактерії).

Аналізування складників наведеної на рисунку схеми дає змогу зробити висновок, що це – біогеоценоз.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень.

В екосистемах види, які займають різні трофічні рівні, пов’язані потоком енергії. Такий взаємозв’язок відображають ланцюги живлення.

Виокремлюють ланцюги виїдання (пасовищний) і розкладання (детритний).

Ланцюг живлення, який починається з автотрофних фотосинтезувальних або хемосинтезувальних організмів, називають пасовищним, або ланцюгом виїдання.

Організми розподілені по різних трофічних рівнях так:

• перший – автотрофи (продуценти);
• другий – рослиноїдні організми (консументи I порядку);
• третій – хижаки (консументи II – ІV порядку тощо).

Поміж наведених правильно відображає передавання енергії в ланцюгу живлення послідовність організмів: сосна – короїд – дятел – сокіл.

Правильна відповідь – Г.